Рішення

від 22.07.2024 по справі 160/16054/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року Справа № 160/16054/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

20 червня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 476 від 05 червня 2024 року Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області «Про звільнення із служби цивільного захисту» капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно- "рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області;

- поновити капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області;

- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.06.2024 року по дату поновлення на посаді.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 22.03.2018 проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, обіймав посаду начальника відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області. 05.06.2024 наказом № 476 начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області Олегом Самсоненко «Про звільнення із служби цивільного захисту» , згідно якого звільнено за підпунктом 9 п.176 (за згодою сторін) капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області. Зазначає, що з наказом про звільнення не був ознайомлений, а витяг із наказу разом з трудовою книжкою отримав 10.06.2024. Вважає протиправним індивідуальний акт: наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області прийнятий № 476 від 05.06.2024 «Про звільнення із служби цивільного захисту», оскільки його волевиявлення стосовно звільнення з посади не було добровільним, приймалось емоційно та під тиском.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 залучено в адміністративній справі № 160/16054/24 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (вул. Першотравнева, буд.54-А, м.Добропілля, Донецька область, 85000; ІК в ЄДРПОУ 08588642).

Відповідачем 05.07.2024 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач власноруч написав рапорт про звільнення зі служби цивільного захисту від 05.06.2024, подав його начальнику Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ДСНС України у Донецькій області, де безпосередньо проходив службу, та надалі був звільнений згідно наказу Головного управління від 05.06.2024 № 476 Про звільнення служби цивільного захисту. В листі бесіди від 05.06.2024 власноруч написав відповіді на перелік питань, які були йому задані, а також написав, що скарг до керівництва не має та не зазначив жодних претензій щодо надання пояснень з питань проходження служби і звільнення. 10.06.2024 позивачу було видано нарочно оригінал його трудової книжки та витяг з наказу про звільнення від 05.06.2024 № 476, що також це підтверджує у своїй позовній заяві. Також зазначено, що відображене у позовній заяві твердження позивача, що посадові особи здійснювали психологічний тиск, не відповідають дійсності. Головне управління вважає, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що рапорт про звільнення був написаний всупереч його волі та під впливом психічного примусу.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області 09.07.2024 подано до суду пояснення на позовну заяву, в яких просив у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивач власноручно, проявляючи волевиявлення, реальне бажання звільнитися за згодою сторін, 05.06.2024 подав рапорт про звільнення з посади за згодою сторін. Після подання рапорту, 05.06.2024 з позивачем була проведена бесіда, під час якої він вказав власноручно у листі бесіди на запитання № 16 про відсутність скарг до керівництва, та на запитання № 15 власноручно вказав про відсутність будь яких прохань щодо надання пояснень з питань проходження служби та звільнення. Розглянувши вказані документи, 05.06.2024 начальником ГУ ДСНС у Донецькій області прийнято наказ № 476 про звільнення позивача зі служби за підпунктом 9 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, та підписано обхідний лист. Законодавством не передбачено обов`язок роботодавця зазначати з якої дати повинно бути здійснено його звільнення. Датою звільнення позивача є дата підписання наказу керівництвом Головного управління про звільнення даного співробітника. За таких обставин, можна зробити висновок про наявність у позивача волевиявлення на припинення служби, наявність домовленості між позивачем і відповідачем щодо припинення служби. Доводи позивача у позовній заяві щодо написання рапорту про звільнення під психологічним тиском є безпідставним, оскільки жодного належного та допустимого доказу вчинення такого тиску позивач до позовної заяви не надав. Позивач після звільнення не звертався до правоохоронних органів з вимогою притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за зловживання владою та службовим становищем відносно примусу до написання рапорту про звільнення з боку керівництва Головного управління.

12.07.2024 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що 05 червня 2024 року невідома особа з ніком «Boss Boss» у групу працівників МНС, яка містить близько 11000 підписників, телеграм каналу виклала відеозапис, який зроблений в душовій кабінці та містить фрагменти його оголеного фото, яке було знято ним для особистих цілей, з підписом «Ще виявлено паскуду який скидає фото дітям. ОСОБА_2 . Працює десь у Дніпрі». В цей же день був викликаний керівництвом, а саме першим заступником начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області ОСОБА_3 та начальником сектору запобігання корупції Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області ОСОБА_4 , які почали чинити на нього тиск, показали кримінальний кодекс України, а саме ст.301 КК України, яка передбачає відповідальність за розповсюдження порнографії, та повідомили, що у разі якщо не напише рапорт про звільнення, буде направлена заява до органів поліції про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 301 КК України. Також зазначає, що йому надали вже готовий зразок рапорту про звільнення за згодою сторін, який за їх вказівкою переписав та поставив свій підпис. Також, зауважує, що виконуючи безпідставну вимогу заступника начальника ГУ ДСНС у Донецькій області про звільнення, висловлену у доволі грубій формі, почував себе пригніченим, перебував у вкрай незадовільному емоційному стані, а тому був змушений вчинити ті дії на яких наполягало керівництво.

Ухвалою суду від 16.07.2024 витребувано у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області рапорт про звільнення ОСОБА_1 від 05 червня 2024 року.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 22.03.2018 по 05.06.2024 ОСОБА_1 перебував на службі в органах і підрозділах цивільного захисту.

05.06.2024 ОСОБА_1 подано начальнику Головного управління ДСНС України в Донецькій області полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_5 рапорт про звільнення зі служби цивільного захисту відповідно до підпункту 9 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу за згодою сторін.

05.06.2024 начальником відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_1 було подано начальнику Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області ОСОБА_6 рапорт, в якому він доповів, що справи і посаду здав капітану служби цивільного захисту ОСОБА_7 заступнику начальника загону з аварійно-рятувальних робіт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області та 05.06.2024 припинив виконання обов`язків за посадою.

Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області №476 від 05.06.2024 відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено із служби цивільного захисту за пунктами 170, 186-1, 176 підпунктом 9 (за згодою сторін) капітана служби цивільного захисту ОСОБА_8 , начальника відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області.

Підстава: рапорт ОСОБА_1 , тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 видане Торецьким МВК Донецької області від 14.03.2018, подання начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ОСОБА_6 .

Відповідно до службової характеристики на колишнього капітана служби цивільного захисту ОСОБА_8 , начальника відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області за час проходження служби капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку, як відповідальний співробітник.

Вважаючи протиправним наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області №476 від 05.06.2024 «Про звільнення із служби цивільного захисту», позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У частинах 1,2 статті 101 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (далі КЦЗ України) закріплено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом таположенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 102 КЦЗ України визначено, що на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати свій службовий обов`язок.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 КЦЗ України про проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.

Частиною 4 зазначеної статті визначено, що форма, порядок і правила укладання контракту, припинення (розірвання) контракту, а також наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Положення «Про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу" від 11 липня 2013 року №593 (далі - Положення), яким визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

За змістом цього Положення особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі-особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Пунктами 11, 12 Положення визначено, що служба цивільного захисту закінчується у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу із служби цивільного захисту, загибелі (смерті), визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС.

Особа рядового і начальницького складу має право на проведення службового розслідування за її вимогою з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо порушення нею законодавства, службової дисципліни, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності ( пункт 24 Положення).

Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов`язки відповідно до законодавства та цього Положення. (пункт 28 Положення)

Пунктом 175 Положення визначено, що перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту (крім осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначення (звільнення) яких здійснюється Кабінетом Міністрів України) безпосередні або прямі керівники (начальники) проводять з нею індивідуальну бесіду.

У ході бесіди роз`яснюється порядок звільнення, уточнюються підстави та строк звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування в резерві служби цивільного захисту, визначається територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого буде направлено особу після звільнення. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань, пов`язаних із звільненням, та в разі потреби видається направлення до лікарсько-експертної комісії для обстеження.

За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них.

До участі в бесіді в разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.

Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуш бесіди долучається до матеріалів щодо звільнення та зберігається в особовій справі.

У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).

Підпунктом 9 пункту 176 Положення встановлено, що контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту за згодою сторін.

Відповідно до пункту 177-4 особа рядового або начальницького складу звільняється із служби цивільного захисту згідно зпідпунктом 9пункту 176 цього Положення за умови попередньої домовленості між нею та відповідним керівником органу та підрозділу цивільного захисту.

Звільнення здійснюється у строк, визначений сторонами.

Крім цього, пункт 182 Положення передбачає, що контракт про проходження служби цивільного захистуможе бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбаченихпідпунктами 2-4,6-9,11-16пункту 176 іабзацом першим пункту 178цього Положення.

Також, відповідно до пункту 183 Положення з ініціативи особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту контракт може бути розірвано достроково у випадках, передбаченихпідпунктами 2-5,9,10,12-14пункту 176 цього Положення.

Пунктом 186-1 встановлено, що особи рядового і начальницького складу, звільнені із служби цивільного захисту, відповідно доЗакону УкраїниПро військовий обов`язок і військову службу направляються до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Як вже встановлено судом, 05.06.2024 позивачем подано начальнику Головного управління ДСНС України в Донецькій області полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_5 рапорт про звільнення зі служби цивільного захисту відповідно до підпункту 9 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу за згодою сторін.

05.06.2024 на підставі звільнення із служби ДСНС України за згодою сторін, підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_9 , заступником начальника загону - начальником відділення персоналу, соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області з капітаном цивільного захисту ОСОБА_1 , начальником відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області проведено бесіду.

Зі змісту листа бесіди вбачається:

Питання 1. Вам відомо, що Вас буде звільнено з ДСНС України за пунктом 176 підпунктом 9 (за згодою сторін) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу?

Відповідь: Так, мені відомо, що мене буде звільнено з ДСНС України за згодою сторін.

Питання 6. Чи ВІДОМО Вам, що відповідно до наказу МВС України від 23.08.2023 №694 Про затвердження Порядку прийому та передачі справ і посад особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту при переміщенні по службі, Вам необхідно здійснити передачу справ і посади у строк не пізніше як 10 днів від дня видання наказу начальника Головного управління про звільнення. За результатами проведення передачі справ і посади необхідно надати рапорт та акт передачі справ і посади за встановленою формою.

Відповідь: Так, відомо.

Питання 15. Чи маєте Ви будь-які прохання щодо надання пояснень 3 питань проходження служби та звільнення?

Відповідь: Ні, не маю.

Питання 16. Чи маєте Ви скарги на керівництво? Які є побажання?

Відповідь: Ні, не маю.

Позивач зауважує, що відповідач позбавив його права на відкликання рапорту про звільнення.

Водночас, будь-яких належних доказів про наявність наміру щодо подання заяви про відкликання рапорту про звільнення від 05.06.2024 позивач до суду не надав, що свідчить про відсутність такого волевиявлення, як відкликання його рапорту про звільнення, станом на дату винесення спірного наказу про звільнення позивача зі служби, яка припадає і на день проведення з ним співбесіди.

Суд наголошує, що подальша зміна ставлення позивача до його рапорту про звільнення, шляхом його відкликання не може слугувати самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач дійсно мав намір подати рапорт про відкликання суду не надано.

Щодо посилань позивача про те, що ані рапорт, ані наказ про звільнення не містить строку визначеного сторонами з якої дати він підлягає звільненню, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.06.2024 начальником відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_1 було подано начальнику Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області ОСОБА_6 рапорт, в якому він доповів, що справи і посаду здав капітану служби цивільного захисту ОСОБА_7 заступнику начальника загону з аварійно-рятувальних робіт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області та 05.06.2024 припинив виконання обов`язків за посадою.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 у справі №640/18748/19 зауважив, якщо подає письмову заяву про звільнення за цією підставою, то в ній має бути зазначено прохання звільнити його за угодою сторін і бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви. Своєю чергою, суб`єкт призначення, розглядаючи цю заяву вирішує чи погоджуватися на таку пропозицію чи ні. Саме у цьому і полягає процедура досягнення згоди між сторонами, коли службовець і суб`єкт призначення спільно вирішують коли і як звільнитися службовцю.

З поданого позивачем рапорту в якому він доповів, що справи і посаду здав вбачається, що позивач вже з 05.06.2024 припинив виконання обов`язків за посадою, що дає підстави стверджувати, що ним вже узгоджено дату звільнення, про що й не заперечив відповідач.

Також, позивач зазначає, що з метою з`ясування обставин викрадення запису, а також з метою з`ясування чи відноситься вище зазначене відео до порнографічного характеру та яким чином воно у нього викрадено та чи розповсюджувалось ним, він звернувся до судових експертів з заявою про проведення ком`ютерно - технічної та мистецтвознавчої експертиз.

Висновком експертного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №ЕД-19/104-24/25567-КТ від 12.07.2024 зокрема встановлено, що інформація, зафіксована у виявлених в ході комп`ютерно-технічного дослідження файлах графічних та відео форматів до порнографії не відноситься.

Відповідно до пункту 24 Положення позивач мав право на проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозр щодо порушення ним законодавства, однак таким правом він не скористався.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку зміст висновку експерта та характеристики відповідного відеозапису не впливають на обставини справи, які мають значення для вірного вирішення спору, оскільки предмет доказування у цій справі зводиться до перевірки доводів позивача щодо вчинення на нього тиску.

Позивач зазначає, що рапорт про звільнення був написаний під тиском керівництва, звільнення було фактично зумовлене ініціативою роботодавця. Також позивач зазначає, що виконуючи безпідставну вимогу заступника начальника ГУ ДСНС у Донецькій області про звільнення, висловлену у доволі грубій формі, почував себе пригніченим, перебував у вкрай незадовільному емоційному стані, а тому був змушений вчинити ті дії на яких наполягало керівництво.

Примус працівника до звільнення є протизаконним, оскільки частина 6 статті 43 Конституції України гарантує кожному громадянинові захист від незаконного звільнення.

На думку суду, у випадку наявності об`єктивного примусу з боку керівництва Головного управління ДСНС України у Донецькій області, що призвело до написання рапорту про звільнення, повинно спонукати позивача до звернення у правоохоронні органи з вимогою притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за зловживання владою та службовим становищем. Разом з тим, жодних звернень позивача, ані до звільнення, ані після, ані на момент розгляду справи судом, не відбулось, зворотнього позивачем не спростовано.

Отже, оскільки позивач власноручно написав рапорт про звільнення за угодою сторін й не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що такий рапорт було подано внаслідок вчинення на нього тиску зі сторони посадових осіб відповідача та не скористався правом на проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозр щодо порушення ним законодавства, відсутні підстави вважати, що його звільнення із служби цивільного захисту з 05.06.2024, проведено з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки у відповідача були наявні всі правові підстави для звільнення позивача із служби цивільного захисту з 05.06.2024.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного наказу, які б могли вплинути на кінцевий результат.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного не встановлено, а позивачем не доведено.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (вул. Першотравнева, буд. 54 а, м. Добропілля, Донецька область, 85000; ІК в ЄДРПОУ 38652962), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (вул. Першотравнева, буд.54-А, м.Добропілля, Донецька область, 85000; ІК в ЄДРПОУ 08588642) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 липня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков