Постанова

від 23.10.2024 по справі 160/16054/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/16054/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 р. (суддя Юрков Е.Ю.) в адміністративній справі №160/16054/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ № 476 від 05 червня 2024 р. Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області «Про звільнення із служби цивільного захисту» капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно- "рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області; поновити капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області; стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.06.2024 року по дату поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що звільнення зі служби відбулось поза волевиявленням позивача, не було добровільним, приймалось емоційно та під тиском, тому спірний наказ є протиправним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наведені доводи позовної заяви. Скаржник також вказує на те, що суд першої інстанції повинен був перевірити дійсне волевиявлення позивача на звільнення зі служби.

У письмових відзивах на апеляційну скаргу Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області та Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області просять залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, зазначаючи про те, що рапорт на звільнення був написаний позивачем власноруч. Перед звільненням із позивачем була проведена бесіда, під час якої він підтвердив свій намір звільнитися.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

В період з 22.03.2018 по 05.06.2024 ОСОБА_1 перебував на службі в органах і підрозділах цивільного захисту. 05.06.2024 ним подано начальнику Головного управління ДСНС України в Донецькій області полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_2 рапорт про звільнення зі служби цивільного захисту відповідно до підпункту 9 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу за згодою сторін. Також 05.06.2024 ним було подано начальнику Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області ОСОБА_3 рапорт, в якому він доповів, що справи і посаду здав капітану служби цивільного захисту ОСОБА_4 заступнику начальника загону з аварійно-рятувальних робіт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області та 05.06.2024 припинив виконання обов`язків за посадою. Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області №476 від 05.06.2024 відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено із служби цивільного захисту за пунктами 170, 186-1, 176 підпунктом 9 (за згодою сторін) капітана служби цивільного захисту ОСОБА_5 , начальника відділення реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області. Підстава: рапорт ОСОБА_1 , тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 видане Торецьким МВК Донецької області від 14.03.2018, подання начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ОСОБА_3

Вважаючи протиправним наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області №476 від 05.06.2024 «Про звільнення із служби цивільного захисту», позивач звернувся до суду.

Постановляючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного наказу.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які виникли у зв`язку зі звільненням позивача з публічної служби.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом цивільного захисту України (КЦЗ України) та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593 (Положення №593). Пунктами 11, 12 Положення №593 визначено, що служба цивільного захисту закінчується у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу із служби цивільного захисту, загибелі (смерті), визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою. Останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС.

Відповідно до п. 24 Положення №593 особа рядового і начальницького складу має право на проведення службового розслідування за її вимогою з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо порушення нею законодавства, службової дисципліни, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності.

Пунктом 175 Положення №593 визначено, що перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту (крім осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначення (звільнення) яких здійснюється Кабінетом Міністрів України) безпосередні або прямі керівники (начальники) проводять з нею індивідуальну бесіду. У ході бесіди роз`яснюється порядок звільнення, уточнюються підстави та строк звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування в резерві служби цивільного захисту, визначається територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого буде направлено особу після звільнення. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань, пов`язаних із звільненням, та в разі потреби видається направлення до лікарсько-експертної комісії для обстеження. За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них. До участі в бесіді в разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб. Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуш бесіди долучається до матеріалів щодо звільнення та зберігається в особовій справі. У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).

Підпунктом 9 пункту 176 Положення встановлено, що контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту за згодою сторін.

Відповідно до пункту 177-4 особа рядового або начальницького складу звільняється із служби цивільного захисту згідно з підпунктом 9 пункту 176 цього Положення за умови попередньої домовленості між нею та відповідним керівником органу та підрозділу цивільного захисту.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття відповідачем спірного наказу слугував поданий позивачем рапорт про звільнення. Перед звільненням із позивачем була проведена бесіда, під час якої він підтвердив своє волевиявлення на звільнення зі служби

Позивач/скаржник стверджує, що рапорт про звільнення за згодою сторін був написаний ним без дійсного наміру на звільнення, під примусом керівництва.

Разом з тим, жодних належних, допустимих, достовірних доказів на підтвердження цих доводів позивачем суду не надано. Висновок експертного (комп`ютерно-криміналістичного) дослідження (мобільного телефону), на врахуванні якого наполягає позивач, був замовлений ним 20.06.2024 та складений 12.07.2024, тобто після звільнення зі служби (а.с. 24, 76).

Колегія суддів, у свою чергу, звертає увагу, що зазначений висновок експерта не впливає на правомірність спірного наказу про звільнення, оскільки до 05.06.2024 позивач не ініціював проведення службового розслідування, рапорт на звільнення написав власноруч, не висловив жодних заперечень під час співбесіди, самостійно отримав трудову книжку 10 червня 2024 р., що підтверджує його дійсне волевиявлення на припинення служби. Доказів того, що його звільнення "фактично зумовлене ініціативою роботодавця" позивачем суду не надано.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 р. в адміністративній справі №160/16054/24 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 23 жовтня 2024 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяЯ.В. Семененко