Рішення

від 22.07.2024 по справі 640/30993/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року № 640/30993/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві, яка виразилась у невиконанні обов`язку щодо надання відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 №1/2-193 (повторно) від 24.09.2021;

- зобов`язати Шевченківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві розглянути адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 №1/2-193 (повторно) від 24.09.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 відповідач не розглянув його адвокатський запит №1/2-193 (повторно) від 24.09.2021 та не надав на його відповідь.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

09.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С. О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Шевченківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві листом від 04.10.2021 вих.№944аз/125/56-2021 надало позивачу відповідь на його адвокатський запит від 24.09.2021 вих.№1/2-193, що свідчить про дотримання відповідачем порядку та строків розгляду адвокатського запиту.

У відповіді на відзив позивач заперечував проти доводів відповідача та зауважив, що належних та допустимих доказів направлення відповіді на адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021 відповідач не надав.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є адвокатом та на підставі ордеру серії АА №1094764 від 05.04.2021 надавав правничу допомогу ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві з адвокатським запитом №1-193 від 05.04.2021 в інтересах ОСОБА_2 , у якому просив:

- надати документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію заяви ОСОБА_2 від 10.03.2021 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення;

- письмо повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_2 від 10.03.2021 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Вказаний адвокатський запит був отриманий відповідачем 07.04.2021, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про вручення.

Після цього позивач звернувся до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві з повторним адвокатським запитом №1/2-193 від 24.09.2021, у якому просив відповідача надати відповідь на його адвокатський запит №1-193 від 05.04.2021, а саме:

- надати документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію заяви ОСОБА_2 від 10.03.2021 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення;

- письмо повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_2 від 10.03.2021 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Вказаний адвокатський запит був направлений на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією та отриманий ним 27.09.2021, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням з відміткою про вручення.

Проте, відповідач не надав позивачу відповіді на вищевказаний адвокатський запит.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі-Закон №5076, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №5076 адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Частиною другою статті 24 Закону №5076 передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону №5076 відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

У позовній заяві позивач зазначив, що Шевченківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві безпідставно не надало відповіді на його повторний адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021.

У свою чергу, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Шевченківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві своєчасно надало позивачу відповіді на його адвокатські запити.

Так, відповідач зауважив, що відповідь на адвокатський запит №1-193 від 05.04.2021 була надана 13.04.2021, а на адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021 - 04.10.2021.

До відзиву на позовну заяву відповідач долучив відповіді Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві, оформлені листами від 13.04.2021 №311-АЗ та від 04.10.2021 №944аз/125/36.

Так, у листі від 04.10.2021 №944аз/125/36 відповідач зазначив, 13.03.2021 до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві надійшла заява від ОСОБА_2 з приводу того, в період часу з лютого 2012 року невстановлена особа підробила та уклала кредитний договір і договір поруки від імені ОСОБА_2 з Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк", яка зареєстрована до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень за №1568 від 13.03.2021.

Відповідач повідомив, що 13.03.2021 відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105100001002 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Досудове розслідування триває.

Наведене свідчить про те, що відповідач розглянув адвокатський запит позивача №1/2-193 від 24.09.2021.

В якості доказу відправлення вказаного листа позивачу відповідач долучив до матеріалів справи реєстр відправлень з відбитком відділення зв`язку АТ "Укрпошта" за 08.10.2021.

Вказаний реєстр містить перелік прізвищ, у тому числі, ОСОБА_3 .

Оцінюючи допустимість цього доказу, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства юстиції України затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого наказом від 18.06.2015 №1000/5 (далі-Правила, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 яких визначено, що ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ глави 7 Правил вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами.

Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (із змінами).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ глави 7 Правил вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня.

Не допускається надсилання або передача документів без їх реєстрації у службі діловодства.

Пунктом 7 розділу ІІІ глави 7 Правил передбачено, що структурні підрозділи та окремі виконавці зобов`язані передавати вихідні документи та інші поштові відправлення до служби діловодства у години, встановлені для цього інструкцією з діловодства установи.

Відповідно до пунктів 66-68 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270, у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв`язку. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв`язку.

Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками (за наявності).

Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Пунктом 73 Правил визначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Відповідно до Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Документи», затвердженого наказ АТ «Укрпошта» від 19.08.2021 №135 (посилання: https://www.ukrposhta.ua/doc/dokumenty/poriadok_peresylannia_vidpravlen_ukrposhta_dokumenty_14122023.pdf), вказаний порядок розроблено відповідно до Закону України «Про поштовий зв`язок», Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270

Згідно з пунктом 6.6 Порядку у разі відправляння п`яти і більше відправлень Документи та при пересиланні відправлень Документи через неавтоматизовані ВПЗ (незалежно від кількості відправлень) відправник створює список ф.103 у формі електронного документу та направляє його у спосіб визначений АТ «Укрпошта». Список ф.103 у формі електронного документу може бути підписаний відправником з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Так, відповідно до форми 103 Список відправлень містить відповідну форму та реквізити.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши наданий відповідачем реєстр, суд дійшов висновку про те, що вказаний документ за формою та змістом не відповідає Списку за формою 103.

Крім того, вказаний документ не підтверджує ані фактичне надсилання адресату поштового відправлення, ані змісту такого відправлення, ані адресу, на яку було здійснено відправлення.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про те, що наданий відповідачем реєстр не є належним та допустимим доказом, який би підтверджував факт надання та направлення відповідачем на адресу позивача відповіді на адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021.

Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження надання позивачу відповіді на адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві щодо не надання ОСОБА_1 відповіді на його адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021.

Щодо вимоги про зобов`язання Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві розглянути адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 №1/2-193 (повторно) від 24.09.2021, суд звертає увагу на те, що фактично цей запит було розглянуто відповідачем, про що свідчить лист від 04.10.2021 №944аз/125/36. Однак, як було вказано вище, належних та допустимих доказів надання позивачеві цієї відповіді на адвокатський запит відповідач суду не надав.

Отже, оскільки запит позивача був розглянутий, у задоволенні позову в частині спонукання відповідача розглянути адвокатський запит №1/2-193 (повторно) від 24.09.2021 слід відмовити.

Натомість, захист порушених прав позивача потребує здійснення судом виходу за межі позовних вимог з метою зобов`язання відповідача надати позивачеві відповідь на його адвокатський запит.

Так, згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, вихід за межі заявлених позовних вимог допускається з метою захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина.

При цьому, відповідно до положень частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В абзаці десятому пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора; справа № 1-12/2003) Конституційний Суд України, серед іншого, констатував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Враховуючи викладене, суд вважає, що задля ефективного захисту порушених прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача надати позивачеві відповідь на його адвокатський запит №1/2-193 (повторно) від 24.09.2021.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією від 25.10.2021 №10026/078.

Вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві щодо не надання ОСОБА_1 відповіді на його адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021.

3. Зобов`язати Шевченківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві надати ОСОБА_1 відповідь на його адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві (ідентифікаційний код: відсутні, місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул.Герцена, буд.9).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.