Постанова

від 11.12.2024 по справі 640/30993/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/30993/21 Головуючий у 1 інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - Шевченківське УП ГУНП у м. Києві), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка виразилась у невиконанні обов`язку щодо надання відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 №1/2-193 (повторно) від 24.09.2021;

- зобов`язати Шевченківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві розглянути адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 №1/2-193 (повторно) від 24.09.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві щодо не надання ОСОБА_1 відповіді на його адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021. Зобов`язано Шевченківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві надати ОСОБА_1 відповідь на його адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Національної поліції у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві своєчасно розглянуло адвокатські запити позивача та, згідно до вимог Закону, надало позивачу відповіді на його адвокатські запити (відповідь на адвокатський запит №1193 від 05.04.2021 була надана листом №311-АЗ від 13.04.2021, а відповідь на адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021 була надана листом №944аз/125/36 від 04.10.2021). Апелянт стверджує, що доказом відправлення позивачу листа №944аз/125/36 від 04.10.2021 є реєстр відправлень з відбитком відділення зв`язку АТ "Укрпошта" за 08.10.2021

06 серпня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на строк достатній для всебічного та повного розгляду справи, згідно норм ст. 309 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є адвокатом та на підставі ордеру серії АА №1094764 від 05.04.2021 надавав правничу допомогу ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві з адвокатським запитом №1-193 від 05.04.2021 в інтересах ОСОБА_2 , у якому просив:

- надати документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію заяви ОСОБА_2 від 10.03.2021 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення;

- письмо повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_2 від 10.03.2021 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Вказаний адвокатський запит був отриманий Шевченківським УП ГУНП у м. Києві 07.04.2021, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про вручення.

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з повторним адвокатським запитом №1/2-193 від 24.09.2021, у якому просив відповідача надати відповідь на його адвокатський запит №1-193 від 05.04.2021, а саме:

- надати документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію заяви ОСОБА_2 від 10.03.2021 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення;

- письмо повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_2 від 10.03.2021 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Вказаний адвокатський запит був направлений на адресу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві рекомендованою поштовою кореспонденцією та отриманий ним 27.09.2021, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням з відміткою про вручення.

Не погоджуючись з ненаданням інформації на адвокатський запит, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Згідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частиною 1 статті 4 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Приписами статті 20 Закону № 5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 5076-VI, адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Частиною 2 статті 24 Закону № 5076-VI, передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно частини 3 статті 24 Закону № 5076-VI, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 було направлено до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві адвокатські запити від 05.04.2021 №1-193 та від 24.09.2021 №1/2-193 (а.с. 10-18).

Позивач зазначає, що Шевченківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві безпідставно не надало відповіді на його повторний адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021.

В свою чергу, апелянт стверджує, що Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві своєчасно розглянуло адвокатські запити позивача та, згідно до вимог Закону, надало позивачу відповіді на його адвокатські запити (відповідь на адвокатський запит №1193 від 05.04.2021 була надана листом №311-АЗ від 13.04.2021, а відповідь на адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021 була надана листом №944аз/125/36 від 04.10.2021).

Надаючи оцінку вищевказаним доводам апелянта, колегія судів зазначає наступне.

Так, до відзиву на позовну заяву відповідач долучив відповіді Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, оформлені листами від 13.04.2021 №311-АЗ та від 04.10.2021 №944аз/125/36 (а.с. 32-33).

У листі від 04.10.2021 №944аз/125/36 відповідач зазначив, що 13.03.2021 до Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві надійшла заява від ОСОБА_2 з приводу того, що в період часу з лютого 2012 року невстановлена особа підробила та уклала кредитний договір і договір поруки від імені ОСОБА_2 з Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк", яка зареєстрована до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень за №1568 від 13.03.2021.

Відповідач повідомив, що 13.03.2021 відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105100001002 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Досудове розслідування триває.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач розглянув адвокатський запит позивача №1/2-193 від 24.09.2021.

При цьому, як вказує апелянт, доказом відправлення позивачу листа №944аз/125/36 від 04.10.2021 є реєстр відправлень з відбитком відділення зв`язку АТ "Укрпошта" за 08.10.2021.

Колегія суддів зазначає, що вищевказаний реєстр містить перелік прізвищ, зокрема, ОСОБА_1 (а.с. 47).

Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Правила №1000/5, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.

Згідно пункту 1 розділу ІІІ глави 7 Правил №1000/5, вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами. Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (із змінами).

За приписами п. 3 розділу ІІІ глави 7 Правил №1000/5, вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня. Не допускається надсилання або передача документів без їх реєстрації у службі діловодства.

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ глави 7 Правил №1000/5, структурні підрозділи та окремі виконавці зобов`язані передавати вихідні документи та інші поштові відправлення до служби діловодства у години, встановлені для цього інструкцією з діловодства установи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила №270, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно пункту 1 яких, ці Правила визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Пунктом 66 Правил №270 передбачено, що у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв`язку. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв`язку.

Згідно п. 67 Правил №270, список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками (за наявності).

Відповідно до п. 68 Правил№270, про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

За приписами пункту 73 Правил №270, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

У разі виявлення у поштових скриньках поштових відправлень, оплату яких здійснено із застосуванням відбитків маркувальної машини, відбитків про оплату письмової кореспонденції, нанесених друкарським чи іншим способом, або інших відміток про оплату, вони за призначенням не пересилаються, а першочергово повертаються за зворотною адресою. У разі відсутності зворотної адреси такі поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку протягом установленого законодавством строку.

Проставлення календарного штемпеля не є обов`язковим для письмової кореспонденції, що оплачується з використанням відбитків маркувальних машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом, пересилається за договірними тарифами, якщо на відбитках та поштових відправленнях зазначено найменування оператора поштового зв`язку, дату та об`єкт поштового зв`язку місця приймання.

Наказом АТ «Укрпошта» від 19.08.2021 №135 затверджено Порядок пересилання відправлень «Укрпошта Документи», відповідно до пункту 6.6 якого, у разі відправляння п`яти і більше відправлень Документи та при пересиланні відправлень Документи через неавтоматизовані ВПЗ (незалежно від кількості відправлень) відправник створює список ф.103 у формі електронного документу та направляє його у спосіб визначений АТ «Укрпошта». Список ф.103 у формі електронного документу може бути підписаний відправником з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

У разі необхідності, відправник одночасно з створеним списком ф.103 у формі електронного документу може надати в ОПЗ місця приймання відправлень Документи список ф.103 у паперовій формі, у кількості двох примірників, який засвідчується підписом відправника або відповідального працівника суб`єкта господарювання. Один примірник ф.103 з підписом працівника ОПЗ залишається у відправника, другий залишається в ОПЗ місця приймання. Зразок ф.103 розміщений на сайті АТ «Укрпошта» за посиланням: www.ukrposhta.ua.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданий відповідачем реєстр за формою та змістом не відповідає Списку за формою 103.

Крім того, вказаний документ не підтверджує ані фактичне надсилання адресату поштового відправлення, ані змісту такого відправлення, ані адресу, на яку було здійснено відправлення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наданий відповідачем реєстр не є належним та допустимим доказом, який би підтверджував факт надання та направлення відповідачем на адресу позивача відповіді на адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021.

З огляду на викладене, оскільки, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надання позивачу відповіді на адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021, судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправною бездіяльність Шевченківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на його адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021, а також, зобов`язано відповідача надати позивачу відповідь на його адвокатський запит №1/2-193 від 24.09.2021.

Посилання апелянта на те, що під час розгляду даної справи у суді першої інстанції на адресу позивача, як сторони по справі, направлявся відзив на позовну заяву разом з копіями документів, в тому числі, копіями відповідей на його адвокатські запити, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки, це не звільняє відповідача від обов`язку направити відповідь на адвокатські запити у встановленому законом порядку.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.