Рішення

від 19.07.2024 по справі 340/1948/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1948/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авілона" (26200, м. Мала Виска, Кіровоградська обл., вул. Шевченка, 5В, ЄДРПОУ 37153882)

до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.01.2024 року №00003910704, №00003900704, №00003660704, №00003670704.

Ухвалою судді від 08.04.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позов обґрунтований тим, що з огляду на допущенні відповідачем порушення приписів податкового законодавства, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними. Зауважено, що фактичні перевірки, за результатом проведення яких були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, були призначені відповідно до приписів п.п.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, однак посилання в наказі на конкретні підстави проведення перевірки відсутні.

Додатково вказано, що перевірка застосування РРО за минулий період носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятись в рамках фактичної перевірки.

Позивач також зазначає, що помилки у оформленні розрахункового документа не можуть бути підставою для висновку про те, що такий документ не видавався.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

02.05.2024 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.74-78), в якому вказано про те, що фактичні перевірки належних ТОВ "Авілона" господарських об`єктів за адресами: м. Мала Виска, вул.Першотравнева, 2/5 та вул.Центральна, 37, проведені за наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 28.11.2023 р. №1345-п, виданим на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України. У ході проведення перевірки встановлені наступні порушення:

- не видача розрахункового документу встановленої форми та змісту, та, як наслідок, не проведення і не роздрукування розрахункового документа встановленої форми та змісту (фіскального чеку), а саме відсутність обов`язкового реквізиту цифрового значення марки акцизного податку;

- невідображення у фіскальному документі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, відповідно до фіскальних чеків з реалізації підакцизних товарів зазначених у Додатку 1 до акта фактичної перевірки.

Вказані порушення стали підставою для накладення на позивача штрафів, передбачених абз.2, 3 п.1, п.7 ст.17 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Доводячи дотримання порядку призначення та проведення фактичної перевірки, а також правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авілона" зареєстроване як юридична особа (а.с.10).

Позивач провадить господарську діяльність у магазинах за адресами:

- АДРЕСА_1 ;

- АДРЕСА_2 .

Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 28.11.2023 р. №1345-п на підставі ст.19-1, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.3, 80.2.7 п.80.2 ст.80, п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України від 21.06.2012 №5007-VІ "Про ціни і ціноутворення" контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС призначено проведення перевірки суб`єктів господарювання (перелік додається) з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) (а.с.11).

На підставі цього наказу посадовим особам ГУ ДПС Кіровоградської області видано направлення на проведення фактичної перевірки магазину, відділу магазину, іншого торгівельного місця за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.108-109).

За результатами проведеної перевірки магазину, відділу магазину, іншого торгівельного місця за адресою: АДРЕСА_1 складено Акт фактичної перевірки №10358/11/28/РРО/37153882 від 19.12.2023, яким встановлено порушення, а саме:

- порушення пункту 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265-ВР);

- ч.2 р.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 (а.с.86-87).

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

1) від 11.01.2024 року №00003910704, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 897266,98 грн. за невидачу розрахункового документу встановленого зразка (відсутні обов`язкові реквізити розрахункового документа на загальну суму 598229,82 грн.):

- 155,50 грн. за невидачу розрахункового документа встановленого зразка при продажу акцизних товарів (без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 897111,48 грн. - за невидачу розрахункового документа встановленого зразка при продажу акцизних товарів (без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне порушення;

2) від 11.01.2024 року № 00003900704, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 5100,00 грн. за невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (а.с.32-34).

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Скарга залишена без задоволення, а рішення без змін (а.с.35-43).

За результатами проведеної перевірки магазину, відділу магазину, іншого торгівельного місця за адресою: АДРЕСА_2 складено Акт фактичної перевірки №10319/11/28/РРО/37153882 від 15.12.2023, яким встановлено порушення, а саме:

- порушення пункту 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265-ВР);

- ч.2 р.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 (а.с.84-85).

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

1) від 11.01.2024 року №00003660704, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 227660,15 грн. за невидачу розрахункового документу встановленого зразка (відсутні обов`язкові реквізити розрахункового документа на загальну суму 151810,23,23 грн.):

- 110,40 грн. за невидачу розрахункового документа встановленого зразка при продажу акцизних товарів (без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 227549,79 грн. - за невидачу розрахункового документа встановленого зразка при продажу акцизних товарів (без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне порушення;

2) від 11.01.2024 року № 00003670704, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 5100,00 грн. за невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (а.с.32-34).

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Скарга залишена без задоволення, а рішення без змін (а.с.47-55).

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася в суд з даним адміністративним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Щодо наказу

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Так, підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

У цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правова підстава).

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - «яка свідчить про можливі порушення» - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

Аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

Застосовними у спорах цієї категорії також є висновки Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Застосування таких висновків Великої Палати Верховного Суду знайшло своє відображення і у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 29 листопада 2021 року у справі № 280/1367/20; від 01 грудня 2021 року у справі №400/1646/20; від 06 липня 2022 року у справі №815/5551/14, від 24 квітня 2023 року у справі №560/2210/19, від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 28 грудня 2022 року у справі №160/14248/21, від 28 грудня 2022 року у справі №420/22374/21, від 23 лютого 2023 року у справі №160/20112/21, від 23 лютого 2023 року у справі №600/1402/22-а тощо.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що у податкового органу були наявні достатні докази на підтвердження наявності підстав для призначення фактичної перевірки позивача. Зміст спірного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам. Таким чином, твердження позивача про не зазначення контролюючим органом підстави для проведення фактичної перевірки є хибними.

Викладена позиція співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 (адміністративне провадження №К/990/67/24) та в ухвалі від 12 квітня 2024 року у справі №280/1431/23 (адміністративне провадження №К/990/30986/23).

Щодо податкових повідомлень-рішень суд вважає за необхідне вказати наступне

Судом встановлено, що -

1) податковим повідомленням-рішенням №00003910704 від 11.01.2024 року визначено штрафні санкції в сумі 897266,98 грн.:

- 155,50 (100% вартості проданих з порушенням, встановлених цим пунктом товарів (робіт, послуг) - за порушення (невидачу розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції), вчинене вперше (абз.2 п.1 ст.17 Закону №265-ВР);

- 897111,48 грн. (150% вартості проданих з порушенням, встановлених цим пунктом товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне порушення (невидачу розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції) (абз.3 п.1 ст.17 Закону №265-ВР);

2) податковим повідомленням-рішенням №00003660704 від 11.01.2024 року визначено штрафні санкції в сумі 227660,15 грн.:

- 110,40 (100% вартості проданих з порушенням, встановлених цим пунктом товарів (робіт, послуг) - за порушення (невидачу розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції), вчинене вперше (абз.2 п.1 ст.17 Закону №265-ВР);

- 227549.75 грн. (150% вартості проданих з порушенням, встановлених цим пунктом товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне порушення (невидачу розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції) (абз.3 п.1 ст.17 Закону №265-ВР).

3) податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2024 року № 00003900704, визначено штрафні санкції в сумі 5100,00 грн. за невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів;

4) податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2024 року № 00003670704, визначено штрафні санкції в сумі 5100,00 грн. за невідображення у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом №265/95-ВР. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

За правилами пункту 11 статті 3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2016 №13 (із змінами та доповненнями), затверджене Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі Положення №13).

Відповідно до п. 2 розділу 2 Положення № 13, фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Відповідно до п.7 ст. 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженими особами відповідача під час проведення фактичної перевірки магазинів позивача була здійснена контрольна закупка тютюнових виробів лише в магазині за адресою: м.Мала Виска, вул.Центральна, 37. Отримано фіскальний чек від 15.12.2023 року (а.с.171, 174) зі змісту якого вбачається наявність коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2402209020 сигарети з фільтром, а тому посилання на його відсутність є безпідставним.

Під час же перевірки магазину позивача за адресою: м. Мала Виска, вул.Першотравнева, 2/5 контрольна закупка не здійснювалась.

В акті перевірки магазину за адресою м.Мала Виска, вул.Першотравнева, 2/5 податковий орган посилається на додаток №1 до акту, складений податковим органом у вигляді таблиці, в якій вказано, що 05.01.2023 року о 07-53 ТОВ "Авілона" видано чек за результатами здійсненої розрахункової операції з реалізації вина, в якому відсутній код товару згідно з УКТЗЕД (а.с.14). Розрахунковий документ в матеріалах перевірки відсутній та до суду наданий відповідачем не був.

Інших доказів того, що позивач проводив розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару без зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, матеріали перевірки не містять, до суду таких доказів відповідач не надав.

З огляду на відсутність належного доказу в підтвердження позиції податкового органу, а саме - розрахункового документу без зазначення коду товару за УКТЗЕД, як доказу здійснення в магазині АДРЕСА_1 господарської операції, умова щодо якої є необхідною для застосування відповідальності за п.7 ст. 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зважаючи на наявність у розрахунковому документі, виданому за результатами контрольної закупки в магазині за адресою: м.Мала Виска, вул.Центральна, 37, коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2402209020 сигарети з фільтром, податкові повідомлення-рішення від 11.01.2024 року № 00003900704, та від 11.01.2024 року №00003670704, винесені безпідставно та підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень №00003910704 від 11.01.2024 року на суму штрафних санкцій в 897266,98 грн. та №00003660704 від 11.01.2024 року в сумі 227660,15 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За змістом статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

-надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2);

-проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (пункт 11).

Абзацом дев`ятнадцятим статті 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі - Положення).

Пунктом 3 розділу І Положення визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Фіскальний касовий чек на товари (послуги) Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

У відповідності до пункту 1 статті 17 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання;

застосовується штрафна санкція у розмірі

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Як встановлено, матеріали перевірки не містять доказів того, що розрахункові документи не було роздруковано та не видано покупцю, що відповідачем не заперечується.

Суд наголошує, що аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

2) непроведення розрахункової операції через РРО;

3) невидача відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;

4) проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання походять зі змісту пункту 1 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 вказаного Закону.

При цьому, якщо звернути увагу на об`єктивну сторону складу правопорушення, а саме дії, які складають суть протиправної поведінки платника податків, то в контексті пункту 1 статті 17 Закону відповідальність настає за дії, які за своєю суттю та способом спрямовані на приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій, тощо.

Як видно з матеріалів справи, позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме за видачу розрахункового документа, який не містить одного з обов`язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів (цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку).

Суд зазначає, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності, за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні змісту, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. Тобто, законодавець визначив обов`язок, за невиконання якого не встановив відповідальність встановленого статтею 17 Закону.

Безумовно, до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за пунктом 1 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме, як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Виключенням з цього правила, можна вважати, видачу такого фіскального чеку, в якому не зазначено тих обов`язкових реквізитів, що встановлені у наведеному Положенні, які не надають можливості підтвердити виконання розрахункової операції, та які мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності.

Зазначений висновок узгоджується з правовим підходом наведеним у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2023 року, що викладено у справі № 420/11790/22.

З огляду на вказане, суд зазначає, що відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Як було зазначено вище, до позивача були застосовані штрафні санкції за відсутність в розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 Податкового кодексу України).

Аналіз, податкового законодавства України, свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.

В той же час, суд акцентує увагу на тому, що алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення №13 у частині обов`язкового відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.

Вказаний факт обов`язково необхідно враховувати при притягнені особи до відповідальності за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частинами першою - третьою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що встановлюючи порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг контролюючий орган керувався даними системи СОД РРО щодо проведення позивачем у періоді з з 01.10.2022 року по 28.02.2023 року розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) та застосовування РРО без використання режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

Пунктами 1, 2 Розділу ІІ Функціонування СОД РРО Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року №477 встановлено СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Як слідує з актів фактичної перевірки, в них не зазначено жодного фіскального чеку, що підтверджує факт видачі у період з 01.10.2022 року по 28.02.2023 року розрахункових документів за продані алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, які не містить обов`язкових реквізитів, а саме, - цифрового значення штрих кодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформацію про серію та номер МАП).

Крім того, суд зазначає, що Додаток № 5 Інформація щодо чеків реалізації алкогольних напоїв, що підлягають маркуванню МАП, без зазначення обов`язкових реквізитів цифрового значення штрихового коду МАП до Акту перевірки у розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України не є належним доказом відображення господарських операцій, на підставі яких можливо встановити наявність/відсутність порушень позивачем положень Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначених у податковому повідомленні-рішенні, що оскаржуються.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.05.2024 року по справі № 520/4564/23, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті з порушенням приписів чинного законодавства, що свідчить про необхідність їх скасування.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003910704 від 11.01.2024 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Кіровоградській області, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авілона" застосовано штрафні санкції в сумі 897266,98 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003660704 від 11.01.2024 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Кіровоградській області, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авілона" застосовано штрафні санкції в сумі 227660,15 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 року № 00003900704, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Кіровоградській області, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авілона" застосовано штрафні санкції в сумі 5100,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 року № 00003670704, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Кіровоградській області, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авілона" застосовано штрафні санкції в сумі 5100,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авілона" (26200, м. Мала Виска, Кіровоградська обл., вул. Шевченка, 5В, ЄДРПОУ 37153882) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 13621,52 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Повний текст судового рішення складено 19.07.2024 року в зв`язку з тим, що суддя Дегтярьова С.В. з 30.04.2024 по 02.06.2024, з 17.06.2024 по 01.07.2024, а також з 05.07.2024 по 07.07.2024 не здійснювала правосуддя.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА