Рішення

від 19.07.2024 по справі 380/25732/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 рокусправа № 380/25732/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради Львівської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великомостівської міської ради Львівської області (далі Великомостівська МР, відповідач), в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.02.2024, просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо ненадання інформації про порядок та підстави включення позивача як особу - надавача соціальних послуг до реєстру фізичних осіб надавачів соціальних послуг, повернення позивачу без розгляду заяви, з якою він звертався 24.07.2023 (07.06.2023) та пакету документів, додатних до неї та зобов`язати відповідача включити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 до реєстру фізичних осіб надавачів соціальних послуг;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг від 22.09.2023, прийнятого у формі Протоколу від 22.09.2023 №1, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні ним догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Великомостівську міську раду Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 з врахуванням наведеного у позові та виходячи з доходу ОСОБА_1 за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до призову на військову службу за мобілізацією здійснював фактичний догляд за дядьком, інвалідом першої групи (двоюрідним братом батька), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його дружиною, інвалідом третьої групи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що офіційною особою, що здійснювала на професійній основі догляд за вказаними особами була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки на той час позивач не міг оформити документи на себе, так як був неповнолітній, хоч здійснював фактичний догляд, оскільки ОСОБА_4 не могла повноцінно здійснювати його, так як хворіє на атеросклеротичний кардіосклероз та гіпертонічну хворобу ІІ ступеня. Оскільки до мобілізації ОСОБА_1 фактично проживав з дядьком та його дружиною, здійснював фактичний догляд, то звернувся до відповідача з заявою про призначення його особою, яка здійснює постійний догляд на непрофесійній основі за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак подана ОСОБА_1 заява від 11.08.2023, до якої було долучено усі необхідні документи, відповідачем відхилена, оскільки середньомісячний дохід ОСОБА_1 перевищує прожитковий мінімум. Окрім того, позивач зазначає, що відповідач не дотримав вимог Порядку формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, оскільки при зверненні із заявою про призначення позивача особою, що надає соціальні послуги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивача не внесено до Реєстру осіб надавачів соціальних послуг, не роз`яснені вимоги закону щодо порушеного позивачем питання та наслідків не подання у встановлений строк необхідних документів чи усунення недоліків за наявності такої потреби.

Ухвалою від 27.11.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_5 подала відзив на позовну заяву (вх. №299ел від 04.01.2024) та відзив на позовну заяву у зв`язку з уточненням позовних вимог (вх. №21007 від 18.03.2024). Відповідач зазначив, що частина реєстру щодо надавачів послуг, а саме в частині щодо забезпечення реєстрації надавачів послуг, повність не впроваджена, а тому міська рада надала позивачу рішення у формі протоколу. Вказує, що доводи протоколу комісії є правомірними, оскільки остання заява, подана відповідно до вимог чинного законодавства, датована 14.08.2023, позивач вже був з травня місяця мобілізований і мав дохід в розмірі, який згідно з Порядком №859, не надав йому право на призначення компенсації, а при обстеженні, проведеному за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що по цій адресі зареєстровані ОСОБА_2 та з 10.08.2023 ОСОБА_1 , який відсутній, оскільки проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, тому здійснювати догляд не має змоги. Також відповідач зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків його дійсності, крім випадків прямо передбачених законом, а тому суто формальні порушення не впливають на дійсність акта. За таких обставин просить у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Відповідач разом з заявою від 20.02.2024 долучив до матеріалів справи сканкопії довідки про доходи та декларації про доходи та майновий стан ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 19.03.2024 представники позивача надали пояснення та заперечення на відзив на позовну заяву, представники відповідача надали пояснення, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 03.04.2024.

01.04.2024 відповідач надав додаткові пояснення у справі, вказавши, що інформація про порядок та підстави включення позивача як особу-надавача соціальних послуг до реєстру фізичних осіб надавачів соціальних послуг, повернення позивачу без розгляду заяви з якою він звертався 24.07.2023 (07.06.2023) та пакету документів, додатних до неї, не могла бути надана позивачу, оскільки на час розгляду заяви позивача програмний комплекс ще повністю не був введений в роботу міською радою. Зазначено також, що зобов`язання міської ради внести до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг позивача буде втручанням в дискреційні повноваження ради. Окрім того, вказано, що заява від 07.06.2023 подана із вимогою призначити позивача опікуном ОСОБА_2 , а не доглядачем на непрофесійній основі. Крім того, ОСОБА_1 24.07.2024 звернувся в міську раду із заявою про залишення заяви від 07.06.2023 без розгляду.

В судовому засіданні 03.04.2024 представники сторін надали пояснення та заперечення, судом оголошено перерву до 17.04.2024.

В судовому засіданні 17.04.2024 за участі представників сторін оголошено перерву до 01.05.2024 для виклику свідка, однак судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

В судовому засіданні 21.05.2024 за участі представників сторін допитано свідка ОСОБА_5 та ухвалено закінчити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 07.06.2023 ОСОБА_1 звернувся у Великомостівську МР із заявою, що зареєстрована 28.06.2023, просив призначити його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом першої групи у зв`язку з ампутацією пальців обох кистей, який потребує постійного стороннього догляду, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалідом третьої групи в зв`язку з захворюванням на остеомієліт. До заяви долучено: копію паспорта та РНОКПП, копії довідок МСЕК, копію довідки про склад сім`ї, акт про фактичне проживання, довідку сімейного лікаря, акт обстеження матеріально-побутових умов.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 18.07.2023 на вказану заяву повідомлено, що зі змісту заяви від 07.06.2023 вбачається, що ОСОБА_1 має намір здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І групи, у даному випадку за дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та особою з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте у прохальній частині заявник просить призначити його опікуном над вказаними особами. Також повідомлено, що оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859. Вказано на необхідність уточнити прохальну частину заяви від 07.06.2024 та повідомити Великомостівську МР.

24.07.2023 Великомостівською МР зареєстрована заява ОСОБА_1 про повернення заяви від 07.06.2023 з поданими документами без розгляду.

Заява ОСОБА_1 від 07.06.2023 та додані до неї документи повернені без розгляду заявникові листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 26.07.2023.

24.07.2023 Великомостівською МР зареєстрована заява ОСОБА_1 про призначення заявника особою, що здійснює постійний догляд на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом першої групи у зв`язку з ампутацією пальців обох кистей, який потребує постійного стороннього догляду, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалідом третьої групи в зв`язку з захворюванням на остеомієліт. До заяви долучено: копію паспорта та РНОКПП, копії довідок МСЕК, копію довідки про склад сім`ї, акт про фактичне проживання, довідку сімейного лікаря, акт обстеження матеріально-побутових умов.

На вказану заяву листом Великомостівською МР від 01.08.2023 повідомлено, що до поданих документів необхідно долучити: заяву про згоду отримувати соціальні послуги; декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї (за період з 01.01.2023 по 30.06.2023), за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

14.08.2023 ОСОБА_1 повторно подав у Великомостівську МР заяву про призначення заявника особою, що здійснює постійний догляд на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом першої групи у зв`язку з ампутацією пальців обох кистей, який потребує постійного стороннього догляду, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалідом третьої групи в зв`язку з захворюванням на остеомієліт, долучивши до заяви: заяву про надання соціальних послуг, згоду на отримання соціальних послуг та декларацію про доходи та майновий стан.

Листом від 28.09.2023 Великомостівська МР повідомила ОСОБА_1 про те, що здійснення постійного догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 неможливе, оскільки середньомісячний дохід ОСОБА_1 перевищує прожитковий мінімум. До листа долучено витяг з протоколу №1 від 22.09.2023 засідання комісії.

Так, відповідно до витягу з протоколу №1 засідання комісії для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб встановлено, що особа з інвалідністю І групи «Б» загального захворювання ОСОБА_2 потребує надання соціальних послуг на непрофесійній основі. На час засідання комісії догляд здійснює його дружина ОСОБА_3 , які проживають разом та пов`язані між собою спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, також допомогу надають родичі. За цією адресою з 10.08.2023 зареєструвався ОСОБА_1 , який продав заяву про згоду надання соціальних послуг на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , але на даний час відсутній, оскільки проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 Збройних Сил України, тому здійснювати догляд немає змоги. Також згідно з довідкою про доходи №591 від 14.08.2023 дохід ОСОБА_1 за ІІ квартал 2023 року становить 17434,82 грн., відповідно середньомісячний дохід 5811,61 грн., що на 3222,61 грн. перевищує прожитковий мінімум, який станом на 01.01.2023 становить 2589,00 грн., тому згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020 компенсація за догляд на непрофесійній основі не призначається.

Вважаючи таку відмову протиправною, безпідставною та необґрунтованою, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Враховуючи наведене, при вирішенні цієї справи суд надає правову оцінку підставам прийняття відповідачем рішення Комісії для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг від 22.09.2023, прийнятого у формі протоколу від 22.09.2023 №1, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні ним догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , а також правомірності вимоги визнати неправомірними дії відповідача щодо ненадання інформації про порядок та підстави включення позивача як особу-надавача соціальних послуг до реєстру фізичних осіб надавачів соціальних послуг, повернення позивачу без розгляду заяви з якою він звертався 24.07.2023 (07.06.2023) та пакету документів, додатних до неї та зобов`язати відповідача включити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 до реєстру фізичних осіб надавачів соціальних послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №2671-VIII).

Пунктом 17 ст 1 Закону №2671-VIII передбачено, що соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону №2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Згідно із п. 1 ч. 6 ст. 13 Закону №2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є особами з інвалідністю I групи.

За приписами абз. абз. 1, 4, 8 ч. 7 ст. 13 Закону №2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859, (далі Порядок №859) встановлено, що цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, зокрема особами з інвалідністю I групи.

Згідно з п. 3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Відповідно до положень п. 4 Порядку №859 розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

До запровадження автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій фізична особа, яка надає соціальні послуги, подає довідки/інші документи про доходи за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Згідно із п. 6 Порядку №859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Пунктом 7 Порядку №859 встановлено, що призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів: у паперовій формі, зокрема: заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заяви про згоду отримувати соціальні послуги; декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги; копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю)

Уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. Якщо документи подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважається день її прийняття уповноваженим органом або відправлення поштою.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Таким чином, призначенню виплати компенсації уповноваженим органом передує обов`язок здійснення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком до Порядку №859, за результатами якого готується висновок за формою згідно з додатком до Порядку №859.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до висновку про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, затвердженого комісією, зазначено суму балів 13, групу активності V, ОСОБА_2 потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Разом з тим, оскільки середньомісячний дохід ОСОБА_1 перевищує прожитковий мінімум, тому компенсація по догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 не призначається.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї затвердженою наказом Мінсоцполітики від 17.05.2022 № 150, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до положень п. 4 вказаної Методики до середньомісячного сукупного доходу сім`ї отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, враховуються доходи у вигляді заробітної плати (суддівської винагороди; грошового забезпечення; інших виплат відповідно до трудового договору / контракту), отриманої як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, у розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 8 Методики встановлено, що обчислення середньомісячного сукупного доходу отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, проводиться з дотриманням таких вимог: 1) загальна сума сукупного доходу його/її сім`ї складається із сум сукупних доходів кожного члена сім`ї, які враховуються для надання соціальних послуг / призначення компенсації, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством. Розміри таких доходів визначаються в межах автоматизованого обміну даними між інформаційно-комунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій або на підставі наданих документів; 2) середньомісячний сукупний дохід його/її сім`ї обчислюється шляхом ділення на 3 загальної суми сукупного доходу сім`ї за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством; 3) середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім`ї на кількість членів сім`ї.

Так, як встановлено вище, на підставі звернення ОСОБА_1 від 24.07.2023, його заяву від 07.06.2023 відповідачем повернено з поданими документами без розгляду.

Щодо заяви ОСОБА_1 від 24.07.2023, то відповідач скерував повідомлення (лист) про те, які документи потрібно подати.

Остаточно заяву, оформлену з дотриманням вимог Порядку №859, зокрема із заявою-згодою надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, позивач подав лише 14.08.2023.

Зважаючи на це, суд висновує, що відповідачем правильно розраховано дохід позивача за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення. Так, згідно з довідкою про доходи №591 від 14.08.2023 середньомісячний сукупний дохід ОСОБА_1 становив 5811,61 грн. та, відповідно, перевищував прожитковий мінімум.

Правові підстави для застосування відповідачем відомостей про дохід позивача за квартал, що передує першому зверненню позивача (07.06.2023), тобто за період з 07.03.2023, за встановлених фактичних обставин, відсутні, як і відсутні правові підстави для розгляду такої заяви позивача від 07.06.2023.

Отже, оскільки середньомісячний сукупний дохід на позивача перевищує прожитковий мінімум, відповідач не мав правових підстав для призначення ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, тоді як призначення позивача особою, що здійснює постійний догляд на непрофесійній основі, безпосередньо пов`язано з призначенням відповідної компенсації, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг від 22.09.2023, прийнятого у формі протоколу від 22.09.2023 №1.

При цьому судом не береться до уваги твердження представника позивача про те, що уповноважені особи відповідача повинні були зрозуміти суть порушеного в зверненні від 07.06.2023 питання та розглянути його по суті на підставі Порядку № 859. Суд зазначає, текстуальний аналіз заяви ОСОБА_1 від 07.06.2023 не дозволяє двоякого трактування прохальної частини. Так, ОСОБА_1 просив призначити його саме опікуном над ОСОБА_2 .

Крім того, в своїй заяві від 07.06.2023 позивач не просив надати йому жодну інформацію про порядок та підстави включення позивача як особу - надавача соціальних послуг до реєстру фізичних осіб надавачів соціальних послуг.

До того ж, суд зауважує, що відповідно до долучених до матеріалів справи документів та змісту поданих позивачем заяв до відповідача офіційно особою, що здійснювала на непрофесійній основі догляд за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до акта проведення обстеження сім`ї ОСОБА_1 зареєструвався за адресою АДРЕСА_1 з 10.08.2023, але на час складання акта такий відсутній, оскільки проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, тому здійснювати догляд не має змоги.

Щодо зобов`язання відповідача включити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 до реєстру фізичних осіб надавачів соціальних послуг, то суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України № 99 від 27.01.2021 «Про Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг» затверджено Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (далі Порядок №99), який визначає механізм формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Пунктом 2 Порядку №99 встановлено, що реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.

Відповідно до п. 3 Порядку №99 реєстр складається з трьох розділів: надавачі соціальних послуг - юридичні особи та фізичні особи - підприємці; надавачі соціальних послуг - фізичні особи; отримувачі соціальних послуг.

Суб`єктами реєстрації є обласні, Київська міська, районні, районні у м. Києві держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які відповідно до цього Порядку забезпечують ведення Реєстру (п.п. 6 п. 5 Порядку №99).

Уповноважена особа суб`єкта реєстрації забезпечує внесення відомостей про надавача соціальних послуг до Реєстру/повернення поданих документів на доопрацювання.

Відповідно до п. 32 Порядку №99 внесення до розділу «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» Реєстру відомостей про фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду, забезпечує суб`єкт реєстрації на підставі звернень щодо отримання компенсацій відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 79, ст. 2531), і порядку виплати компенсації фізичним особам, які здійснюють догляд на професійній основі, визначеного законодавством.

Таким чином, ні положення Порядку №99, ні положення Порядку №859 не містять застережень, що у разі відмови у призначенні компенсації суб`єктом реєстрації вносяться відомості до Реєстру про фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду. Внесення відомостей до Реєстру про фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду є похідними від прийняття рішення про призначення компенсації, тому позовні вимоги в частині внесення інформації щодо позивача до Реєстру задоволенню не підлягають.

Окрім того, суд враховує аргументи відповідача та надані ним на їх підтвердження листи Мінсоцполітики, Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної військової адміністрації щодо впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в частині призначення, нарахування та виплати 6 допомог, тоді як заяви щодо надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі розглядаються за допомогою програмного комплексу «Соціальна громада», який на час розгляду заяв позивача не функціонував повністю, тому відповідач фактично не міг внести жодних даних щодо позивача. Окремі процеси, реалізовані в підсистемі «Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг» Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в частині забезпечення реєстрації надавачів соціальних послуг в усіх регіонах України впроваджено лише з 01.11.2023.

Щодо аргументів позивача про допущені відповідачем зволікання при розгляді заяв позивача, то суд зауважує, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Процедурні порушення в залежності від їх характеру можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 400/4409/21 відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

За наслідком розгляду справи суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, адже у цій справі не доведено, що допущені процедурні порушення мали наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача й не впливають на правомірність оскаржуваного рішення відповідача.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про те, що відмова Великомостійвської МР Батюку П.І. в наданні ним догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 відповідає встановленим у ст. 2 КАС України критеріям законності та обґрунтованості. Що, в свою чергу, має наслідком відмову і у вимозі про зобов`язання Великомостівської МР повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 з врахуванням наведеного у позові та виходячи з доходу ОСОБА_1 за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог повністю питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, підпунктом 15.5 пункту15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.07.2024.

Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна