Постанова

від 20.01.2025 по справі 380/25732/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25732/23 пров. № А/857/21476/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року (головуючого судді Потабенко В.А., ухвалене у письмовому провадженні в м. Львів повний тест рішення складено 19.07.2024) у справі №380/25732/23 за позовом ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради Львівської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника за договором адвоката Матвійчук Г.М. 02.11.2023 звернувся в суд з урахуванням уточнених позовних вимог від 20.02.2024 до Великомостівської міської ради Львівської області в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо не надання інформації позивачу про порядок та підстави включення його як особу - надавача соціальних послуг до Реєстру фізичних осіб надавачів соціальних послуг, повернення позивачу без розгляду заяви з якою він звертався 24.07.2023 (07.06.2023) та пакету документів, додатних до неї та зобов`язати відповідача включити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 до Реєстру фізичних осіб надавачів соціальних послуг, визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг від 22.09.2023, прийнятого у формі Протоколу від 22.09.2023 №1, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні ним догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , зобов`язати Великомостівську міську раду Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 з врахуванням наведеного у даному позові та виходячи з доходу ОСОБА_1 за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою.

Оскаржуваним рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року відмовлено в задоволені позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 через свого представника адвоката Романчук Марію Святославівну подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю. Вказує серед іншого, що факт проживання позивача разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та здійснення відповідного догляду за ними підтверджувався актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, складеним старостою с. Двірці Великомостівської ТГ в складі: старости сіл Двірці, Волиця, Заріка - Стрілець Н.М.; діловода - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 а також фактом реєстрації за однією адресою з вищевказаними особами. Також зазначає, що звернення ОСОБА_1 від 24.07.2023 року до міської ради із з проханням повернути йому заяву від 07.06.2023 року з поданими до неї документами без розгляду, особисто позивачем не подавалась, оскільки на той момент він вже проходив військову службу в складі Збройних сил України (даний факт підтверджується доказами, які містяться в матеріалах даної справи) та фізично не міг її подати відповідачу. Відповідно до Пунктом 2 Порядку № 859 визначено, що компенсація не призначається: фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (крім осіб з інвалідністю з дитинства І групи); фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»; фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі. Даний перелік підстав для відмови у встановленні відповідного догляду є вичерпним. Факт отримання доходу надавачем соціальних послуг на непрофесійній основі, що перевищує прожитковий мінімум не є безумовною підставою для відмови в оформленні постійного стороннього догляду за особами, які такого потребують, що абсолютно не взято судом першої інстанції до уваги. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зробив висновок, що судом не береться до уваги твердження представника позивача про те, що уповноважені особи відповідача повинні були зрозуміти суть порушеного в зверненні від 07.06.2023 питання та розглянути його по суті на підставі Порядку № 859, а текстуальний аналіз заяви ОСОБА_1 від 07.06.2023 не дозволяє двоякого трактування прохальної частини, ОСОБА_1 просив призначити його саме опікуном над ОСОБА_2 , однак даний висновок не відповідає обставинам справи, адже у відповідь на первинну заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 року міська рада листом від 18.07.2023 року № 1245/02 просила уточнити прохальну частину даної заяви та повідомити Великомостівську міську раду Львівської області, вказавши в листі міської ради відповідні роз`яснення та посилання на норми законодавства, зокрема про те, що оформлення документів, призначення і виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 859. Саме у вказаній постанові передбачений перелік документів, який повинен бути поданий до заяви, а також алгоритм дій при розгляді таких заяв. Відтак відповідачу було достеменно відомо з якою метою ОСОБА_1 звертався до відповідача з заявою від 07.06.2023 року. У відповідь на вищевказаний лист від 18.07.2023 року № 1245/02 ОСОБА_1 направив на адресу відповідача уточнену заяву від 24.07.2023 року в якій просив призначити його особою, що здійснює постійний догляд на непрофесійній основі за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 інвалідом першої групи в зв`язку з ампутацією пальців обох костей, який потребує стороннього догляду та за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 інвалідом третьої групи в зв`язку із захворюванням на остеомієліт, яка відповідачем протиправно залишена без розгляду. Відповідачем не дотримано вимог законодавства, зокрема при його зверненні з заявою про призначення його особою, що надає соціальні послуги (опікуном) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 його не було внесено до Реєстру осіб надавачів соціальних послуг, не були роз`яснені вимоги закону щодо порушеного ним питання та наслідки не подання у встановлений строк (п`ять днів) необхідних документів чи усунення недоліків за наявності такої потреби, на що судом не було звернуто жодної уваги. Крім того, судом не взято до уваги порушення відповідачем строків розгляду відповідних заяв відповідача та як наслідок винесення необґрунтованого висновку через безпідставне зволікання із розглядом заяв позивача, оскільки відповідачем до уваги взято дохід позивача, який він отримує, як військовослужбовець мобілізований до ЗСУ, хоча для продовження здійснення соціального догляду ОСОБА_1 буде демобілізованим, а відповідно і не буде отримувати грошового забезпечення на наявність якого покликався відповідач. Більше того, на момент звернення із первинною заявою (07.06.2023) позивач взагалі не мав доходу, про що неодноразово зазначалось в заявах по суті даної справи та у судових засідання суду першої інстанції. Відтак суд першої інстанції жодним чином не звернув увагу не неправомірні дії відповідача, а до уточненої заяви від 24.07.2023р. позивач долучив всі необхідні документи, проте відповідач протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви не повідомив заявника про необхідність подання додаткових документів, як це передбачено пунктом 7 Порядку № 859. Протоколом засідання комісії для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг від 22.09.2023р. №1 ОСОБА_2 встановлено V групу активності та необхідність у отриманні соціальних послуг, а з 11.08.2023р. позивач зареєстрований разом із ОСОБА_2 , до цього фактично проживав без реєстрації, що стверджується актом №209 від 02.06.2023 (на момент звернення з заявою), зазначені в протоколі №1 засідання комісії для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг від 22.09.2023р. відомості щодо доходу позивача внесені неправомірно позаяк такі взято не за квартал що передує поданню позивачем заяви, з якою він звернувся 07.06.2023р., а відтак його дохід мав бути обчисленим за період з 07.03.2023р.), заявнику ОСОБА_1 неправомірно повернуто без розгляду заяву від 07.06.2023р. Ключовим моментом для призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, є наявність в отримувача такої соціальної послуги потреби в догляду і неможливість надати такий догляд іншими особами. Таким чином відповідач протиправно надав перевагу призначення компенсації над необхідністю одержувати особою соціальні послуги. Відтак судом не взято до уваги, що під час розгляду уточненої заяви ОСОБА_1 від 07.06.2023р. - 24.06.2023р. щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 . Комісія для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг від 22.09.2023р. прийняла безпідставне та необґрунтоване рішення у формі протоколу від 22.09.2023р. № 1, яким відмовила позивачу в наданні ним догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 таке рішення відповідача є передчасним, оскільки не було належним чином з`ясовано обставини щодо наявності постійного доходу, який перевищує прожитковий мінімум, Порядком № 859 не передбачено таких підстав для відмови у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, як наявність в надавача соціальних послуг тимчасового доходу не є безумовною підставою для відмови.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 311 КАС України розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.

Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 та від 03.01.2025 продовжено строк розгляду справи, з 11.11.2024 по 15.11.2024 суддя доповідач перебувала на підвищенні кваліфікації, а з 04.12.2024 по 09.12.2024, з 19.12.2024 по 20.12.2024, з 26.12.2024 по 02.01.2025 у відпустці.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 2001 р.н. солдат запасу на підставі ст.64в, ст.62г графи ІІ Розладу хвороб, Таблиці додаткових вимог: придатний до військової служби згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.05.2023 №1205 (аркуш справи 10).

07.06.2023 ОСОБА_1 звернувся у Великомостівську міську раду Львівської області із заявою, що зареєстрована 28.06.2023, в якій просив призначити його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом першої групи у зв`язку з ампутацією пальців обох кистей, який потребує постійного стороннього догляду та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалідом третьої групи в зв`язку з захворюванням на остеомієліт. До заяви долучено: копію паспорта та РНОКПП, копії довідок МСЕК, копію довідки про склад сім`ї, акт про фактичне проживання, довідку сімейного лікаря на ОСОБА_5 , акт обстеження матеріально-побутових умов (аркуші справи 11-12).

Великомостівська міська рада Львівської області листом від 18.07.2023 повідомила, що зі змісту заяви від 07.06.2023 вбачається, що ОСОБА_1 має намір здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І групи, у даному випадку за дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та особою з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте у прохальній частині заявник просить призначити його опікуном над вказаними особами. Відповідно до пункту 1, 2 статті 60 ЦКУ Суд встановлює опіку на фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за подання органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Також повідомлено, що оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859. Вказано на необхідність уточнити прохальну частину заяви від 07.06.2024 та повідомити Великомостівську міську раду Львівської області (аркуш справи 13 зворот).

24.07.2023 Великомостівською міською радою Львівської області зареєстрована заява ОСОБА_1 про повернення заяви від 07.06.2023 з поданими документами без розгляду (аркуш справи 67).

Заява ОСОБА_1 від 07.06.2023 та додані до неї документи повернені без розгляду заявникові листом Великомостівською міською радою Львівської області від 26.07.2023 (аркуш справи 68).

24.07.2023 Великомостівською міською радою Львівської області зареєстрована заява ОСОБА_1 про призначення його особою, що здійснює постійний догляд на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом першої групи у зв`язку з ампутацією пальців обох кистей, який потребує постійного стороннього догляду, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалідом третьої групи в зв`язку з захворюванням на остеомієліт. До заяви долучено: копію паспорта та РНОКПП, копії довідок МСЕК, копію довідки про склад сім`ї, акт про фактичне проживання, довідку сімейного лікаря на ОСОБА_5 , акт обстеження матеріально-побутових умов (аркуші справи 16-17)

Великомостівська міська рада Львівської області листом від 01.08.2023 за №1321/02-12 повідомила ОСОБА_1 , що оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859. Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики від 29.01.2021 № 3729.01.2021 № 37 затверджено форму заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, форму заяви про згоду отримувати соціальні послуги. Таким чином, на основі вищенаведеного слід долучити до поданих документів наступний перелік документів, а саме: заяву про згоду отримувати соціальні послуги; декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї (за період з 01.01.2023 р. по 30.06.2023 р.)) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Повідомлено, що відповідно до абзацу 12 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд (аркуш справи 18).

14.08.2023 ОСОБА_1 повторно подав у Великомостівську міську раду Львівської області заяву про призначення заявника особою, що здійснює постійний догляд на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом першої групи у зв`язку з ампутацією пальців обох кистей, який потребує постійного стороннього догляду, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалідом третьої групи в зв`язку з захворюванням на остеомієліт, долучивши до заяви серед інших: заяву про надання соціальних послуг, згоду на отримання соціальних послуг та декларацію про доходи та майновий стан (аркуші справи 25-31).

Листом від 28.09.2023 Великомостівська міська рада Львівської області повідомила ОСОБА_1 , що здійснення постійного догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 неможливе, оскільки його середньомісячний дохід перевищує прожитковий мінімум. До листа долучено витяг з протоколу №1 від 22.09.2023 засідання комісії (аркуш справи 79).

Відповідно до витягу з протоколу №1 Засідання комісії для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб встановлено, що особа з інвалідністю І групи Б загального захворювання ОСОБА_2 потребує надання соціальних послуг на непрофесійній основі. На час засідання комісії догляд здійснює його дружина ОСОБА_3 , які проживають разом та пов`язані між собою спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, також допомогу надають родичі. За цією адресою з 10.08.2023 зареєструвався ОСОБА_1 , який подав заяву про згоду надання соціальних послуг на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , але на даний час відсутній, оскільки проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, тому здійснювати догляд немає змоги. Також згідно з довідкою про доходи №591 від 14.08.2023 дохід ОСОБА_1 за ІІ квартал 2023 року становить 17434,82 грн., відповідно середньомісячний дохід 5811,61 грн., що на 3222,61 грн. перевищує прожитковий мінімум, який станом на 01.01.2023 становить 2589,00 грн., тому згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020 компенсація за догляд на непрофесійній основі не призначається (аркуші справи 80-82).

Вважаючи дії відповідача протиправними, а також не погодившись із рішенням Комісії для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг від 22.09.2023, прийнятого у формі Протоколу від 22.09.2023 №1, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі Закон №2671-VIII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Пунктами 6, 17 статті 1 Закону №2671-VIII передбачено, що надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 8 Закону № 2671-VIII встановлено, що суб`єктами системи надання соціальних послуг є: 1) уповноважені органи у сфері надання соціальних послуг; 2) отримувачі соціальних послуг; 3) надавачі соціальних послуг; 4) об`єднання працівників системи надання соціальних послуг; 5) об`єднання надавачів соціальних послуг; 6) об`єднання отримувачів соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону №2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Працівники надавачів соціальних послуг державного/комунального та недержавного секторів та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, забезпечують надання соціальних послуг на професійній основі відповідно до вимог цього Закону. До працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального та недержавного секторів належать фахівці та професіонали (соціальні працівники, фахівці із соціальної роботи, соціальні менеджери та інші) та соціальні робітники. Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, проходять підготовку та перепідготовку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 13 Закону №2671-VIII).

Згідно із пунктом 1 частини 6 статті 13 Закону №2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є особами з інвалідністю I групи.

Згідно з частиною 7 статті 8 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно частини 1 статті 11 Закону №2671-VIII до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать: 1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення; 2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації; 3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Частиною 4 статті 11 Закону №2671-VIII встановлено, що до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать: 1) визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; 2) інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я; 3) здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; 4) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; 5) затвердження, забезпечення фінансування та виконання регіональних програм в частині забезпечення потреб осіб/сімей у соціальних послугах, розроблених за результатами визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах; 5-1) визначення особливостей надання соціальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях; 6) забезпечення підвищення професійної компетентності/кваліфікації працівників надавачів соціальних послуг, утворених ними; 7) координація діяльності суб`єктів системи надання соціальних послуг на місцевому рівні; 8) забезпечення взаємодії надавачів соціальних послуг та органів, установ, закладів, фізичних осіб - підприємців, які в межах своєї компетенції надають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади допомогу вразливим групам населення та особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та/або здійснюють їх захист; 9) збір, аналіз та поширення відповідно до законодавства інформації щодо надання соціальних послуг, сприяння впровадженню кращого досвіду надання соціальних послуг; 10) забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні; 11) здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінки їх якості, оприлюднення відповідних результатів; 12) здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг; 13) здійснення контролю за додержанням вимог цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 14) забезпечення дотримання прав отримувачів соціальних послуг; 15) призначення керівників утворених ними надавачів соціальних послуг, діяльність яких фінансується за рахунок коштів відповідного бюджету/бюджетів; 16) вирішення інших питань щодо надання соціальних послуг відповідно до закону.

Приписами частин 1, 2, 4 статті 19 Закону №2671-VIII визначено, що підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи: 1) заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг; 2) звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг. Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору (крім соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів) є подані їм заява, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг, передбачені частиною першою цієї статті. Порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859, (далі Порядок №859) встановлено, що цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, зокрема особами з інвалідністю I групи.

Згідно з пунктом 3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Відповідно до положень пункту 4 Порядку №859 розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

До запровадження автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій фізична особа, яка надає соціальні послуги, подає довідки/інші документи про доходи за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Згідно із пунктом 6 Порядку №859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Пунктом 7 Порядку №859 встановлено, що призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів: у паперовій формі, зокрема: заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заяви про згоду отримувати соціальні послуги; декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги; копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю)

Уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. Якщо документи подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважається день її прийняття уповноваженим органом або відправлення поштою.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Таким чином з урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що призначенню виплати компенсації уповноваженим органом передує обов`язок здійснення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком до Порядку №859, за результатами якого готується висновок за формою згідно з додатком до Порядку №859.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до висновку про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, затвердженого комісією, зазначено суму балів 13, групу активності V, ОСОБА_2 потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Апелянт вказує, що відповідачем до уваги взято дохід позивача, який він отримує, як військовослужбовець мобілізований до ЗСУ, хоча для продовження здійснення соціального догляду ОСОБА_1 буде демобілізованим, а відповідно і не буде отримувати грошового забезпечення на наявність якого покликався відповідач, на момент звернення із первинною заявою (07.06.2023) позивач взагалі не мав доходу, про що неодноразово зазначалось в заявах по суті даної справи та у судових засідання суду першої інстанції, відтак суд першої інстанції жодним чином не звернув увагу не неправомірні дії відповідача, колегія суддів не погоджується із відповідними доводами, оскільки відповідач оцінював відповідні подані документи станом на час їх подання і середньомісячний дохід ОСОБА_1 перевищує прожитковий мінімум, що підтверджується довідкою про доходи №591 від 14.08.2023 за ІІ квартал 2023 року - 17434,82 грн., відповідно середньомісячний дохід 5811,61 грн., що на 3222,61 грн. перевищує прожитковий мінімум, який станом на 01.01.2023 становить 2589,00 грн., тому встановлено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020 компенсація за догляд на непрофесійній основі не призначається.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї затвердженою наказом Мінсоцполітики від 17.05.2022 № 150, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до положень п. 4 вказаної Методики до середньомісячного сукупного доходу сім`ї отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, враховуються доходи у вигляді заробітної плати (суддівської винагороди; грошового забезпечення; інших виплат відповідно до трудового договору / контракту), отриманої як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, у розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 8 Методики встановлено, що обчислення середньомісячного сукупного доходу отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, проводиться з дотриманням таких вимог: 1) загальна сума сукупного доходу його/її сім`ї складається із сум сукупних доходів кожного члена сім`ї, які враховуються для надання соціальних послуг / призначення компенсації, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством. Розміри таких доходів визначаються в межах автоматизованого обміну даними між інформаційно-комунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій або на підставі наданих документів; 2) середньомісячний сукупний дохід його/її сім`ї обчислюється шляхом ділення на 3 загальної суми сукупного доходу сім`ї за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством; 3) середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім`ї на кількість членів сім`ї.

Відповідно до акта проведення обстеження сім`ї ОСОБА_1 зареєструвався за адресою АДРЕСА_1 з 10.08.2023, але на час складання акта такий відсутній, оскільки проходить службу у Військовій частині НОМЕР_2 Збройних Сил України, тому здійснювати догляд не має змоги

Згідно частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

07.06.2023 ОСОБА_1 звернувся у Великомостівську міську раду Львівської області із заявою в якій просив призначити його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом першої групи у зв`язку з ампутацією пальців обох кистей, який потребує постійного стороннього догляду та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалідом третьої групи в зв`язку з захворюванням на остеомієліт. До заяви долучено: копію паспорта та РНОКПП, копії довідок МСЕК, копію довідки про склад сім`ї, акт про фактичне проживання, довідку сімейного лікаря на ОСОБА_5 , акт обстеження матеріально-побутових умов (аркуші справи 11-12).

Великомостівська міська рада Львівської області листом від 18.07.2023 повідомила, що зі змісту заяви від 07.06.2023 вбачається, що ОСОБА_1 має намір здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І групи, у даному випадку за дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та особою з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте у прохальній частині заявник просить призначити його опікуном над вказаними особами. Відповідно до пункту 1, 2 статті 60 ЦКУ Суд встановлює опіку на фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за подання органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Також повідомлено, що оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859. Вказано на необхідність уточнити прохальну частину заяви від 07.06.2024 та повідомити Великомостівську міську раду Львівської області (аркуш справи 13 зворот).

ОСОБА_1 24.07.2023 подав до відповідача заяву про повернення заяви від 07.06.2023 з поданими документами без розгляду (аркуш справи 67).

Щодо зазначеного в апеляційних доводах, що звернення ОСОБА_1 від 24.07.2023 року до міської ради із з проханням повернути йому заяву від 07.06.2023 року з поданими до неї документами без розгляду, особисто позивачем не подавалась, оскільки на той момент він вже проходив військову службу в складі Збройних сил України (даний факт підтверджується доказами, які містяться в матеріалах даної справи) та фізично не міг її подати відповідачу, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними і матеріали справи не містять доказів звернення до правоохоронних органів щодо підроблення його підпису на заяві про повернення заяви від 07.06.2023.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що тільки 14.08.2023 ОСОБА_1 подав у Великомостівську міську раду Львівської області заяву оформлену з дотриманням вимог Порядку №859 щодо призначення особою, що здійснює постійний догляд на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом першої групи у зв`язку з ампутацією пальців обох кистей, який потребує постійного стороннього догляду, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалідом третьої групи в зв`язку з захворюванням на остеомієліт (аркуші справи 25-31).

Великомостівська міська рада Львівської області листом від 28.09.2023 повідомила ОСОБА_1 , що здійснення постійного догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 неможливе, оскільки його середньомісячний дохід перевищує прожитковий мінімум. До листа долучено витяг з протоколу №1 від 22.09.2023 засідання комісії (аркуш справи 79).

Суд на підставі наявних доказів встановив, що середньомісячний сукупний дохід на позивача перевищує прожитковий мінімум, відповідач не мав правових підстав для призначення ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, тоді як призначення позивача особою, що здійснює постійний догляд на непрофесійній основі, безпосередньо пов`язано з призначенням відповідної компенсації, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії для проведення комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг від 22.09.2023, прийнятого у формі протоколу від 22.09.2023 №1.

Доводи позивача про те, що уповноважені особи відповідача повинні були зрозуміти суть порушеного в зверненні від 07.06.2023 питання та розглянути його по суті на підставі Порядку № 859 є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 подаючи до відповідача заяву сам викладав її зміст та прохання із зазначенням про призначення саме опікуном над ОСОБА_2 , відповідно відповідач надав відповідь із роз`ясненням та посиланням на законодавство України.

Щодо зобов`язання відповідача включити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 до реєстру фізичних осіб надавачів соціальних послуг, то суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України № 99 від 27.01.2021 «Про Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг» затверджено Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (далі Порядок №99), який визначає механізм формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Пунктом 2 Порядку №99 встановлено, що реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку №99 реєстр складається з трьох розділів: надавачі соціальних послуг - юридичні особи та фізичні особи - підприємці; надавачі соціальних послуг - фізичні особи; отримувачі соціальних послуг.

Суб`єктами реєстрації є обласні, Київська міська, районні, районні у м. Києві держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які відповідно до цього Порядку забезпечують ведення Реєстру (п.п. 6 п. 5 Порядку №99).

Уповноважена особа суб`єкта реєстрації забезпечує внесення відомостей про надавача соціальних послуг до Реєстру/повернення поданих документів на доопрацювання.

Відповідно до п. 32 Порядку №99 внесення до розділу Надавачі соціальних послуг - фізичні особи Реєстру відомостей про фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду, забезпечує суб`єкт реєстрації на підставі звернень щодо отримання компенсацій відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 79, ст. 2531), і порядку виплати компенсації фізичним особам, які здійснюють догляд на професійній основі, визначеного законодавством.

Таким чином, ні положення Порядку №99, ні положення Порядку №859 не містять застережень, що у разі відмови у призначенні компенсації суб`єктом реєстрації вносяться відомості до Реєстру про фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду. Внесення відомостей до Реєстру про фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду є похідними від прийняття рішення про призначення компенсації, тому позовні вимоги в частині внесення інформації щодо позивача до Реєстру задоволенню не підлягають.

Окрім того, суд враховує аргументи відповідача та надані ним на їх підтвердження листи Мінсоцполітики, Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної військової адміністрації щодо впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в частині призначення, нарахування та виплати 6 допомог, тоді як заяви щодо надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі розглядаються за допомогою програмного комплексу Соціальна громада, який на час розгляду заяв позивача не функціонував повністю, тому відповідач фактично не міг внести жодних даних щодо позивача. Окремі процеси, реалізовані в підсистемі Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в частині забезпечення реєстрації надавачів соціальних послуг в усіх регіонах України впроваджено лише з 01.11.2023.

Щодо доводів апелянта, що судом не взято до уваги порушення відповідачем строків розгляду відповідних заяв відповідача та як наслідок винесення необґрунтованого висновку через безпідставне зволікання із розглядом заяв позивача, то колегія суддів враховує наступне.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справа № 813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі № №825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не впливає на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Такий висновок ґрунтується на мотивах про те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень може бути самостійною підставою для визнання його протиправним та скасування лише у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Саме собою порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Крім того, судом не встановлено, а апелянтом не доведено, що ОСОБА_1 здійснював догляд за ОСОБА_2 до призову на військову службу, а перебуваючи на військовій службі позивач жодним чином не міг здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , про що вказано у акті №146-1 від 21.08.2023 щодо проведення обстеження сім`ї за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, колегія суддів вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі №380/25732/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 23.01.2025