Рішення

від 19.07.2024 по справі 600/2089/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2089/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лужанський спиртовий завод до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Товариства з обмеженою відповідальністю Лужанський спиртовий завод (далі позивач або ТОВ «Лужанський спиртовий завод») звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач або ДПС), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Державної податкової служби України від 10 травня 2024 року №9-р про виключення з реєстру.

1.2. Ухвалою суду від 31.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

1.3. 11.07.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

1.4. 16.07.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив.

1.5. Також, ухвалою суду від 15.05.2024 року, судом задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Лужанський спиртовий завод про забезпечення позову; зупинено дію розпорядження Державної податкової служби України від 10.05.2024 року №9-р Про виключення з реєстру до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі по суті спору; заборонено Державній податковій службі України виключати з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини Товариство з обмеженою відповідальністю Лужанський спиртовий завод на підставі розпорядження Державної податкової служби України від 10.05.2024 року №9-р Про виключення з реєстру до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі по суті спору.

Наведена ухвала залишена в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 року.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

2.1. Згідно позовної заяви, доданих до неї матеріалів, відповіді на відзив, позиція позивача обґрунтована наступним.

2.2. Так, представник позивача зазначає, що посадовими особами відокремленого підрозділу відповідача (ГУ ДПС Чернівецькій області) з 29.04.2024 року по 01.05.2024 року проведено фактичну перевірку (далі - перевірку) ТОВ «Лужанськии спиртовий завод» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, хронометраж, за період з 28.04.2024 року по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 10 діб з 29.04.2024 по 08.05.2024. За наслідками перевірки складено акт (довідка) перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, розчинників, технічних рідин, наявності ліцензій та інших нормативних документів від 01.05.2024 року № 4744/Ж5/24-13-09-02-07/43993346 (далі акт перевірки).

2.3. У результаті проведеної перевірки встановлено порушення:

- ТОВ «Лужанськии спиртовий завод» допущено порушення підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), а саме: витратомір - лічильник окремих видів продукції «BASIS» (серійний №15039922), витратомір - лічильник окремих видів продукції «BASIS» (серійний №14062486) та витратомір - лічильник спирту етилового (масовий витратомір) «BASIS» (серійний №14302116) не встановлені.

Наведене порушення обґрунтовано виявленням факту відсутності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів у місцях, визначених у підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.7.8 пункту 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України (далі ПК України), надісланої центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

2.4. 10 травня 2024 року ДПС України, у зв`язку з встановленням факту відсутності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів у місцях, визначених у підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.7.8 пункту 229.1 ст. 229 ПК України, надісланої центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, було прийнято розпорядження № 9-р про виключення з Електронного реєстру ТОВ «Лужанський спиртовий завод».

2.5. Прийняте розпорядження позивач вважає протиправним, оскільки:

- в наказі ГУ ДПС Чернівецькій області від 26.04.2024 № 709-п «Про проведення фактичної перевірки» відсутня належним чином сформована підстава для проведення перевірки. ТОВ «Лужанський спиртовий завод» вказує на протиправність дій співробітників Головного управління ДПС у Чернівецькій області в частині відсутності підстав для проведення фактичної перевірки як такої, у зв`язку із чим проведена відокремленим підрозділом відповідача фактична перевірка є не законною, а прийняте відповідачем Розпорядження на підставі акту перевірки є протиправним та підлягає скасуванню;

- ГУ ДПС у Чернівецькій області не мало права посилатись на лист ДПС України від 30.04.2024 року №12671/7/99-00-09-02-01-07, як на підставу фактичної перевірки, оскільки підстави перевірки повинні були бути наявні та сформовані станом на 26.04.2024 року - коли було видано наказ №709-п про проведення фактичної перевірки. Порушення, вчинені контролюючим органом під час перевірки, беззаперечно зумовлюють протиправність винесених за наслідками такої перевірки рішень, оскільки свідчать про неможливість здійснення об`єктивних, обґрунтованих та повноцінних висновків за наслідками такої перевірки;

- 30.04.2024 року, за допомогою системи електронного документообігу ОСОБА_1 , ТОВ «Лужанський спиртовий завод» було направлено лист № 371, в додатку до якого були надані технологічні схеми витратомірів лічильників. Технологічні схеми витратомірів лічильників ТОВ «Лужанський спиртовий завод» було надіслано ТОВ «Лужанський спиртовий завод» 30.04.2024 року, а Акт (довідку) перевірки отримано 01.05.2024 року, тобто на час складення Акту (довідки) перевірки та його вручення - технологічні схеми вже були надіслані до ДПС України;

- порушення вимог підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України, зазначених в Акті (довідці) перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, розчинників, технічних рідин, наявності ліцензій та інших нормативних документів від 01.05.2024 № 4744/Ж5/24-13-09-02-07/43993346, згідно якого, на думку контролюючого органу, ТОВ «ЛУЖАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД» не встановлені витратомір - лічильник окремих видів продукції «BASIS» (серійний №15039922), витратомір - лічильник окремих видів продукції «BASIS» (серійний №14062486) та витратомір - лічильник спирту етилового (масовий витратомір) «BASIS» (серійний №14302116), не є підставою для виключення з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини. ДПС України не мала права приймати розпорядження про виключення позивача з Електронного реєстру суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво продукції хімічного і технічного призначення, а тому таке розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню.

Аргументи відповідача

2.6. Представник відповідача, згідно відзиву на позовну заяву, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.7. Так зазначає, що Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області видано наказ від 26.04.2024 року, №709-п «Про проведення фактичної перевірки», на підставі якого проведено фактичну перевірку ТОВ «Лужанський спиртовий завод» щодо дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює ліцензування, виробництво, обіг та зберігання спирту етилового, в тому числі біоетанолу.

2.8. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Лужанський спиртовий завод» допущено порушення підпункту 229.1.8 пункту 229.1 ст. 229 ПК України, а саме: витратомір -лічильник окремих видів продукції «BASIS» (серійний № 15039922), витратомір -лічильник окремих видів продукції «BASIS» (серійний № 14062486) та витратомір -лічильник спирту етилового (масовий витратомір) «BASIS» (серійний № 14302116) не встановлені.

2.9. Перевірка документована актом від 01.05.2024 року №4744/Ж5/24-13-09-02-07/43993346.

2.10. ДПС на підставі акту Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 01.05.2024 року, №4744/Ж5/24-13-09-02-07/43993346 та у зв`язку з встановленням факту відсутності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів у місцях, визначених у підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України та відповідно до абзацу п`ятого частини п`ятої ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року, № 481/95-ВР (далі Закон №481), прийнято розпорядження від 10.05.2024 № 9-р щодо виключення з Електронного реєстру ТОВ «Лужанський спиртовий завод».

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. ТОВ «Лужанський спиртовий завод» є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом економічної діяльності є 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний), 20.13 виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин, 20.14 виробництво інших основних органічних хімічних речовин, 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, тощо.

3.2. У позивача наявна ліцензія на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100012, термін дії з 07.09.2021 року по 07.09.2026 року та ліцензія на право оптової торгівлі спиртом етиловим №990201202100008, термін дії з 24.09.2021 року по 24.09.2026 року.

3.3. 01.06.2022 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Бізнес Віп» Договір №0106-2022-СОЛ про передачу у тимчасове користування технічних умов, згідно якого останнє надало у тимчасове оплатне користування ТОВ «Лужанський спиртовий завод» технічні умови ТУ У 20.3-39074766-020:2016 «Розчинники органічні універсальні технічні «Сольвент». Технічні умови».

3.4. ТОВ «Лужанський спиртовий завод» подано до ДПС заяву про включення до електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

3.5. Розпорядженням ДПС від 29.06.2022 року, №9-р «Про включення до реєстру», зобов`язано до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, ТОВ «Лужанський спиртовий завод» за заявою суб`єкта господарювання.

3.6. Також, дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що посадовими особами відокремленого підрозділу відповідача - Головного управління ДПС у Чернівецькій області, видано наказ №709-п від 26.04.2024 року «Про проведення фактичної перевірки», згідно якого, з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального на підставі статті 19-1, пунктом 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпунктів 69.2, 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, №2755-VI, Закону України від 19.12.1995 року, № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Лужанськии спиртовий завод» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, хронометраж, за період з 28.04.2024 року по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 10 діб з 29.04.2024 року по 08.05.2024 року.

3.7. На виконання вимог цього наказу та на підставі направлень на перевірку від 26.04.2024 року, №№1311, 1306, 1309, 1310, посадовими особами Головного управлінням ДПС у Чернівецькій області проведена фактична перевірка ТОВ «Лужанський спиртовий завод» за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53, за наслідками якої складено акт (довідка) перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, розчинників, технічних рідин, наявності ліцензій та інших нормативних документів від 01.05.2024 року № 4744/Ж5/24-13-09-02-07/43993346.

3.8. Листом від 30.04.2024 року, №371 ТОВ «Лужанський спиртовий завод» на адресу ДПС надіслано:

- Технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників на ТОВ «Лужанський спиртовий завод» №1;

- Технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників на ТОВ «Лужанський спиртовий завод» №2;

- Схему установки витратомірів-лічильників виробництва та відпуску продукції технічного і хімічного призначення на ТОВ «Лужанський спиртовий завод»;

- Технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників.

Лист надісланий через систему електронного документообігу М.Е.DOC,11.02.139

3.9. Згідно акту перевірки від 01.05.2024 року № 4744/Ж5/24-13-09-02-07/43993346, перевіркою встановлено порушення:

- ТОВ «Лужанський спиртовий завод» допущено порушення підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), а саме: витратомір - лічильник окремих видів продукції «BASIS» (серійний №15039922), витратомір - лічильник окремих видів продукції «BASIS» (серійний №14062486) та витратомір - лічильник спирту етилового (масовий витратомір) «BASIS» (серійний №14302116) не встановлені.

3.10. 14.05.2024 року позивачем до ГУ ДПС в Чернівецькій області подано заперечення до Акту (довідки) перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, розчинників, технічних рідин, наявності ліцензій та інших нормативних документів від 01.05.2024 року № 4744/Ж5/24-13-09-02-07/43993346, дата реєстрації акта за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання 01.05.2024.

3.11. 23.05.2024 року постійною комісією з розгляду спірних питань щодо визначення вини платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів та умисності діяння у податкових правопорушеннях в Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області відмовлено у задоволенні заперечення позивача.

3.12. ДПС на підставі акта Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 01.05.2024 року №4744/Ж5/24-13-09-02-07/43993346 та у зв`язку з встановленням факту відсутності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів у місцях, визначених у підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України та відповідно до абзацу п`ятого частини п`ятої ст. 71 Закону №481, прийнято розпорядження від 10.05.2024 року №9-р «Про виключення з реєстру», якими виключено з Електронного реєстру ТО В «Лужанський спиртовий завод».

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Засади, якими керується суд при здійсненні правосуддя у цій справі

4.1. Предметом цього позову є розпорядження ДПС від 10.05.2024 року №9-р «Про виключення з реєстру», яким виключено з Електронного реєстру ТОВ «Лужанський спиртовий завод».

4.2. Позиція ТОВ «Лужанський спиртовий завод» у цій справі зводиться до наступного:

- наказ Головного управління ДПС у Чернівецькій області №709-п від 26.04.2024 року «Про проведення фактичної перевірки», на підставі якого проведена фактична перевірка ТОВ «Лужанський спиртовий завод» за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53, з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, хронометраж, за період з 28.04.2024 року по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 10 діб з 29.04.2024 року по 08.05.2024 року, є протиправним в силу не зазначення в ньому підстав для проведення такої перевірки, а тому оскаржуване розпорядження ДПС є протиправним;

- ГУ ДПС у Чернівецькій області не могло посилатись на лист ДПС України від 30.04.2024 року №12671/7/99-00-09-02-01-07, як на підставу фактичної перевірки, оскільки підстави перевірки повинні були бути наявні та сформовані станом на 26.04.2024 року - коли було видано наказ №709-п про проведення фактичної перевірки;

- технологічні схеми витратомірів лічильників ТОВ «Лужанський спиртовий завод» було надіслано ТОВ «Лужанський спиртовий завод» 30.04.2024 року, а Акт (довідку) перевірки отримано 01.05.2024 року, тобто на час складення Акту (довідки) перевірки та його вручення - технологічні схеми вже були надіслані до ДПС України;

- порушення вимог підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України, зазначених в Акті перевірки, не є підставою для виключення з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

4.3. Тобто, формуючи позицію по цій справі, позивач відокремив процедурні питання пов`язані з проведенням фактичної перевірки, фактичні питання (надіслання ТОВ «Лужанський спиртовий завод» технологічних схем витратомірів лічильників до ДПС) та питання пов`язані з повноваженнями ДПС прийняте оскаржуване розпорядження, за наявності порушень виявлених під час перевірки.

4.4. Враховуюче наведене, для зручності та зрозумілості, суд у цій справі буде надавати оцінку досліджуваним правовідносинам, виходячи з логіки формування позицій позивача у позовній заяві.

4.5. Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.032019 року, №227 ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Тобто наведене свідчить про те, що процедура проведення перевірки та документування порушення відокремленим підрозділом ДПС є елементом реалізації відповідачем своїх повноважень через такий підрозділ, за наслідками якого ним приймається рішення.

4.6. При прийнятті рішення у справі, суд надасть оцінку на предмет правомірності такого розпорядження, оцінивши його через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

4.7. При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

4.8. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

4.9. Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести небезпідставність своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Щодо процедурних питань пов`язаних з проведенням фактичної перевірки

4.10. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (далі ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

4.11. Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

4.12. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

4.13. Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ДПС та його відокремлених підрозділів, як податкового органу.

4.14. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

4.15. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

4.16. Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

4.17 Пунктом 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених в підпунктах 80.2.1-80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

4.18. З наказу №709-п від 26.04.2024 року «Про проведення фактичної перевірки», видно, що підставою для перевірки зазначено підпункт 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпункт 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення» ПК України, якими передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5);

- тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок. Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення» ПК України).

4.19. Тобто, фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та підпунктом 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення» ПК України. Відтак, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

4.20. Відповідно до наявного у справі відзиву на позов, відповідач жодним чином не пояснює наявність підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «Лужанський спиртовий завод».

4.21. Натомість відповідно до пункту 1.5 акту перевірки перевірка ТОВ «Лужанський спиртовий завод» проведена у тому числі на підставі листів ДПС України від 01.04.2024 року, №9233/7/99-00-09-02-01-07 та від30.04.2024 року №12671/7/99-00-09-02-01-07.

Жодний за наведених листів відповідачем суду не надано.

4.22. При цьому суд звертає увагу, що у висновку постійної комісії з розгляду спірних питань щодо визначення вини платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів та умисності діяння у податкових правопорушеннях в Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області від 23.05.2024 року зазначено наступне:

«Так, ГУ ДПС у Чернівецькій області отримано листи ДПС України від 10.10.2023 року № 25434/7/99-00-09-02-01-07 та від 01.04.2024 № 9233/7/99-00-09-02-01-07 щодо проведення контрольно - перевірочних заходів стосовно вказаного суб`єкта господарювання ТОВ «Лужанський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 43993346), зокрема на виконання рішення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 08 травня 2023 року (протокол № 136), доведеного листом Верховної Ради України від 10.05.2023 № 04-32/10-2023/99579 (вх. ДПС № 392/2 від 10.05.2023), доручення першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України від № 14367/1/1-23 (вх. ДПС № 651/3 від 15.05.2023), протоколу наради щодо протидії незаконному виробництву та обігу підакцизних товарів, зокрема алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, доведених листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 19.09.2023 № 29451/0/1-23 (вх. ДПС № 1371/3 від 19.09.2023), а також на виконання рішення міжвідомчої робочої групи, доведеного листом Офісу Генерального прокурора від 18.09.2023 № 08/5-1424ВИХ-23 (вх. ДПС № 89857/5 від 19.09.2023)»;

4.23. Суд звертає увагу на те, що посилання на вищевказані листи, відсутні в наказі Головного управління ДПС у Чернівецькій області №709-п від 26.04.2024 року «Про проведення фактичної перевірки», як і відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.

4.24. Дійсно аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

4.25. Верховний Суд у своїй постанові від 26.03.2024 року, справа №420/9909/23 (адміністративне провадження № К/990/67/24) сформував такий висновок щодо застосування права:

«… 56. Якщо систематизувати цю судову практику щодо виявлених під час розгляду справи порушень норм податкового законодавства, допущених контролюючим органом під час призначення і проведення перевірки і обрання їх наслідків, вона полягає в тому, що кожне заявлене в межах конкретної справи порушення оцінюється судом на предмет його «істотності» чи «не істотності». Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування наказу про призначення перевірки та/або рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.

57. З огляду на викладене, Судова палата акцентує увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

58. Реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

59. Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.».

4.26. При цьому суд звертає увагу на те, що згідно Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року, №470, зразок оформлення наказу на проведення перевірки (додаток №1) передбачає, окрім посилання на відповідний підпункт, пункт, статтю Податкового кодексу України, наведення підстави для проведення перевірки.

4.27. Аналізуючи наведене у своїй сукупності, слід прийти до висновку, що законодавство та судова практика Верховного Суду розрізняє такі категорії, як «правова (юридична) підстава» проведення перевірки та «фактична підстава» проведення перевірки.

При цьому перелік правових підстав визначений у пункті 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Однак реалізація таких підстав має місце виключно за наявності фактичної підстави, яка є тією рушійною силою, що породжує перевірку.

4.28. Відповідно до пункту 1.2.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року, №470 при організації проведення фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

При цьому джерелом інформації, що може слугувати підставою для проведення фактичної перевірки, може бути інформація отримана із:

зовнішніх джерел (звернення платників податків, чат-бот, месенджери тощо);

відкритих джерел (ЗМІ, Інтернет тощо).

4.28. Податковий кодекс України в частині інформаційних правовідносин оперує такими категоріями, як «податкова інформація» та «інформація від інших суб`єктів, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства».

4.29. При цьому відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковою інформацію розуміють інформацію у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію» від 02.10.1992 року, № 2657-XII, відповідно до статті 16 якого податкова інформація це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.

4.30. Як встановлено судом вище, єдиною підставою для проведення фактичної перевірки позивача були листи ДПС України від 01.04.2024 року, №9233/7/99-00-09-02-01-07 та від 30.04.2024 року №12671/7/99-00-09-02-01-07 (про що зазначено в акті перевірки).

4.31. Аналізуючи зміст акту перевірки, в якому відтворений виключно зміст листа від 30.04.2024 року, №12671/7/99-00-09-02-01-07, слід прийти до висновку, що наявна в ньому інформація створена виключно за рахунок аналізу наявної у ДПС податкової інформації, при цьому жодна інша інформація, яка наявна та/або отримана від державних органів, органів місцевого самоврядування, суб`єктів приватного права не використовувалась.

4.30. Верховний Суд у своїй постанові від 26.03.2024 року, справа №420/9909/23 (адміністративне провадження № К/990/67/24), окрім наведено вище, також виснував наступне:

«46. Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

47. Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.»

4.31. Будь-яких доказів того, що ДПС і його відокремлений підрозділ використовували отриману від будь-кого (суб`єктів приватного та публічного права) інформація про потенційні порушення ТОВ «Лужанський спиртовий завод» вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2); щодо порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5); щодо можливих порушень платником податків законодавства про ціни і ціноутворення або отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення» ПК України) у справі відсутні, а отже і не було фактичної підстави для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки.

4.32. Водночас суд звертає увагу на алогізм діяльності ДПС та його відокремленого підрозділу при організації проведення перевірки позивача.

Так, як зазначалось вище, згідно акту перевірки підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ «Лужанський спиртовий завод» є лист ДПС від 30.04.2024 року, №12671/7/99-00-09-02-01-07, в якому зазначено, що станом на 30.04.2024 року на 14:00 год., за період з 01.07.2022 року по 30.04.2024 року ТОВ «Лужанський спиртовий завод» - технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів в місцях, визначених в підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України не надсилало.

4.33. Однак, такий лист не може бути фактичною підставою для перевірки, оскільки його не існувало на момент її призначення 26.04.2024 року, тобто ця підстава виникла постфактум, що суперечить положенням ПК України.

4.34. Щодо зазначення у висновку постійної комісії з розгляду спірних питань щодо визначення вини платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів та умисності діяння у податкових правопорушеннях в Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області від 23.05.2024 року, як на підставу перевірки листи ДПС України від 10.10.2023 року № 25434/7/99-00-09-02-01-07 та від 01.04.2024 № 9233/7/99-00-09-02-01-07 щодо проведення контрольно - перевірочних заходів стосовно вказаного суб`єкта господарювання ТОВ «Лужанський спиртовий завод», то суд зазначає: по-перше, що такі листи відповідачем суду не надані; по-друге з наявного обґрунтування не вбачається про наявність в них інформації про будь-яке потенційне порушення вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо ціноутворення, розрахункових операцій, порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, тощо.

4.35. Фактична перевірка за своєю природою відрізняється від документальної перевірки (планової / позапланової) не лише предметом перевірки, а й підставою для її призначення, коли обов`язковим елементом для її призначення має бути інформація про можливі порушення платником податків законодавства, а не виключно за наявності бажання посилити адміністративних тиск та провести профілактичні контрольні заходи.

Саме за такою логікою сконструйовано пункт 80.2 статті 82 та підпункт 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення» ПК України.

4.36. На переконання суду, інший підхід, при якому лише саме виконання функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, є безумовною підставою призначення фактичної перевірки, суперечить загальній логікі статті 80 ПК України, відповідно до якої право контролюючого право на призначення перевірки обмежено наявністю певних, визначених Кодексом підстав.

4.37. Це не лише суперечить статті 80 ПК України, а взагалі не відповідає спеціально-дозвільному принципу (ст.ст. 6, 19 Конституції України), який регулює діяльність органів державної влади.

4.37. У справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

4.38. Також, з метою європеїзації українського законодавства, в Україні набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 року, №2073-IX, дія якого відповідно до частини 2 статті 1 та пункту 3 Розділу IX Прикінцеві та перехідні положення (до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить принципам цього Закону) поширюється на податкові правовідносини, в частині адміністративної процедури.

4.39. Одним із принципів адміністративної процедури є принцип обґрунтованості (стаття 8), суть якого полягає в тому, що обґрунтування адміністративного акта дозволяє особі зрозуміти, чому адміністративний акт є саме таким, а також допомагає вирішити питання про те, чи варто використати засоби правового захисту. Також обґрунтованість діяльності адміністративних органів та результатів цієї діяльності (адміністративних актів) сприяють реалізації інших принципів загальної адміністративної процедури як концепту верховенства права загалом, так і принципів законності, пропорційності тощо зокрема.

4.40. Відповідно до змісту Резолюції (77) 31 Комітету Міністрів Ради Європи про захист особи відносно актів адміністративних органів, від 28 вересня 1977 року, обсяг обґрунтування має бути достатнім, щоб зрозуміти мотиви органу в прийнятті саме такого рішення. Вважається, що обґрунтування може бути викладене як безпосередньо в адміністративному акті, так і в документі, за допомогою якого такий акт доводиться до відома відповідної особи. Можливе викладення адміністративним органом мотивів на окрему вимогу особи, що має бути зроблено також в письмовій формі в строк, достатній для ознайомлення з обґрунтуванням прийняття акта та для його оскарження. Письмове наведення мотивів є відправною точкою для здійснення правового контролю за діяльністю адміністрації.

Обов`язок з мотивування адміністративних актів є одним з ключових принципів справедливої адміністративної процедури.

4.41. Наказ Головного управління ДПС у Чернівецькій області №709-п від 26.04.2024 року «Про проведення фактичної перевірки», на підставі якого проведена фактична перевірка ТОВ «Лужанський спиртовий завод», за своєю правовою природою не є адміністративним актом в розумінні Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 року, №2073-IX, а є процедурним рішенням, яке передує прийняттю адміністративного акту. Однак неведене не спростовує обов`язок суб`єкта публічної адміністрації застосовувати принцип обґрунтованості при організації та здійснення контрольних заходів, якою є фактична перевірка.

4.42. Також, суд звертає увагу на висновок щодо застосування права, який викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2022 року, у справі №120/5728/20-а, від 21.12.2022 року, у справі №500/1331/21, згідно якого формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

4.43. Досліджуючи зміст Наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області №709-п від 26.04.2024 року «Про проведення фактичної перевірки», слід прийти до висновку про наявність переліку правових підстав, які не утримують в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), а тому не можна вважати їх мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України.

4.44. При цьому суд звертає увагу на те, що ця справа, враховуючи відсутність в змісті наказу чіткого визначення правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки (в наказі йде посилання на три окремих норми підпункт 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та підпункт 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України) та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення, відрізняється від справи №420/9909/23 (адміністративне провадження № К/990/67/24), в яких Верховний Суд сформував висновок щодо фактичних перевірок (постанова від 26.03.2024 року), оскільки в останній існувала лише одна правова підстава, що забезпечувало її визначеність.

4.45. Наведене судом вище, не є одою формалізму в праві, а є протидією можливому свавіллю з боку органів державного контролю, які у спосіб не встановлений законом здійснюють контролюючі заходи. Інше тлумачення положень Податкового кодексу України, може спричинити безпідставні перевірки суб`єктів господарювання на власний розсуд органу податкової служби, що суперечить цивілізаційному вибору України та верховенству права.

4.46. За таких обставин, аналізуючи наведене вище, суд вважає, що під час розгляду цієї справи виявленні істотні порушення норм податкового законодавства, допущені відповідачем під час призначення і проведення перевірки, наслідком чого має бути скасування розпорядження, прийнятого за її наслідками.

Щодо надіслання технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників

4.47. Так, згідно акту перевірки від 01.05.2024 року № 4744/Ж5/24-13-09-02-07/43993346, перевіркою встановлено порушення:

- ТОВ «Лужанський спиртовий завод» допущено порушення підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), а саме: витратомір - лічильник окремих видів продукції «BASIS» (серійний №15039922), витратомір - лічильник окремих видів продукції «BASIS» (серійний №14062486) та витратомір - лічильник спирту етилового (масовий витратомір) «BASIS» (серійний №14302116) не встановлені.

4.48. Наведена інформація ґрунтується виключно на листі ДПС від 30.04.2024 року, №12671/7/99-00-09-02-01-07, в якому зазначено, що станом на 30.04.2024 року на 14:00 год., за період з 01.07.2022 року по 30.04.2024 року ТОВ «Лужанський спиртовий завод» - технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів в місцях, визначених в підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України не надсилало.

4.49. У противагу наведеного позивач зазначає, що цим листом від 30.04.2024 року, №371 на адресу ДПС (повторно) надіслано: технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників на ТОВ «Лужанський спиртовий завод» №1; технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників на ТОВ «Лужанський спиртовий завод» №2; схему установки витратомірів-лічильників виробництва та відпуску продукції технічного і хімічного призначення на ТОВ «Лужанський спиртовий завод»; технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників (лист надісланий через систему електронного документообігу М.Е.DOC,11.02.139).

Водночас суд звертає увагу, що відповідач наведене не заперечує.

4.50. Відповідно до абзацу другого підпункту «г» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України суб`єкти господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 цієї статті, зобов`язані: надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів в місцях, визначених в підпунктах "а", "б", "в" цього підпункту, засобами електронного зв`язку не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів.

4.51. Крім цього, згідно абзацу тринадцятого підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України витратоміри-лічильники спирту етилового, масові витратоміри повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів, надісланої центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та позитивного результату повірки або оцінки відповідності витратомірів-лічильників спирту етилового, масових витратомірів для цілей цього Кодексу витратоміри-лічильники спирту етилового, масові витратоміри вважаються не встановленими.

4.52. Аналізуючи наведені приписи ПК України слід прийти до висновку, що суб`єкти господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 ПК України (до таких віднесено ТОВ «Лужанський спиртовий завод») зобов`язані надіслати ДПС, технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів в місцях, визначених в підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України.

У разі відсутності надіслання такої технологічної схеми витратоміри-лічильники спирту етилового, масові витратоміри вважаються не встановленими, навіть у разі їх наявності.

4.53. Крім цього, відповідно до абзацу п`ятого частини п`ятої статті 7-1 Закону №481 виключення суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з Електронного реєстру здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 робочих днів на підставі: виявлення факту відсутності встановлених відповідно до технологічної схеми витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового на кожному місці отримання та/або відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого, масових витратомірів на кожному місці отримання та/або відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого, масових витратомірів на кожному місці відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, та/або відсутності їх повірки та/або оцінки відповідності.

4.54. Актом фактичної перевірки встановлено, що ТОВ «Лужанський спиртовий завод» не надіслав ДПС, технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового в місцях, визначених в підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України, а тому наявні в нього витратоміри вважаються не встановленими.

4.55. З цього приводу суд звертає увагу на те, що за своєю правовою природою фактична перевірка є способом податкового контролю, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків господарської діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Предметом такої перевірки є дотримання платником податків норм законодавства з питань: регулювання обігу готівки; порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій; ведення касових операцій; наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

4.56. Правова природа фактичної перевірки обумовлює те, що посадові особи ДПС мають встановити та зафіксувати порушення вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, саме під час проведення такої перевірки, за місцем знаходження суб`єкта господарювання, виходячи з предмета перевірки.

4.57. Так, згідно наказу №709-п від 26.04.2024 року «Про проведення фактичної перевірки», посадовим особам відокремленого підрозділу ДПС, наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Лужанський спиртовий завод» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, хронометраж, за період з 28.04.2024 року по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 10 діб з 29.04.2024 року по 08.05.2024 року.

4.58. Згідно акту перевірки фактична перевірка розпочата 29.04.2024 року та завершена 01.05.2024 року. Саме в цей період відокремленим підрозділом ДПС виявлено не надіслання позивачем до ДПС технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового в місцях, визначених в підпунктах «а», «б», «в» підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України.

4.59. Однак, як встановлено судом вище, позивач листом від 30.04.2024 року, №371 через систему електронного документообігу М.Е.DOC,11.02.139 на адресу ДПС надіслав: технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників на ТОВ «Лужанський спиртовий завод» №1; технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників на ТОВ «Лужанський спиртовий завод» №2; схему установки витратомірів-лічильників виробництва та відпуску продукції технічного і хімічного призначення на ТОВ «Лужанський спиртовий завод»; технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників.

4.60. Тобто, на момент перевірки та до складання акту перевірки, позивачем наведений недолік був усунений, шляхом надіслання технологічної схеми на адресу ДПС, відповідно до положень вимог статті 229 ПК України,

Водночас суд звертає увагу, що у листі ТОВ «Лужанський спиртовий завод» від 30.04.2024 року, №371 зазначено, що технологічна схема надсилається повторно, однак позивач будь-яких доказів надіслання такої первинно до ДПС не надав, а тому суд вважає таку інформацію в частині повторності, необґрунтованою.

4.61. Про надіслання позивачем листом від 30.04.2024 року, №371 через систему електронного документообігу М.Е.DOC,11.02.139 на адресу ДПС технологічної схеми було відомо відповідачу та його відокремленому підрозділу до прийняття оскаржуваного розпорядження.

4.25. Зокрема, в поданому 14.05.2024 року позивачем до ГУ ДПС в Чернівецькій області заперечення до Акту (довідки) перевірки йшлося про те, що листом ТОВ «Лужанський спиртовий завод» від 30.04.2024 року, №371 технологічна схема надіслана повторно. Однак, дана інформація до уваги не бралась ні ДПС, ні її відокремленим підрозділом, що слідує із змісту відзиву на позов та висновку постійної комісії з розгляду спірних питань щодо визначення вини платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів та умисності діяння у податкових правопорушеннях в Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області від 23.05.2024 року, в яких не згадувалось наведене.

4.26. У силу положень абзацу другого підпункту «г» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України ТОВ «Лужанський спиртовий завод» зобов`язано було надіслати до ДПС технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового, засобами електронного зв`язку не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового.

З матеріалів справи видно, що наведене зобов`язання було виконано позивачем 30.04.2024 року, тобто після встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового, що не відповідає вимогам положень абзацу другого підпункту «г» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України.

4.29. Однак, чинний ПК України та Закон №481 не передбачають відповідальність за несвоєчасне надіслання до ДПС технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового, у вигляді виключення суб`єктів господарювання з Електронного реєстру.

4.30. Наведена відповідальність застосовуються за виявлення факту відсутності встановлених відповідно до технологічної схеми витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового на кожному місці отримання та/або відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого, масових витратомірів на кожному місці отримання та/або відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого, масових витратомірів на кожному місці відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, та/або відсутності їх повірки та/або оцінки відповідності.

4.31. На момент складання акту перевірки та прийняття оскаржуваного розпорядження у ТОВ «Лужанський спиртовий завод» витратоміри-лічильники були встановленні відповідно до технологічної схеми, яка 30.04.2024 року засобами електронного зв`язку була надіслана до ДПС.

Щодо повноваження ДПС приймати оскаржуване розпорядження

4.32. Як зазначалось судом раніше відповідно до частини п`ятої статті 7-1 Закону №481 виключення суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно косметичної продукції, оцту з харчової сировини, здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яким є ДПС.

4.32. Серед підстав для виключення є виявлення факту відсутності встановлених відповідно до технологічної схеми витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового на кожному місці отримання та/або відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого, масових витратомірів на кожному місці отримання та/або відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого, масових витратомірів на кожному місці відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, та/або відсутності їх повірки та/або оцінки відповідності (абзац п`ятий частина п`ята статті 7-1 Закону №481).

При цьому суд звертає увагу, що в силу положень абзацу тринадцятого підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України невстановленими також вважаються витратоміри-лічильники, у разі відсутності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників, надісланої центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

4.33. Актом перевірки задокументовано відсутність у позивача встановлених витратомірів-лічильників, в силу положень абзацу тринадцятого підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України (ненадіслана технологічна схема до ДПС).

4.34. Однак, як встановлено судом вище, листом від 30.04.2024 року, №371 через систему електронного документообігу М.Е.DOC,11.02.139 на адресу ДПС позивач надіслав технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників, а отже на час перевірки та складання за її наслідками акту, та на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, витратоміри-лічильники, які використовуються ТОВ «Лужанський спиртовий завод», у розумінні ПК України були встановлені, а отже і підстави для виключення позивача з Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно косметичної продукції, оцту з харчової сировини, у ДПС були відсутні.

4.35. Суд повторно звертає увагу, що несвоєчасне надіслання до ДПС технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників, не є підставою для виключення суб`єкта господарювання з Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

4.36. Крім цього, суд вважає за потрібним у цій справі звернутися до принципів, як податкового законодавства, так і адміністративної процедури, оскільки цивілізований підхід до здійснення правосуддя, насамперед ґрунтується на засадничих ідеях європеїзації права України.

4.37. Так, відповідно до підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України в тому числі ґрунтується на такому принципі, як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

4.38. Цей принцип розкривається через положення пункту 56.21. статті 56 ПК України, зміст якого дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а і відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

4.39. Отже, у разі невизначеності в процесі правозастосування, платник податків має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків з боку контролюючого органу, в у тому числі у вигляді прийняття рішення.

4.40. Крім цього, серед принципів адміністративної процедури, яка поширюється на податкові правовідносини, в частині адміністративної процедури (див. частину 2 статті 1 та пункту 3 Розділу IX Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 року, №2073-IX) є принцип пропорційності (стаття 11 цього Закону) згідно якого адміністративний орган (в нашому випадку ДПС) повинен дотримуватися принципу пропорційності під час: прийняття адміністративних актів; прийняття процедурних рішень і вчинення процедурних дій (частина 1 статті 11); адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими (частина 2 статті 11).

4.41. Сьомий апеляційний адміністративний суд, оцінюючи на предмет законності ухвалу про забезпечення позову від 15.05.2024 року, у своїй постанові від 16.07.2024 року, справа №600/2089/24-а, зазначив, що: «… виключення з реєстру ТОВ «Лужанський спиртовий завод» вплине на подальше здійснення ним господарської діяльності, розриву відповідних господарських відносин з контрагентами, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності.

Зокрема, до заяви про забезпечення позову було додано Договір поставки №04112022 від 04 лютого 2022 року; Договір поставки №190124-БІО від 19 січня 2024 року; Договір поставки №1122023-СОЛ від 01 грудня 2023 року; Договір поставки №04012023-РТ від 04 січня 2023 року; Договір фінансового лізингу №НІ 3097 від 26 жовтня 2022 року; Договір фінансового лізингу НІ3599 від 12 лютого 2024 року; Штатний розпис станом на 01.04.2024 року.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обрано такий захід забезпечення позову, який мінімізує потенційні негативні наслідки для інших осіб, в тому числі контрагентів, працівників ТОВ «Лужанський спиртовий завод», та враховано можливі наслідки для Державного бюджету України, оскільки положення воєнного стану та руйнування економіки України в нинішніх складних для країни умовах вимагають здійснення безперервного виробництва матеріальних активів та насичення коштами фінансової системи країни, тому особливого значення набуває збереження функціонування виробничих потужностей та збереження суб`єктів економічної системи, - будь-який простій виробництва, окрім іншого, підриває економічну безпеку держави у силу зменшення податкових надходжень до бюджетів різних рівнів»

4.42. Наведена інформація свідчить про те, що оскаржуване розпорядження за його наслідками, прийнято без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. У даному разі негативний наслідок для позивача та побічно його контрагентів та бюджету, є найбільш не сприятливим.

4.43. У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

4.44. У постанові від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень частини другої статті 74 КАС України щодо допустимості доказів, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої й було прийняте податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність останнього.

4.45. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 11 травня 2023 року, у справі №500/5559/21 та від 21 грудня 2022 року, у справі №500/1331/21, в яких досліджувалась правомірність податкових повідомлень-рішень, через призму протиправності наказу про фактичну перевірку.

4.46. Наведену логіку правозастосування Верховного Суду слід використати і до питань щодо правомірності оскаржуваного розпорядження, оскільки підґрунтя для прийняття рішення тотожне тому, яке є при прийнятті податкових повідомлень-рішень.

4.47. У цій справі судом встановлено численні порушення у діях відокремленого підрозділу ДПС при організації та проведення фактичної перевірки ТОВ «Лужанський спиртовий завод», також встановлена не обґрунтованість оскаржуваного розпорядження в силу наявності технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників, надісланої центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а тому суд вважає, що розпорядження Державної податкової служби України від 10 травня 2024 року №9-р про виключення з реєстру є протиправним та підлягає скасуванню.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

5.3. Відповідач та його відокремлений підрозділ при організації та проведенні фактичної перевірки діяв не у спосіб встановлений законом, при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного розпорядження, відповідачем проігноровано факт надіслання технологічної схеми встановлення витратомірів-лічильників до ДПС, наслідок чого воно є протиправним та підлягає скасуванню.

5.4. При цьому суд вважає за необхідним зазначити, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

5.5. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню повністю з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №276 від 15.05.2024 року.

6.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 3028,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лужанський спиртовий завод до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Державної податкової служби України від 10 травня 2024 року №9-р «Про виключення з реєстру»

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лужанський спиртовий завод судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжної інструкції №276 від 15.05.2024 року судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лужанський спиртовий завод" (вул. Центральна, буд. 53, с-ще Лужани, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 59342 код ЄДРПОУ 43993346)

Відповідач - Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053 код ЄДРПОУ 43005393)

Суддя О.В. Анісімов