П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/34912/23
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,
повний текст судового рішення
складено 20.06.2024, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді- Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
при секретарі - Філімович І.М.
за участю:
представника апелянта Малюченко А.С.
представника позивача Бондар О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Від представника відповідача надійшла заява про забезпечення доказів, яка обґрунтована тим, що в рамках розгляду даної судової справи виявляється загальна необхідність у дослідженні спеціалістами наданих позивачем документів, що і є подальшою метою за наслідком забезпечення доказів. Експертиза документів може стосуватися їх давності. Об`єктом дослідження є факт встановлення точного періоду часу, коли був створений документ. Таке дослідження, в рамках даної судової справи, відповідач вважає обов`язковим до проведення, оскільки Головне управління ДПС в Одеській області наполягає на штучному створенні позивачем документів, а саме створення їх постфактум. Відповідач вважає, що у даному випадку повне та всебічне з`ясування обставин у справі потребує експертного дослідження документації, що потребує спеціальних знань. Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст.101 КАС України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів. Згідно ч.1 ст.115 КАС України суд забезпечує докази шляхом допиту свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів. Тобто процесуальним законом передбачено спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, з урахуванням викладеного та беручи до уваги те, що даний спір є резонансним з огляду на суму заявлених позовних вимог, що перевищує пів мільярда гривень, а отже суттєво може вплинути на наповнення Державного Бюджету України, в умовах сьогодення, при тотальному дефіциті бюджету, спричиненого збройної агресією російської федерації, у тому числі з урахуванням обставин, які свідчать про штучність створених доказів, а також типовість договорів, якими позивач намагається зняти з себе відповідальність за встановлені порушення вимог податкового законодавства, є нагальна необхідності у забезпеченні доказів, шляхом витребування їх оригіналів у позивача, та з метою подальшого залучення додаткових доказів, створення яких потребує спеціальних знань, а тим більше, що Головне управління ДПС в Одеській області, вважає за необхідне, за результатом отримання витребуваних оригіналів документів, призначення технічної експертизи у справі №420/34912/23 обґрунтованим заходом забезпечення доказів по справі.
Від позивача надійшли заперечення на заяву про забезпечення доказів, в яких вважає, що подана представником відповідача заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим. Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України. Так, витребування доказів є самостійним процесуальним інструментом, який не є тотожним ані з забезпеченням доказів, ані з забезпеченням позову. В даному випадку, відповідач не позбавлений права заявити клопотання про витребування доказів судом, у порядку встановленому КАС України. В той же час, у тексті заяви про забезпечення доказів представник відповідача зазначає, що необхідність у забезпеченні доказів шляхом витребування їх оригіналів полягає у проведенні в майбутньому технічної експертизи. Проте, у разі проведення експертизи, оригінали документів, які є об`єктом проведення експертизи, надаються до експертної установи у випадку подання відповідного клопотання експерта. Таким чином, твердження представника відповідача про необхідність забезпечення доказів шляхом витребування та долучення до матеріалів справи оригіналів документів є безпідставним та фактично за своєю суттю є клопотанням про витребування документів, що передбачає інший порядок розгляду у відповідності до процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2, ч.3 ст.117 КАС України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Для розгляду заяви про забезпечення доказів, яка надійшла до суду 13 червня 2024 року, призначено судове засідання на 17 червня 2024 року.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлену заяву про забезпечення доказів.
Представник позивача заперечував проти задоволення зазначеної заяви та вказав, що документи є в наявності та зберігаються на підприємстві.
Суд зазначає, що представником відповідача надано заяву про забезпечення доказів, разом із якою просить поновити строк звернення з вказаною заявою.
Відповідно до приписів КАС України встановлено коли саме вирішується питання про забезпечення доказів під час розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Суд зазначає, що згідно з вимогами п.7 ч.2 ст.180 КАС України у підготовчому засіданні суд: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Проте суд з урахуванням обґрунтувань представника ГУ ДПС в Одеській області, задля повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи вважає за можливе поновити строк звернення із заявою про забезпечення доказів та здійснити її розгляд по суті.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у задоволенні заяви представника відповідача про забезпечення доказів по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
На вказану ухвалу суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року по справі №420/34912/23 та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити та зобов`язати Одеський окружний адміністративний суд забезпечити докази у справі №420/34912/23 шляхом їх витребування) оригінали документів) у позивача, а саме:
- Додаткову угоду №02 до договору №106-7 від 01.06.2016, укладену 16.04.2019 з ТОВ «Газ-торг-буд», (код за ЄДРПОУ 40407208);
- Додаток №2 до договору №ДГ-0000074 від 14.03.2017, укладену 14.03.2019 з ТОВ «Мега-Транс-Контейнер» (код за ЄДРПОУ 37015452);
- Додаткову угоду №2 до договору поворотної фінансової допомоги №15/06/17 від 15.06.2017, укладену 15.06.2020 з ТОВ «Іско груп» (код за ЄДРПОУ 41336715);
- Додаткову угоду №2 до договору поворотної фінансової допомоги №14/06/17 від 14.06.2017, укладену 12.06.2020 з ТОВ «Зубейдос» (код за ЄДРПОУ 40833057);
- Додаткову угоду до договору купівлі-продажу №013/12-15 від 16.12.2015, укладену 20.06.2016 з ТОВ «Консалтингова компанія «Юг- Сандарт» (код за ЄДРПОУ 39179525);
- Додаток №2 до договору постачання №20/12/17 від 20.12.2017, укладену 18.12.2020 з ТОВ «Флоп» (код за ЄДРПОУ 40911522);
- Додаткову угоду №3 до договору №01062017 від 01.06.2017, укладену 15.12.2017 з ТОВ «Вестсейл ТМ» (Код за ЄДРПОУ 41068641);
- Додаткову угоду №0101317 до договору поставки №01062017 від 20.03.2017, укладену 30.11.2019 з ТОВ «Будівельна компанія «Гранд моноліт груп» (код за ЄДРПОУ 39236881);
- Додаткову угоду до договору поставки №20-01 від 20.01.2016, укладену 04.12.2018 з ТОВ «Будівельна компанія «Тренд трейд» (код за ЄДРПОУ 39148062);
- Додаткову угоду до договору відступлення права вимоги №1151 від 01.03.2016, укладену 14.01.2019 з ТОВ «Праймекс груп» (код за ЄДРПОУ 37386204);
- Додаткову угоду до договору поставки №27/10-15 від 27.10.2015, укладену 20.06.2018 з ПП «Полоїл» (код за ЄДРПОУ 34675181);
- Додаткову угоду №1 до договору поставки №02/03-2017 від 30.03.2017, укладену 27.03.2020 з ТОВ «Екофрут-Трейд» (код за ЄДРПОУ 39603235);
- Додаткову угоду №1 до договору поставки №16/11/17-02 від 16.11.2017, укладену 22.12.2017 з ТОВ «Амфібрікс» (код за ЄДРПОУ 41507394);
- Додаткову угоду до договору купівлі-продажу №25/11-14 від 25.11.2016, укладену 23.01.2017 з ТОВ «Аргон-2015» (код за ЄДРПОУ 40088541);
- Додаткову угоду до договору купівлі-продажу №3 від 11.01.2016, укладену 26.12.2016 з ТОВ «Вілпорт» (код за ЄДРПОУ 38970149);
- Додаткову угоду до договору поставки №ДП-31/6-312017 від 23.08.2017, укладену 28.12.2017 з ТОВ «Віп ойл груп» (код за ЄДРПОУ 41230674);
- Додаткову угоду до договору поставки нафтопродуктів №14/08/17-1п від 14.08.2017, укладена 16.11.2017 з ТОВ «Волинь Трейд» (код за ЄДРПОУ 40947779);
- Додаткову угоду №1 до договору поставки №1/09 від 01.09.2015, укладену 01.10.2015 з ТОВ «Карго-ТІМ 20» (код за ЄДРПОУ 39881060);
- Додаткову угоду до договору №1610/2017-1 від 16.10.2017, укладену 05.01.2018 з ПП Фірма «Лада-союз» (код за ЄДРПОУ 31381623)
- Додаток 2/1 до договору купівлі-продажу нафтопродуктів №16/08/2017 від 16.08.2017, укладену 22.01.2018 з ПП «Лімекс Інвест» (код за ЄДРПОУ 33170459);
- Додаток 2 до договору постачання №0424п1 від 24.04.2017, укладену 03.01.2018 з ТОВ «Меркурі дата» (код за ЄДРПОУ 40735068);
- Додаткову угоду №2 до договору №44-М17 від 29.03.2017, укладену 02.03.2018 з ТОВ «Мелітопольській олійноекстраційний завод» (код за ЄДРПОУ 39376884);
- Додаткову угоду №1 до договору про надання поворотної фінансової допомоги №ФП/2017-1 від 31.05.2017, укладену 01.04.2020 з ТОВ «Нарвойт» (код за ЄДРПОУ 41221832);
- Додаток №2/1 до договору купівлі-продажу №01-20/11/17 від 20.11.2017, укладену 05.02.2018 з ТОВ «ООО Комплекселектромонтаж» (код за ЄДРПОУ 36289548);
- Додаткову угоду до договору про надання поворотної фінансової допомоги №1071-10 від 12.10.2015, укладену 10.09.2018 з ТОВ «ТК Обод» (код за ЄДРПОУ 39814607);
- Додаткову угоду до договору поставки №17/11/17-2 від 17.11.2017, укладену 09.02.2018 з ТОВ «Рерум» (код за ЄДРПОУ 41018475);
- Додаткову угоду №1 до договору про надання поворотної фінансової допомоги №ФПБЕЛ-17 від 15.03.2017, укладену 25.12.2017 з ТОВ «Рошка» (код за ЄДРПОУ 41165165);
- Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу товарів №22/11-16 від 22.11.2016, укладену 29.12.2016 з ТОВ «Тайг» (код за ЄДРПОУ 40324043);
- Додаткову угоду №1 до договору поставки №14/01-16 від 14.01.2016, укладену 01.12.2017 з ПП «Тиса-Нафтогаз» (код за ЄДРПОУ 33090541);
- Додаткову угоду до договору поставки №11-05/17 від 11.05.2017, укладену 05.12.2019 з ТОВ «ФОЛК Кат» (код за ЄДРПОУ 40538531);
- Додаткову угоду до договору постачання №1510 від 12.10.2016, укладену 03.10.2020 з ТОВ «Будмісткомплекс» (код за ЄДРПОУ 33566429); - Додаткову угоду №1 до договору поставку №013 від 14.01.2016, укладену 25.01.2017 з ТОВ «Миколаївагро-Н» (код за ЄДРПОУ 39247191).
Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми процесуального права; неповно з`ясовані судом обставини, що мають значення для справи; висновки, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування ухвали.
Враховуючи, передбачений вимогами ч.1 ст.309 КАС України, скорочений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд даної апеляційної скарги за електронними матеріалами справи, які містяться в автоматизованій системі ДСС, що були відскановані Одеським окружним адміністративним судом та відповідають матеріалам паперової справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Вимогами ч.1 ст.115 КАС України передбачено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно з вимогами п.5 ч.1 ст.116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що у заяві про забезпечення доказів заявник повинен навести обґрунтування необхідності забезпечення доказів із зазначенням підстав, визначених ч.1 ст.114 КАС України, тобто, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Як вбачається із заяви про забезпечення доказів, заявником про наявність таких підстав не зазначено.
Колегія суддів зазначає, що представником відповідача не наведено в судах першої та апеляційної інстанцій жодних мотивів, які б дали підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що вказані у заяві про забезпечення доказів документи можуть бути втраченими або прихованими.
Аналізуючи наведені положення КАС України у зіставленні з вимогами заяви про забезпечення доказів, колегія суддів вважає, що що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Дана правова позиція суду узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного суду від 11.03.2020 року по справі №9901/608/19, від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18.
Разом з цим, подана представником відповідача заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.
Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.
Так, витребування доказів є самостійним процесуальним інструментом, який не є тотожним ані з забезпеченням доказів, ані з забезпеченням позову.
В даному випадку, відповідач не позбавлений права в суді першої інстанції заявити клопотання про витребування доказів судом, у порядку встановленому КАС України.
В той же час, у тексті заяви про забезпечення доказів представник відповідача зазначає, що необхідність у забезпеченні доказів шляхом витребування їх оригіналів полягає у проведенні в майбутньому технічної експертизи.
Проте, у разі проведення експертизи, оригінали документів, які є об`єктом проведення експертизи, надаються до експертної установи у випадку подання відповідного клопотання експерта.
Отже, колегія суддів вважає, що твердження представника відповідача про необхідність забезпечення доказів шляхом витребування та долучення до матеріалів справи оригіналів документів є безпідставним та фактично за своєю суттю є клопотанням про витребування документів, що передбачає інший порядок розгляду у відповідності до процесуальних норм КАС України.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає про штучне створення доказової бази ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» з метою уникнення податкової відповідальності.
На думку суду апеляційної інстанції, вказане твердження жодним чином не підтверджено.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для забезпечення доказів та задоволення заяви представника відповідача.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що КАС України передбачає такий порядок отримання доказів, як витребування.
У відповідності до вимог ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з вимогами ч.1, ч.6 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Таким чином, за відсутності підстав для забезпечення доказів, учасник справи не позбавлений можливості доводити свою позицію доказами, отриманими в іншому порядку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 22.07.2024 року.
Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2024 |
Оприлюднено | 24.07.2024 |
Номер документу | 120519201 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні