Постанова

від 22.07.2024 по справі 500/5949/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/5949/23 пров. № А/857/1234/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 500/5949/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» до Тернопільської митниці про визнання рішення протиправним, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Баб`юк П.М. області 21.12.2023 в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду адміністративний позов від 13.12.2023 у даній справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000019/2 від 26.04.2023.

Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000022/2 від 05.05.2023.

Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000023/2 від 05.05.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» судовий збір у розмірі 2684 грн 20 коп.

31.07.2023 до суду від представника позивача до суду заяву надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з перекладом документів.

Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року заяву представника позивача задоволено.

Ухвалено додаткове рішення по адміністративній справі № 500/5949/23.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці 6000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 6350 грн 00 коп. витрат на залучення перекладача (переклад документів).

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, його оскаржила Тернопільська митниця, яка покликаючись на те, що додаткове рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на відсутність дотримання критеріїв реальності витрат та розумності їхнього розміру.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У оскаржуваному рішенні судом першої інстанції здійснено розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 7 статті 139 КАС України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, про здійснення відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем було заявлено 14.12.2023 із доказами їх понесення в суді першої інстанції.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу встановлено, позивач надав укладений між ним та адвокатом Костовою Наталією Зіновіївною Договір про надання правової допомоги від 30.08.2023.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 даного договору адвокат надає правову допомогу клієнту з представництва та захисту його інтересів, іншу правову допомогу, що передбачена статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з питань визнання протиправними та скасовання рішень Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA403000/2023/000019/2 від 26.04.2023, № UA403000/2023/000022/2 від 05.05.2023, № UA403000/2023/000023/2 від 05.05.2023.

Згідно з пунктами 4.1-4.2 розділу 4 договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Клієнт зобов`язується оплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги, з питань визначених п.1.1 цього договору в суді першої інстанції (у Тернопільському окружному адміністративному суді) в розмірі 6000,00 грн.

Як слідує зі змісту акта виконаних робіт (наданих послуг) від 14.12.2023, в межах виконання договору про надання правової допомоги від 30.08.2023 станом на дату складання даного акту, адвокат надав, а клієнт прийняв роботи (послуги) з правової допомоги:

правова допомога з питань визнання протиправними та скасування рішень Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA403000/2023/000019/2 від 26.04.2023, № UA403000/2023/000022/2 від 05.05.2023, № UA403000/2023/000023/2 від 05.05.2023 в суді першої інстанції (Тернопільському окружному адміністративному суді, справа № 500/5949/23) в сумі 6000,00 грн.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Костовою Наталією Зіновіївною, (до акта виконаних робіт (наданих послуг) від 14.12.2023, справа № 500/5949/23) від 14.12.2023, в межах виконання договору про надання правової допомоги від 30.08.2023 адвокат надав, а клієнт прийняв роботи (послуги) з правової допомоги з питань визнання протиправними та скасування рішень Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA403000/2023/000019/2 від 26.04.2023, № UA403000/2023/000022/2 від 05.05.2023, № UA403000/2023/000023/2 від 05.05.2023 в Тернопільському окружному адміністративному суді, а саме:

ознайомлення з наданою клієнтом документацією, надання усних роз`яснень та консультацій з питань визнання протиправними та скасування рішень митного органу, узгодження правової позиції у справі;

підготовка та подання 18.09.2023 до Тернопільського окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування рішень з додатками.

Рахунок № 30/08 від 30.08.2023 за надання правової допомоги на суму 6000,00 грн оплачено Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» 14.09.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 245.

При визначенні суми відшкодування колегія суддів, з урахуванням вимог заперечення на клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний суд враховує, що представником позивача був виконаний значний обсяг роботи у справі, який полягав у підготовці адміністративного позову, опрацюванні та долученні доказів у великому обсязі, які в вплинули на вирішення справи на користь відповідача.

Разом з тим, виходячи з обставин справи і предмету спору, колегія суддів дійшла висновку про те, що розмір витрат, присуджений судом першої інстанції, не завищено та він не суперечить принципу розумності.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» понесених витрати пов`язаних з перекладом документів у розмірі 6350,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При цьому частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Так, згідно наданого акта надання послуг № 55262 від 05.09.2023 виконавець ФОП Овод В.В., на підставі основного договору б/н, виконав наступні роботи (надані такі послуги):

переклад документу декларація відповідності № 446/04.05.2023, замовлення № 55262 від 01.09.2023 англійська-українська;

переклад документу рахунок №1361 від 04.05.2023, замовлення № 55262 від 01.09.2023 англійська-українська;

переклад документу декларація відповідності №445/04.05.2023, замовлення № 55262 від 01.09.2023 англійська-українська;

переклад документу пакувальний лист АО758 НР/АО 2829 XF № 446/04.05.2023, замовлення № 55262 від 01.09.2023 англійська-українська;

переклад документу декларація відповідності № 336/24.04.2023, замовлення № 55262 від 01.09.2023 англійська-українська;

переклад документу декларація виробника замовлення № 55262 від 01.09.2023 румунська-українська;

переклад документу рахунок № 1304 від 24.04.2023, замовлення № 55262 від 01.09.2023 англійська-українська;

переклад документу рахунок-проформа № 508 від 07.04.2023, замовлення № 55262 від 01.09.2023 англійська-українська;

переклад документу пакувальний лист АХ 6421 НВ/ НОМЕР_1 замовлення № 55262 від 01.09.2023 англійська-українська;

переклад документу пакувальний лист ВН 7009 РК/ НОМЕР_2 замовлення № 55262 від 01.09.2023 англійська-українська;

переклад документу рахунок № 1360 від 04.05.2023 замовлення № 55262 від 01.09.2023 англійська-українська.

На підтвердження оплати понесених витрат на переклад документів, представником позивача надана платіжна інструкція № 239 від 05.09.2023.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені апелянтом обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 500/5949/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді А. Р. Курилець М. А. Пліш