Рішення

від 01.04.2024 по справі 450/54/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/54/23 Провадження № 2/450/496/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикій О. Ю.

за участі представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «УСГ» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТДВ «СК «Кредо» про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 29921, 85 грн. та 2481,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позову зазначає, що 26.01.2021 року о 09 год. 15 хв. у с. Лапаївка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Audi» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. На момент ДТП між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1301-20-00056 від 17.02.2020 року, згідно з якими позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «Audi» д.н.з. НОМЕР_2 . Постановою Пустомитівського районного суду від 19.02.2021 року відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок ДТП було визнано страховим випадком від 26.01.2021 року. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого склала 70 880 грн. 04 коп. Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 70880,04грн., що підтверджується платіжними дорученнями. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СК «Кредо» за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів №202601812. ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» звернулось до страхової компанії відповідача із заявою № 11/20546 на виплату відшкодування за полісом №202601812, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в розмірі 40958, 19 грн., яка не покриває суму виплати за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів цивільно-правової відповідальності водія №28-1301-20-00056 від 17.02.2020 року. За таких обставин відповідач як особа відповідальна за завданий збиток повинен відшкодувати позивачеві різницю між сумою страхового відшкодування та сумою страхового відшкодування виплаченого за полісом відповідача. На підставі наведеного, просить позов задоволити.

07.03.2023 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24.05.2023 року здійснено перехід до загального позовного провадження на задоволення клопотання позивача від 08.05.2023 року.

Ухвалою від 24.05.2023 року постановлено витребувати у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ»: належним чином завірену копію звернення до ТДВ «СК «Кредо № 11/20546 та відповідь на це звернення; копії фотографій пошкодженого транспортного засобу, які було зроблено під час складання Акту огляду пошкодженого транспортного засобу «Audi Q7», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; інформацію про те, де зберігаються замінені запчастини під час ремонту «Audi Q7», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та витребувати в Головному управлінні ДПС у Львівській області інформацію чи станом на 26.01.2021 року на балансі ТОВ «Алекс со» ЄДРПОУ 35101717 знаходились запчастини, які вказано у Рахунку № 0000016951 від 26.01.2021, (заводський код дверей 4L0833051).

16.11.2023 року в судовому засіданні залучено ТДВ «СК «КРЕДО» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

27.11.2023 року відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позову. Вказане мотивує тим, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку, повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів». У матеріалах позовної заяви позивача відсутній «Звіт (акт) про оцінку» завданих збитків автомобілю Audi Q7 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Суму збитків позивач визначив лише на підставі виставлених рахунків по відновлювальному ремонту ТОВ «Алекс со» за № 0000016951 від 26.01.2021 на суму 61 065 грн. та ТОВ «АРІЯ МОТОРС» за № М000006214 від 26.01.2021 на суму 9 815 грн. 04 коп. Позивач звернувся до ТДВ «СК «Кредо» із заявою про виплату (страхового) відшкодування в якій просить відшкодувати 70 880 грн. 04 коп., однак страхова компанія, в якій відповідач придбав поліс обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № 2026011812, ТДВ «СК «Кредо» здійснили виплату 40 958 грн. У відповідь на клопотання про витребування доказів позивач надав інформацію 03.08.2023 року про те що ТДВ «СК «Кредо» не надав жодної відповіді позивачу на заяву про виплату відшкодування. Тобто позивач не володіє інформацією про те що ТДВ «СК «Кредо» відмовляється доплатити 29 921,85 грн. Межа відшкодування максимальної суми збитку у полісі відповідача становить 130 000 грн. і ця сума повністю покриває заявлені позивні вимоги. На підставі наведеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 23.01.2024 року ухвалено витребувати у ТОВ "Алекс со" ЄДРПОУ 35101717, 79022, Львівська область, місто Львів, вул. Городоцька, будинок 174, прихідні підтверджуючі документи на запчастини, які вказано у Рахунку № 00000169951 від 26.01.2021 року.

01.04.2024 року ухвалено закрити підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив такий задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву. Зазначив, що оцінку збитків не проведено на підставі звіту. Страхова компанія не дала правової оцінки повного відшкодування. При цьому, не зазначено, чи звертався позивач до ТДВ «СК`КРЕДО» про виплату різниці між здійсненою страховою виплатою потерпілому та виплатою від ТДВ «СК «КРЕДО». При цьому, інших доказів про вартість одержати неможливо, при цьому відповідача ніхто не викликав на оцінку збитків.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про місце та час судового розгляду.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, з`ясувавши думку, висловлену у письмових заявах, докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 12ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

На підставі ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 26.01.2021 року о 09 год. 15 хв. у с. Лапаївка, на перехресті вул. Галицька та вул. Богдана Хмельницького сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Audi» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, що вбачається із постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 лютого 2021 року по справі № 450/376/21.

Вказаною постановою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження із звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

17.02.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1301-20-00056 від 17.02.2020 року, згідно з якими ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «Audi» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого ОСОБА_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, склала 70880,04грн.,оплата якогобула здійсненапозивачем відповідно до платіжних доручень № 3321 від 09.02.2021 року та №3320 від 09.02.2021 року

При цьому, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована за Полісом № 202601812 у ТДВ « СК «КРЕДО» станом на 26.01.2021 року.

У відповідності до норм ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся до третьої особи ТДВ « СК «КРЕДО», яка повідомила, що нею прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування в сумі 40 958 грн. 19 коп., яке було здійснено відповідно до платіжного доручення № 4974_7g01В/112 від 16.07.2021 року.

Користуючись своїм правом, як страховик потерпілого, на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала, з урахуванням правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 року у справі № 6-2808цс15, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача різниці між сумою страхового відшкодування та сумою страхового відшкодування виплаченого за полісом відповідача, що становить 29921, 85 грн.

В якості доказів щодо підтвердження розміру шкоди, позивачем надано до суду акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 26.01.2021 року; рахунок №0000016951 від 26.01.2021 року; рахунок № 000006214 від 26.01.2021 року; страховий акт № 3CKA-12329 від 09.02.2021 року та розрахунок суми страхового відшкодування від 09.02.2021 року.

Однак, законодавством України визначено порядок розрахунку розміру заподіяної шкоди. Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Згідност.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Сума матеріального збитку, заподіяного потерпілим особам повинна бути підтверджена таким засобом доказування, як Звіт про оцінку майна (актом оцінки майна), який за змістом має відповідати вимогамЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Право на практичну діяльність за відповідними напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямків надається суб`єктам оціночної діяльності після отримання відповідних сертифікатів, які видає Фонд державного майна України, що передбаченоЗаконом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Оцінювачем такої шкоди може бути компетентний суб`єкт оціночної діяльності в контексті вимог ст.ст. 5, 6 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-111, якого внесено до Державного реєстру оцінювачів, що веде Фонд державного майна України.

Відповідно до ч.2 п.32 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, для застосованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Згідно із частинами другою, п`ятоюстатті 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом, підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до чистини першоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

За змістом п. 1 ч.2ст. 22 ЦК Україниреальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістомЗакону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(ст. ст. 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП майну третьої особи.

Приписи ст.29та п. 32.7 ст.32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"передбачають, що у зв`язку з пошкодженням т/з відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом Т/З з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктами 1.6 та 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом МЮ України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2 092, визначено, що відновлювальний ремонт передбачає здійснення комплексу операцій через заміну складових частин або відновлення справності/роботоздатності Т/З за формулою визначення вартості ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу Т/З.

Відповідно дост. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з абзацом третім пункту 3 частини першоїстатті 988 ЦК Українистрахова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно дост. 990 ЦК Українистраховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ч.2 п.32 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, для застосованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Згідно з пунктом 2.4. Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини в трати товарної вартості.

Отже, за змістом вказаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Однак, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу, у відповідності дост.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»(Звіт про оцінку, акт оцінки майна) в якості підтвердження розміру заподіяної шкоди.

При цьому, надані позивачем акт огляду пошкодженого транспортного засобу, рахунки та розрахунок суми страхового відшкодування, не можуть бути належним доказом в силу вимогЦПК України, оскільки за наданими доказами не можливо встановити дійсний розмір збитків, завданих позивачу.

Разом з тим, у даному акті огляду, враховано і пошкодження автомобіля відповідача ОСОБА_4 , що встановлено в ході дослідження пошкодження вказаних транспортних засобів, а саме автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В судовому засіданні суд роз`яснив сторонам вимогист. 10 ЦПК України, зокрема їх право заявляти клопотання про призначення експертизи.

Разом з тим, клопотання про призначення експертизи до суду не надходило.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження розміру збитків, які було завдано потерпілому внаслідок ДТП шляхом пошкодження автомобіля.

Відповідно до ч.1ст.11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 4ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що обов`язок по доведенню обставин справи покладено на кожну із сторін, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди.

Відповідно дост. 88 ч. 1 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно дотієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на відхилення позовних вимог судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.10,11,60,79,88,131,209,212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «УСГ» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТДВ «СК «Кредо» про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 05.04.2024 року.

СуддяІ. І. Мельничук