Рішення

від 13.06.2024 по справі 519/282/17

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №519/282/17

2/519/140/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

13.06.2024 року м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Барановської З.І., секретаря - Гнатюк Л.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом представника АТ «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_2 до АТ «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк») про визнання договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №800001773 від 11.09.2007 укладений 04.02.2009 недійсним,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.09.2007 ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №800001773. ЗАТ «Альфа-Банк», 19.08.2009 було приведено у відповідність до ЗУ «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк». Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов`язується надати відповідачці кредит у сумі 45000 дол.США. Відповідно до умов договору, відповідачка зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачці кредит у сумі 45000 дол. США. У порушення умов договору, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 11.03.2017 має прострочену заборгованість за кредитом - 24282,42 дол.США, за відсотками 1818,81 дол.США.

08.06.2018 від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідачка категорично не погоджується, вважає позов необґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню, мотивуючи свої вимоги тим, що звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором має на меті потрійне стягнення суми заборгованості за кредитним договором, оскільки, 21.07.2017 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем було вчинено виконавчий напис №14805, на підставі якого запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки. Розрахунок заборгованості здійснено невірно, він є необґрунтованим та недоведеним, оскільки у ньому відсутні дати погашення відповідачкою тіла кредиту та відсотків за його користування після виникнення заборгованості. У матеріалах справи взагалі відсутні жодні документи, що підтверджують факт видачі позичальнику кредитних коштів. Позивачем не враховано, що нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення кредитного договору є незаконними, оскільки, між сторонами існують лише зобов`язальні правовідносини. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності стосовно стягнення заборгованості.

08.06.2018 до суду надійшла зустрічна позовна заява представника ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа Банк» про визнання договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №800001773 від 11.09.2007 року укладений 04.02.2009 року недійсним. Мотивує свої вимоги тим, що в якості доказів на підтвердження своїх позовних вимог Банк подав до суду копію договору про внесення змін і доповнень №1. ОСОБА_2 звертає увагу, що вказаний Договір про внесення змін і доповнень №1 вона не підписувала та таким чином стала стороною правочину без вчинення будь-яких дій та за відсутності вільного волевиявлення, як це передбачено ст.203 ЦК України.

22.06.2018 до суду від представника ПАТ «Альфа-Банк» надійшла відповідь на відзив, згідно якої щодо подвійного стягнення Банк зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст.526, 599 ЦК України. Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту. Щодо нарахування відсотків та штрафних санкцій після закінчення строку кредитного договору, ПАТ «Альфа-Банк» зазначає, що кредитний договір діє до 11.09.2022. Щодо пропуску позовної давності, Банк звертає увагу суду, що останній платіж відповідачка сплатила 13.09.2016, тобто позивач звернувся з позовною заявою вчасно, в рамках трирічного строку передбаченого ЦК України.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 27.04.2018 відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 29.01.2019 зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа Банк» про визнання договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №800001773 від 11.09.2007 укладений 04.02.2009 недійсним об`єднати в одне провадження з первісним позовом представника ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 01.03.2021 накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,007 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5122785800:02:001:0969, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Накладено арешт на земельну ділянку, площею 10,1357 га, зареєстровану 29.09.2004 Комінтернівським районним відділом ОРФ ЦДЗК, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5122785800:01:002:0046, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Накладено арешт на об`єкт нерухомості: 3/100 частини виробничого комплексу, загальна площа земельної ділянки 740,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 .

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 01.03.2021 зупинено провадження по справі та призначено судову почеркознавчу експертизу по цивільній справі №519/282/17 за позовом представника ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом представника ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа Банк» про визнання договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №800001773 від 11.09.2007 укладеного 04.02.2009 недійсним.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 26.12.2022 відновлено провадження по справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 25.01.2023 клопотання представника ОСОБА_2 про виклик до суду судового експерта задоволено, викликано у судове засідання судового експерта Мендрину Світлану.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 05.10.2023 зупинено провадження по справі та призначено додаткову судову почеркознавчу експертизу по даній цивільній справі.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 05.12.2023 відновлено провадження по справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 25.12.2023 зупинено провадження по справі та призначено додаткову судову почеркознавчу експертизу по даній цивільній справі.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 12.03.2024 відновлено провадження по справі та призначено судове засідання.

Позивач за первісним позовом в судове засідання не з`явився надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні просила відмовити у задоволені первісного позову в повному обсязі, застосувати строки позовної давності та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.09.2007 між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №800001773, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у розмірі 45000 доларів США, процентна ставка 1,75%, дата остаточного повернення 11.09.2012 (т.1 а.с.97-103).

04.02.2009 між сторонами укладений Договір про внесення змін і доповнень №1 до даного кредитного договору, відповідно якого внесені зміни до п.2.3 Розділу №12 («Базові умови кредитування») Кредитного договору та змінена остаточна дата повернення кредиту на 11.09.2022 (т.1 а.с.104).

19.08.2009 було приведено у відповідність до ЗУ «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (т.1 а.с.120-120зв).

У порушення умов договору, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 11.03.2017 має прострочену заборгованість за кредитом - 24282,42 доларів США, за відсотками 1818,81 дол.США, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (т.1 а.с.115-116).

27.03.2017 ПАТ «Альфа банк» направив ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення даного кредиту (т.1 а.с.118-119).

21.07.2017 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем було вчинено виконавчий напис №14805, на підставі якого запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки (т.1 а.с.142-143).

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», запис про зміну найменування позивача внесений 30.11.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно висновку судового експерта Мендриної С. №СЕ-19/111-21/55857-ПЧ від 24.02.2022 встановити: чи виконано підпис від імені особи « ОСОБА_2 » у документі «Договір про внесення змін і доповнень №1 до Кредитного договору №800001773 від 11.09.2007» від 04.02.2009, у графі «Позичальник», яка розміщена у нижній частині праворуч, у Статті 7 «Реквізити та підписати сторін» тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою, не виявилось можливим (т.3 а.с.226-228зв).

01.12.2022 Національний банк України на виконання вимог абзацу другого пункту 226 глави 24 розділу IV Положення про ліцензування вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК». Відповідний запис було внесено на підставі повідомлення, про державну реєстрацію змін до Статуту Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» у зв`язку зі зміною найменування Банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК» та приведенням деяких положень Статуту Банку у відповідність до вимог чинного законодавства України. Таким чином АТ «Альфа-Банк» змінив назву на АТ «СЕНС БАНК» без змін реквізитів (т.4 а.с.38-44).

Судовий експерт Мендрина С. в судовому засіданні підтримала свій висновок та пояснила, що не можливо встановити чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 , так як одночасно є розбіжності та співпадіння при порівнянні підпису в документі зі зразками наданими судом, дані обставини описані у висновку, документів надано достатньо за кількістю. Експерт припустила, що в наданих зразках навмисно надані розбіжності та вважає, що за даними матеріалами встановити інший висновок не можливо.

На виконання ухвали Южного міського суду Одеської області від 25.12.2023 про призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи по даній справі надійшов висновок експерта Юріної О. №СЕ-19/111-24/3237-ПЧ від 19.02.2024.

Згідно вказаного висновку встановлено, що підпис від імені особи « ОСОБА_2 » у документі «Договір про внесення змін і доповнень №1 до Кредитного договору №800001773 від 11.09.2007» від 04.02.2009, у графі «Позичальник», яка розміщена у нижній частині праворуч, у Статті 7 «Реквізити та підписати сторін», виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (т.4 а.с.170-175).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З досліджених судом письмових доказів вбачається, що сторони обумовили у письмовому вигляді та передбачили порядок та умови отримання кредитних коштів, погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, розмір відсотків, що підлягає сплаті за користування кредитом, розмір платежів за супутні послуги банку, відповідальність у вигляді неустойки (штрафних санкцій) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання передбачені ст.611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач надав належні та допустимі докази наявності між сторонами договірних відносин з кредитування.

Як зазначає представник позивача відповідач допустив прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, не здійснював платежів для погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим, позивачем доведено наявність заборгованості за кредитним договором №800001773 від 11.09.2007 за кредитом у розмірі 24282,42 доларів США, за відсотками 1818,81 доларів США.

Частинами 1, 2 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам суспільства. Відповідно до ч.2 цієї статті особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно до ч.3, 4, 5, 6 цієї ж статті волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Згідно із ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За положеннями ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1, 2 ст. 215 діючого ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, де закріплено, що зміст правочину не має суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України п. 7 постанови № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 правочин може бути визнаний недійсним лише на підставах, визначених законом, та з застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вказаний правовий висновок узгоджуються з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18).

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. 3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Таким чином, вбачається, що підпис від імені ОСОБА_2 , як позичальника, що розміщений в договорі про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №800001773 від 11.09.2007, укладений 04.02.2009 між ЗАТ «Альфа Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», та ОСОБА_2 , виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою, що встановлено Висновком експерта №СЕ-19/111-24/3237-ПЧ від 19.02.2024 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.

Зважаючи на те, що судом встановлено, що відповідач не підписувала договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №800001773 від 11.09.2007, укладений 04.02.2009, тому у неї було відсутнє волевиявлення на укладання вищевказаного Договору і його укладення не відповідало її внутрішній волі.

З огляду на викладене, договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №800001773 від 11.09.2007, укладений 04.02.2009 між ЗАТ «Альфа Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», та ОСОБА_2 підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом та судом встановлено, що про наявність договору стало відомо з позовних вимог, які начебто були укладені між Банком та ОСОБА_2 . Звертаючись до суду 08.06.2018 з позовом про визнання недійсним вказаного договору, позивач у позові посилається на те, що про додаткову угоду їй стало відомо зі змісту позовної заяви та додатків до неї.

Виходячи із доводів позивача, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 , який розглядається у даній цивільній справі, подано нею у межах встановленого законодавством строку позовної давності і доказів зворотнього представником Банку суду не надано.

Представником відповідача було заявлено про застосування позовної давності до заявлених у позовних вимог у первісному позові та про відмову у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку із спливом позовної давності за даними вимогами.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що зустрічний позов необхідно задовольнити.

В обґрунтування клопотання про застосування строку позовної давності представник відповідача посилаючись на положення статей 256, 261, 257, 267 ЦК України, вказує на те, що сторони кредитного договору встановили строк дії договору і строк остаточного повернення кредиту 11.09.2012, позивач звернувся до суду із даним позовом лише 03.04.2017, тобто зі спливом трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до положень ст.261 ЦК України, початок перебігу позовної давності перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України передбачено наслідки спливу позовної давності та зазначено, зокрема, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено таке: встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Виходячи із вищезазначеного суд вбачає законні підстави для застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19 (провадження № 12-50гс20)).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову представника представника АТ «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити за пропуском позивачем строку позовної давності.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір не підлягає стягненню у разі відмови в позові.

Керуючись, ст. ст.3, 12, 81, 141, 265, 280-289 ЦПК України, ст. 203, 215, 257, 526, 530, 543, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені позову представника АТ «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Задовольнити зустрічний позов представника ОСОБА_2 до АТ «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк») про визнання договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №800001773 від 11.09.2007, укладений 04.02.2009 недійсним.

Визнати недійсним договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №800001773 від 11.09.2007, укладений 04.02.2009 між ЗАТ «Альфа Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», та ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом ПАТ «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк»), код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. В.васильківська, 100.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Дата складання повного судового рішення 24.06.2024.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З.І. Барановська