Ухвала

від 22.07.2024 по справі 357/10259/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10259/24

Провадження № 2/357/4086/24

У Х В А Л А

22 липня 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Згідно відповіді № 700784 від 22.07.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї документи суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає направленню за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-ІХ утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Дійсно, с. Северинівка з 17.07.2020 входить до складу Таращанської міської громади у Білоцерківському районі Київської області, у зв`язку з ліквідацією районів в Київській області. Однак, до зміни адміністративно-територіального устрою (до 17.07.2020) с. Северинівка було населеним пунктом Таращанського району Київської області.

Водночас, згідно ч. 3-1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Так, відповідно до Указу Президента України № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, та Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-ІX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Також, Рада суддів України в листі від 22.07.2020 № 9рс-466/20 зазначила, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Підстав, які б згідно ст. 28 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Київської області з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.

Отже, щодо даної позовної заяви, слід застосувати підсудність визначену положенням ч. 1 ст. 27 ЦПК України, саме за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача ОСОБА_2 , а саме: с. Северинівка, Білоцерківський р-н, Київська обл.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Частиною 3 ст. 31 ЦПК України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Отже, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, необхідно направити за підсудністю до Таращанського районного суду Київської області.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 352-354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Справу № 357/10259/24 провадження 2/357/4086/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, надіслати за підсудністю для розгляду до Таращанського районного суду Київської області (адреса: вул. Сікевича Володимира,75, м. Тараща, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09500).

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя Б. І. Кошель