Ухвала

від 10.06.2024 по справі 760/18813/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/18813/20

1-кп/760/526/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 м.Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100090004839 від 27.08.2020 р., у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100090004839 від 27.08.2020, у відношенні ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурор звернулась до суду із клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вчиненого ним за обставин, викладених в обвинувальному акті, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, за вчинення кого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, що за ступенем тяжкості відповідає тяжкому злочину. У зв`язку із викладеними обставинами, із врахуванням, що обвинувачений переховується від суду, не прибуваючи у судові засідання, прокурор зазначає про продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі, обвинувачений може переховуватись від суду, крім того останній не має постійного місця проживання та реєстрації у місті Києві, офіційно не працевлаштований.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував стосовно задоволення клопотання прокурора, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою. Обвинувачений зазначив, що проживає у гуртожитку, де йому дозволили проживати через відсутність студентів, неофіційно працює помічником кухаря в кафе Песто, зазначив, що із потерпілим примирився.

Дослідивши клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Так, судом на виконання ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого було встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло.

Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження, зокрема судовий розгляд кримінального провадження не було розпочато, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Так, в ході судового розгляду клопотання прокурора знайшли своє підтвердження обставини існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у поданому клопотанні.

Зокрема, існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того судом враховано, що судові засідання у кримінальному провадженні неодноразово відкладались по причині неприбуття обвинуваченого ОСОБА_4 до зали судових засідань, у зв`язку із чим до останнього судом неодноразово було застосовано привід, а у подальшому обвинуваченого було оголошено у розшук, надано дозвіл на його затримання з метою приводу для вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, обвинувачений вже ухилявся від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що вказує на існування ризиків, зазначених в ухвалі суду.

При вирішенні клопотання прокурора судом врахована особа обвинуваченого, який не має зареєстрованого місця проживання у м. Києві, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, офіційно не працевлаштований, що вказує на відсутність в обвинуваченого стійких соціальних зв`язків.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даному етапі розгляду кримінального провадження та запобігти ризикам, встановленим судом та переліченим в ухвалі суду.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, із врахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження у даному кримінальному провадженні, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із визначенням розміру застави.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 3 ст. 331, ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 336, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08 серпня 2024 року включно.

Ухвала діє до 08 серпня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Визначити суму застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: банк отримувача коштів ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

-прибувати до прокурора та суду за кожним викликом,

-повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання,

-утриматись від спілкування із потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні,

-не відлучатись за межі міста Києва без дозволу прокурора або суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити 60 днів з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Солом`янський районний суд м. Києва.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Визначити наступну дату слухання справи на 23.07.2024 р. на 15 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з моменту проголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1