Ухвала

від 22.07.2024 по справі 389/1836/24

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.07.2024

ЄУН 389/1836/24

Провадження №2/389/437/24

Ухвала

іменем України

22 липня 2024 року м.Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Савельєва О.В., розглянувши матеріали позовної заяви керівникаЗнам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Національна служба здоров`я України та Кіровоградська обласна рада, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради», про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

встановив:

КерівникЗнам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області 28.05.2024звернувся досуду зпозовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Національна служба здоров`я України та Кіровоградська обласна рада, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь державного та обласного бюджетів витрати, понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 32 427 грн 06 коп.

Підсудність даної позовної заяви позивач визначив Знам`янському міськрайонному суду Кіровоградської області на підставі ч.3 ст.28 ЦПК України, тобто за місцем заподіяння шкоди.

При цьому, позовні вимоги мотивовано тим, що винними діями відповідача було вчинено дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради». За інформацією цієї лікарні витрати на лікування ОСОБА_2 від кримінального правопорушення склали 32 427 грн 06 коп, які прокурор просив стягнути з відповідача.

Отже, у даній справі наявний спір з приводу стягнення витрат на лікування потерпілого, якому було спричинено ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватість у вчиненні якої встановлена в межах розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «суд, встановлений законом», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України). Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

За загальним правилом підсудності справ, яке міститься в ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 28 ЦПК України встановлено випадки альтернативної підсудності справ, тобто коли підсудність справ визначається за вибором позивача.

Так, згідно з ч.3 ст.28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

В даній справі предметом заявлених позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, регламентується статтею 1206 ЦК України.

Зміст та суб`єктний склад зобов`язання, що регулюються ст.1206 ЦК України, дозволяють констатувати, що це зобов`язання не є договірним, однак, не є і зобов`язанням із відшкодування шкоди в розумінні ст.1177 ЦК України (відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення), оскільки понесені закладом охорони здоров`я (кредитором) витрати на лікування не є завданою боржником (особою, яка вчинила злочин) шкодою. Зазначене має принципове значення, оскільки покладений на відповідну особу обов`язок не є видом цивільно-правової відповідальності, до цих правовідносин не підлягають застосуванню загальні положення про відшкодування шкоди.

Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, не є за своєю суттю відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, тому вимоги ч.3 ст.28 ЦПК України до цих правовідносин не застосовуються, а тому поданий прокурором позов повинен пред`являтися за загальними правилами підсудності справ, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України.

В позовній заяві зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_1 . Те, що відповідач дійсно має зареєстроване місце проживання за вказаною адресою, підтверджується отриманими судом відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру №614907 від 29.05.2024.

Відповідно, вказана адреса не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області, а належить до територіальної юрисдикції Рівненського міського суду Рівненської області.

Згідно з ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене та враховуючи, що будь-яких правових підстав для розгляду даної справи Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області не встановлено, тому, з урахуванням наявності зареєстрованого місця проживання відповідача, суддя вважає за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України направити дану справу на розгляд за територіальною підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області.

Згідно зі ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.27, 28, 31, 32, 187, 259-261 ЦПК України, суддя,

постановив:

Цивільну справу№389/1836/24за позовомкерівникаЗнам`янської окружноїпрокуратури Кіровоградськоїобласті вінтересах держави,уповноваженими органамиякої виступаютьНаціональна службаздоров`я Українита Кіровоградськаобласна рада,до ОСОБА_1 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача:комунальне некомерційнепідприємство «Кіровоградськаобласна лікарняКіровоградської обласноїради»,про стягненнявитрат настаціонарне лікуванняособи,яка потерпілавід злочину, передати до Рівненського міського суду Рівненської області (вул.Шкільна,1, м.Рівне Рівненської області, 33028) для її розгляду за підсудністю.

Передача зазначеної справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 22.07.2024.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва