Ухвала

від 03.06.2024 по справі 761/23917/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23917/20

Провадження № 1-кп/761/1013/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100003147 від 02.04.2014 року, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, приватного підприємця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю:

секретаря - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 , представника ТОВ «Селена» - ОСОБА_7 ,

представника ТОВ «Сканер» - ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100003147 від 02.04.2014, стосовно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках даного провадження представником ТОВ «Селена» - адвокатом ОСОБА_7 заявлено клопотання про скасування арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року у справі №761/32571/14-к та про скасування арешту нерухомого майна, а саме : нежитлове приміщення (Літера А), загальною площею 132, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, нежиле приміщення офіс площею 8,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Дане клопотання обґрунтоване тим, що 05.11.2014 з метою запобігти втраті майна або його відчуження третім особам ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/32571/14-к) накладено арешт на майно, зокрема ТОВ «Компанія Селена» (код ЄДРПОУ 23152356). У подальшому 29.09.2017 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/34134/17) накладено арешт на нерухоме майно, належне ТОВ «Селена», а саме: нежитлове приміщення (Літера А), загальною площею 132, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та нежитлове приміщення, нежиле приміщення офіс площею 8,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Разом з тим, потерпілий у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_6 21.09.2019 від приватного нотаріуса отримав свідоцтво про право на спадщину, згідно з яким останній набув у власність частку в статутному капіталі ТОВ «Селена» у розмірі 98%, директором якого відповідно до протоколу Загальних зборів товариства №01/23 від 25.07.2023 обрано ОСОБА_9 .

Адвокат, вважає, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, а подальше обтяження перешкоджає товариству у реєстрації своїх речових прав на вказані об`єкти нерухомості.

Крім того, у даному кримінальному провадженні представником ТОВ «Сканер» - адвокатом ОСОБА_8 подане клопотання про скасування арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у справі №761/34134/17, а саме: нежитлове приміщення в літері «А», площею 22,20 кв.м., що складає 8/100 частки від нежилого приміщення загальною площею 274, 70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення в літері «А» (група приміщень АДРЕСА_6 .

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що арешт на належне ТОВ «Сканер» майно в рамках даного провадження накладений упродовж 10 років, за цей час органом досудового розслідування досягнуто завдань кримінального провадження, а обвинувальні акти стосовно винних осіб передано на розгляд суду. Відтак, застосований арешт з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення або відчуження майна наразі втратив свою актуальність та є недоцільним з огляду на зазначені обставини.

У судовому засіданні представник ТОВ «Селена» - адвокат ОСОБА_7 подане раніше клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Додав, що арештоване майно не є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. При цьому, вказане майно належить потерпілим особам, які наразі не можуть вільно розпоряджатися своєю власністю, а тому, чекати закінчення розгляду справи, з огляду на цю обставину, недоцільно. Більше того, ОСОБА_2 обвинувачується у підробленні документів для заволодіння юридичною особою, а не самим майном. Щодо зазначеного у клопотанні судового рішення від 05.11.2014 зазначив, що в реєстрі судових рішень вказаної ухвали немає, а із відповідним запитом до суду не звертався. Однак надав витяг із реєстру обтяжень, де зазначено підставу накладення обтяження на вказане майно саме ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2014 року.

Представник ТОВ «Сканер» - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні просив задовольнити подане ним клопотання про скасування арешту майна, обґрунтовуючи це тим, що мета, задля якої накладався арешт в даному провадженні, вже досягнута, а відтак, потреба у подальшому обтяженні прав власників відсутня. Зазначив, що ОСОБА_10 була власником ТОВ «Сканер», однак з плином часу власники змінювалися. При цьому, стосовно ОСОБА_11 були виділені матеріали кримінального провадження та укладено угоду.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що йому не відома думка підзахисного стосовно вирішення питання про скасування арештів на вказані об`єкти нерухомості. Відтак, захисник у вирішенні даних питань поклався на розсуд суду.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 зазначила, що дійсно матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 виділялися, однак арешти на зазначені об`єкти, про скасування яких ініціювали питання перед судом представники ТОВ «Сканер» та ТОВ «Селена», містяться в кримінальному провадженні №12014100100003147 від 02.04.2014 за обвинуваченням ОСОБА_2 . Також додала, що арештоване майно є предметом даного кримінального провадження та визнано речовими доказами, а тому, з метою недопущення відчуження такої нерухомості злочинним шляхом, існує необхідність у подальшому арешті вказаного майна. Питання щодо скасування арешту майна, на її думку, має бути вирішено під час винесення остаточного рішення по справі.

В судове засідання не з`явився обвинувачений ОСОБА_2 .

При цьому 29 березня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва судове провадження стосовно ОСОБА_2 зупинено у зв`язку з мобілізацією обвинуваченого до лав Збройних сил України.

Разом з тим, 16 лютого 2024 року надійшла заява представника потерпілого громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , щодо дійсності перебування обвинуваченого ОСОБА_2 на військовій службі в лавах ЗСУ, а також про скасування арешту, після чого з метою перевірки доводів, викладених у заяві представника потерпілого, ухвалою суду від 22 лютого 2024 року провадження у справі було відновлено.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи, що учасники кримінального провадження, зокрема і обвинувачений ОСОБА_2 , неодноразово повідомлялись про розгляд вказаного клопотання про арешт майна завчасно та належним чином, при цьому, клопотань про відкладення від вказаних осіб не надходило, остаточні відповіді на запити суду щодо проходження військової служби обвинуваченим наразі не отримано, суд вважає за можливе розглянути клопотання про скасування арешту майна за відсутності обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання про скасування арешту майна та долучені до них матеріали, а також наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження №12014100100003147 від 02.04.2014, суд приходить до таких висновків.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2017 вбачається, що зазначені у клопотанні про арешт майна об`єкти нерухомості є предметом кримінального правопорушення, відповідають критеріям ст. 98 КПК України. При цьому, матеріалами клопотання доведено вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України. Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність накладення арешту із забороною розпорядження вказаним майном, оскільки обставини, у зв`язку з чим ведеться досудове розслідування, підтверджують, що їх незастосування призведе до втрати майна чи відчуження третім особам.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Положення ч. 11 ст. 170 КПК України встановлюють, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, ст. 174 КПК України закріплює, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Так, згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, суд не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2017 в рамках кримінального провадження №12014100100003147 від 02.04.2014 з метою збереження речових доказів накладено арешт на належні ТОВ «Сканер» (код ЄДРПОУ 23152356) нежитлове приміщення в літері «А» площею 22,20 кв.м., що складає 8/100 частки від нежилого приміщення загальною площею 274,70 кв.м. що за адресою: АДРЕСА_5 , та нежитлове приміщення в літері «А» (група приміщень №1, загальною площею 137 м.кв., що за адресою: АДРЕСА_7 ; а також на майно, що зареєстровано на праві власності на ТОВ «Компанія СЕЛЕНА» (код ЄДРПОУ 32113803) нежитлове приміщення, (Літера А), загальною площею 132,10 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, нежиле приміщення офіс площею 8,7 кв.м. що за адресою: АДРЕСА_4 , із забороною розпоряджатись таким майном.

Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст. 170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

При цьому, клопотаннями представників власників ТОВ «Сканер» та ТОВ «Селена» та доданими до них матеріалами не доведено, що у подальшому арешті такого майна відпала потреба, оскільки кримінальне провадження №12014100100003147 від 02.04.2014 за обвинуваченням ОСОБА_2 , в рамках якого накладено арешт, триває, остаточне рішення по справі не прийнято, відтак, на даний час такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт, не втратив свою актуальність.

Більше того, прокурором ОСОБА_4 у судовому засіданні доведено, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, встановлення обставин, які підлягають доказуванню та мають важливе значення для даного кримінального провадження.

При цьому, варто зазначити, що відповідно до вимог абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

У свою чергу, адвокатом ОСОБА_7 як до клопотання, так і в судовому засіданні, не долучено ухвалу слідчого судді від 05.11.2024 у справі №761/32571/14-к, якою накладено арешт на нерухоме майно, належне ТОВ «Селена» (код ЄДРПОУ 23152356), а також не вказано, яке саме майно було арештоване таким судовим рішенням. Відтак, враховуючи наведене, суд позбавлений можливості пересвідчитися у наявності такого судового рішення, оцінити підстави накладення арешту та прийняте виважене рішення щодо скасування вказаного арешту.

Понад це, зі змісту наданих суду документів вбачається, що засновники юридичних осіб, вказаних у клопотанні, неодноразово змінювались.

При цьому як вбачається з матеріалів справи представник потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_10 раніше звернулась до суду з клопотанням про арешт цього ж нерухомого майна з метою уникнення ризику його незаконного відчуження третім особам.

І хоча таке клопотання про арешт майна, подане представником потерпілого адвокатом ОСОБА_10 , є помилковим з огляду на те, що арешт на майно вже був накладений, однак висвітлює позицію потерпілого ОСОБА_6 , який вважає, що існують ризики незаконного відчуження майна у разі не накладення на нього арешту.

Отже при розгляді вказаних клопотань про скасування арешту майна суд, зокрема, виходить із мотивів захисту інтересів потерпілої особи, а також враховує, що суд у цьому кримінальному провадженні ще не встановив усі фактичні обставини, а тому висновок про відсутність потреби у подальшому арешті майна з огляду на наведені доводи та неочевидність обставин, є передчасним.

Разом з тим, суд звертає увагу, що, відповідно до вимог ст. 100 КПК України, доля речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Таким чином, суд, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7 , подане в інтересах ТОВ «Компанія Селена», про скасування арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року у справі №761/32571/14-к та про скасування арешту нерухомого майна, а саме : нежитлове приміщення (Літера А), загальною площею 132, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, нежиле приміщення офіс площею 8,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Крім того, суд вважає не доведеним наявність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 , подане в інтересах ТОВ «СКАНЕР», про скасування арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у справі №761/34134/17, а саме : нежитлове приміщення в літері «А», площею 22,20 кв.м., що складає 8/100 частки від нежилого приміщення загальною площею 274, 70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення в літері «А» (група приміщень АДРЕСА_6 .

Керуючись вимогами ст.ст. 98, 170, 171, 173, 174, 309 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_7 , подане в інтересах ТОВ «Компанія Селена», про скасування арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року у справі №761/32571/14-к та про скасування арешту нерухомого майна, а саме : нежитлове приміщення (Літера А), загальною площею 132, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, нежиле приміщення офіс площею 8,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 - залишити без задоволення.

Клопотання адвоката ОСОБА_8 , подане в інтересах ТОВ «СКАНЕР», про скасування арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у справі №761/34134/17, а саме : нежитлове приміщення в літері «А», площею 22,20 кв.м., що складає 8/100 частки від нежилого приміщення загальною площею 274, 70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення в літері «А» (група приміщень АДРЕСА_6 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 06 червня 2024 року о 10 год. 10 хв.

Суддя ОСОБА_1