Ухвала

від 10.09.2024 по справі 761/23917/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23917/20

Провадження № 1-кп/761/1013/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100003147 від 02.04.2014 року, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, приватного підприємця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю:

секретаря - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 , представника ТОВ «Селена» - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ :

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100003147 від 02.04.2014, стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках даного провадження представником ТОВ «Селена» - адвокатом ОСОБА_7 заявлено клопотання про скасування арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року у справі №761/32571/14-к та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року у справі №761/33824/18, на нежитлове приміщення (Літера А), загальною площею 132, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, нежиле приміщення офіс площею 8,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Дане клопотання обґрунтоване тим, що 05.11.2014 з метою запобігти втраті майна або його відчуження третім особам ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/32571/14-к) накладено арешт на майно, зокрема ТОВ «Компанія Селена» (код ЄДРПОУ 23152356). У подальшому 29.09.2017 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/34134/17) накладено арешт на нерухоме майно, належне ТОВ «Селена», а саме: нежитлове приміщення (Літера А), загальною площею 132, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та нежитлове приміщення, нежиле приміщення офіс площею 8,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, 06 вересня 2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/33824/18) накладено арешт на нежитлове приміщення (Літера А), загальною площею 132, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Відтак, вказані арешти були накладені різними ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва на майно, належне ТОВ «Компанія Селена», в рамках одного кримінального провадження - №12014100100003147 від 02.04.2014 року. Разом з тим, наразі потреба у подальшому арешті відпала, а товариство не має жодного відношення до обставин, що встановлюються в рамках даного провадження, так само не є потерпілою особою. Більше того, досудове розслідування, в рамках якого накладався арешт, завершено, обвинувальні акти стосовно винних осіб скеровані для судового розгляду по суті, а стосовно ОСОБА_8 вже винесено вирок.

Разом з тим, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі №761/10501/17 визнано недійсність раніше укладених договорів купівлі-продажу часток та скасовані державні реєстрації цих правочинів, а відтак, потерпілому ОСОБА_6 повернуто його право на спадкування та останній отримав відповідне свідоцтво. Однак повною мірою реалізувати своє право власності останній не може, враховуючи обмеження, застосовані у формі арешту майна ТОВ «Компанія Селена».

У судовому засіданні представник ТОВ «Селена» - адвокат ОСОБА_7 подане раніше клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Додав, що він є представником і потерпілого ОСОБА_6 , і ТОВ «Компанія Селена», оскільки інтереси обох пов`язані між собою. З потерпілим ОСОБА_6 , який наразі проживає в республіці білорусь, він має постійний зв`язок як за допомогою засобів електронного зв`язку, так і по телефону. Щодо арештованого майна адвокат вказав, що приміщення не мають жодного відношення до даного кримінального провадження. При цьому, обмеження прав власника майна діють вже 10 років. Враховуючи наведене, просив скасувати арешт майна, накладених ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2014 року та 06.09.2018 року.

Прокурор ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання представника ТОВ «Компанія Селена», вказуючи на відсутність заяви самого потерпілого, в інтересах якого так само діє адвокат ОСОБА_7 . Також додала, що наразі розгляд даного кримінального провадження не завершено, не досліджено всі докази, яким суду ще не надана оцінка, більше того, провадження лише на початковій стадії, а відтак, потреба у подальшому арешті не відпала.

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , вважаючи таке клопотання передчасним. При цьому, захисник поставив під сумнів можливість адвоката ОСОБА_7 представляти інтереси потерпілого ОСОБА_6 в суді, оскільки інформація про його перебування на території республіки білорусь не підтверджені, жодної довіреності на представництво його інтересів ОСОБА_7 суду не надано. А відтак, враховуючи, що адвокат ОСОБА_7 у своєму клопотанні ставить питання про скасування арешту на ліквідне нерухоме майно, яке розташоване у центрі міста Києва без достатніх для цього підстав, захисник переконаний, що наразі підстави для такого скасування відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. При цьому, 29 березня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва судове провадження стосовно ОСОБА_2 зупинено у зв`язку з мобілізацією обвинуваченого до лав Збройних сил України.

Разом з тим, 16 лютого 2024 року надійшла заява представника потерпілого громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , щодо дійсності перебування обвинуваченого ОСОБА_2 на військовій службі в лавах ЗСУ, а також про скасування арешту, після чого з метою перевірки доводів, викладених у заяві представника потерпілого, ухвалою суду від 22 лютого 2024 року провадження у справі було відновлено.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи, що учасники кримінального провадження, зокрема і обвинувачений ОСОБА_2 , неодноразово повідомлялись про розгляд вказаного клопотання про арешт майна завчасно та належним чином, при цьому, клопотань про відкладення від вказаних осіб не надходило, остаточні відповіді на запити суду щодо проходження військової служби обвинуваченим наразі не отримано, суд вважає за можливе розглянути клопотання про скасування арешту майна за відсутності обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання про скасування арешту майна та долучені до них матеріали, а також наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження №12014100100003147 від 02.04.2014, суд приходить до таких висновків.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2014 вбачається, що матеріалами клопотання доведено достатність підстав слідчому судді для накладення арешту з метою розслідування даного кримінального провадження, зборони відчуження даного майна.

У свою чергу, із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.09.2018 вбачається, що майно, зазначене у клопотанні, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а тому, з метою його збереження підлягає арешту. При цьому, враховуючи можливість того, що теперішні власники майна ймовірно є його добросовісними набувачами та не були обізнаними щодо попередньої долі майна, в силу ч. 10 ст. 170 КПК України, дана обставина не є перешкодою для арешту майна.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Положення ч. 11 ст. 170 КПК України встановлюють, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, ст. 174 КПК України закріплює, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Так, згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, суд не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2014 та 06.09.2018 в рамках кримінального провадження №12014100100003147 від 02.04.2014 з метою збереження речових доказів накладено арешт на належні ТОВ «Компанія СЕЛЕНА» (код ЄДРПОУ 32113803) нежитлове приміщення, (Літера А), загальною площею 132,10 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, нежиле приміщення офіс площею 8,7 кв.м. що за адресою: АДРЕСА_4 , із забороною розпоряджатись таким майном.

Крім того, зі змісту ухвал вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст. 170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

При цьому, клопотанням представника ТОВ «Селена» та доданими до них матеріалами не доведено, що у подальшому арешті такого майна відпала потреба, оскільки кримінальне провадження №12014100100003147 від 02.04.2014 за обвинуваченням ОСОБА_2 , в рамках якого накладено арешт, триває, остаточне рішення по справі не прийнято, відтак, на даний час такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт, не втратив свою актуальність.

Більше того, прокурором ОСОБА_4 у судовому засіданні доведено, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, встановлення обставин, які підлягають доказуванню та мають важливе значення для даного кримінального провадження.

При цьому, варто зазначити, що відповідно до вимог абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Отже при розгляді клопотання про скасування арешту майна суд, зокрема, виходить із мотивів захисту інтересів потерпілої особи, а також враховує, що суд у цьому кримінальному провадженні ще не встановив усі фактичні обставини, а тому висновок про відсутність потреби у подальшому арешті майна з огляду на наведені доводи та неочевидність обставин, є передчасним.

Разом з тим, суд звертає увагу, що, відповідно до вимог ст. 100 КПК України, доля речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Таким чином, суд, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7 , поданого в інтересах ТОВ «Компанія Селена», про скасування арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року у справі №761/32571/14-к та ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року у справі №761/33824/18, на нежитлове приміщення (Літера А), загальною площею 132, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та нежитлове приміщення, нежиле приміщення офіс площею 8,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Керуючись вимогами ст.ст. 98, 100, 170-173, 174, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_7 , подане в інтересах ТОВ «Компанія Селена», про скасування арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року у справі №761/32571/14-к на нежитлове приміщення (Літера А), загальною площею 132, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, нежиле приміщення офіс площею 8,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року у справі №761/33824/18 на нежитлове приміщення (Літера А), загальною площею 132, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 13 вересня 2024 року об 11 год. 20 хв.

Суддя ОСОБА_1