Ухвала

від 22.07.2024 по справі 574/617/24

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/617/24

Провадження 2/574/263/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м. Буринь

Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Якименко Ольги Ігорівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

До Буринського районного суду Сумської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Разом зпозовною заявоюпредставником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Якименко О.І. подано заявупрозабезпеченняпозову, якувона мотивуєтим,що 21.01.1978 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Путивльського районного управління юстиції у Сумській області складено відповідний актовий запис №11 від 21.01.1978 року.

26.04.2013 шлюб між сторонами розірвано, про що ОСОБА_1 видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .

В періодшлюбу заспільні коштиподружжя сторонинабули наступнемайно: нежитлове приміщення (магазин), загальною площею 261,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером: 5920910100:00:016:0060, загальною площею 0,0358 га (358 кв.м.), що знаходиться з адресою: АДРЕСА_1 ; громадський будинок (магазин), загальною площею 138,1 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером: 5920910100:00:017:0030, загальною площею 0,0225 га (225 кв.м.), що знаходиться з адресою: АДРЕСА_2 .

17.09.2004 року за спільні кошти та в інтересах сім`ї було придбано нежитлове приміщення їдальні № НОМЕР_2 , загальною площею 243,2 кв.м. по АДРЕСА_1 . У травні 2008 року сторони почали реконструкцію приміщення їдальні під магазин з добудовою літнього майданчика, топкової, частини підсобного приміщення і будівництво туалету за адресою: АДРЕСА_1 . У листопаді 2010 року сторони закінчили дане будівництво. У зв`язку з вказаним площа даного об`єкту збільшилася та становить 261,5 кв.м. 28.05.2009 року право власності, на даний об`єкт, зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2

18.05.2009 року сторони придбали земельну ділянку під об`єктом нерухомості комерційного призначення - будівлею магазину, загальною площею 358 кв.м. (0,0358 га), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для комерційного використання, кадастровий номер: 5920910100:00:016:0060.

Також, в шлюбі, за спільні кошти та в інтересах сім`ї за адресою: АДРЕСА_2 сторонами було побудовано громадський будинок (магазин) загальною площею 56,7 кв.м. 21.05.2009 року на підставі рішення виконкому Буринської міської ради №89 від 19.05.2009 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №644099 на магазин, загальною площею 56,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 . 26.05.2009 року право власності на даний об`єкт було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 .. В березні 2011 року сторони зробили добудову до даного магазину, у зв`язку з чим площа даного об`єкту збільшилася до 90,5 кв.м. Право власності на вказаний об`єкт було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.12.2019 року, за ОСОБА_2 , разом з реєстрацією останньої добудови до даного об`єкта, у зв`язку з якою його площа на сьогоднішній день становить 138,1 кв.м. Зазначений магазин збудований у період перебування сторонами у шлюбі, тому він є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя і підлягає поділу як будинок між колишнім подружжям. Оскільки, на сьогодні площа даного магазину становить 138,1 кв.м., то позивачці належить 32/100 частки (45,25 кв.м.) цього магазину.

17.07.2009 року сторони придбали земельну ділянку несільськогосподарського призначення під об`єктом нерухомості комерційного призначення - будівлею магазину, загальною площею 225 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для комерційного використання, кадастровий номер: 5920910100:00:017:0030. 18.12.2017 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 .

Після розірвання шлюбу сторони домовилися про порядок користування спільним майном.

Відповідач ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу, виїхав в Польщу, попередньо повідомивши позивачку, що виїжджає з країни на завжди. В свою чергу, остання залишилася проживати в Україні, тому вони домовилися, що вона буду користуватися та розпоряджатися спільним майном. Позивачка оплачувала комунальні платежі за спільне майно, провидила ремонтні роботи для підтримання належного стану будівель, здавала спільний магазин за адресою: АДРЕСА_2 , в суборенду.

Спір між сторонами виник 19.03.2023 року, коли ОСОБА_2 повернувся до України та почав вимагати від ОСОБА_1 відмовитися від спільного майна, шляхом написання відповідної заяви у нотаріуса, а також почав чинити позивачці перешкоди в користуванні спільним майном.

Відповідач не бажає ділити спільне майно сторін, та має на меті уникнути його поділу, адже шляхом погроз примушує позивачку написати заяву зі змісту якої випливає, що вона відмовляється від належної їй частки майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, вказане підтверджується листуванням між сторонами.

Поведінка відповідача вказує на мету уникнення поділу спільного сумісного майна подружжя, тому є ризики відчуження даного майна шляхом укладення фраудаторного правочину, з метою уникнення можливості виконання судового рішення про поділу спільного майна подружжя.

Також, оскільки остання державна реєстрація права власності на громадський будинок (магазин) за адресою: АДРЕСА_2 , площею 138,1 кв. м. (90,5 кв.м. (добудова 2011 року) + 47,6 кв.м. (добудова 2019 року)) відбулася 16.12.2019 року, тобто після розірвання шлюбу між сторонами, за ОСОБА_2 , то останній може відчужити дане майно іншим особам, в тому числі і з метою уникнення поділу спільного майна, що призведе до порушення прав позивачки та неможливості фактичного виконання рішення суду, адже однією з позовних вимог позивачки є визнання за нею права власності на 32/100 частки вищевказаного об`єкта.

Вважає, що станом на сьогодні виникла гостра необхідність щодо вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття заходів можу істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду

На підставівикладеного,просить забезпечитипозов шляхомнакладення арештуна: нежитлове приміщення (магазин), загальною площею 261,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстрована за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) (реєстраційний номер майна: 3662060) ; земельну ділянку з кадастровим номером: 5920910100:00:016:0060, площею 0,0358 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 11.06.2009 року, серії CM №104983 ; громадський будинок (магазин) загальною площею 138,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який зареєстрована за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), (реєстраційний номер майна: 1992377059209) ; земельну діляну з кадастровим номером: 5920910100:00:017:0030, площею 0,0225 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстрована за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), (реєстраційний номер майна: 1443604359209).

У відповідності до положень ч.1 ст.153 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктах 1 та 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

В свою чергу арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як роз`яснено п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на приміщення магазину, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 261,5 кв.м., що вбачається з договору купівлі продажу їдальні від 17.09.2004 року, Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, рішення виконавчого комітету Буринської міської ради Сумської області №43 від 25.03.2009 р. "Про дозвіл на реконструкцію приміщення їдальні під магазин з добудовою літнього майданчика, топкової, частини підсобного приміщення та будівництво туалету", декларацією про готовність об`єкта експлуатації, свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 27.05.2009 року, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії СМ №104983 виданого 11.06.2009 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.05.2009 р. №814, належить земельна ділянка, площею 0,0358 га, що розташована АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що також підтверджується договором купівлі/продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення м. Буринь Сумської області 18.05.2009 року.

Крім того, за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на приміщення магазину,що розташованийза адресою: АДРЕСА_2 ,загальною площею138,1кв.м.,що вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.05.2009 року, витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно КП «Буринське БТІ», технічним паспортом на громадський будинок АДРЕСА_3 , витягом з журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями АДРЕСА_4 , Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії СМ №077976 виданого 19.08.2009 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17.07.2009 р. №1276, останній є власником земельної ділянки площею 0,0225 га , що розташована АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що також підтверджується договором купівлі/продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення м. Буринь Сумської області 17.07.2009 року, Витягом з Державного реєстру правочинів.

Таким чином, представником позивача обґрунтовано, що ОСОБА_2 , за яким оформлено право власності вищезазначене нерухоме майно, дійсно може здійснити відчуження, спірного нерухомого майна, тому є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

За наведеного, з урахуванням підстав та змісту позову, балансу інтересів сторін, суд вважає, що заява про забезпечення позову є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Якименко Ольги Ігорівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Накласти арештта заборонитибудь-якимособам вчинятибудь-якідії щодовідчуження наступногонерухомого майна:

- нежитлове приміщення магазину, загальною площею 261,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстрована за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) (реєстраційний номер майна: 3662060);

- земельну ділянку з кадастровим номером: 5920910100:00:016:0060, площею 0,0358 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 11.06.2009 року, серії CM №104983;

- громадський будинок (магазин), загальною площею 138,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який зареєстрована за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), (реєстраційний номер майна: 1992377059209);

- земельну ділянку з кадастровим номером: 5920910100:00:017:0030, площею 0,0225 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстрована за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), (реєстраційний номер майна: 1443604359209).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 22.07.2024 року.

Суддя: Т.Р. Гук