Постанова

від 18.07.2024 по справі 923/1424/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року м. ОдесаСправа № 923/1424/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Наумова Т.О., посвідчення №073703 від 01.03.2023р.;

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Тинів І.Д., ордер серія АТ №1067277 від 20.04.2024;

від третьої особи (ТОВ ,,Генезіс Енерджи") - не з`явився;

від третьої особи (РВ Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі) - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД"

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024, повний текст складено та підписано 03.04.2024

у справі №923/1424/20

за позовом Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Генезіс Енерджи";

2)Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

про повернення майна,-

головуючий суддя - Д`яченко Т.Г.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 18.07.2024, згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України звернувся до суду з позовом, в якому просив припинити право приватної власності відповідача на будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м (реєстраційний номер майна: 25779658) і гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу (реєстраційний номер майна: 25498340) та повернути у державну власність в особі Державного агентства рибного господарства України зазначені об`єкти, отримані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" (далі - ТОВ Фірма "Гемма ЛТД") за договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008 з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.07.2008 зазначене майно включено до об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, а у 2009 році на підставі відповідних договорів купівлі-продажу передано ТОВ Фірма "Гемма ЛТД". Однак, посилаючись обмежену оборотоздатність спірного майна, прокурор наполягав на нікчемності цих правочинів. Правовою підставою позову прокурор визначив статтю 391 Цивільного кодексу України. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021 у справі №923/1424/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2023р. у справі №923/1424/20 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021 щодо вимоги про повернення у державну власність майна скасовано; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині позовних вимог постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021 змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. В решті оскаржувані судові рішення залишено без змін.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не перевірили правового режиму спірного майна та, помилково відхиливши доводи про нікчемність спірних правочинів, не встановили істотні обставини справи, які полягають у тому, чи відбувся перехід цього майна із державної у приватну власність та чи може бути позбавлена держава володіння таким майном.

Верховний суд зазначив, що встановлення наведеного має ключове значення для вирішення питання щодо можливості в такому разі у держави в особі її органів вимагати усунення порушення її права як власника майна шляхом пред`явлення негаторного позову.

При цьому, Верховний суд зазначив, що доводи прокурора про нікчемність спірних правочинів судами відхилені помилково.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2023р., зокрема, прийнято справу №923/1424/20 до провадження судді Д`яченко Т.Г. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, призначено дату та час підготовчого засідання. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу та прокурору відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Запропоновано третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2023р., зокрема, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" від 01.11.2023р. та залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 у справі № 916/1424/20 (суддя Д`яченко Т.Г.) позовну заяву Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" про повернення майна задоволено; повернуто у державну власність в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м вартістю 315244,80 грн. та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу вартістю 1144695,60 грн., а загалом вартістю 1459940,40 грн., отримані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" за договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008р. з Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" на користь Херсонської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 21899 грн. 11 коп.

Господарський суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а також врахувавши встановлення обставин щодо нікчемності правочинів - Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р. та Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р., що були укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області, як продавцем, та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", як покупцем, надавши оцінку правовому режиму спірного майна дійшов висновку, що спірне майно не вибувало із права володіння держави, не відбулось переходу такого майна із державної у приватну власність та держава не може бути позбавлена права володіння будівлею насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспорудою ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" за нікчемними договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008р.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" звернулось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарський суду, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 року у справі №923/1424/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи та визнанням встановленими обставин, які не доведені належними та достатніми доказами.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції встановив наявність у спірного нерухомого майна статусу об`єктів загальнодержавного значення тільки на підставі загальних положень законодавства, яке регулює підстави віднесення об`єктів права державної власності до об`єктів загальнодержавного призначення, які не підлягають приватизації.

Водночас, на думку скаржника, суд не застосував норми спеціального законодавства, яке встановлює конкретний перелік індивідуально визначеного майна, що має статус об`єктів загальнодержавного значення, яке не підлягає приватизації. Тобто, суд не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Скаржник вказує, що на момент приватизації Товариством спірного майна, об`єкти права державної власності, які не підлягають приватизації, зазначалися у Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, передбачає чітку процедуру та підстави віднесення об`єктів права державної власності до об`єктів загальнодержавного значення, які не підлягають приватизації. Основною умовою набуття такого статусу є включення індивідуально визначеного об`єкту до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів про включення Будівлі насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м. та гідроспоруд ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», ні станом на момент використання даного майна на праві оренди, ні станом на 2006-2008 рр., коли на підставі судового рішення ТОВ "Гемма ЛТД" було набуто у приватну власність дані об`єкти.

При цьому, заявник апеляційної інстанції зазначає, що суд попередньої інстанції роблячи висновок про те, що будівля насосної станції з устаткуванням та гідроспоруди ставкового господарства - є об`єктами загальнодержавного значення тільки послався на загальні норми Закону, та не дослідив належним чином обставини справи, які мали суттєве (вирішальне) значення для прийняття законного та справедливого рішення, зокрема те, чи набуло спірне майно у встановленому законом порядку статусу об`єктів загальнодержавного значення, що не підлягають приватизації.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджено та надано належної оцінки доказам, поданим представником ТОВ "Гемма ЛТД" на спростування доводів прокурора про те, що спірні об`єкти нерухомого майна є об`єктами загальнодержавного значення.

Скаржник акцентує увагу суду, що рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 не містить жодних посилань на клопотання адвоката ТОВ "Гемма ЛТД" про долучення письмових доказів до матеріалів справи від 06.03.2024р. Суд не дослідив та не надав належної оцінки доказам, якими ТОВ "Гемма ЛТД" обґрунтувало свої заперечення проти позову.

Також апелянт вважає безпідставним висновок суду про нікчемність Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р. та Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р., що були укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, як продавцем, та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", як покупцем, оскільки встановлення нікчемності договорів купівлі-продажу нерухомого майна прямо залежить від встановлення судом наявності у спірного майна статусу об`єктів загальнодержавного значення, яке не підлягало приватизації. Разом з тим, докази такого в матеріалах справи відсутні.

Також, на думку апелянта, посилання суду першої інстанції на рішення суду у справі №910/390/17 за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до ТОВ фірма "Гемма ЛТД", Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, як на доказ незаконної приватизації ТОВ «Теплосвіт ЛТД» спірного майна не ґрунтується на вимогах чинного процесуального законодавства щодо доказування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечення.

Колегією суддів встановлено, що вищезазначена апеляційна скарга подана Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою ,,Гемма ЛТД" безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №923/1424/20. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024, повний текст складено та підписано 03.04.2024 у справі №923/1424/20 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

02.05.2024 матеріали справи №923/1424/20 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Разом з тим, згідно наказу голови суду від 02.05.2024 №104-в суддя учасник колегії Савицький Я.Ф. 06.05.2024 перебував у відпустці.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024, повний текст складено та підписано 03.04.2024 у справі №923/1424/20 залишено без руху. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД" протягом 10 (десяти) днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати докази зареєстрованого електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України.

15.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД" надійшла заява про усунення недоліків разом із доказами зареєстрованого електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України.

Разом з тим, згідно наказу в.о. голови суду від 13.05.2024 №115-в головуючий суддя Колоколов С.І. з 13.05.2024 по 24.05.2024 перебував у відпустці.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 по справі №923/1424/20, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024, повний текст складено та підписано 03.04.2024 у справі №923/1424/20; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД" до розгляду на 18 липня 2024 року о 10:30 год.

04.06.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі через систему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу (№1519/24/Д2 від 04.06.2024), в якому третя особа просила залучити відзив на апеляційну скаргу Регіонального відділення до матеріалів справи, розглянути справу №923/1424/20 без участі представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі; приняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Регіональне відділення зазначило, що з самого початку, отримавши від відповідача пропозицію про приватизацію спірних об`єктів, відмовило ТОВ ,,Гемма ЛТД" в приватизації наявних гідроспоруд ставкового господарства та будівлі насосної станції з устаткуванням Збур`ївського рибного господарства за адресою: с. Стара Збур`ївка, Голопристанського району Херсонської області. Проведення приватизації всупереч вимог закону було вимушеним кроком, так як існувало рішення суду, яке вступило в законну силу та було відкрито виконавче провадження.

05.06.2024 Херсонською обласною прокуратурою через систему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу (№1519/24/Д3 від 05.06.2024), в якому прокурор просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 залишити без змін.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення єдиного методологічного підходу при приватизації підприємств рибної галузі орган управління майном Міністерство аграрної політики України спільно з органом приватизації Фондом державного майна листом від 08.08.2005р. №10-21-12089 дало роз`яснення, в якому наведено перелік водогосподарчих нерухомим об`єктів, гідротехнічних споруд захисного значення, які забезпечують використання водних об`єктів та створені для боротьби зі шкідливим впливом.

Такими об`єктами є: земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водоспуски, водопостачальні, скидні та розбірно-осушувальні канали, споруди та канали, рибоуловлювачі та камери облову, насосні станції та причали.

Також, за час нового розгляду справи прокурором було залучено до матеріалів справи докази, а саме: наказ Державного департаменту рибного господарства від 20.10.2003р. №297 «Про затвердження акту приймання передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Херсонрибгосп» на баланс ДМ «Укрриба», перелік гідротехнічних споруд, які які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ «Херсонрибгосп» та передаються на баланс державного підприємства «Укрриба», наказ Державного агентства рибного господарства України від 29.02.2016р. №57 «Про закріплення нерухомого майна на праві господарського відданя», перелік гідротехнічних споруд, які закріплюються за ДП «Укрриба» на праві господарського відання», довідку ДП «Укрриба» про гідротехнічні споруди, які обліковуються на балансі ДП «Укрриба», які, на думку суду, засвідчують, що спірне майно не може вибувати з державної власності.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а також враховуючи встановлення обставин щодо нікчемності правочинів - Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р. та Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р., що були укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області, як продавцем, та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", як покупцем, надавши оцінку правовому режиму спірного майна судом було вірно з`ясовано, що спірне майно не вибувало із права володіння держави, не відбулось переходу такого майна із державної у приватну власність та держава не може бути позбавлена права володіння будівлею насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспорудою ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" за нікчемними договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008р.

На час виникнення спірних правовідносин Закон виключав можливість передання зазначених в абзаці 19 підпункту «Г» частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» об`єктів у приватну власність.

09.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД"- адвокатом Тинівим Ігорем Дмитровичем про участь в судових засіданнях, в тому числі, призначеному на 18 липня 2024 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку „EASYCON" (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1).

Разом з тим, суддя зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем Діброва Г.І. 24.06.2024 по 28.06.2024 та з 01.07.2024 по 26.07.2024 відповідно до наказів голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 №147-в та 149-в перебуває у відпустці.

У зв`язку з вищевикладеним 12.07.2024 за розпорядженням керівника апарату суду №236 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1424/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/1424/20 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Прицевської Н.М. Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 прийнято справу №916/1424/20 до провадження та розпочати апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД" до розгляду на 18 липня 2024 року о 10:30 год.; заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД"- адвоката Тиніва Ігоря Дмитровича про проведення судового засідання, призначеного на 18 липня 2024р. о 10:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

У судовому засіданні 18.07.2024, яке відбувалось в режимі відеоконфереції, скаржник підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представники прокуратури заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, хоча про розгляд апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла наступних висновків.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

04.07.2008 Фонд державного майна України видав наказ № 775, згідно з яким включив до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв. м. та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу.

24.11.2008 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (продавець) та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" (покупець) уклали такі нотаріально посвідчені договори:

- договір купівлі-продажу об`єкта групи А - "Будівля насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м Збур`ївського рибгоспу" шляхом викупу орендарем, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця вказаний об`єкт за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Стара Збур`ївка, що знаходяться на балансі Державного підприємства "Укрриба" та не увійшов до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп" під час приватизації та залишився в державній власності, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт та сплатити за нього 315 244,80 грн;

- договір купівлі-продажу об`єкта групи А - "Гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу" шляхом викупу орендарем, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця вказаний об`єкт за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Стара Збур`ївка, що знаходяться на балансі Державного підприємства "Укрриба" та не увійшов до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп" під час приватизації та залишився в державній власності, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт та сплатити за нього 1 144 695,60 грн.

В січні 2009 року сторони цих договорів підписали відповідні акти приймання-передачі.

Згодом Херсонське державне бюро технічної інвентаризації провело державну реєстрацію права приватної власності ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" на ці об`єкти.

У 2017 році заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України звернувся до суду з позовом до відповідачів: ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 04.07.2008 № 775 "Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації" в частині включення до цього переліку будівель насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м. та гідроспоруд ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу;

- визнати недійсними договори купівлі-продажу від 24.11.2008 цих об`єктів, укладені ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області;

- вилучити у ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" та повернути у державну власність в особі Державного агентства рибного господарства України зазначене вище майно.

23.08.2018 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/390/17 про відмову у задоволенні цього позову. Суд у цій справі дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, однак відмовив у позові з підстав пропуску позовної давності.

За результатами розгляду справи №923/1424/20, рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021 в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що між сторонами склалися кондикційні правовідносини, оскільки відповідач не повертає протягом тривалого часу державі нерухоме майно, яке безпідставно набуте ним від держави. Безпідставність набуття майна, як зазначив суд першої інстанції, встановлена наведеними прокурором та позивачем судовими рішеннями. Однак судового рішення про визнання недійсними відповідних правочинів та обов`язку відповідача повернути майно - немає. За таких обставин суд дійшов висновку, що прокурор та позивач неправильно обрали спосіб захисту права держави. Стосовно вимоги прокурора та позивача про повернення у державну власність спірного нерухомого майна суд першої інстанції зазначив, що таке "повернення" може бути здійснене лише при застосуванні способу захисту як скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на спірне майно за відповідачем; визнання недійсними договорів купівлі-продажу державного майна через їх нікчемність та на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також (одночасно) про визнання чи зміну цим рішенням суду речових прав держави.

01.02.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову про залишення цього рішення без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив із презумпції правомірності правочинів - договорів купівлі-продажу від 24.11.2008, зазначивши, що невідповідність цих договорів приватизаційному законодавству може бути підставою для визнання їх недійсними, тобто ці правочини, за висновком суду, є оспорюваними, а не нікчемними.

Щодо обраного прокурором способу захисту суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач провів державну реєстрацію права приватної власності на спірне нерухоме майно, а тому він є володільцем майна у розумінні чинного законодавства, що зі свого боку виключає можливість застосування у спірних правовідносинах такого способу захисту як негаторний позов, пред`являти який може виключно володіючий власник. Між тим, зазначаючи про подання негаторного позову, прокурор фактично прагне уникнути розповсюдження на його позовні вимоги позовної давності, пропуск якої став підставою для відмови у задоволенні позову в межах розгляду справи № 910/390/17, адже негаторний позов може бути поданий протягом всього часу існування відповідного правопорушення.

Окрім цього, за висновком суду апеляційної інстанції, спрямовуючи позов фактично на припинення державної реєстрації права власності на спірне майно, проведеної за відповідачем, прокурор при цьому не заявляє вимог про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, або про скасування державної реєстрації прав, натомість обмежується лише вимогою про припинення права власності відповідача, яка в контексті статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без одночасного заявлення однієї з перелічених вище вимог не може вважатися належним та ефективним способом захисту. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2023р. у справі №923/1424/20 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021 щодо вимоги про повернення у державну власність майна скасовано; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині позовних вимог постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.05.2021 змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. В решті оскаржувані судові рішення залишено без змін.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не перевірили правового режиму спірного майна та, помилково відхиливши доводи про нікчемність спірних правочинів, не встановили істотні обставини справи, які полягають у тому, чи відбувся перехід цього майна із державної у приватну власність та чи може бути позбавлена держава володіння таким майном.

Верховний суд зазначив, що встановлення наведеного має ключове значення для вирішення питання щодо можливості в такому разі у держави в особі її органів вимагати усунення порушення її права як власника майна шляхом пред`явлення негаторного позову.

При цьому, Верховний суд зазначив, що доводи прокурора про нікчемність спірних правочинів судами відхилені помилково.

При новому розгляді, рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 по справі №923/1424/20 позовну заяву Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" про повернення майна задоволено; повернуто у державну власність в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м вартістю 315244,80 грн. та гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу вартістю 1144695,60 грн., а загалом вартістю 1459940,40 грн., отримані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" за договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008р. з Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" на користь Херсонської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 21899 грн. 11 коп.

Господарський суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а також врахувавши встановлення обставин щодо нікчемності правочинів - Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р. та Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р., що були укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області, як продавцем, та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", як покупцем, надавши оцінку правовому режиму спірного майна дійшов висновку, що спірне майно не вибувало із права володіння держави, не відбулось переходу такого майна із державної у приватну власність та держава не може бути позбавлена права володіння будівлею насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспорудою ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" за нікчемними договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008р.

Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне. Предметом спору у даній справі, з урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2023р., є вимога прокурора про повернення у державну власність будівлі насосної станції з устаткуванням і гідроспоруди ставкового господарства з підстав обмеженої оборотоздатності цього майна.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Херсонської області від 27.11.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного Господарського суду від 20.04.2007 у справі №10/218-АП-06 за позовом ТОВ фірма «Гемма ЛТД» про спонукання до здійснення приватизації, зобов`язано регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області прийняти рішення та здійснити у встановленому законом порядку приватизацію наявних гідроспоруд ставкового господарства та будівлі насосної станції з устаткуванням Збур`ївського рибгоспу шляхом викупу.

На виконання рішення суду, за поданням РВ Фонду державного майна України по Херсонській області від 06.03.2008 №ФДМУ 1365/06829, Фондом державного майна України 04.07.2008 видано наказ №775, згідно з яким до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, включено будівлю насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м. на гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, що орендуються ТОВ «Гемма ЛТД».

24.11.2008 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (продавець) та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" (покупець) уклали такі нотаріально посвідчені договори:

- договір купівлі-продажу об`єкта групи А - "Будівля насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м Збур`ївського рибгоспу" шляхом викупу орендарем, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця вказаний об`єкт за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Стара Збур`ївка, що знаходяться на балансі Державного підприємства "Укрриба" та не увійшов до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп" під час приватизації та залишився в державній власності, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт та сплатити за нього 315 244,80 грн;

- договір купівлі-продажу об`єкта групи А - "Гідроспоруди ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу" шляхом викупу орендарем, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця вказаний об`єкт за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Стара Збур`ївка, що знаходяться на балансі Державного підприємства "Укрриба" та не увійшов до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп" під час приватизації та залишився в державній власності, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт та сплатити за нього 1 144 695,60 грн.

В січні 2009 року сторони цих договорів підписали відповідні акти приймання-передачі.

Надалі Херсонське державне бюро технічної інвентаризації провело державну реєстрацію права приватної власності ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" на ці об`єкти.

В подальшому, постановою Вищого адміністративного суду України від 16.09.2009 у справі №К-10475/07 постанову Господарського суду Херсонської області від 27.11.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного Господарського суду від 20.04.2007 скасовано, ухвалено нове рішення, яким ТОВ «Гемма ЛТД» в задоволені позову відмовлено.

Судом першої інстанції було вірно враховано висновку у вказаній постанові, якою вже було надано оцінку Договорам купівлі-продажу від 24.11.2008, які були укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (продавець) та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" (покупець), та встановлено, що такі договори є нікчемними правочинами щодо приватизації спірного майна та що такі договори жодних юридичних наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю, у тому числі перехід права власності, не спричиняють.

У статті 216 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності правочину.

У частині першій цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з частиною другою статті 216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Аналогічні положення містяться у статті 208 ГК України, якою передбачено наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним. Зокрема, згідно з частиною другою вказаної норми, у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об`єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом. Особливості оборотоздатності об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості встановлюються законом.

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», визначено перелік об`єктів, які не підлягають приватизації.

У постанові Вищого Адміністративного Суду України від 16.09.2009р. №К-10475/07 зазначено, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що орендовані гідротехнічні споруди ставкового господарства та приміщення насосної станції не можуть вважатись і бути віднесеними до категорії захисних, мати загальнодержавне значення та забезпечувати життєдіяльність держави.

З метою забезпечення єдиного методологічного підходу при приватизації підприємств рибної галузі орган управління майном Міністерство аграрної політики України спільно з органом приватизації Фондом державного майна листом від 08.08.2005р. №10-21-12089 дало роз`яснення, в якому наведено перелік водогосподарчих нерухомим об`єктів, гідротехнічних споруд захисного значення, які забезпечують використання водних об`єктів та створені для боротьби зі шкідливим впливом. Такими об`єктами є: земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водоспуски, водопостачальні, скидні та розбірно-осушувальні канали, споруди та канали, рибоуловлювачі та камери облову, насосні станції та причали.

Також, за час нового розгляду справи прокурором було залучено до матеріалів справи докази, а саме: наказ Державного департаменту рибного господарства від 20.10.2003р. №297 «Про затвердження акту приймання передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Херсонрибгосп» на баланс ДМ «Укрриба», перелік гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ «Херсонрибгосп» та передаються на баланс державного підприємства «Укрриба», наказ Державного агентства рибного господарства України від 29.02.2016р. №57 «Про закріплення нерухомого майна на праві господарського відання», перелік гідротехнічних споруд, які закріплюються за ДП «Укрриба» на праві господарського відання», довідку ДП «Укрриба» про гідротехнічні споруди, які обліковуються на балансі ДП «Укрриба», які, на думку суду, засвідчують, що спірне майно не може вибувати з державної власності.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а також враховуючи встановлення обставин щодо нікчемності правочинів - Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р. та Договору купівлі-продажу від 24.11.2008р., що були укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області, як продавцем, та ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", як покупцем, надавши оцінку правовому режиму спірного майна судом з`ясовано, що спірне майно не вибувало із права володіння держави, не відбулось переходу такого майна із державної у приватну власність та держава не може бути позбавлена права володіння будівлею насосної станції з устаткуванням площею 114,3 кв.м та гідроспорудою ставкового господарства Збур`ївського рибгоспу, отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гемма ЛТД" за нікчемними договорами купівлі-продажу, укладеними 24.11.2008р.

На час виникнення спірних правовідносин закон виключав можливість передання зазначених в абзаці 19 підпункту "Г" частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" об`єктів у приватну власність.

Висновки про незаконність приватизації спірного майна містяться також у судових рішенням №910/390/17 за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до ТОВ фірма «Гемма ЛТД», Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Щодо застосування Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та доводів апелянта щодо відсутності спірного об`єкту в затвердженому Переліку, колегія суддів зазначає наступне.

Застосування вказаного Закону не можливо ототожнювати як імперативну норму права, яка визначає межі застосування іншого Закону України «Про приватизацію державного майна».

Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» діючий на час спірних правовідносин доповнював та уточнював Закон України «Про приватизацію державного майна» в частині заборони приватизації конкретних об`єктів загальнодержавного значення у певних сферах діяльності держави (освітня, медична, реабілітаційна, оборонна сфера, тощо).

Проте, відсутність певного індивідуально визначеного майна в затвердженому Переліку при наявності інших критеріїв (типу об`єкту, мети використання, тощо), які є визначальними для заборони їх приватизації не впливає на можливість законного позбавлення держави права володіння таким майном.

Щодо дослідження та надання правової оцінки наданих 06.03.2024 представником ТОВ Фірма «Гемма ЛТД» додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції прийнято справу №923/1424/20 до свого провадження ухвалою від 07.08.2023. Відповідачу надано передбачений процесуальний законодавством строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 у цій справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

06.03.2024 представник відповідача - адвокат Тинів І.Д. подав до суду першої інстанції клопотання про долучення доказів, в якому просив поновити строк на подання письмових доказів, як такий, що пропущений з поважних причин та долучити до матеріалів справи письмові докази, зокрема, лист в.о. начальника ГУ МНС України в Херсонській області №11/19/1399 від 27.02.2008р.; копію листа ДП «Проектна контора об`єднання «Укррибгосп» №19 від 06.06.2007р.

У Главі 3 Розділу 3 ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого засідання. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи.

Стаття 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Слід зауважити, що ГПК України містить Главу 3 Розділу 3, яка називається "підготовче провадження".

Відповідно до частин 1, 2 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, яка розміщена у Главі 3 Розділу ІІІ "Підготовче провадження", завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, упродовж підготовчого провадження та під час його закриття 24.01.2024 у судових засіданнях приймав участь представник відповідача ТОВ фірма «Гемма ЛТД» - адвокат Тинів І.Д.

Судом першої інстанції з`ясовувалось питання повноти наданих сторонами доказів у справі та думку відповідача щодо можливості закриття підготовчого провадження. Останнім не заперечувались можливість закриття підготовчого провадження.

Враховуючи викладене та те, що відповідні докази подавалися представником відповідача після закриття підготовчого провадження під час розгляду справи по суті, а також відхилення вказаних доказів судом першої інстанції протокольно, колегія суддів вважає доводи скаржника безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Приймаючи дане рішення, суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 по справі №923/1424/20 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 по справі №923/1424/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ,,Гемма ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 року у справі №923/1424/20 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 23.07.2024 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.М. Принцевська

Суддя Я.Ф. Савицький