Постанова

від 02.07.2024 по справі 910/9383/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. Справа№ 910/9383/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 02.07.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 (повний текст складено 25.04.2024)

у справі № 910/9383/23(суддя - Пукшин Л.Г.)

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі:

позивача 1 - Міністерства охорони здоров`я України

позивача 2 - Національного фармацевтичного університету

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Північно-східний офіс Держаудитслужби

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 125 293, 02 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України та Національного фармацевтичного університету звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 125 293,02 грн безпідставно сплачених бюджетних коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 позов Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Національного фармацевтичного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Північно-східний офіс Держаудитслужби про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 125 293,02 грн залишено без розгляду. Позов Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Північно-східний офіс Держаудитслужби про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 125 293,02 грн задоволено частково. Визнано недійсними додаткову угоду №2 від 16.11.2022 до договору №481 від 12.01.2022 та додаткову угоду №3 від 22.11.2022 до договору №481 від 12.01.2022. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на користь держави в особі Міністерства охорони здоров`я України грошові кошти у розмірі 79 556, 22 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 072, 24 грн за наступними реквізитами: "Харківська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 09010". У іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 13.05.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову Керівнику Київської окружної прокуратури м. Харкова у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що господарський суд міста Києва не звернув увагу на посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову на постанову Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Зазначена постанова не обмежує збільшення ціни товару лише 10 %, а допускає збільшення ціни навіть на відсоток коливання ціни товару на ринку.

До додаткової угоди № 2 від 16.11.2022 та додаткової угоди № 3 від 22.11.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 481 від 12.01.2022 застосовуються вимоги абзацу 5 пункту 2 постанови КМУ № 1178. При цьому, Господарський суд міста Києва при прийнятті оскаржуваного рішення у даній справі безпідставно не врахував постанову КМУ № 1178 від 12.10.2022, на яку посилалася представник ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС".

ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» констатує, що висновки місцевого господарського суду щодо визнання недійсними додаткових угод № 2 від 16.11.2022 та № 3 від 22.11.2022 до Договору № 481 від 12.01.2022 та стягнення з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» на користь Міністерства охорони здоров`я України грошових коштів у розмірі 79 556,22 грн є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам справи, прийняті без врахування постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що стаття 44 Закону України "Про публічні закупівлі" покладає відповідальність за порушення вимог Закону на уповноважених осіб, службових (посадових) осіб замовників, та, у випадку визнання недійсними додаткових угод до Договору у сфері публічних закупівель, відповідальність відповідно до статті 44 названого Закону повинні нести такі особи, а не суб`єкт господарювання (постачальник).

Крім того, зміна умов договору відбувається за погодженням сторін, а, отже, оцінка достатності підстав для внесення змін до Договору належала саме до компетенції сторін, як постачальника та споживача (замовника).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9383/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, 13.05.2024 (згідно дати звернення до канцелярії суду) Київська міська прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23 в частині відмови у визнанні недійсною додаткової угоди №1 від 09.09.2022 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" 45 736, 80 грн та ухвалити нове рішення про задоволення позову заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в частині визнання недійсною додаткової угоди №1 від 09.09.2022 та стягнення на користь держави в особі Міністерства охорони здоров`я України грошових коштів у розмірі 45 736, 80 грн, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що визнавши недійсними лише додаткові угоди № 2, 3, суд необгрунтовано зменшив розмір стягнення надмірно сплачених коштів із 125 293,02 грн до 79 556,22 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що враховуючи загальне здорожчання електричної енергії на 57,05%, в тому числі з урахуванням додаткової угоди №1, та відсутності належного документального обгрунтування для укладення додаткової угоди №1, наявні всі підстави для визнання її недійсною та стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 45 736,80 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги , заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 13.05.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

27.05.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/9383/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23 - залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі, або уточнити вимоги апеляційної скарги шляхом подання відповідної заяви.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23 залишено без руху. Роз`яснено Київській міській прокуратурі, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 02.07.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входила до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 прийнято справу № 910/9383/23 до провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23. Повідомлено учасників справи, що апеляційні скарги розглядатимуться у судовому засіданні 02.07.2024.

02.07.2024 (згідно дати звернення до системи «електронного суду») від Міністерства охорони здоров?я України надійшли пояснення (в двох однакових примірниках) по справі, в яких позивач-1, повністю підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі №910/9383/23 з підстав викладених у ній та заперечує щодо задоволення апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС», з підстав викладених у апеляційній скарзі Київської міської прокуратури.

У судове засідання, що відбулось 02.07.2024 з`явився прокурор, надав свої пояснення щодо суті спору та просив задовольнити вимоги викладені в його апеляційній скарзі. Позивачі, відповідач та третя особа в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується інформацією з системи «Електронний суд».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Національним фармацевтичним університетом, як Замовником, були проведені відкриті торги по закупівлі (UA-2021-10-22-011150-b) ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, за наслідками проведення яких переможцем було обрано ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» з остаточною ціновою пропозицією 6 460 000 грн з ПДВ.

12.01.2022 між Національним фармацевтичним університетом, як Споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС», як Постачальником, був укладений договір № 481 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).

За умовами пункту 1.1 вказаного договору останній встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу Постачальником електричної енергії.

Постачальник зобов`язався поставити Споживачу електричну енергію у 2022 році, в строк з 12.01.2022 по 31.12.2022 (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором Постачальник постачає Споживачу: Електрична енергія для потреб корпусів, код ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія (далі - електрична енергія), а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Загальний обсяг товару: 1 700 000 кВт/год (пункт 2.3 договору).

Умовами пункту 5.1 договору сторони погодили, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до Специфікації (додаток 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною). У Специфікації сторони дійшли згоди, що вартість за одиницю 3,80 грн з ПДВ (якщо ПДВ передбачено).

Загальна сума цього договору, відповідно до пункту 5.2 договору, становить 6 460 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 1 076 666,00 грн.

У подальшому сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 09.09.2022 до договору №481, в якій зазначалось, що керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати № 414/22 від 27.07.2022, у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку, сторони домовилися внести зміни до пункту 2.3 договору, а саме викласти його в наступній редакції: « 2.3. Загальний обсяг товару: 1 585 108,771 кВт/год». Також вказаною додатковою угодою № 1 сторони дійшли згоди внести зміни до додатку № 1 до договору (Специфікація) та викласти його в новій редакції, відповідно до якої вартість за одиницю електричної енергії у період з 21.01.2022 по 31.07.2022 - 3,80 грн, вартість за одиницю електричної енергії у період з 01.08.2022 по 31.12.2022 - 4,138176 грн.

Додатковою угодою № 2 від 16.11.2022 до договору Сторони домовилися внести зміни до пункту 2.3 договору, а саме викласти його в наступній редакції: « 2.3. Загальний обсяг товару: 1 585 108,771 кВт/год». Також вказаною додатковою угодою № 2 сторони дійшли згоди внести зміни до додатку № 1 до договору (Специфікація) та викласти його в новій редакції, відповідно до якої вартість за одиницю електричної енергії у період з 21.01.2022 по 31.07.2022 - 3,80 грн, вартість за одиницю електричної енергії у період з 01.08.2022 по 31.08.2022 - 4,138176 грн, вартість за одиницю електричної енергії у період з 01.09.2022 по 31.12.2022 - 4,51014 грн. Підставами укладення додаткової угоди № 2 сторонами визначено коливання ціни електричної енергії на ринку, яке засвідчено довідкою Харківської торгово-промислової палати № 627-2/22 від 13.09.2022.

22.11.2022 сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору №481, в якій зазначалось, що керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати № 732/22 від 04.10.2022, у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку, сторони домовилися внести зміни до пункту 2.3 договору, а саме викласти його в наступній редакції: « 2.3. Загальний обсяг товару: 1 385 428,400 кВт/год». Також вказаною додатковою угодою № 3 сторони дійшли згоди внести зміни до додатку № 1 до договору (Специфікація) та викласти його в новій редакції, відповідно до якої вартість за одиницю електричної енергії у період з 21.01.2022 по 31.07.2022 - 3,80 грн, вартість за одиницю електричної енергії у період з 01.08.2022 по 31.08.2022 - 4,138176 грн, вартість за одиницю електричної енергії у період з 01.09.2022 по 30.09.2022 - 4,51014 грн, вартість за одиницю електричної енергії у період з 01.10.2022 по 31.12.2022 - 4,919256 грн.

Додатковою угодою № 4 від 30.12.2022 до договору, на підставі пункту 1 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовилися внести зміни до пункту 5.2 договору, виклавши його в наступній редакції: « 5.2. Загальна сума цього договору складає: 1 756 882 грн 19 коп. (один мільйон сімсот п`ятдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 19 коп.), в тому числі ПДВ 20 % - 292 813 грн 70коп., згідно із Специфікацією». Відповідні зміни були внесені й у додаток 1 до договору (Специфікація).

У поданому позові Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова (далі - Прокурор) зазначає, що Київською окружною прокуратурою м. Харкова в ході проведення вивчення стану додержання вимог бюджетного законодавства, у тому числі при здійсненні публічних закупівель, було встановлено, що за спірним договором ціна на електричну енергію з 01.08.2022 по 31.12.2022 внаслідок укладення додаткових угод збільшилась на 29,9%. Таке збільшення ціни договору, за твердженням Прокурора, суперечить приписам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому додаткові угоди № 1-4 мають бути визнані недійсними в судовому порядку на підставі статті 203 Цивільного кодексу України. Крім того, Прокурор зауважував, що в результаті укладення недійсних додаткових угод державі заподіяна шкода у виді надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 125 293,02 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь держави. При цьому, підставою звернення із цим позовом саме Прокурором останній зазначає виключні підстави необхідності захисту інтересів держави, які залишаються протягом тривалого часу незахищеними.

Міністерство охорони здоров`я України (далі - МОЗ) в своїх письмових поясненнях зауважило, що позовна заява Прокуратури в інтересах держави в особі МОЗ України про визнання недійсними правочинів, укладених Національним фармацевтичним університетом (далі - Університет), є належним та єдино можливим способом захисту вказаних інтересів, який випливає з функції контролю МОЗ України за діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та використанням ними фінансових ресурсів.

ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» заперечувало проти поданого позову та зазначало, що внесення змін до договору за взаємною згодою сторін, погодження сторонами порядку внесення змін в договір, внесення змін до договору на підставі вказаних додаткових угод внаслідок коливання цін на ринку електричної енергії в сторону збільшення, то не залежало від відповідача та відповідало умовам договору і вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», збільшення ціни за одиницю товару у кожній додатковій угоди не більше ніж на 10%, та не збільшення ціни договору, в сукупності свідчать про дотримання сторонами договору положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень статті 632, 652 Цивільного кодексу України, а отже про відсутність підстав для визнання додаткових угод недійсними та стягнення з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» грошових коштів у розмірі 125 293,02 грн. Крім того відповідач посилався на відсутність факту порушеного права позивачів та відсутність підстав здійснення представництва в цій справі саме Прокурором. При цьому ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» зазначало, що у даній справі відсутні підстави для представництва Прокурором інтересів держави в особі Національного фармацевтичного університету та про необхідність залишення позову, поданого Прокурором в інтересах держави в особі Національного фармацевтичного університету без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Північно-східний офіс Держаудитслужби в своїх письмових поясненнях повідомив, що згідно інформації в електронній системі публічних закупівель спірний договір виконаний в повному обсязі, про що опубліковано звіт від 16.01.2023. За твердженнями третьої особи підстави для проведення моніторингу, зазначеної у позові закупівлі, передбачені статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та для вжиття заходів цивільно-правового характеру у Північно-східного офісу Держаудитслужби відсутні.

Розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Київської міської прокуратури, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Аналогічна за змістом правова норма закріплена у статті 53 ГПК України.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у частині 1 якої зазначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я та Національного фармацевтичного університету.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням своєчасно поданого відзиву та заперечень.

Так, рішення суду господарського суду міста Києва оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними додаткових угоду №2 від 16.11.2022, додаткових угод №3 від 22.11.2022 до договору №481 від 12.01.2022, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на користь держави в особі Міністерства охорони здоров`я України грошові кошти у розмірі 79 556, 22 грн та в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо визнання недійсними додаткової угоди №1 від 16.11.2022, додаткових угод №3 від 22.11.2022 до договору №481.

В свою чергу, судом першої інстанції, також було залишено без розгляду позов Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Національного фармацевтичного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Північно-східний офіс Держаудитслужби про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 125 293,02 грн.

Згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вже зазначено в постанові, приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення в частині залишення без розгляду позову Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Національного фармацевтичного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 125 293,02 грн.

Стосовно позовних вимоги Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Північно-східний офіс Держаудитслужби про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 125 293,02 грн колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 якого договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вже встановлено судом, між Університетом та ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» укладено договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

У частині 4 статті 41 цього Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору визначені ГК України. Так, статтею 180 цього Кодексу встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити: предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на час укладення оспорюваних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 цієї частини).

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

З матеріалів справи вбачається, що істотна умова договору - ціна, була змінена додатковими угодами № 1-3.

Зі змісту договору вбачається, що вартість за одиницю товару (кВт./год.) на момент його укладення складала 3,80 грн (разом із ПДВ).

У додатковій угоді № 1 від 09.09.2022 до договору сторони збільшили ціну за одиницю товару до 4,138176 грн (разом із ПДВ) - на 8,90 % від початкової вартості за одиницю товару, відповідно до умов додаткової угоди №2 від 16.11.2022 - до 4,51014 грн (разом із ПДВ) на 18,69 %, додатковою угодою № 3 від 22.11.2022 ціну за одиницю товару було збільшено до 4,919256 грн (разом із ПДВ) на 29,45% від початкової вартості за одиницю товару.

Суд першої інстанції правомірно відхиляє доводи відповідача щодо пропорційного збільшення вартості одиниці товару та відзначає, що зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

У іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

В свою чергу, щодо посилань відповідача на п. 2 ч. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, п. 2 ч. 19 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Вказаний пункт постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 не суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, оскільки передбачає умову за якою зміна ціни за одиницю товару на ринку не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення, тоді як в даному випадку, відбулось збільшення ціни договору, а тому доводи відповідача у вказаній частині відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.

Крім того, при підписанні спірних додаткових угод № 1-3, якими збільшувалась ціна предмета закупівлі, сторони договору виходили з інформації, відображеної у цінових довідках Харківської торгово-промислової палати № 414/22 від 21.07.2022, № 627-2/22 від 13.09.2022 та № 732/22 від 04.10.2022. Копії цих документів містяться в матеріалах справи.

Разом із тим, чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

В свою чергу, пунктом 13.6 договору сторони передбачили випадки зміни істотних умов, які за своїм змістом кореспондуються із приписами статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Водночас умовами договору сторони не передбачили, що є належним доказом, який підтверджує коливання цін на ринку.

Судом встановлено, що вищенаведені цінові довідки Харківської торгово-промислової палати містять інформацію про вартість електричної енергії (середньозважена ціна) та відсоток коливання ціни.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи прокурора про відсутність відомостей про коливання ціни на електричну енергію.

Водночас, наявні в матеріалах справи копії цінових довідок та відображена в них інформація про відсоток коливання ціни помилково покладені відповідачем в основу тверджень про можливість пропорційного збільшення ціни електричної енергії (товару за договором).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що збільшення вартості за одиницю товару внаслідок підписання додаткової угоди № 2 від 16.11.2022 та додаткової угоди № 3 від 22.11.2022 відбулось без дотримання визначених приписами пункту 2 часини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» правил, що у свою чергу є підставою для визнання цих додаткових угод недійсними на підставі положень статей 203, 205 ЦК України.

В свою чергу, доводи прокурора щодо визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 09.09.2022 судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, оскільки збільшення вартості одиниці товару не перевищувало 10 %, внесення змін мало місце за згодою сторін, а представлена цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 414/22 від 21.07.2022 відображає середньозважену ціну на електричну енергію з 01.06.2022-10.06.2022, з 01.07.2022-10.07.2022 та відсоток коливання ціни +11,81 %.

До того ж, матеріалами справи не підтверджується невідповідность умов додаткової угоди № 4 від 30.12.2022 приписам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки зміни до договору вказаною додатковою угодою вносились на підставі пункту 1 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та відображали домовленість сторін щодо зміни загальної суми договору, яка в свою чергу не зазнала збільшення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсними додаткової угоди № 1 від 09.09.2022 та додаткової угоди № 4 від 30.12.2022 на підставі положень статей 203, 205 ЦК України.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення грошових коштів у розмірі 125 293,02 грн з відповідача на користь держави в особі Міністерства охорони здоров`я України колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу

України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав від Університету оплату вартості електричної енергії за ціною, що була безпідставно збільшена додатковими угодами № 2 та №3, недійсність яких встановлена судом в межах цієї справи.

Таким чином, вимоги прокурора про стягнення надмірно сплачених грошових коштів з відповідача є правомірними, оскільки утримання ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» грошових коштів, перерахованих поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення відповідача поза підставою, передбаченою законом.

В свою чергу, оскільки судом визнано недійсними додаткову угоду № 2 та додаткову № 3, заявлена до стягнення прокурором сума грошових коштів підлягає перерахунку, виходячи із вартості одиниці товару (електричної енергії) 4,138176 грн за період споживання з 01.09.2022 по 31.12.2022.

Враховуючи викладене за перерахунком суду першої інстанції (перевіреного судом апеляційної інстанції) загальна сума надмірно сплачених коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави в особі Міністерства охорони здоров`я України становить 79 556,22 грн, а позовні вимоги у вказаній частині задоволенню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позову прокурора, а саме в частині визнання недійсними додаткової угоди № 2 від 16.11.2022 та додаткової угоди № 3 від 22.11.2022 та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на користь держави в особі Міністерства охорони здоров`я України становить 79 556,22 грн, в іншій частині позовних вимог судом першої інстанції правомірно відмовлено.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Київської міської прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/9383/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 16.07.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала