Постанова

від 19.07.2024 по справі 911/995/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2024 р. Справа№ 911/995/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД АЄРОТЕХНІК"

на рішення Господарського суду Київської області

від 09.06.2023

у справі № 911/995/23 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД АЄРОТЕХНІК" про стягнення 184 626, 91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД АЄРОТЕХНІК» про стягнення заборгованості у розмірі 184 626,91 грн., з яких: 93 600 грн. основного боргу, 23 694,90 грн. пені, 1 471,76 грн. - 3% річних, 6 760,25 грн. інфляційних втрат, 59 100,00 грн. неустойки.

Позов вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за генеральною угодою № 02.1-14/4-22 про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС від 01.01.2020, в частині сплати фіксованої плати за період січень 2022 - січень 2023, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 93 600, 00 грн. У зв`язку з наявністю простроченої заборгованості позивачем пеню, неустойку, а також інфляційні та 3% річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2023 у справі № 911/995/23 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з Товариства з обмежено відповідальністю "КОНКОРД АЄРОТЕХНІК" підлягає стягненню на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 93 600, 00 грн. основного боргу, 23 694, 90 грн. пені, 1 471, 76 грн. 3% річних, 6 760, 25 грн. інфляційних втрат, 59 100, 00 грн. неустойки та 2 69, 40 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем були порушені строки надання довідок про чистий дохід, отриманий від надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль", передбачені умовами Генеральної угоди № 02.1-14/4-22 про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС від 01.01.2020, наслідком чого є застосування до відповідача відповідальності, передбаченої пунктами 3.7, 3.8 Генеральної угоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД АЄРОТЕХНІК" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, а також не повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у зв`язку з введенням воєнного стану з 24.02.2022, який є чинний станом і на січень 2023 (розрахунковий період заборгованості), закриттям повітряного простору України, позивач не забезпечує виконання умов угоди і не надає доступ працівникам відповідача на територію аеропорту Бориспіль та його інфраструктури, у зв`язку із чим угода фактично не виконується позивачем. Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позиція інших учасників справи.

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти аргументів апеляційної скарги відповідача, вважає їх необґрунтованими та такими,що не відповідають чинному законодавству, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач зазначає, що як на момент виникнення спірних правовідносин, що є предметом спору у розгляді справи № 911/995/23 так і на момент відкриття апеляційного провадження у справі позивачем та відповідачем не вносились зміни до Угоди, в тому числі в частині обов`язків відповідача сплачувати на корить позивача встановлену умовами п. 3.1 угоди щомісячну фіксовану плату і надавати довідки про розмір чистого доходу відповідача, отриманого ним від надання послуг з ТО ПС в аеропорту «Бориспіль» за звітний квартал.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

01 січня 2020 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» і Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД АЕРОТЕХНІК» була укладена і Генеральна угода № 02.1-14/4-22 про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС, відповідно до умов якої аеропорт забезпечує Компанії можливість здійснювати авіаційну діяльність (надання послуг з технічного обслуговування ПС) на території аеропорту «Бориспіль» з використанням інфраструктури аеропорту, а компанія зобов`язується сплачувати аеропорту плату за це.

Додатковою угодою №1 від 20.01.2021 до генеральної угоди сторонами внесено зміни і доповнення, викладено у новій редакції наступні її пункти: 2.2.8, 2.2.14, 2.2.15, 3.8, а також доповнено Угоду Додатком №14, який є невід`ємною частиною угоди.

Додатковою угодою №2 від 15.02.2021 до генеральною угодою сторонами узгоджено внести зміни і доповнення до угоди шляхом викладення в новій редакції пунктів: 2.2.15, 2.2.17, 2.3.4, 4.3, 9.5; додатків: №4, №6, №12; таблиці параграфу 12; виключено з угоди додаток №14; по всьому тексту угоди змінено вираз "контрольована зона, стерильна зона, зона обмеженого доступу, що охороняється" на "контрольована зона, зона обмеженого доступу, що охороняється" у всіх відмінках.

Згідно з пунктом 1.1 угоди аеропорт забезпечує компанії можливість здійснювати авіаційну діяльність (надання послуг з технічного обслуговування ПС) на території аеропорту "Бориспіль" з використанням інфраструктури аеропорту, а компанія зобов`язується сплачувати аеропорту плату за це.

Відповідно до пункту 3.1 угоди розмір плати, яку має сплачувати компанія за створення та підтримання аеропортом необхідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення компанією господарської діяльності в ДП МА "Бориспіль" з надання послуг з ТО ПС з використанням інфраструктури аеропорту у відповідності з Правилами та на умовах цієї угоди становить: 3% (без урахування ПДВ) від квартального чистого доходу отриманого компанією від здійснення діяльності з ТО ПС + (плюс) щомісячна фіксована плата у розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) (без урахування ПДВ). Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 3.2 угоди визначено, що інформацію про розмір чистого доходу, компанія щоквартально надає бухгалтерії аеропорту до 12 (дванадцятого) числа місяця, що слідує за звітним кварталом у вигляді довідки про розмір чистого доходу (далі - довідка). Дана довідка має містити в собі інформацію про розмір чистого доходу, отриманого від надання послуг з ТО ПС на території аеропорту "Бориспіль". Така довідка має бути підписана керівником та головним бухгалтером компанії (за наявності такої посади). Протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання довідки про розмір чистого доходу, аеропорт виписує відповідачу рахунок та акт.

За змістом пункту 3.3 угоди рахунки та акти на фіксовану плату аеропорт виписує щомісячно до 10 числа кожного місяця.

Умови пункту 3.4 угоди передбачено, що представник компанії самостійно отримує в бухгалтерії аеропорту рахунки на здійснення плати згідно з п. 3.1 цієї угоди та акти:

-в строк до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, що слідує за звітним кварталом - рахунки та акти для оплати 3 % (без урахування ПДВ) від квартального чистого доходу отриманого компанією від здійснення діяльності з ТО ПС;

-в строк до 15 числа кожного місяця - рахунки для оплати щомісячних фіксованих платежів.

У разі неотримання представником компанії рахунків у строки, що вказані вище, аеропорт направляє рахунки та акти компанії на адресу е-mail: nadia-vs@ukr.net; evtushenko9@ukr.net; financial@concord-mro.com. Сторони домовились, що датою отримання рахунків та Актів буде вважатися 15-е число кожного місяця (для оплати щомісячних фіксованих платежів) або кожне 15-е число місяця, що слідує за звітним кварталом (для оплати 3%), незалежно від дати їх фактичного отримання представником компанії (п.3.4. угоди).

Пунктом 3.5 угоди встановлено, що оплата рахунків аеропорту здійснюється компанією протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати їх отримання. Оплата здійснюється на відповідний поточний рахунок аеропорту, що вказаний в параграфі 11 угоди.

Пунктом 3.8 угоди (у редакції додаткової угоди №1 до угоди) сторони узгодили, що у випадку порушення строків надання довідки за звітний період компанія сплачує аеропорту неустойку у розмірі 100,00 (сто) грн. (без ПДВ) за кожен календарний день прострочення терміну.

Відповідно до пункту 4.1 угоди, ця угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2019 року (включно). Якщо угода підписується сторонами окремо, датою підписання вважається більш пізня дата.

Якщо за 60 днів до закінчення терміну дії угоди жодна із сторін офіційно не повідомить іншу сторону про припинення строку дії угоди, угода вважається продовженою на кожний наступний календарний рік (пункт 4.2 угоди).

Таким чином, на момент звернення позивача до суду та ухвалення оскаржуваного рішення Генеральна угода № 02.1-14/4-22 про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС є чинною.

Для внесення встановленої п.3.1. угоди щомісячної фіксованої плати за період січень 2022 року - січень 2023 року, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 93 600,00 грн. (з ПДВ) і складено акти від 31.01.2022, від 30.04.2022, від 31.07.2022, від 30.09.2022, від 31.12.2022 та від 31.01.2023.

У зв`язку з неотриманням представником відповідача самостійно в бухгалтерії позивача рахунків на загальну суму 93 600,00грн. (з ПДВ) фіксованої плати, нарахованої за період січень 2022 року - січень 2023 року, та актів 31.01.2022, від 30.04.2022, від 31.07.2022, від 30.09.2022, від 31.12.2022, від 31.01.2023, зазначені документи були направлені позивачем відповідачу на визначені умовами п.3.4. угоди електронні адреси відповідача та отримані останнім.

23.01.2023 на адресу позивача надійшов лист в якому відповідач зазначив, що у звя`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєного стану з 24.02.2022, Торгово - промислова палата України листом № 2024/02.0-7.1 підтвердила настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підприємство відповідача призупинило свою діяльність, яка пов`язана з ремонтом та обслуговуванням повітряних суден, та не має доходу та можливості працювати на території ДПМА «Бориспіль». Переважна більшість персоналу виїхала за кордон, або змінила місце проживання, у зв`язку із чим, а також через постійні перебої з постачанням електроенергії та зв`язку, несвоєчано було надано довідки за перший, другий, третій квартали 2022р.

Одночасно в листі відповідач просив не стягувати штраф за порушення строків за надання довідки, а також не застосовувати інші адміністративні та фінансові санкції до підприємства. Також до листа відповідачем було надано довідки про розмір чистого доходу, а саме: № 12 від 04.04.2022 за І квартал 2022 року, № 15 від 03.06.2023 за ІІ квартал 2022року, №16 від 03.10.2022 за ІІІ квартал 2022 року, №17 від 03.01.2023 за IV квартал 2022 року.

Після отримання вказаних довідок позивач нарахував відповідачу неустойку відповідно до п.3.8 договору у загальному розмірі 59100,00 грн. (по довідках за кожний квартал окремо з урахуванням дати подання довідок, в тому числі за IV квартал 2022 року) та надіслав 18.01.2023 відповідачу на електронну адресу рахунок-фактуру №2/2 від 13.01.2023 для сплати зазначеної суми неустойки.

Проте, відповідач суму нарахованої неустойки не сплатив, у зв`язку із чим позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 93 600,00 грн., 23 694, 90 грн. пені, 1471, 76 3% річних, 6760, 25 грн. інфляційних втрат, 59 100,00 грн. договірної неустойки за ненадання довідок про чистий дохід, отриманий від надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі укладеної ними Генеральної угоди №02.1-14/4-06 про умови здійснення комерційної діяльності з надання послуг з наземного обслуговування ПС (повітряних суден), яка за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Угода укладена належним чином, підписана повноважними особами, у встановленому порядку не визнана недійсною, отже, є чинною та обов`язковою для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтю 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування наведених вище обставин, як і не надано належних доказів на підтвердження повної оплати наданих послуг у строки, які обумовлені сторонами договору.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 93 600 00 грн. фіксованої плати за період з січня 2022 по січень 2023 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 23 694,90 грн. пені.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7 угоди поставки встановлено, що у разі прострочення заборгованості компанії перед аеропортом аеропорт нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується у порядку, встановленому чинним законодавством України та до повного погашення заборгованості за цією угодою.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений судом першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку дійшов висновку про їх арифметичну правильність та приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 23 694,90 грн.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 471,76 грн. 3% річних, 6 760,25 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 471,76 грн. 3% річних та 6 760,25 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 59 100,00 грн. неустойки за неналежне виконання відповідачем взятого на себе на умовах п.п.2.2.26. п.2.2. і п.3.2. Угоди зобов`язання щодо надання позивачу довідок про розмір чистого доходу відповідача, отриманого від надання послуг з ТО ПС в аеропорту «Бориспіль» за перший-четвертий квартали 2022 року.

Так, довідки про розмір чистого доходу відповідача, отриманого від надання послуг з ТО ПС в аеропорту «Бориспіль» за перший квартал 2022 року - довідка від 04.04.2022 № 12, другий квартал 2022 року - довідка від 03.06.2022 №15, третій квартал 2022 року - довідка від 03.10.2022 №16 та четвертий квартал 2022 року - довідка від 03.01.2023 №17 були надані позивачу лише 23.01.2023 року супровідний листом від 23.01.2023 №133, тобто зі значним простроченням.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За узгодженими сторонами у пункті 3.2 угоди умовами, інформацію про розмір чистого доходу компанія щоквартально надає бухгалтерії позивача до 12 числа місяця, що слідує за звітним кварталом у вигляді довідки про розмір чистого доходу. Зазначена довідка має містити в собі інформацію про розмір чистого доходу, отриманого від надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль". Така довідка має бути підписана керівником та головним бухгалтером відповідача (за наявності такої посади). Протягом 3 робочих днів після отримання довідки позивач виписує відповідачу рахунок та акт.

Конкретний розмір чистого доходу має значення для правовідносин сторін, оскільки з умов пунктів 3.1, 3.2 угоди слідує, що від величини чистого доходу відповідача безпосередньо залежить нарахування відповідачу розміру плати за послуги з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль".

Отже, належне виконання відповідачем обов`язку, встановленого пунктом 3.2 угоди щодо надання позивачу довідок про чистий дохід отриманого відповідачем від здійснення діяльності на території аеропорту, надає позивачу можливість своєчасно та в повному обсязі визначити вартість наданих послуг, які передбачені пунктом 1.1 угоди і підлягають сплаті (відшкодуванню) відповідачем позивачу за умовами цієї угоди.

Умовами угоди не встановлено примірної форми відповідної довідки про чистий дохід, проте, чітко визначена мета цієї довідки, а саме, розрахунок розміру вартості наданих позивачем послуг. Отже, вказана довідка повинна містити у собі інформацію, яка б дала змогу позивачу виконати свої обов`язки, визначені договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач довідки про розмір чистого доходу, отриманого від надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль" за І-IV квартали 2022 року надав позивачу лише 23.01.2023.

Відповідачем вказані обставини не спростовано.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем неналежно, з порушенням встановленого строку, виконано обов`язок щодо надання позивачеві відповідних довідок за І-IV квартали 2022 року, передбаченого умовами пункту 3.2 угоди.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до положень частини 4 статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній, грошовій сумі або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 3.8 угоди (у редакції додаткової угоди №1 до цієї угоди) сторони узгодили, що у випадку порушення строків надання довідки за звітний період відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі 100,00грн без ПДВ за кожен календарний день прострочення терміну.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується неустойка і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Суд апеляційної інстанції встановив, що умовами угоди сторони не передбачили можливості нарахування неустойки понад шість місяців.

Таким чином, належний до стягнення розмір неустойки повинен бути визначний з урахуванням положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, тобто за 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем нарахована неустойка в загальній сумі 59 100,00 грн., а з розрахунку вбачається, що за рахунком-фактурою № 2/2 від 13.01.2023 по довідці за І квартал 2022 року неустойка нараховувалась за 264 дні прострочення в розмірі 26 400,00 грн., по довідці за ІІ квартал 2022 року - за 173 дні прострочення в розмірі 17 300,00 грн, по довідці за ІІІ квартал 2022 - за 81 день прострочення в розмірі 8100,00 грн. За рахунком-фактурою № 2/11 від 14.02.2023 по довідці за І квартал 2022неустойка нараховувалась за 21 день прострочення в розмірі 2100,00 грн., по довідці за ІІ квартал 2022 неустойка нараховувалась за 21 день прострочення в розмірі 2100,00 грн., по довідці за ІІІ квартал 2022 неустойка нараховувалась за 21 день прострочення у розмірі 2100,00 грн., по довідці за ІV квартал 2022 неустойка нараховувалась за 10 днів прострочення у розмірі 1000,00 грн. (початок нарахування 13-й день кожного наступного місяця, що слідує за звітним кварталом, закінчення нарахування - 23.01.2023).

З наведеного розрахунку вбачається, що позивачем при пред`явленні позову про стягнення неустойки не враховано, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Угодою не передбачено нарахування неустойки понад передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком та заявленою до стягнення сумою визначеної за таким розрахунком неустойки, оскільки позивачем не враховано зазначені законодавчі обмеження.

У зв`язку з встановленими обставинами, судом апеляційної інстанції, зважаючи на приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, здійснено власний розрахунок та визначено, що обґрунтований розмір неустойки за порушення відповідачем свого зобов`язання з надання довідок про чистий дохід за звітні квартали 2022 року становить 54100,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення неустойки з відповідача підлягають частковому задоволенню, а саме в межах нарахування таких штрафних санкцій за шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. В частині стягнення неустойки в розмірі 5000,00 грн. позовні вимоги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" є безпідставними, у їх задоволенні слід відмовити.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки сторонами не вносились зміни до генеральної угоди № 02.1-14/4-22 про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС від 01.01.2020, угода не припинена, є дійсною, а отже підлягає виконанню. Підстави для відмови у задоволенні позовних вимог відсутні, одночасно колегією встановлено, що позивачем неправильно розраховано розмір неустойки, яка підлягає стягненню за розрахунком суду апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД АЄРОТЕХНІК" підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Судові витрати.

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі про часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги, згідно з приписами статті 129 Господарського процесуального України, покладаються на сторони пропорційно розміру обґрунтованих позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД АЄРОТЕХНІК" на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2023 у справі № 911/995/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2023 у справі № 911/955/23 змінити, викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

Позовні вимоги задовольрити частково.

«Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «КОНКОРД АЄРОТЕХНІК» (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Чкалова Валерія, 30, код ЄДРПОУ 35361701) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. БОРИСПІЛЬ-7, код ЄДРПОУ 20572069) 93 600 грн. 00 коп. основного боргу, 23 694 грн. 90 коп. пені, 1 471 грн. 76 коп. 3% річних, 6 760 грн. 25 коп. інфляційних втрат, 54100,00 грн.. 00 коп. неустойки та 2694,40 грн. 40 коп. судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. БОРИСПІЛЬ-7, код ЄДРПОУ 20572069) на користь Товариства з обмежено відповідальністю «КОНКОРД АЄРОТЕХНІК» (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Чкалова Валерія, 30, код ЄДРПОУ 35361701) 124, 62 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області

Матеріали справи № 911/995/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська