Постанова

від 25.06.2024 по справі 910/346/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2024 р. Справа№ 910/346/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 25.06.2024,

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024

у справі №910/346/24 (суддя Ю.М. Смирнова)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб»

про стягнення 359 150,00 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі, позивач або Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (із урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб» (далі, відповідач або ОСББ) про стягнення 359 150,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору №151-23-е від 20.11.2023 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №45849011ПУ від 01.03.2023 в частині своєчасної оплати платежів за цим правочином.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/346/24 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» 283 150 (двісті вісімдесят три тисячі сто п`ятдесят) грн 00 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 4309 (чотири тисячі триста дев`ять) грн 80 коп.

В іншій частині позову - щодо стягнення з відповідача на користь позивача 76 000,00 грн основного боргу провадження у справі закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 413 (три тисячі чотириста тринадцять) грн 40 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №3263421 від 27.12.2023.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту невиконання відповідачем обов`язку зі своєчасної оплати платежів за графіком погашення заборгованості, з урахуванням пункту 8 Договору №151-23-е від 20.11.2023 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №45849011ПУ від 01.03.2023 та наявності у нього заборгованості перед позивачем на суму 283 150,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі відповідачем на користь позивача перераховані кошти у розмірі 76000,00 грн, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі №910/346/24 в частині стягнення основного боргу на суму 76 000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Також, оскільки позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення 632 300,00 грн було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у більшому розмірі, враховуючи у тому числі подальше подання позивачем заяв про зменшення суми заявлених позовних вимог до 359 150,00 грн, суд, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», повернув позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням судовий збір у розмірі 3 413,40 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 29.04.2024 через систему «Електронний суд» Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/346/24 та прийняти нове рішення, яким зарахувати часткове виконання ОСББ зобов`язання за Договором №151-23-е від 20.11.2023 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 567 300,00 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- суд першої інстанції не повністю врахував часткове виконання відповідачем зобов`язань за договором про реструктуризацію боргу на суму 70 000,00 грн, чим порушив права відповідача. Станом на дату прийняття рішення судом борг складав 213 150,00 грн, а не 283 150,00 грн. Станом на дату подання апеляційної скарги у даній справі борг складає 65 000,00 грн. Відповідні докази сплати заборгованості (платіжні інструкції від 15.03.2024 №2672, від 20.03.2024 №2684, від 26.03.2024 №2697, від 27.03.2024 №2613, від 19.04.2024 №2763, від 23.04.2024 №2776, №2774 та №2777, від 26.04.2024 №2783 та №2781, від 27.04.2024 №2785 та №2784, від 28.04.2024 №2786) додаються в якості додатків до апеляційної скарги;

- відповідач є неприбутковою організацією, основним джерелом фінансування фондів коштів якого є внески і платежі співвласників, що викликало, поруч зі збільшенням тарифів, відповідно до яких позивач постачає електричну енергію, затримки з погашенням заборгованості перед позивачем.

24.06.2024 відповідач через систему «Електронний суд» подав до Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме платіжних інструкцій від 29.04.2024 №2787 та №3788, від 30.04.2024 №2796 та №2790, від 01.05.2024 №2530, просив здійснити повне зарахування виконання ОСББ зобов`язання за Договором №151-23-е від 20.11.2023 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 632 300,00 грн, справу просив розглядати без участі представника відповідача.

У додатках до вказаного клопотання перелічені вказані платіжні інструкції.

Однак, судом встановлено, що замість перелічених у додатках платіжних інструкцій відповідач насправді долучив платіжні інструкції №2672 від 15.03.2024, №2763 від 19.04.2024, від 20.03.2024 №2684, №2776 від 23.04.2024, №2613 від 27.03.2024, №2697 від 26.03.2024, №2774 від 23.04.2024, №2777 від 23.04.2024, які вже були долучені ним до апеляційної скарги.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

14.06.2024 від позивача через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача із проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві позивач наголосив на тому, що враховуючи дату відкриття провадження у справі (15.01.2024) та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач, враховуючи положення пункту 2 частини 2 статті 46 та частини 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, мав право зменшити розмір позовних вимог до 14.02.2024. Станом на 14.02.2024 позивачем до суду були подані дві заяви про зменшення розміру позовних вимог (02.02.2024 та 14.02.2024) до 359 150,00 грн. Після 14.02.2024 позивач згідно норм процесуального законодавства не мав права зменшувати розмір позовних вимог, але 14.03.2024 повідомив суд про те, що розмір боргу зменшився до 283 150,00 грн. Судом при розгляді справи враховані дві заяви про зменшення розміру позовних вимог та довідка про надходження коштів й задоволено позовні вимоги на суму 283 150,00 грн, в іншій частині провадження закрито.

Відповідач після подачі відзиву на позов більше на подавав до суду доказів здійснення додаткових оплат, відповідно, суд розглянув справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Суд не міг знати про додаткові оплати відповідача, оскільки відповідач про них не повідомляв. Позивач не міг передбачити, коли буде прийняте рішення у справі (враховуючи його розгляд у порядку позовного провадження без виклику сторін), а тому зі спливом 60-ти денного строку з дня відкриття провадження у справі не повідомляв суд про подальші оплати відповідача на суму 70 000,00 грн (15.03.2024, 20.03.2024, 26.03.2024, 27.03.2024).

Водночас, позивач у відзиві повідомив, що станом на дату його подання заборгованість відповідача за позовних період погашена повністю, що однак не є підставою для скасування або зміни рішення, оскільки, як уже зазначено, по-перше, відповідач не повідомляв суд про оплати на суму 70 000,00 грн, по-друге, здійснені після прийняття рішення оплати взагалі не можуть впливати на це судове рішення, адже їх фактично не існувало на момент його ухвалення й такі оплати можуть бути враховані на етапі його виконання.

Також позивач наголошує на безпідставності посилань відповідача на особливості його фінансування за рахунок співвласників будинку, оскільки відносини щодо постачання виникли саме між позивачем та відповідачем, а умови договору про реструктуризацію боргу не містять положень, що пов`язують належне виконання зобов`язань ОСББ перед Товариством із належним виконанням співвласників своїх зобов`язань перед відповідачем.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/346/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/346/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи №910/346/24 з Господарського суду міста Києва.

13.05.2024 матеріали справи №910/346/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

У період з 13.05.2024 по 31.05.2024 судді Михальська Ю.Б. та Тищенко А.І. перебували у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/346/24, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 25.06.2024.

У судовому засіданні 25.06.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання, призначене на 25.06.2024, з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у клопотанні про долучення до матеріалів справи доказів від 24.06.2024 просив суд розглядати справу без його участі.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

20.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (кредитор) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб» (боржник) укладено Договір №151-23-е від 20.11.2023 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №45849011ПУ від 01.03.2023 (далі, Договір).

Відповідно до пункту 1 зазначеного Договору боржник визнає, підтверджує та зобов`язується сплатити у повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №45849011ПУ від 01.03.2023 (далі - договір про постачання), особовий рахунок №45849011, сума 852 619,60 грн, у т.ч. ПДВ 142 103,27 грн, станом на 20.11.2023, відповідно до графіка погашення заборгованості (далі - ГПЗ), який є додатком 1 до договору про реструктуризацію.

Згідно пункту 2 Договору боржник разом зі сплатою суми заборгованості, зазначеної у пункті 1 договору про реструктуризацію, зобов`язується оплачувати поточне споживання електричної енергії відповідно до умов договору про постачання.

При здійсненні оплати заборгованості боржник зобов`язується посилатися в реквізиті призначення платежу платіжного документа на договір про реструктуризацію. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані кредитором кошти зараховуються як оплата поточного споживання електричної енергії за договором про постачання (пункт 3 Договору).

Датою здійснення оплати є дата зарахування оплаченої суми коштів на поточний рахунок кредитора (пункт 4 Договору).

Відповідно до пункту 8 Договору у разі прострочення боржником оплати заборгованості за договором про реструктуризацію понад п`ять календарних днів від терміну, встановленого ГПЗ, та/або оплати поточного споживання понад п`ять календарних днів від терміну, встановленого договором про постачання, цей договір припиняє свою дію в частині прав боржника на розстрочення оплати заборгованості, а кредитор набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу. Цей договір про реструктуризацію набуває чинності з дати отримання кредитором підписаного боржником примірника договору про реструктуризацію.

У додатку №1 до Договору сторони погодили наступний графік погашення заборгованості: до 28.11.2023 - 213 169,60 грн, до 28.12.2023 - 213 150,00 грн, до 28.01.2024 - 213 150,00 грн, до 28.02.2024 - 213 150,00 грн. Всього 852 619,60 грн.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач вказав, що враховуючи умови пункту 8 Договору відповідач повинен був здійснити оплату першого платежу згідно графіку погашення до 04.12.2023. Однак, станом на 04.12.2023 в якості оплати по Договору позивачу надійшли оплати лише на суму 83 169,60 грн, а тому Договір припинив свою дію з 05.12.2023, а позивач право вимоги несплаченої частини боргу в сумі 769 450,00 грн (852 619,60 грн - 83 169,60 грн).

У подальшому, після припинення дії Договору про реструктуризацію боргу, від відповідача надійшло ще 17 додаткових оплат на загальну суму 137 150,00 грн, що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відповідно, станом на дату подання позову заборгованість за Договором становила 632 300,00 грн.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції 29.01.2024, відповідач повідомив, що на вказану дату здійснив по Договору платежі на суму 252 150,00 грн, на підтвердження чого долучив до відзиву платіжні інструкції за період з 12.01.2024 по 24.01.2024.

У процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач продовжував здійснювати оплати по Договору, в зв`язку з чим позивачем до суду подавалися заяви про зменшення розміру позовних вимог, а саме:

- 02.02.2024 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 380 150,00 грн;

-14.02.2024 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 359 150,00 грн.

Також 14.03.2024 від позивача до суду першої інстанції надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про надходження коштів на суму 76 000,00 грн, сплачених відповідачем по Договору з 14.02.2024.

Таким чином, позивач стверджував про існування у відповідача заборгованості за Договором станом на 14.03.2024 у сумі 359 150,00 грн, які й просив стягнути з відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статтях 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, долучив до справи на стадії апеляційного провадження подані відповідачем разом із апеляційною скаргою та клопотанням про долучення доказів документи (платіжні інструкції), проте, їх оцінка буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву позивача на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно укладеного сторонами Договору №151-23-е від 20.11.2023 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №45849011ПУ від 01.03.2023 відповідач зобов`язався сплатити у повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №45849011ПУ від 01.03.2023 (далі - договір про постачання), особовий рахунок №45849011, сума 852 619,60 грн, у т.ч. ПДВ 142 103,27 грн, станом на 20.11.2023, відповідно до графіка погашення заборгованості (далі - ГПЗ), який є додатком 1 до договору про реструктуризацію.

Згідно графіку погашення заборгованості, який є додатком №1 до Договору, сторони погодили наступний порядок оплати боргу відповідачем: до 28.11.2023 - 213 169,60 грн, до 28.12.2023 - 213 150,00 грн, до 28.01.2024 - 213 150,00 грн, до 28.02.2024 - 213 150,00 грн. Всього 852 619,60 грн.

Відповідно до пункту 8 Договору у разі прострочення боржником оплати заборгованості за договором про реструктуризацію понад п`ять календарних днів від терміну, встановленого ГПЗ, та/або оплати поточного споживання понад п`ять календарних днів від терміну, встановленого договором про постачання, цей договір припиняє свою дію, в частині прав боржника на розстрочення оплати заборгованості, а кредитор набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу. Цей договір про реструктуризацію набуває чинності з дати отримання кредитором підписаного боржником примірника договору про реструктуризацію.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив умови пункту 8 Договору, не сплативши в повному обсязі до 04.12.2023 перший платіж згідно графіку, в зв`язку з чим у позивача виникло законне право вимоги сплати всієї несплаченої частини боргу.

При цьому суд відхиляє посилання скаржника на відсутність у нього коштів для проведення своєчасної оплати по Договору через особливості його фінансування за рахунок співвласників будинку, підвищення тарифів, оскільки відносини щодо постачання виникли саме між позивачем та відповідачем, а умови договору про реструктуризацію боргу не містять положень, що пов`язують належне виконання зобов`язань ОСББ перед Товариством із належним виконанням співвласниками своїх зобов`язань перед відповідачем. Договір є чинним, підписаний відповідачем у добровільному порядку, недійсним у судовому порядку не визнавався.

Станом на дату подання позовної заяви в даній справі заборгованість відповідача перед позивачем становила 632 300,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі відповідач продовжував здійснювати оплати по Договору, у зв`язку з чим позивачем двічі подавались до суду першої інстанції заяви про зменшення розміру позовних вимог (02.02.2024 до 380 150,00 грн та 14.02.2024 до 359 150,00 грн) та клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про надходження коштів на суму 76 000,00 грн.

Враховуючи повідомлені суду позивачем та відповідачем обставини, наявні у матеріалах справи станом на дату прийняття оскаржуваного рішення докази, станом на 14.03.2024 заборгованість згідно Договору становила 283 150,00 грн.

Водночас, оскільки кошти в розмірі 76 000,00 грн були сплачені відповідачем позивачу після відкриття провадження у даній справі й у цій частині заява про зменшення позовних вимог позивачем не подавалась, однак про дану обставину було повідомлено позивачем суду, суд із посиланням на пункт 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 76 000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

До стягнення з відповідача на користь позивача оскаржуваним рішенням було присуджено 283 150,00 грн заборгованості за Договором.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про неврахуванням судом здійснених ним по Договору 15.03.2023, 20.03.2024, 26.03.2024, 27.03.2024 оплат на загальну суму 70 000,00 грн, на підтвердження чого до апеляційної скарги долучені платіжні інструкції від 15.03.2024 №2672 на суму 40 000,00 грн, від 20.03.2024 №2684 на суму 5 000,00 грн, від 26.03.2024 №2697 на суму 10 000,00 грн, від 27.03.2024 №2613 на суму 15 000,00 грн.

Позивач визнає здійснення відповідачем оплат у зазначені дати на вказані суми.

Із цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи дату відкриття Господарським судом міста Києва провадження у даній справі (15.01.2024) та те, що дана справа розглядалась судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у позивача було право на подання заяв про збільшення або зменшення розміру позовних вимог до 14.02.2024 включно, що і було зроблено позивачем, враховуючи здійснені відповідачем після відкриття провадження часткові оплати заявленої до стягнення заборгованості.

Після вказаної дати, враховуючи, що відповідач продовжував сплачувати борг, позивач також повідомив суд про вказану обставину, заявивши, що станом на 14.03.2024 відповідач сплатив ще 76 000,00 грн.

Відповідач, у свою чергу, окрім подання 29.01.2024 до суду відзиву на позовну заяву із зазначенням здійсненим ним часткових оплат на вказану дату, дій щодо повідомлення суду про обставини здійснення подальших оплат (у тому числі після 14.03.2024) не повідомляв, у зв`язку з чим у суду станом на дату прийняття рішення в даній справі (08.04.2024) такі докази були відсутні.

При цьому судом апеляційної інстанції в контексті належного користування позивачем своїми процесуальними правами враховується, що рішення щодо здійснення певних оплат, обрання дат таких оплат залежало виключно від відповідача й саме на нього, у першу чергу, з огляду на принципи добросовісності та розумності покладається обов`язок щодо повідомлення суду про такі обставини (враховуючи у тому числі сплив законодавчо встановленого строку для позивача на подання до суду заяв про зменшення розміру позовних вимог).

Отже, неврахування судом першої інстанції здійснених відповідачем оплат у розмірі 70 000,00 грн після 14.03.2024 та до 08.04.2024 є наслідком процесуальної поведінки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб».

Також судом встановлено, що у період з 19.04.2024 по 01.05.2024, тобто після прийняття оскаржуваного рішення, відповідач сплатив позивачу всю суму заборгованості по Договору, що визнається позивачем у відзиві на апеляційну скаргу та про що долучено довідку про надходження коштів від ОСББ.

Отже, станом на дату прийняття постанови в даній справі у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за Договором №151-23-е від 20.11.2023 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №45849011ПУ від 01.03.2023.

У свою чергу, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає законність рішення суду першої інстанції саме станом на дату його прийняття та виходячи з обставин та доказів, що існували та були подані до матеріалів справи станом на дату його прийняття, сплата відповідачем решти основного боргу має бути врахована у процесі виконання рішення суду в даній справі й не може бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Доводи апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/346/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/346/24 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркленд куб».

Матеріали справи №910/346/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.07.2024 після виходу з відпустки судді Іоннікової І.А.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко