Рішення

від 22.07.2024 по справі 738/777/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/777/24

№ провадження 2/738/320/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М ЕН ЕМ УК РА ЇН И

22 липня 2024 року м. Мена

Менський районний суд Чернiгiвської областi в складі:

суддi - Волошиної Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Іванько А.С.

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою ОСОБА_1 до Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Менська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою, яку мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на земельні ділянки площею 4,21 га та 0,62 га, які розташовані на території Лісківської сільської ради Корюківського (колишнього Менського) району Чернігівської області, які померлий успадкував після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач з метою отримання спадщини звернулася до Менської державної нотаріальної контори, де за її заявою було заведено спадкову справу, проте їй було роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сина, оскільки на все його майно накладено арешт. Відповідно до повідомлення Менського ВДВС у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості у розмірі 100270,59 грн, в рамках якого було накладено арешт на належне боржнику майно, про що 20 квітня 2012 року винесено відповідну постанову. 26 листопада 2013 року виконавче провадження було завершено на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання у зв`язку з невиявленням належного боржнику майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу.

Позивач просить зняти арешт, накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції від 20 квітня 2012 року на нерухоме майно, що належало ОСОБА_2 , виключивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис номер 12416848 від 20 квітня 2012 року.

02 травня 2024 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просила зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , накладений постановою № 9270440 від 02.12.2009 підрозділом примусового виконання рішення ВДВС ГУЮ у Чернігівській області, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав вланості на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомості щодо арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 98309020.

30 квітня 2024 року АТ «Ощадбанк» подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що АТ «Ощадбанк» не є належним відповідачем у даній справі, оскільки у ОСОБА_2 заборгованість перед банком погашена в повному обсязі, а АТ «Ощадбанк» не є органом та/або особою уповноваженою на вчинення реєстраційних дій зі зняття обтяження (заборони) з нерухомого майна.

08 травня 2024 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якому зазначає про те, що АТ «Ощадбанк» є особою, в інтересах якої було накладено арешт на майно ОСОБА_2 , а тому є належним відповідачем у даній справі.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 02 травня 2024 року.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 02 травня 2024 року відкладено підготовче засідання на 23 травня 2024 року у зв`язку з поданням позивачем заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 червня 2024 року.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2024 року судове засідання відкладено на 22 липня 2024 року, у зв`язку відсутністю відомостей про належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач та її представник, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача ОСОБА_5 до суду надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача - АТ «Ощадбанк», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Менської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що справу можливо розглянути без учасників справи за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 рокуу м. Мена Корюківського району Чернігівської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на земельні ділянки площею 4,21 га та 0,62 га, розташовані на території Менської міської ради Менського району Чернігівської області, які належали йому на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №843022 та серії ЯГ №842666 (а.с.15-16).

Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, що підтверджується матеріалами справи (а.с.12), звернулася до Менської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_2 (а.с.41).

Державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Петрикей К.І. 08 квітня 2024 року позивачу ОСОБА_1 повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 через наявність обтяження (арешту) всього нерухомого майна спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 25).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 04 квітня 2024 року за №372822575, 03 грудня 2009 року о 10:57:31 та 20 квітня 2012 року о 09:08:03 Чернігівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесені записи за №9309020 та № 12416848 відповідно про арешт всього нерухомого майна, невизначеного майна ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, ВП №9270440, 02.12.2009, Підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Чернігівській області; та постанови від 20 квітня 2012 року Відділу ДВС Менеського РУЮ (а.с.20-24).

Заповідомленням №27.2-32/7250від 13лютого 2024року Менського ВДВСу Корюківськомурайоні Чернігівськоїобласті,згідно зданими автоматизованоїсистеми виконавчогопровадження навиконанні увідділі перебуваловиконавче провадженняз примусовоговиконання виконавчоголиста №2-243/08,виданого Новгород-Сіверськимрайонним судомЧернігівської областівід 16вересня 2008року,про стягненнясолідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користьВАТ «Державнийощадний банкУкраїни» заборгованостів сумі100270,59грн,під часвиконання яких20 квітня2012року булонакладено арештна належнеборжнику ОСОБА_2 майно,про щовинесено відповіднупостанову. 26листопада 2013року виконавчіпровадження булизавершені напідставі п.2ч.1ст.47ЗУ «Провиконавче провадження»(уредакції чиннійна деньприйняття рішення),про що буливинесені відповідніпостанови,а виконавчідокументи повернутостягувачу ВАТ«Державний ощаднийбанк України»без виконання, узв`язку зневиявленням майнаналежного боржнику,на якеможливо звернутистягнення врахунок погашенняборгу.У 2014році матеріаливиконавчого провадження№31552027передано доархіву відділу,які зазакінченням трирічногостроку зберіганнязнищено у2017році.Зазначено,що у державноговиконавця відсутніпідстави длязняття арешту,який булонакладено вмежах виконавчогопровадження. Одночасно,у даномулисті роз`яснено,що підставидля зняттяарешту визначеністаттею 59Закону України«Про виконавчепровадження» (а.с.19).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Положеннями ст. 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

У силу вимог ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з вимогами ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до положень статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Зобов`язання за кредитними договорами входять до складу спадщини.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Згідно з положеннями статті 22 Закону (у редакції чинній на час відкриття та завершення виконавчого провадження) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (статт 23 Закону).

Згідно зположеннями статті12Закону виконавчідокументи можутьбути пред`явленідо виконанняпротягом трьохроків,крім посвідченькомісій потрудових спорахта виконавчихдокументів,за якимистягувачем єдержава абодержавний орган,які можутьбути пред`явленідо примусовоговиконання протягомтрьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

За повідомленням №27.2-32/7250 від 13 лютого 2024 року Менського ВДВС у Корюківському районі Чернігівської області, згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-243/08, виданого Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області від 16 вересня 2008 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в сумі 100270,59 грн, під час виконання яких 20 квітня 2012 року було накладено арешт на належне боржнику ОСОБА_2 майно, про що винесено відповідну постанову. 26 листопада 2013 року виконавчі провадження були завершені на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на день прийняття рішення), про що були винесені відповідні постанови, а виконавчі документи повернуто стягувачу ВАТ «Державний ощадний банк України» без виконання, у зв`язку з невиявленням майна належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу. У 2014 році матеріали виконавчого провадження №31552027 передано до архіву відділу, які за закінченням трирічного строку зберігання знищено у 2017 році.

Вказані виконавчі документи повторно для примусового виконання до відділу не надходили.

Відповідно до вказаних норм Закону строки пред`явлення до виконання виконавчих листів сплили.

У силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даній ситуації наявність існуючого арешту, накладеного на все нерухоме майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , при тому, що виконавчий лист №2-243, виданий 16 вересня 2008 року, повернутий стягувачу згідно з постановою від 26 листопада 2013 року, а виконавче провадження є завершеним, що підтверджується відомостями з автоматизованої системи виконавчого провадження, призводить до порушення прав та інтересів позивача, а саме перешкоджає позивачу в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 ..

Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно особи, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи викладене і те, що наявність арешту на майно спадкодавця позивача суттєво обмежує її права, як спадкоємця, на оформлення спадкових прав та розпорядження спадковим майном, вона позбавлена іншого способу захисту своїх прав, аніж зняття арешту із належного ОСОБА_2 майна в судовому порядку, суд дійшов до висновку про необхідність здійснити захист прав позивача шляхом задоволення її позовної заяви.

Керуючись статтями 16, 316, 317, 319, 321, 391, 1218, 1220, 1268, 1296, 1297Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 12, 13, 81, 82,259,263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Менська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна, задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою №9270440 від 02 грудня 2009 року підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 9309020; виключивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомості щодо арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 9309020; зареєстровано 03.12.2009 10:57:31 за № 9309020 реєстратором: Чернігівська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; тип обтяження: арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_2 .

Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою №31552027 від 20 квітня 2012 року відділом ДВС Менського РУЮ та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 12416848; виключивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомості щодо арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 12416848; зареєстровано 20.04.2012 09:08:03 за № 12416848 реєстратором: Чернігівська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; тип обтяження: арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Менський відділ державної виконавчої служби у Корюківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Героїв АТО, 20 Мена Чернігівська область.

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, 12-Г м. Київ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача:

Менська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Армійська, 1 м. Мена Корюківський район Чернігівська область.

Суддя Н.В.Волошина