Постанова

від 22.07.2024 по справі 604/768/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/768/24Головуючий у 1-й інстанції Сіянко В.М. Провадження № 22-ц/817/704/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участі секретаря Дідух М.Є.

учасників справи: представника ФГ Золотий жайвір - адвокат Покотило Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №604/768/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Рогатин Сергій Володимирович на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 травня 2024 року, постановлену суддею Сіянко В.М., за заявою адвоката Покотила Юрія Володимировича в інтересах Фермерського господарства «Золотий жайвір» про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

у травні 2024 року ФГ «Золотий жайвір» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви. В обґрунтування вимог вказаного клопотання посилається на те, що ФГ «Золотий жайвір» готує позов у суд до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди землі.

Між ФГ «Золотий жайвір» та ОСОБА_2 28.05.2017 був укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6124610500:01:002:0604, на 7 років, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2017. ФГ «Золотий жайвір» продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, заперечення проти поновлення договору протягом 1 місяця після отримання орендодавцем листа з пропозицією укладення договору на новий строк не отримував. Вказує, що орендар завчасно направив на адресу орендодавця лист, яким повідомив про те, що ділянку було засіяно сільськогосподарськими культурами.

З метою уникнення можливих конфліктних ситуацій та судових спорів про стягнення спричинених збитків в розмірі вартості урожаю, вважає, що ефективний захист порушених прав господарства та забезпечення реальної можливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову можливий лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову у виді встановлення до закінчення розгляду спору по суті заборони землевласнику передавати у користування чи володіння іншим особам земельну ділянку та заборони здійснення реєстраційних дій.

З огляду на таке, просить суд заборонити ОСОБА_1 до вирішення спору по суті, вчиняти дії, пов`язані із передачею у володіння або користування інших осіб земельної ділянки за кадастровим номером 6124610500:01:002:0604, а також заборонити державним реєстраторам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, здійснювати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо внесення відомостей про припинення права оренди ФГ «Золотий жайвір» на земельну ділянку за кадастровим номером 6124610500:01:002:0604, номер запису про інше речове право - 20997394.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2024 року заяву Фермерського господарства «Золотий жайвір» про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_1 до вирішення спору по суті вчиняти дії, пов`язані із передачею у володіння чи користування інших осіб земельної ділянки, кадастровий номер 6124610500:01:002:0604.

Заборонено державним реєстраторам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, здійснювати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо внесення відомостей про припинення права оренди Фермерського господарства «Золотий жайвір» на земельну ділянку за кадастровим номером 6124610500:01:002:0604, номер запису про інше речове право - 20997394.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та прийнята з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що термін дії Договору закінчився 28.05.2024 та 20.05.2024 нею було направлено лист-повідомлення до ФГ «Золотий Жайвір», згідно якого вона повідомила, що не буде поновлювати дію вищезгаданого Договору оренди землі та має намір самостійно використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд.

Вважає, що доводи, з якими погодився суд першої інстанції, щодо тих обставин, що ФГ «Золотий Жайвір» продовжувало користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору та заперечення проти поновлення договору протягом 1 місяця після отримання орендодавцем листа з пропозицією укладення договору на новий строк не отримував, не відповідають дійсності.

Вказує, що строк дії договору закінчується 28.05.2024, тому ФГ «Золотий Жайвір», звертаючись із заявою про забезпечення позову 28.05.2024, не могло продовжувати користуватися земельною ділянкою протягом 1 місяця після закінчення строку договору, оскільки строк закінчення договору є 28.06.2024, дата яка ще не настала. При цьому, вона 20.05.2024 направляла лист-повідомлення згідно п. 8 Договору.

Окрім того, посилається на те, що доказів вчинення нею дій, які б перешкоджали у зібранні урожаю відсутні, оскільки договір тільки закінчився 28.05.2024, а враховуючи п. 18 Договору, на момент подання заяви про забезпечення позову, відсутні будь-які можливі конфліктні ситуації щодо стягнення спричинених збитків в розмірі вартості урожаю.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ Золотий Жайвір просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Мотивує тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи скаржниці про те, що 20.05.2024 вона направляла лист-повідомлення згідно п. 8 Договору є безпідставними, оскільки станом на момент подання відзиву на апеляційну скаргу ФГ «Золотий жайвір» не отримувало листа ОСОБА_1 від 20.05.2024 року, копія якого долучена до апеляційної скарги. Доказів направлення цього листа (квитанція про поштове відправлення, поштова накладна з номером поштового відправлення, за яким цей лист можна було б відстежити), до апеляційної скарги не додано.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

Зазначає, що у заяві про забезпечення позову ФГ «Золотий жайвір» вказувало, що буде вимушене звертатись та станом на даний час звернулось з позовом про визнання внесеними до укладеного між ОСОБА_1 , як орендодавцем та ФГ «Золотий жайвір», як орендарем договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6124610500:01:002:0604 змін, шляхом визнання укладеною Додаткової угоди №02/05/24 до Договору оренди землі №022/25 від 28 травня 2017 року.

Повідомленням за вих. № С-0604-3 від 19 березня 2024 року ОСОБА_1 була повідомлена, що Орендарем (ФГ «Золотий жайвір») до закінчення дії договору оренди землі було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв`язку із чим виникла потреба у зібранні Орендарем урожаю.

Вказує, що у цьому ж повідомленні зверталась увага на те, що відповідно до пункту «б» частини 1 статті 95 Земельного кодексу України, статті 25 Закону України «Про оренду землі» та ст.775 Цивільного кодексу України ФГ «Золотий жайвір» є власником посівів та врожаю, що зростають на земельній ділянці за кадастровим номером 6124610500:01:002:0604.

З метою уникнення можливих конфліктних ситуацій та судових спорів про стягнення спричинених збитків в розмірі вартості урожаю, який має бути зібраний, ФГ «Золотий жайвір» звернулось до орендодавця утриматись від вчинення будь-яких дій на земельній ділянці до моменту її повернення з оренди згідно умов укладеного договору оренди. Вказане повідомлення ФГ «Золотий жайвір» №С-0604-3 від 19 березня 2024 року ОСОБА_1 отримала особисто 22 березня 2024 року, що підтверджується описом вкладення, квитанцією, поштовою накладною та відстеженням поштового відправлення №4602511039899.

На підставі вищенаведеного вважає, що спосіб забезпечення позову відповідає заявленим вимогам та співмірний з предметом позову.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Рогатин С.В.повідомлявсь про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документа.

Представник ФГ Золотий Жайвір - адвокат Покотило Ю.В. проти доводів апеляційної скарги заперечив, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ФГ Золотий Жайвір - адвоката Покотила Ю.В., з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 260 ЦПК України передбачено, що ухвала, яка викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

У тексті оскаржуваної ухвали відсутні як мотиви, з яких виходив суд постановляючи ухвалу про задоволення заяви адвоката Покотило Ю.В. в інтересах Фермерського господарства «Золотий жайвір» про забезпечення позову, так і обґрунтування того, з яких підстав суд дійшов висновку про те, що забезпечення позову має бути здійснено саме у такий спосіб, на якому наполягав позивач.

Отже, оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, оскільки в ній не викладені обставини та відсутня мотивувальна частина ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2017 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) з однієї сторони та Фермерським господарством «Золотий жайвір» (Орендар) було підписано договір оренди землі №022/25 .

Актом від 28 травня 2017 року орендодавцем було передано, а орендарем прийнято земельну ділянку за кадастровим номером 6124610500:01:002:0604.

Згідно з п. 7 Договору його укладено на 7 (сім) років.

Речове право за договором зареєстровано в Державному реєстрі речових

прав на нерухоме майно 16.06.2017 року, строк дії договору спливає 16 червня 2024 року.

Відповідно до п. 8 Договору у випадку, якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку Договору листа-повідомлення Орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Згідно з п. 18 Договору після припинення договору, термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до шести місяців у випадку необхідності потреби зібрання Орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору.

19 березня 2024 року ФГ Золотий Жайвір направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про продовження терміну повернення з оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6124610500:01:002:0604 відповідно до п. 18 договору оренди землі № 022/25, яке отримано 22 березня 2024 року (а.с.12-13).

02 травня 2024 року ФГ Золотий Жайвір направило на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення про необхідність приведення Договору оренди землі № 022/25 від 28 травня 2017 року у відповідність до чинного законодавства з пропозицією підписання та повернення примірника Додаткової угоди № 02/05/24 до Договору для можливості здійснення державної реєстрації змін до Договору, яке вручене відправнику 10 травня 2024 року (а.с.10-11).

21 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила ФГ Золотий Жайвір лист-повідомлення від 20 травня 2024 року про те, що вона не бажає продовжувати строк дії договору оренди землі та має намір самостійно обробляти земельну ділянку.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб може зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому та взяв до уваги те, що предметом спору у даній справі є можливе переважне право ФГ «Золотий жайвір» перед іншими особами на укладення на новий строк договору оренди земельної ділянки, яке на думку заявника було порушено.

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції погодитися не може, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктами 2 та 4 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вичиняти певні дії, а також заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подібних висновків дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року по справі № 914/1570/20 вказано, що «…важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Таким чином, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Як на підставу забезпечення позову ФГ Золотий жайвір посилалось на те, що строк дії договору оренди землі № 022/25 від 28.05.2017 спливає 16червня 2024 року і тому власник спірної земельної ділянки або особа, уповноважена розпоряджатися даною земельною ділянкою, має можливість в будь-який момент після 16.06.2024 звернутись до державного реєстратора із заявою про реєстрацію припинення іншого речового права ФГ Золотий жайвір за договором № 022/25 від 28.05.2017, що може створити можливості для вирішення питання про передачу вказаної земельної ділянки в оренду іншим особам шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (або іншого договору, в результаті якого може виникнути речове право на нерухоме майно) та призведе до реєстрації речових прав третіх осіб у відповідних розділах Державного реєстру, що у свою чергу унеможливить доступ працівників ФГ Золотий жайвір до урожаю, який зростає на цій земельній ділянці, і як наслідок втрату цього врожаю та спричинення збитків господарству.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вживаються будь-які заходи щодо передачі належної їй земельної ділянки іншим особам, а також того, що треті особи унеможливлять доступ працівників ФГ Золотий жайвір до урожаю, який зростає на цій земельній ділянці.

Так, 21 травня 2024 року ОСОБА_1 направила ФГ Золотий Жайвір лист-повідомлення від 20 травня 2024 року, в якому повідомила, що не буде поновлювати дію договору оренди земельної ділянки та має намір самостійно використовувати земельну ділянку для власних потреб, що стверджується квитанцією та описом вкладення поштового відправлення.

Тож, саме лише припущення наведені у заяві про наявність у відповідача зазначеного наміру, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для накладених на відповідача заборон та, на переконання апеляційного суду, є надмірним втручанням у право власності відповідача, оскільки останній в результаті застосування зазначених заходів забезпечення позову буде позбавлений можливості розпоряджатись належним йому на праві користування майном без відповідного правового обґрунтування.

Крім цього, позовні вимоги у цій справі не мають майнового характеру та не стосуються безпосередньо повернення або витребування земельної ділянки на користь позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, застосовуючи заходи забезпечення позову у спірних правовідносинах шляхом заборони ОСОБА_1 до вирішення спору по суті вчиняти дії, пов`язані із передачею у володіння чи користування інших осіб земельної ділянки та заборони державним реєстраторам, здійснювати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо внесення відомостей про припинення права оренди ФГ «Золотий жайвір» на земельну ділянку, не звернув належної уваги на співмірність застосованого заходу забезпечення позову із предметом та підставами поданого позову та не врахував безпосередній вплив на права та охоронювані законом інтереси відповідачки, яка є власником земельної ділянки.

У контексті дотримання балансу прав та інтересів позивача, а також відповідачки, права якої порушуються у зв`язку із застосуванням спірного заходу забезпечення позову, колегія суддів звертає увагу на необхідність дотримання загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ФГ «Золотий Жайвір» про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29травня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Фермерському господарству «Золотий Жайвір у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 до вирішення спору по суті вчиняти дії, пов`язані із передачею у володіння чи користування інших осіб земельної ділянки, кадастровий номер 6124610500:01:002:0604 та заборони державним реєстраторам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, здійснювати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо внесення відомостей про припинення права оренди Фермерського господарства «Золотий жайвір» на земельну ділянку за кадастровим номером 6124610500:01:002:0604, номер запису про інше речове право - 20997394.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 липня 2024 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома