Постанова

від 16.07.2024 по справі 910/17962/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2024 р. Справа№ 910/17962/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Сітайло Л.Г.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - не з`явились

від відповідача - Швиденко В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.05.2024 р.

у справі № 910/17962/23 (суддя - Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Каркас"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про стягнення 726870,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Каркас" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 726870,00 грн матеріальної шкоди.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач, як законний володілець автомобіля "МАЗ 6513Е8-520-000", д.н.з. НОМЕР_1 , та роботодавець винуватця ДТП, у порядку статті 1172, 1194 ЦК України зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між загальним розміром завданої шкоди (вартістю відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу) та сумою виплаченого страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.05.2024 р. у справі № 910/17962/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Каркас" задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Каркас" 549496,37 грн матеріальної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що звіт № 23-D12/50 про визначення вартості матеріального збитку, наданий позивачем, не є належним доказом, виходячи з того, що цей документ має обмеження в застосуванні, оскільки у ньому зазначено, що даний звіт може використовуватися тільки для визначення суми страхового відшкодування і для доказу розміру позовних вимог до винуватця ДТП у разі звернення замовника до суду, а також вказано, що звіт дійсний тільки для вказаних в ньому цілей і може використовуватися тільки замовником оцінки або його представником на законних підставах. Також скаржник вказує на необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу при визначенні вартості ремонту, передбаченого нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/17962/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17962/23 та призначено її до розгляду на 25.06.2024 р.

До суду 10.06.2024 р. надійшли матеріали справи № 910/17962/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 р. розгляд справи № 910/17962/23 відкладено до 16.07.2024 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2308/24 від 15.07.2024 р. у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17962/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/17962/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 р. справу № 910/17962/23 за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У судовому засіданні 16.07.2024 р. представник відповідача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник позивача у судове засідання вдруге не з`явився, однак подав через канцелярію суду новому складу суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач посилається на те, що його представник залучений в якості захисника у кримінальному провадженні у справі № 594/250/22 в Борщівському міськрайонному суді Тернопільської області.

Розглянувши в судовому засіданні вказане клопотання, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, саме лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника, а також забезпечити присутність в засіданні безпосередньо керівника юридичної особи чи іншої посадової особи підприємства.

Так, копію ухвали від 05.06.2024 р. про відкриття апеляційного провадження було доставлено учасникам справи до електронних кабінетів, доказом чого є довідки про доставку електронного документа, що містяться в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття провадження у справі № 910/17962/23 від 05.06.2024 р. оприлюднена у реєстрі 07.06.2024 р.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Каркас" двічі повідомлялося належним чином про дату, час та місце судових засідань, колегія суддів відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване та розглядає скаргу на підставі наявних в справі документів, яких достатньо для її вирішення. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

10.02.2023 р. в м. Київ по вул. Заболотного, 35, сталася ДТП за участю автомобіля "MAN TGX 18.440", д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом "ROGEL", д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобіля "МАЗ 6513Е8-520-000", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок ДТП автомобілю "MAN TGX 18.440" д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Каркас", було завдано матеріальної шкоди.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2023 р. у справі № 752/3739/23 ОСОБА_1 , який працював водієм в Комунальному підприємстві "Київтеплоенерго", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнено до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "МАЗ 6513Е8-520-000", д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова група "ТАС" згідно полісу №АТ/3105900.

Відповідно до звіту №2 3-D/12/50 від 18.04.2023 р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, виконаного на замовлення Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", складеного суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Видутою Денисом Юрійовичем, вартість відновлювального ремонту MAN TGN 18.440, д.н.з. НОМЕР_2 , з врахуванням ПДВ, на запасні частини і матеріали, становить 886870,47 грн.

Згідно зі страховим актом № 08040/58/923 від 27.04.2023 р. Приватне акціонерне товариства "Страхова група "ТАС" визначило розмір страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика, а саме у розмірі 160000,00 грн, які перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Каркас" без ПДВ.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що виплаченого розміру страхового відшкодування, на думку позивача, недостатньо для повноцінного ремонту пошкодженого автомобіля "MAN TGX 18.440", д.н.з. НОМЕР_2 , тому відповідач у порядку ст. ст. 1172, 1192 ЦК України зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між вартістю відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу (886870,00 грн) та розміром виплаченого страхового відшкодування (160000,00 грн) у розмірі 726870,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Як передбачено ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже шкода, завдана внаслідок ДТП водієм та з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що під час ДТП 10.02.2023 р. ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та виконував відповідні службові обов`язки.

Таким чином саме відповідач як володілець транспортного засобу має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої його працівником, вина якого встановлена постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2023 р. у справі № 752/3739/23.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню власнику пошкодженого транспортного засобу, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.

Зі змісту ремонтної калькуляції № 05280_58 від 10.02.2023 р., складеної за допомогою системи "Audatex", а також звіту № 23-D/12/50 від 18.04.2023 р. про вартість матеріального збитку, складеного Фізичною особою-підприємцем Видутою Денисом Юрійовичем на замовлення Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "MAN TGX 18.440", д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали, становить 886870,47 грн.

Доводи скаржника про те, що вказаний звіт є неналежним доказом у зв`язку з тим, що в ньому зазначені обмеження його застосування, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Вбачається, що замовником звіту про матеріальний збиток є Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", тобто страхова компанія, якою було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу, а саме відповідача, та яка здійснила виплату на рахунок позивача страхового відшкодування у розмірі 160000,00 грн.

Вказана сума страхового відшкодування була сплачена Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" без врахування ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 333654 від 28.04.2023 р.

Зі змісту звіту № 23-D/12/50 від 18.04.2023 р. вбачається, що метою оцінки є визначення вартості матеріального збитку.

Відповідно до п. п. 3, 6 вказаного звіту № 23-D/12/50 від 18.04.2023 р. даний звіт може використовуватися тільки для визначення суми страхового відшкодування і для доказу розміру позовних вимог до винуватця ДТП у разі звернення замовника до суду; звіт дійсний тільки для вказаних в ньому цілей і може використовуватися тільки замовником оцінки або його представником на законних підставах. Оцінювач не несе відповідальності за нерозсудливе використання результатів оцінки.

Так, до предмету доказування у даній справі входить встановлення вартості завданого позивачеві матеріального збитку внаслідок ДТП, що свідчить про те, що звіт № 23-D/12/50 від 18.04.2023 р. використовується з метою досягнення вказаних в ньому цілей.

При цьому, факт використання звіту для доказу розміру позовних вимог позивачем, а не Приватним акціонерним товариством "Срахова група "ТАС" не вказує на неналежність такого доказу, а також не доводить факт помилковості визначеного таким звітом розміру матеріального збитку.

До того ж, крім вказаного звіту у матеріалах справи міститься ремонтна калькуляція № 05280-58 від 10.02.2023 р., складена за допомогою системи "Audatex", яка є належним доказом при доведенні розміру матеріального збитку, а саме вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на суму 886870, 47 грн з ПДВ.

Отже враховуючи те, що вартість майнового збитку, завданого власнику автомобіля "MAN TGX 18.440", д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, тому з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Доводи скаржника про необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу при визначені вартості ремонту, передбаченого нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Вбачається, що спір у справі виник стосовно деліктних зобов`язань між сторонами, тому застосуванню підлягають загальні положення ЦК України, а не приписи Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже вимоги ст. ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо необхідності застосування коефіцієнту фізичного зносу для відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу - не застосовуються.

Разом з цим, з розрахунку вартості матеріального збитку, наведеного у звіті № 23-D/12/50, вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля визначена з врахуванням ПДВ.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази проведення ремонту автомобіля "MAN TGX 18.440", д.н.з. НОМЕР_2 платником ПДВ.

Крім цього, виплату страхового відшкодування у розмірі 160000,00 грн Приватним акціонерним товариством "Срахова група "ТАС" було здійснено без врахування ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 333654 від 28.04.2023 р.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням) без врахування ПДВ у розмірі 549496,37 грн (886870,47 грн - 177374,09 грн (сума ПДВ 20%) - 160000,00 грн (виплачене страхове відшкодування без ПДВ).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 549496,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вбачається, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" оскаржує рішення суду першої інстанції у даній справі лише в частині задоволених позовних вимог та не оскаржує в частині розподілу судових витрат.

Тому, рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 р. у справі № 910/17962/23 переглядається апеляційним судом лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 14.05.2024 р. у справі № 910/17962/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правильним вирішенням справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.05.2024 р. у справі № 910/17962/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.07.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Л.Г. Сітайло

В.В. Шапран