Ухвала

від 23.07.2024 по справі 904/703/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

23.07.2024 м.Дніпро Справа № 904/703/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач),

розглянувши заяву Садівничого товариства «Тягинка» про відвід колегії суддів Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

у справі № 904/703/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 року у справі №904/703/23

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Садівничого товариства "Тягинка", с. Запорожець, Синельниковський район, Дніпропетровська область

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 року у справі №904/703/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Тягинка" (місце реєстрації: 52524, Дніпропетровська область, с. Запорожець, вул. Рибацька, 93-а, ідентифікаційний код: 23644935) про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Садівничого товариства "Тягинка", оформлених протоколом від 08.10.2021 року №1-1; визнання недійсними рішень зборів членів правління Садівничого товариства "Тягинка", оформлених протоколом від 19.03.2022 року №7; зобов`язання відповідача підключити ділянку № 122, яка належить позивачу, до електроенергії, питної та поливної води. Витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.06.2024 року витребувано з господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/703/23.

Відкладено розгляд питання щодо руху даної апеляційної скарги до надходження матеріалів справи №904/703/23 до Центрального апеляційного господарського суду.

02.07.2024 року від відповідача надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді: Верхогляд Т.А. суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б. у справі №904/703/23.

Заявник вважає, що колегія суддів вже приймала участь у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 року про закриття провадження у справі, що може свідчити про майбутню упередженість та необ`єктивність колегії суддів під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 року в розумінні ст. 36 ГПК України

Згідно з приписами частини другої та третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим ухвалою від 16.07.2024 передала справу №904/703/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 року у справі №904/703/23 для вирішення питання про відвід зазначених суддів суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г. у справі №904/703/23 передано на розгляд судді Дарміну М.О.

Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду.

Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді у розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Апеляційний господарський суд констатує, що заява про відвід фактично обґрунтована незгодою заявника з процесуальними рішеннями суддів, водночас заява не містить належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеними суддями саме необ`єктивності чи упередженості при розгляді апеляційної скарги у даній справі, що виключає підстави для її задоволення.

У світлі положень ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що:

- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним і об`єктивним критерієм. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі;

- відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38);

- стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Наведені в заяві про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г. від розгляду даної справи обставини свідчать лише про незгоду заявника з процесуальними рішеннями суддів та мають характер припущень, а тому не підтверджують упередженість та необ`єктивність вказаних суддів у розгляді даної справи та за наведеними вище приписами ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу.

Інших підстав чи доказів наявності обставин, які викликають сумнів в упередженості або необ`єктивності зазначених суддів заявник не наводить.

Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 2-4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Слід наголосили, що при перевірці поданої заяви про відвід судом встановлено, що підстави для відводу суддів, передбачені норами пунктів 1-4 ч.1 ст.35, ст. 36 ГПК України в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, що, в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні заяви Садівничого товариства «Тягинка» про відвід колегії суддів Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г. від розгляду справи №904/703/23.

Керуючись ст.ст. 35-36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Садівничого товариства «Тягинка» про відвід колегії суддів Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г. від розгляду справи №904/703/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя М.О. Дармін