Постанова

від 17.07.2024 по справі 904/4476/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4476/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Маглиш Л.С. - адвокат, ордер АЕ 1300797 від 08.07.2024 р.

від відповідача: Ковтуненко Р.О. - адвоката, довіреність № 25/016-юр від 08.12.2023 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р.

( суддя Золотарьова Я.С., м. Дніпро, повний текст рішення складено 14.12.2023 р.)

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА",

м. Київ

до

Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ",

м. Кам`янське, Дніпропетровська обл.

про визнання укладеною додаткову угоду до договору поставки та стягнення заборгованості, у розмірі 245 272,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" і просить суд визначити додаткову угоду до договору поставки № 7748693, складено та підписану Позивачем 03.01.2023 р. - укладеною та стягнути заборгованість у розмірі 245 272,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 р. у справі № 904/3402/22 стягнуто з АТ "ДніпроАЗОТ" на користь ТОВ "РАНДЕКС УКРАЇНА" - 932 608,00 грн. - основного боргу; 123581,20 грн. - інфляційних втрат; 16633,64 грн. - 3% річних; 16092,34 грн. - витрат по сплаті судового збору. Виданий на виконання вказаного ррішення господарського суду наказ, фактично виконано 29.12.2022 р. під час примусового виконання виконавчого провадження № 70620782. Водночас, пунктом другим Специфікації № 1 від 29.12.2021 р. передбачена зміна ціни на продукцію у разі зміни офіційного курсу гривні до Євро. На виконання умов пункту третього з урахування протоколу розбіжностей від 21.01.2022 р., Позивач 03.01.2023 р. склав та підписав додаткову угоду до договору поставки № 774869, умовами якої визначено нову ціну продукції, акт корегування вартості поставленої продукції, рахунок на сплату різниці між попередньою та новою ціною продукції та інші, передбачені цим пунктом документи та направив її відповідачу. У зв`язку з тим, що Відповідач додаткову угоду не підписав, Позивач просить суд визначити додаткову угоду до договору поставки № 7748693, складену та підписану Позивачем 03.01.2023 р., укладеною та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 245 272,00 грн.

Відповідач у відзиві заперечив щодо вимог Позивача, оскільки у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення у справі № 904/3402/22 Договір в частині оплати Продукції, передбаченої Специфікацією, був виконаний Відповідачем в повному обсязі. Заборгованість за поставлену по Договору продукцію у Відповідача перед Позивачем відсутня. Крім того, Позивач також мав скласти та надати Покупцю розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, оформлений згідно вимог Податкового кодексу України та інших вимог законодавства, у тому числі з дотриманням умов щодо його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але такий розрахунок відсутній. Також Відповідач зазначає, що розрахунок збільшення вартості продукції, здійснений Позивачем, не відповідає умовам та формулі, погодженим Сторонами у п. 2 Специфікації. Оплата поставленої по Специфікації № 1 до Договору продукції була здійснена двома платежами: 29.12.2022 на суму 222 110,74 грн. та 30.12.2022 на суму 710 497,26 грн. При цьому Позивачем для здійснення перерахунку вартості продукції у загальному розмірі 932 608 грн. застосований курс гривні до Євро (EUR), встановлений НБУ на 30.12.2022 р., що суперечить формулі, погодженій сторонами у п. 2 Специфікації до Договору. Відповідач своїм листом за вих. № 55/01-6 від 16.01.2023, повідомив Позивача про відмову від зміни ціни Продукції, у тому числі в зв`язку з недотриманням ТОВ «Рандекс Україна» п.п. 2 та 3 Специфікації.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. позов залишено без задоволення.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. по справі № 904/4476/23, змінити ( прийняти нове ) рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Рандекс Україна у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що основна позовна вимога до АТ «Дніпроазот» - це стягнення заборгованості за поставлену продукцію з урахуванням розрахунку збільшення вартості продукції, що передбачено умовами Договору поставки № 774869 від 29.12.2023 р. та п. 2.3 Специфікації № 1 від 29.12.2021 р. до вищезазначеного Договору.

Водночас, на думку Скаржника, відповідно до п. 9.2. Договору поставки № 774869 від 29.12.2021 р. всі додатки, доповнення і зміни до цього Договору мають юридичну силу, якщо вони оформлені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін і скріплені печатками обох сторін. Саме за такими правилами 29.12.2021 р. оформлена Специфікація № 1 до основного Договору. Відповідно до умов п. 3 Специфікації сторони за Договором визначили обов`язок Постачальника виконати дії, у т.ч. скласти Додаткову угоду, яку направити на адресу Відповідача. Тобто, поставивши підпис та печатку на Специфікації № 1 від 29.12.2021 р. та протоколі розбіжностей від 21.01.2022 р. до Договору поставки № 774869 від 29.12.2021 р., Відповідач підтвердив обов`язок Позивача на складання та обов`язок сторін за Договором на підписання Додаткової угоди в порядку, передбаченому законодавством.

При цьому, Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Умовами Специфікації № 1 від 29.12.2021 р. до Договору № 774869 від 29.12.2021 р. встановлено обов`язок сторін на підписання додаткової угоди в разі зміни ціни продукції та не зазначено протягом якого терміну це повинно відбутися.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу, Скаржник посилається на судову практику, яка на його переконання підтверджує правові позиції Позивача.

У додаткових поясненнях, Скаржник зазначив, що оскільки під час розгляду справи в Господарському суді Дніпропетровської області судом не спростовано фактичне дотримання Позивачем п. 2 та п. 3 Специфікації № 1 до Договору поставки № 774869, вважає цей доказ таким, що не підлягає доказуванню під час розгляду справи в апеляційї. Відмову суду у задоволенні позову обґрунтовано виключно закінченням строку дії договору та повним його виконанням, а не відсутністю виконання з боку ТОВ «Рандекс Україна» вимог п.2 та п.3 Специфікації № 1 до Договору поставки № 774869. Посилання Відповідача на те, що Позивач не виконав вимоги п. 3 Специфікації, тобто не виконав умови щодо складення та надання Відповідачу розрахунку кількісних та вартісних показників до податкової накладної, оформленого згідно з вимогами Податкового кодексу України та інших вимог законодавства, у т.ч. з дотриманням умов щодо його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - безпідставне. ТОВ «Рандекс Україна» виконані всі необхідні вимоги п. 2 та п. 3 Специфікації № 1 від 29.12.2021 р. до Договору № 774869 від 29.12.2021 та вимоги Податкового кодексу України. Згоду на нову ціну продукції, Відповідач надав під час укладення ( підписання ) Договору № 774869 від 29.12.2021 р. та Специфікації № 1 до Договору, укладеної (підписаної) 29.12.2021 р..

У доповненні та уточненні до апеляційної скарги, що надійшли до апеляційного суду, Скаржник наголошує на тому, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалися обставини справи щодо дотримання позивачем порядку, встановленого пунктами другим - третім Специфікації, суд вирішив відмовити в позові з підстав звернення позивача з вимогами до відповідача після закінчення дії договору, посилаючись на п.9.1 Договору № 7748693, укладеного 29.12.2021 р., але у відповідності до норм Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України та висновків Верховного Суду договір дії до повного виконання його умов сторонами. Постановою Верховного Суду від 19.03.2019 р. у справі № 916/626/18 суд сформував висновок, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язань позивача-виконавця, які виникли внаслідок його укладення та не були виконані на момент припинення договору, не звільняє від виконання зобов`язань за договором щодо надання відповідних послуг.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 р. у справі № 904/3402/22 для повної оплати Продукції за Договором на користь Позивача з Відповідача було стягнуто: 932 608,00 грн. - основного боргу за Договором; 16 633,64 грн. - 3% річних за порушення строку оплати за Договором; 123 581,20 грн. - інфляційних витрат за порушення строку оплати Продукції за Договором; 16 092,34 грн. - судового збору. В ході виконавчого провадження № 70620782 з примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 р. у справі № 904/3402/22 приватним виконавцем Селезньовим М.О. у грудні 2022 було списано з рахунків АТ «ДНІПРОАЗОТ» заборгованість у загальному розмірі 1 198 106,69 грн. Дане виконавче провадження № 70620782 було закінчено 30.12.2022 р. у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення в повному обсязі. В цей же день кошти в повному обсязі надійшли на рахунок Позивача. Таким чином, у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення у справі № 904/3402/22 Договір в частині оплати Продукції, передбаченої Специфікацією, був виконаний Відповідачем в повному обсязі, і заборгованість за поставлену по Договору продукцію у Відповідача перед Позивачем відсутня. Сам Договір було укладено між Сторонами 29.12.2021 р. строком на 12 місяців. Отже після здійснення Відповідачем 30.12.2022 р. оплати за судовим рішенням у справі № 904/3402/22 Договір був виконаний Сторонами у повному обсязі, і він припинив свою дію.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що оскільки Відповідач згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 р. у справі № 904/3402/22 сплатив на користь Позивача всю суму заборгованості, включно з інфляційними втратами, то дана оплата вартості Продукції вже враховує курсову різницю зниження вартості гривні за час прострочки оплати, тому в даному випадку позовні вимоги про додаткове стягнення з Відповідача зміненої вартості Продукції внаслідок зміни офіційного курсу гривні до євро є неправомірними, так як фактично сума, що виникає у зв`язку з курсовою різницею, і є інфляційними втратами, які були сплачені Відповідачем до закінчення строку дії Договору.

У запереченнях на відповідь, Відповідач вважає безпідставними доводи Позивача, зазначені в його відповіді на відзив на апеляційну скаргу оскільки відзив Відповідача містить, серед іншого, посилання на постанови касаційних судів, в яких викладені правові позиції зі спірного питання у подібних справах. З огляду на викладене АТ "ДніпроАЗОТ" вважає безпідставними доводи і міркування Позивача, які викладені ним у відповіді на відзив Відповідача на апеляційну скаргу.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4476/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. у справі № 904/4476/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

15.01.2024 р. матеріали справи № 904/4476/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. у справі № 904/4476/23 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.

29.01.2024 р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" через Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 17.04.2024 р..

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2024 р. судове засідання у справі № 904/4476/23, призначене на 17.04.2024 р., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" ( адвокат Маглиш Л.С. ), в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2024 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.07.2024 р..

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.07.2024 р. судове засідання у справі № 904/4476/23, призначене на 17.07.2024 р., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" ( адвокат Маглиш Л. С. ), в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

У судовому засіданні 17.07.2024 р. проведеному в режимі відеоконференції була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

29.12.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" ( Постачальник ) та Акціонерним товариством "ДніпроАЗОТ" ( Покупець ) був укладений Договір № 774869, згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов`язувався передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі за текстом «продукція») у відповідності до специфікацій (додатків) до основного Договору, а Покупець зобов`язався прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку та строки, передбачені Договором.

У пункті 1.2. договору визначено, що найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за договором, узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку продукції. Специфікації на поставку продукції підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невід`ємними частинами (додатками) договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору ціна продукції, яка підлягає поставці за договором, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях на поставку продукції до договору. Ціна продукції, яка підлягає поставці за договором, може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору, а також на умовах та в порядку, передбачених відповідною специфікацією на поставку продукції до договору.

У відповідності до вказаних умов договору, сторонами було підписано Додаток № 1 до договору - Специфікацію № 1 від 29.12.2022 р., в якій сторони узгодили поставку товару - п`ятиокись ванадія, на загальну суму 932 608 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 2 специфікації встановлено, що ціна продукції, яка передбачена цією Специфікацією, підлягає зміні у випадку, якщо офіційний курс гривні до Євро (EUR), встановлений Національним банком України на дату оплати Покупцем продукції зміниться (у бік збільшення або зменшення) відносно офіційного курсу гривні до Євро (EUR), встановленого Національним банком України на 29.12.2021 р., та розраховується за наступною формулою: S2 = S1*к2/к1, де: S2 - нова вартість продукції, яка підлягає оплаті Покупцем; S1 - вартість продукції, зазначена п цій Специфікації; k1 - офіційний курс гривні до Євро (EUR), встановлений Національним банком України станом на 29.12.2021 р., який складає 1 Євро (EUR) = 30,8401 грн.; к2 - офіційний курс гривні до Євро (EUR), встановлений Національним банком України на дату оплати продукції.

Пунктом 3 специфікації передбачено, що у випадку зміни ціни продукції згідно з пунктом 2 специфікації постачальник зобов`язаний негайно, але не пізніше ніж протягом 5-ти календарних днів від дати здійснення покупцем оплати продукції, скласти та підписати зі свого боку додаткову угоду до договору про зміну ціни продукції, в якій зазначити нову ціну продукції та її загальну вартість, оформити та підписати зі своєї сторони рахунок-фактуру, акт коригування вартості поставленої продукції та у цей же строк надати оригінали цих документів покупцю, а також скласти та надати покупцю розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, оформлений з дотриманням умов щодо його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з видатковою накладною № 1 від 04.02.2022 р. Постачальник здійснив поставку продукції Покупцю на загальну суму 932 608,00 грн. Передача продукції, а саме -«п`ятиокису ванадію» підтверджується актом, складеним та підписаним Сторонами без зауважень. Зі сторони Покупця акт прийому-передачі продукції підписано заступником голови правління - комерційним директором Пустовойтом А.М., що передбачено п. 6.3. та п. 6.3.2 Договору.

У зв`язку з невиконанням Покупцем умов договору № 774869, Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 932 608,00 грн, а також індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 р. у справі 904/3402/22 стягнуто з АТ "Дніпроазот" на користь ТОВ "Рандекс Україна" 932 608 грн. 00 коп. - основного боргу, 123 581 грн. 20 коп. - інфляційних втрат, 16 633 грн. 64 коп. - 3% річних та 16 092 грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 р., яке набрало законної сили 21.12.2022 р., видано наказ. Наказ виконано у примусовому порядку 29.12.2022 року Приватним виконавцем Селезневим М.О. під час примусового виконання виконавчого провадження № 70620782. Грошові кошти були зараховані на розрахунковий рахунок Позивача 30.12.2022 р., що підтверджується випискою з рахунку позивача ( арк. с. 26 ).

Як стверджує Позивач, на виконання пунктів 2,3 Специфікації, ним 03.01.2023 р. складено та підписано додаткову угоду до договору поставки № 774869, умовами якої визначено нову ціну продукції, акт корегування вартості поставленої продукції, рахунок на сплату різниці між попередньою та новою ціною продукції. До додаткової угоди також складено акт коригування вартості продукції від 03.01.2023 р. ( арк. с. 21 22 ), відповідно до якого вартість поставленої продукції згідно видаткової накладної № 1 від 04.02.2022 р. збільшилась на суму 245 272,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 40 878,67 грн.

Також Позивач склав коригуючу видаткову накладну № 1/1 від 03.01.2023 р. у якій вказано, що п`ятиокись ванадія у кількості 800 кг з урахуванням нової ціни відповідно до курсу НБУ станом на 30.12.2022 р. становить 245 272, 00 грн з урахуванням ПДВ ( арк. с. 24 ) та виставив рахунок №1/1 від 03.01.2023 р. на оплату продукції визначено ціну у розмірі 245 272, 00 грн ( арк. с. 25 ).

Відповідно до накладної та опису вкладення у цінний лист ( арк. с. 27-28 ) 04.01.2023 р. супровідним листом ( вих. № 03/к від 03.01.2023 р. ) Позивач направив оригінали документів ( додаткову угоду, акт коригування вартості, рахунок на оплату, видаткову накладну, виписки з рахунку позивача ) для підписання з боку Відповідача.

Відповідач своїм листом за вих. № 55/01-6 від 16.01.2023 р., повідомив Позивача про відмову від зміни ціни Продукції.

Посилаючись на вищенаведені обставини, ТОВ "РАНДЕКС УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" в якому просило суд визначити додаткову угоду до договору поставки № 7748693, складено та підписану Позивачем 03.01.2023 р. - укладеною та стягнути з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" заборгованість у розмірі 245 272,00 грн.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Судове рішення мотивоване тим, що Позивачем було направлено додаткову угоду вже тоді, коли строк дії договору закінчився, що унеможливлює внесення змін до нього. Тому у задоволенні позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди № 1 від 03.01.2023 р. слід відмовити. Позовна вимога в частині стягнення 245 272,00 грн також не підлягає задоволенню з огляду на те, що додаткова угода щодо зміни ціни не укладена. До того ж, договір було виконано, а строк його дії закінчився.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Причиною виникнення спору стали вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" щодо «визначення додаткову угоду до договору поставки № 7748693, складено та підписану Позивачем 03.01.2023 р. укладеною» та стягнення заборгованість у розмірі 245 272,00 грн., встановленою вказаною додатковою угодою. Внаслідок недосягнення згоди щодо підписання зі сторони Відповідача вказаної додаткової угоди та перерахуванням Відповідачем означеної суми, Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до частин першої та третьої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У частині першій ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст. 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої ст. 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої ст. 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість ст. 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду ( частини друга-четверта ст. 188 ГК України ).

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині другій ст. 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі № 914/2649/17 ( провадження № 12-216гс18 ).

Як встановлено матеріалами справи - у зв`язку з невиконанням Покупцем умов договору № 774869 від 29.12.2021 р., ТОВ "РАНДЕКС УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом щодо стягнення з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" суми заборгованості у розмірі 932 608,00 грн, а також індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у відповідності до ст. 635 ЦК України ( справа № 904/3402/22 ).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 у справі 904/3402/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення заборгованості за договором поставки № 774869 від 29.12.2021 р. у загальному розмірі 1 072 822 грн. 84 коп. задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс Україна" 932 608 грн. 00 коп. - основного боргу, 123 581 грн. 20 коп. - інфляційних втрат, 16 633 грн. 64 коп. - 3% річних та 16 092 грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору. На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 р., яке набрало законної сили 21.12.2022 р., видано наказ. Приватним виконавцем виконано у примусовому порядку 29.12.2022 р. наказ у справі № 904/3402/22. Кошти на виконання вищевказаного рішення суду надійшли на рахунок ТОВ "Рандекс Україна" 30.12.2022 р., що підтверджується випискою з рахунку Позивача ( арк. с. 26 ).

03.01.2023 р. ТОВ "Рандекс Україна" направлено на адресу Акціонерного товариства "Дніпроазот" додаткову угоду до договору поставки № 774869, умовами якої визначено нову ціну продукції, акт корегування вартості поставленої продукції, рахунок на сплату різниці між попередньою та новою ціною продукції.

Крім того, п. 3 додаткової угоди передбачає, що додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами та діє до закінчення строку дії Договору поставки № 774869.

Пунктом 9.1 Договору поставки № 774869 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє протягом 12 ( дванадцяти ) місяців, а в частині гарантійних зобов`язань Постачальника протягом усього гарантійного строку на продукцію.

Договір було укладено 29.12.2021 р. на 12 місяців. Докази його продовження у матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на вищевказані норми та п 9.1 договору, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що строк дії договору закінчився до 03.01.2023 р.. Відтак Позивачем було направлено додаткову угоду вже тоді, коли строк дії договору закінчився, що унеможливлює внесення змін до нього. Тому у задоволенні позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди № 1 від 03.01.2023 р. слід відмовити.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, дія останнього припиняється.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною першою ст. 598 цього Кодексу закріплено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із частиною третьої ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

У ст. 653 ЦК України розмежовано поняття «зміна договору» та «зміна зобов`язання, що випливає з договору»: якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом зазначених норм внесення змін можливе лише до чинного договору (такого, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення). В іншому разі буде відсутній предмет спору, яким і є у такому разі договір, до якого вносяться зміни.

Тому, перш ніж розглядати по суті заявлену у справі вимогу про внесення змін до договору, суду слід пересвідчитись шляхом встановлення відповідних обставин та оцінки пов`язаних з цим доказів у справі у чинності такого договору.

Враховуючи, що строк дії Договору поставки № 774869 від 29.12.2021 р., на момент направлення Позивачем на адресу Відповідача додаткової угоди до договору поставки № 774869 закінчився, а зобов`язання за Договором поставки № 774869 від 29.12.2021 р. Відповідачем виконані, відповідно до примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 у справі 904/3402/22, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неможливість внесення змін до договору, який втратив чинність.

Щодо позовної вимоги про стягнення 245 272,00 грн, то як слушно зауважив місцевий господарський суд - з огляду на те, що додаткова угода щодо зміни ціни не укладена, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині, які Позивач вважав похідними від вимог пов`язаних із укладанням додаткової угоди.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги ТОВ «РАНДЕКС Україна».

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНДЕКС УКРАЇНА" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 р. у справі № 904/4476/23 -залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.07.2024 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяМ.О. Дармін

Суддя О.В. Чус