Рішення

від 22.07.2024 по справі 910/1185/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2024Справа № 910/1185/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс" (вул. Рибальська, 13, м. Київ, 01011)

про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

по справі №910/1185/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕР ТРАНС" (вул. Мачеретівська 10/1, м. Чернігів, 14027)

до гр-на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 211 576,30 грн.

представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕР ТРАНС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Гр. ОСОБА_1 про стягнення 211 576,30 грн., а саме 186 947,39 грн. основного боргу, 20 742,52 грн. пені, 1259,97 грн. процентів річних та 2626,42 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів про надання послуг міжнародного перевезення вантажу, укладених шляхом погодження сторонами Договорів - заявок № 1 та № 2 від 08.08.2022 року, в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг перевезення, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через канцелярію суду 10.03.2023 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2023 року надійшло клопотання б/н від 02.03.2023 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1185/23 та, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/1185/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 року у справі № 910/1185/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕР ТРАНС" (вул. Мачеретівська 10/1, м. Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 37418665) 186 947 (сто вісімдесят шість тисяч дев`ятсот сорок сім) грн. 39 коп. основного боргу, 20 742 (двадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 52 коп. пені, 1 259 (одну тисячу двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 97 коп. процентів річних, 2 626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 42 коп. інфляційних втрат та 3 173 (три тисячі сто сімдесят три) грн. 64 коп. судового збору.

Поряд з цим, через канцелярію суду 24.07.2023 року надійшла заява позивача б/н від 19.07.2023 року про ухвалення додаткового рішення по справі № 910/1185/23, в якій останній в порядку, передбаченому ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 ГПК України просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн., понесені позивачем в межах судової справи №910/1185/23. Заяву разом з доказами на підтвердження понесених витрат та доказами направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачу судом долучено до матеріалів справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.07.2023 року вищевказана заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.

В свою чергу, 11.08.2023 року до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала від 07.08.2023 року, якою у зв`язку з надходженням апеляційної скарги від ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції від 12.07.2023 року у справі № 910/1185/23 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1185/23.

Згідно з пунктом 17.3 ч.1 перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до повернення матеріалів справи №910/1185/23 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного суду від 27.05.2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі №910/1185/23 залишено без змін.

Матеріали справи № 910/1185/23 повернуті до Господарського суду міста Києва.

Згідно вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 3 статті 252 ГПК України).

При цьому, як встановлено судом за матеріалами справи, до заяви про усунення недоліків позовної заяви (клопотання про долучення доказів від 02.03.2023 року) позивачем додано попередній розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21000,00 грн.

Окрім цього, до вказаного клопотання у відповідності до ст. 162 ГПК України на підтвердження розрахунку судових витрат надані: копія Договору про надання правової допомоги б/н від 16.12.2022 року; Акт виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги б/н від 16.01.2023 року, відповідно до якого вартість правової допомоги становить 46 150,00 грн., однак, сторони домовились, що сума за надання правничої допомоги становитиме 21 000,00 грн.; копія банківської виписки Адвокатського бюро «Миланич та партнери»; розрахунок попередньої (орієнтовної) суми судових витрат від 02.03.2023 за Договором про надання правової допомоги б/н від 16.01.2023 року.

Також позивачем до Заяви про ухвалення додаткового рішення по справі № 910/1185/23 б/н від 19.07.2023 крім копій вищезазначених документів, долучено оригінал Додаткової угоди №1 від 16.12.2022 року за Договором про надання правової допомоги б/н від 16.12.2022 року, відповідно до якої за надання послуг Адвокатським бюро за Договором про надання правової допомоги від 16.12.2022 року б/н Клієнт зобов`язується виплатити гонорар в розмірі 21 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕР ТРАНС" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу до розгляду, та оскільки судове рішення у справі № 910/1185/23 ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та під час ухвалення рішення від 12.07.2023 року питання про судові витрати позивача в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось, судом здійснюється ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1185/23 без повідомлення (виклику) учасників справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та не надав заперечень/пояснень на заяву позивача про розподіл витрат на правову допомогу.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на час розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання заперечень/пояснень щодо заяви позивача та/або про намір вчинення відповідних дій та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду заяви позивача по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано будь-яких письмових пояснень/заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд здійснював розгляд клопотання виключно за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Право на правову допомогу гарантовано статями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами ст.ст.123,126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст.ст. 129,130 ГПК України.

При цьому, як свідчать матеріали справи, під час прийняття рішення у даній справі 12.17.2023 року судом не було вирішено питання судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, позивачем у поданому до суду клопотанні про долучення доказів по справі зазначено, що на підтвердження розрахунку суми судових витрат надаються копія акту приймання-передачі наданої правової допомоги про виконану роботу за договором б/н від 16.01.2023р., розрахунок попередньої (орієнтовної) суми судових витрат та банківська виписка з рахунку адвокатського бюро якими підтверджується вид, перелік та вартість наданої правової допомоги. Відповідно до зазначених документів, сторони домовились, що вартість правничої допомоги становить 21 000,00 грн.

Окрім цього, через відділ діловодства суду 24.07.2023 року від позивача надійшла заява б/н від 19.07.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій останній просить суд стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕР ТРАНС" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн.

Наразі, після ухвалення 12.07.2023 року рішення у даній справі, яке було надіслано на електронну адресу позивача та засобами поштового зв`язку і отримано останнім 14.07.2023 року та 21.07.2023 відповідно та підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронної скриньки та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, позивачем засобами поштового зв`язку 19.07.2024 року до суду була направлена Заява про ухвалення додаткового рішення по справі №910/1185/23, до якої було додано Додаткову угоду №1 від 16.12.2022 року за Договором про надання правової допомоги б/н від 16.12.2022, копію Акту виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги б/н від 16.01.2023 року, копію розрахунку попередньої (орієнтовної) суми судових витрат за Договором про надання правової допомоги б/н від 16.01.2023 року, копію банківської виписки Адвокатського бюро «Миланич та партнери» за 26.12.2022 року, копію Договору про надання правової допомоги від 16.12.2022 року.

З огляду на те, що дана справа № 910/1185/23 розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження, а рішення суду від 12.07.2023 року ухвалено без виклику учасників справи та отримано позивачем 14.07.2023 року (засобами електронної пошти) та 21.07.2023 року (засобами поштового зв`язку), суд доходить висновку про те, що заява про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про розподіл судових витрат позивача б/н від 19.07.2023 року подане позивачем з дотриманням строків, передбачених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.ст.16, 126 ГПК України).

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порядку ст.ст.126, 129, 244 ГПК України судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: оригінал та копію Договору про надання правової допомоги б/н від 16.12.2022 року, оригінал Додаткової угоди №1 від 16.12.2022 року за Договором про надання правової допомоги б/н від 16.12.2022 року, оригінал та копію Акту виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги б/н від 16.01.2023 року, оригінал та копію Розрахунку попередньої (орієнтовної) суми судових витрат від 02.03.2023 за Договором про надання правової допомоги б/н від 16.01.2023 року, копію банківської виписки Адвокатського бюро «Миланич та партнери» за 26.12.2022 року

За твердженням позивача, загальна сума нарахованих останнім до стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/1185/23, склала 21 000,00 грн.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1ст.1 вказаного Закону).

В статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" наведені види адвокатської діяльності, а також роз`яснено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

З матеріалів справи вбачається, що з метою отримання правової допомоги між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІВЕР ТРАНС» (клієнт за договором, позивач у справі) та Адвокатським бюро «Миланич та партнери» (адвокатське бюро за договором) було укладено Договір про надання правничої допомоги б/н від 16.12.2022 року (далі - Договір), строк дії якого сторонами визначено протягом 12 наступних календарних місяців (п.4.1 Договору).

Так, за умовами пункту 2.1.6 Договору адвокатське бюро зобов`язане надавати, зокрема, правові послуги з питань, згідно предмета Договору, а саме, надавати клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, складати процесуальні та інші документи правового характеру, здійснювати представництва інтересів Клієнта в судах під час здійснення, зокрема, господарського судочинства (п. 1.1.1 та п.1.1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 3.2 та 3.9 Договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку №1 до цього Договору. Оплата гонорару здійснюється у безготівковому порядку на поточний рахунок Адвокатського бюро.

В матеріалах справи наявна копія підписаної клієнтом та адвокатом Додаткової угоди №3 від 06.12.2022 року до Договору №1-22/Д про надання правничої допомоги, за змістом якої сторонами погоджено перелік та тарифи наданих клієнту послуг.

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Згідно п. 4.1 Договору останній набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 12 наступних календарних місяців.

Договір та Додаткова угода № 1 до нього підписані представниками клієнта та адвокатського бюро та засвідчені печатками сторін.

Як встановлено судом, на підтвердження обсягу понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу позивачем надано оригінал та копію підписаного обома сторонами Договору без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг Акту виконаних робіт на загальну суму 46 150 грн. (35,5 годин * 1 300,00 грн.), однак, сторони домовились, що вартість правничої допомоги, згідно цього акту буде становити 21 000,00 грн.

Так, згідно зазначеного акту адвокатським бюро, в особі керуючого адвоката Миланича Андрія Михайловича було витрачено 35,5 робочих годин та надано наступні послуги на загальну суму 21 000,00 грн., а саме:

- юридична консультація за межами робочого місця Виконавця виїзд за місцезнаходженням замовника. Ознайомлення з документами та матеріалами замовника з приводу підготовки, оформлення та подачі позовної заяви до Господарського суду міста Києва відносно відповідача ОСОБА_1 - витрачено 3 години;

- правовий аналіз дій відповідача ОСОБА_1 по справі, підготовка відповідних документів та доказів - витрачено 6 годин;

- оформлення (підготовка) позовної заяви до Господарського суду міста Києва, підписання позовної заяви та посвідчення всіх документів (доказів) та їх копій по справі - витрачено 5 годин;

- формування та складання пакету документів позовної заяви Господарського суду міста Києва для відповідача по справі ОСОБА_1 . Оформлення поштового відправлення з вкладенням позовної заяви та всіх необхідних документів та копій доказів, відправка позовної заяви на адресу відповідача ОСОБА_1 та до Господарського суду міста Києва - витрачено 1,5 години;

- витребування та формування доказів по справі за позовом ТОВ «Сівер Транс» до ОСОБА_1 - витрачено 7 годин;

- підготовчі дії до судового розгляду Господарським судом міста Києва - витрачено 1,5 годин;

- підготовка та додаткове обґрунтовування пояснень по позовній заяві та подача до Господарського суду міста Києва та надання відповідачу по справі ОСОБА_1 - витрачено 1,5 години;

- участь у підготовчому та подальших судових засіданнях по справі у Господарському суді міста Києва - витрачено 10 годин.

Як зазначено в акті виконаних робіт, замовник не має до виконавця жодних претензій або зауважень, вимог з приводу якості, кількості, строків та результатів фактично наданої правничої допомоги та щодо її вартості та видів послуг (допомоги) Виконавця Замовник претензій також не має.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

При цьому суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст.124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст. ст.2,7,13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Водночас, як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу .

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Окрім цього витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідачем не подано жодних заперечень проти заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21000,00 грн., зокрема, щодо їх завищення та не співмірності зі складністю справи тощо.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 25.07.2023 року у справі № 340/4492/22, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу, але не впливає на обов`язок суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) правової допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.

Зокрема, суд оцінює та досліджує подані позивачем документи та встановлює, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не подавав адвокат під час розгляду справи явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановлено судом за матеріалами справи, на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу та їх розміру останнім надана, зокрема, Договір про надання правничої допомоги б/н від 16.12.2022 року, Додаткова угода № 1 від 16.12.2022 року за Договором про надання правничої допомоги б/н від 16.12.2022 року та Акт виконаних робіт за Договором про надання правничої допомоги б/н від 16.12.2023 року.

Судом прийнято до уваги невірно зазначену в Акті виконаних робіт дату укладення Договору про надання правової допомоги, у зв`язку з чим за відсутності доказів наявності укладення позивачем інших договорів про надання правової допомоги, в тому числі з Адвокатським бюро «Миланич та партнери» суд наголошує, що зазначення помилкової дати укладення такого Договору за умови наявності інших доказів не спростовує факт укладення правочину та виконання позивачем і Адвокатським бюро «Миланич та партнери» умов останнього.

Так, за результатами здійсненого судом аналізу наданих позивачем доказів, в тому числі акту виконаних робіт на суму 21 000,00 грн. суд зазначає, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Наразі, згідно наданого позивачем акту витрати на професійну правничу допомогу, що пов`язані зі складання позовної заяви становлять 21000,00 грн. (тривалістю 35,5 годин).

Як свідчать матеріали справи, з урахуванням предмету позову та фактичних обставин справи, а також враховуючи надані позивачем докази на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, предмет доказування у даній справі №910/1185/23 охоплює незначну кількість доказів, які є типовими та частину яких складають виписки банку, фактів та обставин, а також не потребує додаткового детального вивчення судової практики, оскільки категорія даного спору не відноситься до складної та спір є типовим.

Судом встановлено, що до складу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з відповідача, включені витрати участь в підготовчому та подальших судових засіданнях у Господарському суді міста Києва та представництво інтересів клієнта, в той час як судова справа № 910/1185/23 розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, відтак підстави для врахування у складі наданих адвокатом послуг участі у судових засіданнях (10 годин) відсутні.

При цьому суд вважає безпідставним включення позивачем до складу витрат на правову допомогу адвоката послуг з витребування та формування доказів по справі тривалістю 7 годин, оскільки в матеріалах справи такі докази, зокрема, адвокатські запити, а також посилання на них у заявах позивача по суті справи відсутні, у зв`язку з чим суд не може дійти висновку про фактичне вчинення адвокатом таких дій для надання правничої допомоги у даній справі.

Також за відсутності фактичних доказів надання таких послуг не можуть бути враховані як фактично надані адвокатським об`єднанням послуги з оформлення позовної заяви, підписання позовної заяви та посвідчення всіх документів (доказів) та їх копій по справі тривалістю 5 годин, оскільки зі змісту поданих до суду позивачем документів вбачається, що позовна заява підписана від імені ТОВ «Сівер Транс» директором ТОВ «СІВЕР ТРАНС» М.Є. Ніколаєнко. Крім того, всі копії документів, які долучені до позовної заяви, клопотання про долучення доказів завірені директором ТОВ «СІВЕР ТРАНС» М.Є. Ніколаєнко. Також заява про ухвалення додаткового рішення по справі №910/1185/23 підписана директором ТОВ «СІВЕР ТРАНС» М.Є. Ніколаєнко.

Окремо суд зазначає про виділення в окремий вид та включення до складу наданих адвокатом послуг послуги із проведення юридичних консультацій за межами робочого місця виконавця, ознайомлення з документами та матеріалами, послуги з правового аналізу дій відповідача та підготовки відповідних документів та доказів, які, на переконання суду, не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов`язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, в даному випадку позивача, а відтак поглинаються послугами підготовки та подання до суду позовної заяви у даній справі.

В контексті понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.

Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат на професійну правничу допомогу з позивача саме в розмірі 21000,00 грн., адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.

Також судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

За висновками суду, стягнення повної вартості послуг, визначених в акті виконаних робіт на загальну суму 21000,00 грн., не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені заявником (справедлива сатисфакція).

Отже, враховуючи викладене, дослідивши надані позивачем докази, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, типовість даного спору, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення з відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн. підлягає зменшенню до 9169,00 грн. (виходячи з надання послуг тривалістю 15,5 год.), що відповідає критерію пропорційності та розумності.

Аналогічну позицію виклав у своїй постанові Верховний Суд від 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Як вказано в колегією суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 30.11.2020 року у справі № 922/2869/19, висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 11.11.2021 року у справі № 910/7520/20.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведених висновків суду про зменшення витрат, заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 9169,00 грн.

Керуючись ст. ст.123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Поновити провадження з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/1185/23.

2. Заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕР ТРАНС" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/1185/23 задовольнити частково.

3. Стягнути з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕР ТРАНС" (вул. Мачеретівська 10/1, м. Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 37418665) 9169,00 грн. (дев`ять тисяч сто шістдесят дев`ять грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

4. В задоволенні заяви позивача в частині стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 22 липня 2024 року.

Суддя А.М.Селівон