Рішення

від 27.06.2024 по справі 910/2794/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2024Справа № 910/2794/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дишкант Д.В., розглянув матеріали господарської справи

За позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України

до 1) Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррембудсервіс "

3) Державного університету інфраструктури та технологій

про визнання недійсним договору та повернення нежитлового приміщення

За участю представників учасників справи:

від прокуратури Синюк І.А.

від позивача не з`явився

від відповідача-1 Павленко А.В.

від відповідача-2 Рогова Є.І.

від відповідача-3 Горбан Є.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррембудсервіс", Державного університету інфраструктури та технологій, в якому просить суд:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 8916 від 30.09.2021, укладений між РВ ФДМ України по місту Києву, ТОВ "Інтеррембудсервіс " та Державним університетом інфраструктури та технологій, предметом якого є державне нерухоме майно - нежитлові приміщення на першому поверсі гуртожитку, площею 148,20 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 25;

- зобов`язати ТОВ "Інтеррембудсервіс" повернути Державному університету інфраструктури та технологій за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлові приміщення на першому поверсі гуртожитку, площею 148, 20 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 25.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Київською міською прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено факт порушення інтересів держави при передачі в оренду нерухомого майна, що належить державі в особі Міністерства освіти і науки України та перебуває на балансі навчального закладу, встановлено, що Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 8916 від 30.09.2021 укладено з порушенням вимог Законів України "Про освіту", "Про оренду державного та комунального майна", "Про управління об?єктами державної власності".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого засідання на 11.04.2024 о 14:00 год.

08.04.2024 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшли пояснення по справі, які в подальшому надійшли до суду поштовим відправленням 16.04.2024, в яких останній підтримує заявлені прокурором позовні вимоги.

11.04.2024 від Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву, а також від Державного університету інфраструктури та технологій надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 11.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 02.05.2024.

Відповідачі правом на подання відзиву на позов не скористались.

У підготовчому засіданні 02.05.2024 присутні представники відповідачів повідомили суду, що не планують подавати заяви по суті або письмові пояснення щодо заявлених прокурором позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2024.

17.05.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррембудсервіс" надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 20.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 13.06.2024.

21.05.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррембудсервіс" подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке реалізовано останнім 28.05.2024, що підтверджується підписом представника відповідача на вказаному клопотанні.

04.06.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррембудсервіс" подано клопотання про відкладення судового засідання, а також відзив на позовну заяву прокурора у даній справі.

Крім того, 10.06.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррембудсервіс" подані додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 13.06.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 27.06.2024.

25.06.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррембудсервіс" подані додаткові пояснення, а також заява про стягнення витрат на правничу допомогу.

26.06.2024 від прокуратури надійшли пояснення.

У судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляд у справи, в судовому засіданні 27.06.2024 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

За результатами аукціону від 06.09.2021, переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеррембудсервіс», 30.09.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець), ТОВ «Інтеррембудсервіс» (орендар) та Державним університетом інфраструктури та технологій (балансоутримувач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 8916 (далі - Договір).

Відповідно до Договору орендоване майно обліковується на балансі Державного університету інфраструктури та технологій (п. 3.3 Змінюваних умов Договору), передано в оренду для використання згідно з п. 7 Змінюваних умов та може бути використано Орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд Орендаря, якщо Майно не використовується в діяльності закладу протягом більше трьох років.

Строк дії Договору оренди - три роки з дати набрання чинності цим договором 30.09.2024 (п. 12.1 Змінюваних умов).

Згідно з пунктом 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акту приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем та Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього Договору.

Відповідно до вимог п. 4.1. у разі припинення Договору Орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, то разом із таким поліпшенням/капітальним ремонтом. Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акту повернення з оренди орендованого Майна.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, згідно з актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.09.2021, на виконання Договору відповідач-3 передав Орендарю - ТОВ «Інтеррембудсервіс», який прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлові приміщення на першому поверсі гуртожитку, площею 148,20 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 25, що обліковуються на балансі Відповідача-3 та належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України (п. 1 акту).

Крім того, як встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідач-3 звертався до Міністерства освіти і науки України з листами № 01/5-18 від 01.02.2021, № 01/5-78 від 02.04.2021 та № 01/5-1о від 13.04.2024, в яких просив погодити дозвіл на укладення договору оренди на 1-му поверсі гуртожитку № 3 в м. Києві, вул. Оленівська, 25, площею 148,2 кв. м. для розміщення благодійної організації - Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння розвитку навчальних закладів «Школа майбутнього».

Проте, як вказує прокурор та позивач у заявах, договір оренди № 8916 від 30.09.2021 був укладений з іншою організацією, а саме з відповідачем-2 (ТОВ «Інтеррембудсервіс») та є таким, що укладений всупереч чинному законодавству, оскільки майно (об`єкт освіти) було передано організації, яка не здійснює освітньої діяльності.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачі вказували, що майно (об`єкт освіти) не використовувалось балансоутримувачем протягом останніх трьох років та, відповідно, укладення оскаржуваного договору не суперечило вимогам законодавства та підзаконним актам Кабінету Міністрів України. При цьому умови договору не місять норм щодо обмеження його використання за конкретним цільовим призначенням.

Додатково відповідач-2 вказував на те, що один з видів діяльності відповідача-2 (ТОВ «Інтеррембудсервіс») відноситься до КВЕД 85.51 Освіта у сфері спорту та відпочинку.

Прокурор вказав, що відповідачами під час розгляду даної справи не надано суду доказів на підтвердження того, що майно, передане в оренду згідно з договором № 8916 від 30.09.2021, використовується ТОВ «Інтеррембудсервіс» для надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо навчальним закладом, пов`язані з забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу відповідно до вимог ст. 80 Закону України «Про освіту».

Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд зазначає про наступне.

Стаття 53 Конституції України передбачає, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави. Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган викот влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про вищу освіту» учасниками освітні процесу у закладах вищої освіти є: наукові, науково-педагогічні та педагог працівники; здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються у закладах ви освіти; фахівці практики, які залучаються до освітнього процесу на освіті професійних програмах; інші працівники закладів вищої освіти.

Положення ч. 1 ст. 70 Закону України «Про вищу освіту» передбачають, що матеріально-технічна база закладів вищої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріал цінності. Відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми закладу вищої освіти з метою забезпечення його статутної діяльності засновником (засновниками) закріплюються на основі права господарського відання або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 80 ЗУ «Про освіту» об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Зазначена норма Закону прямо встановлює заборону використання об`єктів освіти не за освітнім призначенням.

Разом з тим Закон допускає можливість передачі приміщень закладів освіти в оренду, як виняток, лише з метою надання послуг, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням його учасників, і які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти.

Відповідно до п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунальне майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням такі об`єкти оренди як, зокрема майно закладів освіти. Такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов`язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об`єкти можуть використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.

Обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров`я, освіти, соціально-культурного призначення (майна закладів культури, об`єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об`єктів протягом трьох років (для об`єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п`яти років (для об`єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об`єкті, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.

Разом з тим, Постанова КМУ від 03.06.2020 № 483 має підзаконний характер і повинна застосовуватися лише в контексті відповідності нормам Закону України «Про освіту», який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання імперативних норм частини 4 статті 80 цього Закону щодо заборони використання об`єктів освіти і науки за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативи правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, який відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України уповноважений приймати закони.

Також однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин, коло яких визначено ст. 92 Конституції України. Вища юридична сила закону полягає в тому, що всі підзаконні нормативи правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.

При цьому ч. 2 ст. 2 Закону України «Про освіту» визначено, що підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права на освіту, а також визначених законом автономії суб`єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу.

Таким чином, положення ч. 2 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 від «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» та норми Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, якими передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується в освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі та можливість передачі в оренду майна закладу освіти, що перебуває в аварійному стані, не використовується у діяльності таких закладів відповідно, мають застосовуватись лише в контексті норм ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання вимог цієї статті щодо заборони використання об`єктів освіти і науки не за призначенням.

Зі змісту договору не вбачається, що діяльність орендаря спрямована виключно на обслуговування учасників освітнього процесу, а не для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, Договір укладено всупереч вимогам ч. 4 ст. 80 Закону, оскільки згідно з умовами Договору оренди (предмет договору) майно передано в оренду не для використання за цільовим призначенням, передбаченим спеціальними законами, та не з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням учасників освітнього процесу.

При цьому судом не беруться до уваги посилання відповідача-2 на те, що одним з видів його діяльності є освіта у сфері спорту та відпочинку, оскільки під час розгляду даної справи сторонами не надано суду належних та допустимих доказів того, що об`єкт оренди, переданий за оскаржуваним у даній справі договором, використовується орендарем ТОВ «Інтеррембудсервіс» в діяльності, пов`язаній з діяльністю у сфері спорту та відпочинку, та така діяльність пов`язана з забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Водночас, сам по собі передбачений вид діяльності ТОВ «Інтеррембудсервіс» у сфері спорту та відпочинку (КВЕД) не вказує на те, що приміщення першого поверху гуртожитку площею 148,20 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 25 використовується в сфері спорту та відпочинку, така діяльність пов`язана з забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Крім того, судом не беруться до уваги посилання відповідачів на те, що надане відповідачу-2 в оренду приміщення не використовувалось балансоутримувачем протягом останніх трьох років, оскільки вказані твердження не доведені жодним доказом.

Також суд зазначає наступне.

Як вбачається з листів Державного університету інфраструктури та технологій № 01/5-18 від 01.02.2021, № 01/5-78 від 02.04.2021 та № 01/5-1о від 13.04.2024, адресованих Міністерству освіти і науки України, балансоутримувач просив погодити дозвіл на укладення договору оренди на 1-му поверсі гуртожитку № 3 в м. Києві, вул. Оленівська, 25 площею 148,2 кв. м. для розміщення благодійної організації, а саме - Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння розвитку навчальних закладів «Школа майбутнього».

Погодження на розміщення благодійної організації у спірному приміщенні було надано Міністерством освіти і науки України, водночас, надання дозволу на укладення договору оренди з ТОВ «Інтеррембудсервіс» на використання приміщення за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря Міністерством освіти і науки України університету не надавалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» у разі, якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, балансоутримувач протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря приймає одне з таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління; рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

Крім того, згідно з п. 30 ст. 60 ЗУ «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, надають орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Водночас, під час розгляду даної справи сторонами не надано суду доказів того, що Міністерством освіти і науки України як уповноваженим органом управління майна надавався дозвіл на передачу в оренду ТОВ «Інтеррембудсервіс» приміщення на 1-му поверсі гуртожитку № 3 в м. Києві, вул. Оленівська, 25 площею 148,2 кв. м.

За вказаних обставин, договір укладено з порушенням вимог Законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про управління об`єктами державної власності», оскільки при укладенні не дотримано процедури погодження питання щодо оренди об`єктів державної власності.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За вказаних обставин суд вважає вимоги прокурора у даній справі про визнання недійсним договором оренди № 8916 від 30.09.2021 та зобов`язання відповідача-2 повернути майно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки, як вказано вище, оскаржуваний договір укладено з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати прокуратури на оплату позову судовим збором підлягають покладенню на відповідачів в рівних частинах, а саме по 2018,67 грн на кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 8916 від 30.09.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, Товариством з обмеженою відповідльністю "Інтеррембудсервіс" та Державним університетом інфраструктури та технологій, предметом якого є державне нерухоме майно - нежитлові приміщення на першому поверсі гуртожитку, площею 148,20 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 25.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеррембудсервіс" повернути Державному університету інфраструктури та технологій за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлові приміщення на першому поверсі гуртожитку, площею 148,20 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 25.

4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 50-Г, код 19030825) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код 02910019) 2018,67 грн (дві тисячі вісімнадцять грн 67 коп.) судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррембудсервіс" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 10, код 30239994) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код 02910019) 2018,67 грн (дві тисячі вісімнадцять грн 67 коп.) судового збору.

6. Стягнути з Державного університету інфраструктури та технологій (04071, м. Київ, вул. Кирилівська, 9, код 41330257) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код 02910019) 2018,67 грн (дві тисячі вісімнадцять грн 67 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 23.07.2024.

Суддя О.Г. Удалова