Рішення

від 22.07.2024 по справі 915/246/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року Справа № 915/246/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/246/24

за позовом фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи,

АДРЕСА_1 ;

до Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; e-mail: kancel@mkrada.gov.ua, sov@mkrada.gov.ua;

про визнання поновленим договір оренди ,-

В С Т АН О В И В:

Фізична особа-підприємець Самедова Наілі Ісбендияр кизи (далі -підприємець Самедова) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд: визнати поновленим договір оренди землі від 05.11.2013 №9685, на той самий строк та на тих самих умовах, з урахуванням договору про зміни від 20.02.2017 за № 20-17, (на 4 роки, тобто до 08.12.2021), а також визнати повторно поновленим та той самий строк і на тих самих умовах ( на 4 роки, тобто 08.12.2024).

Позивач також просить про стягнення з Миколаївської міської ради грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та посиланнями на те, що відповідач, усупереч вимогам закону, не розглянув заяви позивача, подані 05.07.2017 та 26.07.2021, а також тим, що позивач після спливу договору оренди землі продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

За такими вимогами ухвалою суду від 25.03.2024 відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи №915/246/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження відповідачу строку на подання відзиву, мотивуючи тим, що завчасно не змогли підготувати відзив, оскільки існує необхідність зібрати відомості та докази від різних самостійних виконавчих органів, що потребує додаткового часу.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

Відповідно до ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Розглянувши вказане клопотання про продовження процесуального строку, суд, з метою забезпечення прав сторін, а також з урахуванням існування в Україні воєнного стану, доходить до висновку про його задоволення.

Миколаївська міська рада у відзиві, позов не визнала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням на те, що позивачем не дотримано порядку поновлення договору оренди в розумінні ст. 33 Закону України Про оренду землі, а саме не повідомлено відповідача про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк в установлені договором строки, а також не подано проект додаткової угоди.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Між сторонами у справі, на підставі рішення Миколаївської міськради від 28.08.2013 № 30/40 укладено договір оренди землі від 05.11.2013 № 9685, зареєстрований 05.11.2013 року у Миколаївській міській раді за № 9685 (далі договір). За умовами цього договору Миколаївська міська рада (орендодавець) продовжено фізичній особі підприємцю Самедової Наілі Ісбендияр кизи (орендарю) оренду земельну ділянку загальною площею 45 кв.м, у тому числі 37 кв.м. під торговим павільйоном, 8 кв.м. під проїздами, проходами та площадками (за функціональним призначенням землі комерційного використання), для обслуговування тимчасового розміщеного торгового павільйону по пр. Миру, поблизу ринку Колос, без права оформлення свідоцтва про права власності на нерухоме майно /Інгульський район/, без права передачі її в суборенду (кадастровий номер 4810136900:02:002:0062), за нормативною грошовою оцінкою 125432 грн. 74 коп., з цільовим призначенням земельної ділянки В.03.07, строком на 2 роки 8 місяців (з 05.11.2013 до 05.07.2016), а орендар зобов`язався в порядку, визначеному договором, сплачувати орендодавцю за користування цією земельною ділянкою орендну плату (п.п. 1.1, 2.1-2.4, 3.1, 4.1-4.2, 5.1-5.2 договору).

У подальшому між сторонами укладено договір від 20.02.2017 № 20-17 про зміни до договору оренди, який того ж дня зареєстрований у Миколаївській міській раді, (далі договір про зміни від 20.02.2017), у відповідності до умов якого Миколаївська міська рада на підставі свого рішення від 08.12.2016 № 11/18 продовжила дію договору до 08.12.2017 (п. 1.3 договір про зміни від 20.02.2017).

Позивач 05.07.2017 та 26.07.2021 через Центр надання адміністративних послуг звертався до Миколаївської міської ради із заявами про укладення додаткової угоди про поновлення спірного договору оренди, і не заперечується Миколаївською міською радою.

Зазначені заяви відповідачем залишено без реагування. За твердженнями підприємця Самедової, не спростованими Миколаївською міською радою, останньою не прийнято рішення щодо продовження строку спірного договору оренди чи про відмову в його продовженні.

Підприємцем Самедово подано лист Головного управління ДПС у Миколаївській області від 25.06.2021 № 14868/6/14-29-51-01-12-03, із якого випливає, що на підставі даних інформаційної системи податкового органу у період з 01.01.2017 по 01.06.2021 підтверджено орендну оплату за землю в сумі 26998 грн. 92 коп., що також підтверджується квитанціями Приватбанку.

Предметом позовних вимог у вказаній справі є визнання укладеними додаткових угод до договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Зазначений висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі. І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 915/1003/20, у якій враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 594/376/17-ц та № 313/350/16-ц, також акцентовано увагу на необхідності дотримання строку звернення орендаря з наміром поновити відповідний договір.

Так, для поновлення договору оренди відповідно до положень частини 6 статті Закону України "Про оренду землі" і задоволення позову про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, орендарю слід у відповідний строк звернутись до орендодавця з листом про намір скористатись переважним правом на поновлення з доданим до нього проектом додаткової угоди.

Частиною 2 статті 33 вказаного вище закону встановлено, що орендар повинен повідомити орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Тобто в цій статті передбачено, що таке звернення повинно бути вчинене у строк встановлений самим договором оренди, проте не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди.

Така конструкція вказаної статті передбачає, що у випадку відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та незакріплення останнього в договорі, цей строк визначено нормативно не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, перевагу має договірний строк, визначений та встановлений сторонами в договорі оренди землі.

Як вище вказано, строк дії договору оренди землі від 05.11.2013 № 9685, з урахуванням договору про зміни від 20.02.2017, передбачено до 08.12.2017. У той же час, згідно з п. 3.1 договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку цього договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень статті 526 вказаного Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1).

Частиною 1 статті 651 наведеного кодексу визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладення спірного договору, щодо визначення строку повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, вказує, що сторонами у договорі має бути встановлений строк для повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди.

Із наведених положень законодавства вбачається, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі обов`язки будуть виконані у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Позивач вказаний у договорі строк пропустив і звернувся до відповідача із заявами про поновлення договору на новий строк 05.07.2017 та 26.07.2021, що унеможливлює, з урахуванням наведених вище правових висновків та умов договору, задоволення позову про поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки орендарем було порушено процедуру повідомлення про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди.

Посилання підприємця Самедової в обґрунтування позову на статтю 126-1 Земельного кодексу України безпідставні, оскільки на період дії договору оренди, зазначена норма Земельного кодексу була відсутня.

Інші аргументи сторін не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог, оскільки стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом.

Ураховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати, у відповідності із п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Коваль.