Постанова
від 17.07.2024 по справі 539/4686/21
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 539/4686/21

провадження № 61-13374св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області

в інтересах Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області,

відповідачі: дочірнє підприємство «Нафком-Агро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, у складі судді Алтухової О. С., від 08 лютого 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Одринської Т. В., Пікуля В. П., від 01 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2021 року керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області І. Кінаш в інтересах Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області звернувся до суду з позовними заявами до:

- дочірнього підприємства (далі - ДП) «Нафком-Агро», ОСОБА_1 , державного реєстратора комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Маляр Т. М. про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності (справа № 539/4686/21);

- ДП «Нафком-Агро», ОСОБА_3 , державного реєстратора комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Маляр Т. М. про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності (справа № 539/4690/21);

- ДП «Нафком-Агро», ОСОБА_2 , державного реєстратора комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Даценко Л. В. про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності (справа № 539/4691/21).

2. Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області

від 11 жовтня 2022 року справу № 539/4686/21 об`єднано в одне провадження зі справами № 539/4690/21, № 539/4691/21. Об`єднаній справі присвоєно

№ 539/4686/21.

3. Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області

від 11 жовтня 2022 року виключено з числа відповідачів державних реєстраторів комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

4. Позов обґрунтований тим, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 14 травня 2019 року у справі № 917/300/19 задоволені позовні вимоги ДП «Нафком-Агро» до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Визнано за ДП «Нафком-Агро» право власності на об`єкти нерухомості:

- склад, загальною площею 868 кв. м, вісову загальною,

площею 31,7 кв. м, ЗАВ-20, критий тік, загальною площею 133,1 кв. м, гараж, загальною площею 1 923,2 кв. м, розташованих за адресою:

АДРЕСА_1 ;

- гараж, загальною площею 310,9 кв. м, гараж, загальною

площею 548,9 кв. м, майстерню, загальною площею 1 368,4 кв. м, котельню, загальною площею 147,5 кв. м, гараж, загальною площею 257,7 кв. м, прохідну, загальною площею 115,9 кв. м, гараж (мийку), загальною площею 49,9 кв. м, ангар (склад), загальною площею 327,9 кв. м, гараж, загальною площею 511,3 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_2 ;

- ангар, загальною площею 1 649,4 кв. м, та майстерню, загальною площею 619,9 кв. м, розташованих за адресою:

АДРЕСА_3 . Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2020 року задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 14 травня 2019 року у справі

№ 917/300/19. У задоволенні позову ДП «Нафком-Агро» відмовлено.

6. У період між ухваленими судовими рішеннями ДП «Нафком-Агро» відчужило спірне майно фізичним особам.

7. Посилаючись на викладене, прокурор просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області

Маляр Т. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48061052 від 02 серпня 2019 року, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності за ДП «Нафком-Агро» на склад, загальною площею 868 кв. м, вісову, загальною площею 31,7 кв. м, ЗАВ-20, критий тік, загальною площею 133,1 кв. м, гараж, загальною площею 1 923,2 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнати недійсним договір купівлі-продажу № 717 від 28 серпня 2019 року, укладений між ДП «Нафком-Агро» та ОСОБА_1 стосовно вказаної групи нежитлових будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ,

скасувати державну реєстрацію права приватної власності на вказане нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , проведену за ОСОБА_1 , з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на нерухоме майно;

Маляр Т. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48069541 від 02 серпня 2019 року, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності за ДП «Нафком-Агро» на гараж, загальною площею 310,9 кв. м, гараж, загальною площею 548,9 кв. м, майстерню, загальною площею 1 368,4 кв. м, котельню, загальною площею 147,5 кв. м, гараж, загальною площею 257,7 кв. м, прохідну, загальною площею 115,9 кв. м, гараж (мийка), загальною площею 49,9 кв. м, ангар (склад), загальною площею 327,9 кв. м, гараж, загальною площею 511,3 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1885986353228,

визнати недійсним договір купівлі-продажу № 720 від 28 серпня 2019 року, укладений між ДП «Нафком-Агро» та ОСОБА_3 стосовно вказаної групи нежитлових будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 ,

скасувати державну реєстрацію права приватної власності на вказане нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , проведену за ОСОБА_3 , з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_3 на нерухоме майно;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Даценко Л. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48040437 від 01 серпня 2019 року, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності за ДП «Нафком-Агро» на ангар, загальною площею 1 649,4 кв. м, та майстерню, загальною

площею 619,9 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1884586353228,

визнати недійсним договір купівлі-продажу № 716 від 28 серпня 2019 року, укладений між ДП «Нафком-Агро» та ОСОБА_2 стосовно вказаної групи нежитлових будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ,

скасувати державну реєстрацію права приватної власності на вказане нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , проведену за ОСОБА_2 , з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області

від 08 лютого 2023 року у задоволенні позову прокурора відмовлено.

9. Суд першої інстанції вказав, що державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно була проведена за ДП «Нафком-Агро» на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, а тому було обов`язковим до виконання. На час укладання оспорюваних договорів купівлі-продажу рішення Господарського суду Полтавської області від 14 травня 2019 року у справі

№ 917/300/19 було чинним.

10. Під час розгляду справи не встановлено обставин, які могли б свідчити про недобросовісність відповідачів, при укладанні оспорюваних договорів, покупці не знали і не могли знати, навіть проявивши розумну обачність, про те, що рішення суду, на підставі якого у продавця виникло право власності на нерухоме майно, буде скасовано більш ніж через рік після укладення оспорюваних прокурором правочинів. Крім того, на час укладення договорів купівлі-продажу було запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

11. Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 лютого

2023 року в частині відмови у задоволенні вимог прокурора про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ДП «Нафком-Агро» скасовано, а провадження у справі в цій частині закрито.

В іншій частині рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 лютого 2023 року змінено щодо мотивів відмови у задоволенні позову.

12. Колегія суддів, закриваючи провадження у цивільній справі в частині вимог щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ДП «Нафком-Агро», вважала, що в цій частині позов пред`явлено в інтересах держави до юридичної особи, а тому ці вимоги мають бути розглянуті в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

13. Змінюючи рішення суду в частині мотивів відмови у задоволенні інших позовних вимог, апеляційний суд вказав на їх неефективність, оскільки за обставин цієї справи належним способом захисту порушених прав державиє пред`явлення позову про витребування майна із володіння кінцевих набувачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У касаційній скарзі заступник керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. 07 вересня 2023 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури Титарчук І. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 лютого

2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня

2023 року.

16. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які у листопаді 2023 року надійшли до Верховного Суду.

17. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. Підставою касаційного оскарження судових рішень прокурор зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року

у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц,

від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року

у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 16 лютого 2021 року

у справі № 910/2861/18, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17,

від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 22 червня 2021 року

у справі № 200/606/18, від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19,

від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року

у справі № 143/591/20, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/,

від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, від 22 серпня 2018 року

у справі № 925/1265/16, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/16, від 15 червня 2021 року у справі

№ 904/5726/19, від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц, від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі

№ 488/5027/14-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц,

від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 30 травня 2018 року

у справі № 569/2749/15-ц, у постановах Верховного Суду від 03 березня

2021 року у справі № 913/175/20, від 24 січня 2020 року у справі

№ 910/10987/18, від 26 липня 2018 року у справі № 926/1111/15, від 05 лютого 2020 року у справі № 297/616/17, від 17 червня 2020 року у справі

№ 922/2246/19, від 17 березня 2021 року у справі № 922/634/19, у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року в справі № 6-76цс13

(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. Зауважує, що територіальна громада не набула право власності на спірні об`єкти нерухомого майна через державну реєстрацію права власності за відповідачами, а тому висновки суду про можливість витребування спірного майна є помилковими.

20. Також судами попередніх інстанцій не враховано обставини, встановлені у постанові Східного апеляційного господарського суду

від 05 жовтня 2020 року у справі № 917/300/19 та рішенні Господарського суду Полтавської області від 06 вересня 2020 року у справі № 917/616/18.

21. Вказує, що за умови скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 14 травня 2019 року у справі № 917/300/19, яке стало підставою для реєстрації права власності за ДП «Нафком-Агро» на нерухоме майно, не можна ототожнювати відповідачів з добросовісними набувачами.

22. Вважає, що за обставин цієї справи втручання держави у право відповідачів на мирне володіння спірний майном є законним.

23. Стверджує, що вимоги до відповідачів є однорідними, пов`язаними між собою, тому можуть буди об`єднанні в одне провадження і підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

24. У листопаді 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат

Антіхович В. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. Наголошує, що

ОСОБА_2 не міг і не повинен був передбачати можливість скасування судового рішення, на підставі якого продавець набув право власності. Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів про набуття майном статусу безхазяйного чи подання міською радою відповідної заяви до суду.

Обставини справи, встановлені судами

25. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14 травня

2019 року у справі № 917/300/19 задоволені позовні вимоги ДП «Нафком-Агро» до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Визнано за ДП «Нафком-Агро» право власності на такі об`єкти нерухомості:

- склад, загальною площею 868 кв. м, вісову загальною,

АДРЕСА_1 ;

- гараж, загальною площею 310,9 кв. м, гараж, загальною

АДРЕСА_2 ;

- ангар, загальною площею 1 649,4 кв. м, та майстерню, загальною площею 619,9 кв. м, розташованих за адресою:

АДРЕСА_4 . 02 серпня 2019 року зареєстровано право власності за ДП «Нафком-Агро» на групу нежитлових будівель і споруд, а саме: склад, загальною площею 868 кв. м, вісова, загальною площею 31,7 кв. м, ЗАВ-20, критий тік, загальною площею 133,1 кв. м, гараж, загальною площею 1 923,2 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1885568053228, індексний номер 48061052.

27. 28 серпня 2019 року за договором купівлі-продажу № 717 ДП «Нафком-Агро» відчужено ОСОБА_1 вказану групу нежитлових будівель і споруд за адресою:

АДРЕСА_5 . 02 серпня 2019 року зареєстровано право власності ДП «Нафком-Агро» на групу нежитлових будівель і споруд, а саме: гараж, загальною

площею 310,9 кв. м, гараж, загальною площею 548,9 кв. м, майстерня, загальною площею 1 368,4 кв. м, котельня, загальною площею 147,5 кв. м, гараж, загальною площею 257,7 кв. м, прохідна, загальною

площею 115,9 кв. м, гараж (мийка), загальною площею 49,9 кв. м, ангар (склад), загальною площею 327,9 кв. м, гараж, загальною площею 511,3 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1885986353228, індексний номер 48069541.

29. 28 серпня 2019 року за договором купівлі-продажу № 720ДП «Нафком-Агро» відчужено ОСОБА_3 вказану групу нежитлових будівель і споруд за адресою:

АДРЕСА_6 . 01 серпня 2019 року зареєстровано право власності ДП «Нафком-Агро» на групу нежитлових будівель і споруд, а саме: ангар, загальною

площею 1 649,4 кв. м, майстерня, загальною площею 619,9 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1884586353228, індексний номер 48040437.

31. 28 серпня 2019 року за договором купівлі-продажу № 716 ДП «Нафком-Агро» відчужено ОСОБА_2 вказану групу нежитлових будівель і споруд за адресою:

АДРЕСА_7 . Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2020 року задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 14 травня 2019 року у справі

№ 917/300/19. У задоволенні позову ДП «Нафком-Агро» відмовлено.

33. 17 грудня 2020 року Лубенська окружна прокуратура листом

№ 33-10709вих-20 звернулася до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області із про взяття на облік вказаного нерухомого майна як безхазяйного.

34. 13 січня 2021 року рішенням державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лубенської міської ради, відмовлено у взятті на облік як безхазяйного спірного нерухомого майна у зв`язку з тим, що у державному реєстрі наявні записи про державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

35. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

36. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

37. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності, заявлених до ДП «Нафком-Агро»

38. Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

40. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

41. Спір у цій справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ДП «Нафком-Агро» є спором між Лубенською міською радою, в інтересах якої діє прокурор, та юридичною особою - ДП «Нафком-Агро».

42. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених позовних вимог належить до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

43. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

44. За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зазначеній частині та закриття провадження в справі, відкритого за цими вимогами.

Щодо належного та ефективного способу захисту

45. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

46. Згідно із частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

47. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16.

48. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 16 лютого 2021 року у справі

№ 910/2861/18.

49. Позовна заява у розглядуваній справі подана керівником Лубенської окружної прокуратури Полтавської області І. Кінаш в інтересах Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області у зв`язку із незаконним, на його думку, заволодінням відповідачами нерухомим майном, яке є безхазяйним.

50. Велика Палата Верховного Суду у справі № 359/3373/16-ц у постанові від 23 листопада 2021 року вказувала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

51. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

52. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16,

від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року

у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.

53. Отже, вимоги про визнання недійсними договір купівлі-продажу, не відповідають належному способу захисту.

54. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

55. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.

56. Враховуючи наведене, апеляційний суд у зазначеній частині дійшов правильного висновку про зміну мотивів рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог прокурора в цій частині.

57. Доводи касаційної скарги щодо неможливість обрання позивачем такого способу захисту як витребування майна з огляду на те, що територіальна громада стане власником спірного майна після завершення процедури визнання його безхазяйним у порядку статті 335 ЦК України, а державна реєстрації права власності на вказане майно за фізичними особами перешкоджає цій процедурі, є безпідставними, оскільки прокурор, звернувшись до суду з вимогами про витребування майна, одночасно не позбавлений можливості доводити, що спірне майно є безхазяйним та, відповідно, має бути передане у комунальну власність територіальної громади, зокрема у спосіб його витребування.

58. У цьому контексті колегія суддів зауважує, що витребування спірного нерухомого майна потребує оцінки добросовісності дій її фактичних реєстраційних володільців, а також оцінки пропорційності втручання у їх право власності у відповідності до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

59. У постанові від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення.

60. За встановлених обставин, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновками, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц,