Ухвала

від 22.07.2024 по справі 953/1984/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2024 року

м. Київ

справа № 953/1984/23

провадження № 51-343 впс 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні подання Харківського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження №953/1984/23 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 липня 2024 року, з Харківського апеляційного суду до іншого суду апеляційної інстанції в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вищезазначене подання, в якому голова Харківського апеляційного суду просить вирішити питання про направлення кримінального провадження №953/1984/23 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 липня 2024 року, якою продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22022220000002245 від 05 липня 2022 року, до іншого апеляційного суду.

Зі змісту подання вбачається, що 05 липня 2024 року до Харківського апеляційного суду надійшла вказана вище апеляційна скарга захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 липня 2024 року.

На обґрунтування вищевказаних вимог зазначено, що після задоволення відводів, самовідводів суддів з розгляду кримінальних справ у Харківському апеляційному суді відсутня можливість виконати вимоги ч. 4 ст. 31 КПК та утворити повноважний склад суду для розгляду відповідної апеляційної скарги.

Учасникам судового провадження було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали подання, перевіривши доводи, наведені у ньому, Суд дійшов наступного висновку.

Частиною 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.

Відповідно до положень, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

З наданих до Суду матеріалів провадження вбачається, що до Харківського апеляційного суду надійшли матеріали провадження №953/1984/23 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 липня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів.

З протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу справи між суддями Харківського апеляційного суду від 05 липня 2024 року вбачається, що розподіл справи не відбувся через відсутність необхідної кількості суддів для розподілу справи.

Так, станом на 05 липня 2024 рокудо складу судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду входять 7 суддів, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Водночас, ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2023 року, під час розгляду апеляційної скарги захисника обвинуваченої ОСОБА_5 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2023 року у справі №636/1746/23,задоволено відвід головуючому судді ОСОБА_11 .

В подальшому, ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року задоволено заявлений захисникомвідвід колегії суддівОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року задоволено самовідвід судді ОСОБА_7 від розгляду відповідної справи, а ухвалою цього ж суду від 28 грудня 2023 року- суддів ОСОБА_12 та ОСОБА_8 .

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ, з чого вбачається, що запровадження спеціалізації не є обов`язковим.

Пунктами 2.3.21 та 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України) установлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.

Єдиною умовою врахування спеціалізації, передбаченої КПК, є визначення головуючого у складі суду під час розгляду в апеляційному порядку кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи.

Рада суддів України у рішенні від 11 червня 2021 року № 18 роз`яснила, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.

Як убачається із подання суду апеляційної інстанції, наданих матеріалів провадження, в тому числі протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 липня 2024 року, автоматизований розподіл не відбувся з причин неможливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у зв`язку із відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.

При цьому, станом на 05 липня 2024 року судді судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду не мають права брати участь у розгляді вказаної справи, оскільки щодо них є ухвали про задоволення відводів, самовідводів.

Водночас Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Харківському апеляційному суді (в редакції від 29 січня 2024 року) не передбачено можливості визначення головуючим у кримінальних провадженнях суддів, які входять до складу судової палати з розгляду цивільних справ.

Таким чином, враховуючи те, що всі судді судової палати з розгляду кримінальних справ не мають права брати участь у розгляді зазначеного провадження, викладені у поданні Харківського апеляційного суду обставини свідчать про відсутність об`єктивної можливості виконати вимоги ч. 4 ст. 31 КПК.

Відтак, з подання суду апеляційної інстанції вбачається, що у Харківському апеляційному суді вичерпані всі можливості для формування складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 липня 2024 року.

З урахуванням викладеного подання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК, у разі, якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає за необхідне направити матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 липня 2024 року з Харківського апеляційного суду до Полтавського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 31, 32, 34 КПК, Суд

постановив:

Подання Харківського апеляційного суду задовольнити.

Кримінальне провадження №953/1984/23 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 липня 2024 року направити з Харківського апеляційного суду до Полтавськогоапеляційного суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3