Рішення

від 22.07.2024 по справі 120/18593/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 липня 2024 р. Справа № 120/18593/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

21.11.2023 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав про протиправні дії та бездіяльність відповідачів щодо:

- обчислення та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 24.11.2020 по 31.12.2022 включно із врахуванням фіксованої суми індексації;

- обчислення та виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018;

- обчислення та виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (вихідна допомога) без врахування посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеним законом на 1 січня 2023 року та індексації грошового забезпечення;

- обчислення та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 у розмірі 30 000 грн за кожен місяць дії воєнного стану у 2022 році, а саме у березні 2022 року 29550,69 грн та у квітні 2022 року 5806,45 грн;

- обчислення та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без урахування індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Ухвалою від 12.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 120/17474/23, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Витребувано у відповідачів додаткові докази.

Ухвалою від 12.12.2023 про роз`єднання позовів вирішено роз`єднати позовні вимоги ОСОБА_1 в адміністративній справі № 120/17474/23, зокрема шляхом виділення в самостійне провадження, крім інших, і позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення, Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;

про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення, Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;

про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення, Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;

про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення, Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;

про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення, Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (вихідна допомога) без врахування посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеним законом на 1 січня 2023 року та індексації грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок і здійснити виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (вихідна допомога) із врахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеним законом на 1 січня 2023 року та індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.

Ухвалою від 13.12.2023 суд прийняв до свого провадження адміністративну справу № 120/18593/23.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 вказує, що з 24.11.2020 по 06.08.2023 проходив військову службу у В/ч НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у В/ч НОМЕР_2 . Наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 06.08.2023 позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

На переконання позивача, відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.

У зв`язку зі скасуванням пункту 6 Постанови № 103 та поновлення попередньої редакції пункту 4 Постанови № 704, на думку позивача, з 29.01.2020 відбулися зміни в законодавстві, враховуючи які у відповідача виник обов`язок провести перерахунок та виплачувати грошове забезпечення з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13,14 до Постанови № 704.

Проте відповідачами такий перерахунок грошового забезпечення проведено не було, та з 30.01.2020 по 19.05.2023 проводилася виплата грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, що були визначенні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за вищезазначений період з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних особі, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Крім того, позивач не погоджується з діями Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення, Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (вихідна допомога) без врахування посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеним законом на 1 січня 2023 року та індексації грошового забезпечення

Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

29.12.2023 на адресу суду надійшов відзив В/ч НОМЕР_2 , у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 (в редакції, що була чинною до 24.02.2018) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103, що набрала законної сили 24.02.2018 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів з військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.

При цьому, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Проте, позивач посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 під час розгляду якої визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Однак, представник відповідача, посилаючись на положення ч. 5 ст. 245 КАС України, зауважив, що чинність п. 4 Постанови №704 у попередній редакції судовим рішенням не відновлюється.

Представник вказав, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-ХІІІ були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом на 29.01.2020, неконституційними не визнавалися.

Водночас, Постанова № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом. Юридична сила закону, як джерела права, його місце в системі нормативно- правових актів закріплені в Конституції України.

Відтак, вказаний пункт Постанови № 704 в редакції до 24.02.2018, не підлягає застосуванню, оскільки його частина суперечить нормам розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ.

Таким чином, на думку відповідача, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, за період з 29.01.2020 є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

03.01.2024 до суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 , в якому представник відповідача наводить аргументи аналогічні аргументам відзиву В/ч НОМЕР_2 та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою від 22.07.2024 суд повернув без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 09.12.2020 № 239 генерал-майора ОСОБА_1 призначеного наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 24.11.2020 № 601 на посаду командувача підготовки командування Повітряних Сил Збройних Сил України, який прибув з В/ч НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 з 09.12.2020 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.

Наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 05.08.2023 № 217 генерал-майора ОСОБА_1 , командувача підготовки командування Повітряних Сил Збройних Сил України, звільнено наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 23.05.2023 № 617 з 06.08.2023 було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

У вересні 2023 року представник позивача звернувся до В/ч НОМЕР_1 із адвокатським запитом, в якому, крім іншого просив надати інформацію про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.11.2020 по 06.08.2023.

Листом від 11.09.2023 № 350/118/2878/пс В/ч НОМЕР_2 повідомила про неможливість надання інформації про виплату грошового забезпечення та індексації позивача за період з 24.11.2020 по 08.12.2020, у зв`язку з тим, що в цей період ОСОБА_1 проходив службу у В/ч НОМЕР_4 в АДРЕСА_1 . В той же час надали довідку про нараховане грошове забезпечення за період з грудня 2020 по серпень 2023 року.

З довідки В/ч НОМЕР_2 від 11.09.2023 № 476 судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з січня 2021 року по січень 2023 року нараховувалась індексація грошового забезпечення, а у серпні 2023 року було нараховано вихідну допомогу 2388455 грн.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, а при обрахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (вихідна допомога) не враховано посадовий оклад та оклад за військовим званням з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб , визначений законом на 1 січня відповідного календарного року та індексації грошового забезпечення, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Першочергово суд вважає за необхідне зазначити, що в межах заявленого позову позивач фактично не погоджується з діями В/ч НОМЕР_1 та В/ч НОМЕР_2 щодо обрахунку його грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023.

Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, Постановою № 103 до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, з 01.03.2018 Урядом України запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З наведеного суд доходить до висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Водночас, 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704", відповідно до пункту 4 якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривень.

Тобто з дня набрання чинності Постановою № 481, тобто з 20.05.2023 розрахунковою величиною для визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1762 гривень.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідачі протиправно здійснювали обчислення та виплату позивачеві в заниженому розмірі за період з 09.12.2020 (дата зарахування до списків В/ч НОМЕР_1 , наказ командира В/ч НОМЕР_1 від 09.12.2020 № 239) по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням), без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.

З метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе зобов`язати В/ч НОМЕР_2 здійснити позивачу з 09.12.2020 по 19.05.2023 перерахунок грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позивачем вимог з частині протиправності дій відповідачів щодо обрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 08.12.2020, адже згідно з наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 09.12.2020 № 239 генерал-майора ОСОБА_1 призначеного наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 24.11.2020 № 601 на посаду командувача підготовки командування Повітряних Сил Збройних Сил України, який прибув з В/ч НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 саме з 09.12.2020 зараховано до списків особового складу В/ч НОМЕР_1 та на всі види забезпечення. Відповідно саме з 09.12.2020 у відповідача виник обов`язок нарахування і виплати грошового забезпечення позивачу. Відтак у задоволенні вимог у цій частині слід відмовити.

З приводу обрахунку розміру вихідної допомоги (одноразової грошової допомоги при звільненні), яка мала місце у серпні 2023 року, суд зазначає про наступне.

Частиною 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога, обрахунок якої здійснюється у визначеному Законом відсотковому значенні за кожний повний календарний рік служби, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 5 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

З аналізу наведених норм вбачається, що як одноразова грошова допомога при звільненні виплачується під час звільнення військовослужбовця.

При цьому, розмір таких виплат обраховується із грошового забезпечення станом на час звільнення зі служби.

В даному ж випадку, позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 06.08.2023 (наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2023 № 217).

Таким чином, станом на час звільнення позивача зі служби (06.08.2023), пункт 4 Постанови № 704 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023, та передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З огляду на викладене, відсутні підстави для обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня 2023 року.

Отже, у цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в постанові від 15.04.2024 по справі № 120/12975/23.

Щодо позовних вимог в частині протиправності дій відповідача щодо обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні (вихідної допомоги) без урахування індексації грошового забезпечення, суд вказує про наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII).

Статтею 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.

Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Так з наявної у матеріалах справи довідки В/ч НОМЕР_2 від 11.09.2023 № 476 вбачається, що ОСОБА_1 у період з січня 2021 року по січень 2023 року - року виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні (вихідна допомога).

Відтак, оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку спірної виплати.

З урахуванням наведеного позовні вимоги у цій частині належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні (вихідної допомоги) без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні (вихідну допомогу) з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити частково, водночас обравши при цьому правильний і найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 09.12.2020 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 09.12.2020 по 19.05.2023 , виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні (вихідної допомоги) без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні (вихідну допомогу) з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 );

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.07.2024.

Суддя Томчук Андрій Валерійович