Ухвала

від 22.07.2024 по справі 120/7624/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

22 липня 2024 р.Справа № 120/7624/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження заяву про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій.

Позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій відповідача щодо перевірки скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в кандидатській дисертації ОСОБА_1 (реєстраційний № 28-АД від 25.09.2023).

Заявник зазначає, що 25.09.2023 Національне агентство зареєструвало за № 28-АД скаргу/повідомлення скаргу ОСОБА_2 (яка надійшла в електронній формі) про наявність фактів академічного плагіату у захищеній позивачем 18.04.2017 Дисертації.

06.10.2023 Комітет з питань етики Національного агентства ухвалив рішення № 45 (58), у якому встановив відповідність скарги вимогам пунктів 4-7 Порядку розгляду скарги/повідомлення щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 24.10.2023 та прийняв таку до розгляду.

В подальшому, Комітет на засіданні, проведеному 29.05.2024, дійшов висновку про наявність фактів академічного плагіату у Дисертації заявника та ухвалив рішення № 45 (110), яким вирішив винести на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату)

Тому, з метою зобов`язання відповідача утриматися від подальшого розгляду скарги/повідомлення ОСОБА_2 про наявність фактів в кандидатській дисертації ОСОБА_1 (реєстраційний № 28-АД від 25.09.2023) та прийняття на її підставі рішення про встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 "Електрохірургічне лікування кіст печінки (клініко-експериментальне дослідження"), захист якої відбувся 18.04.2017 , позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 12.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

02.07.2024 представник Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти подав відзив на позовну заяву.

Також 02.07.2024 відповідач подав до суду клопотання, у якому просив закрити провадження у справі, оскільки на переконання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, справу № 120/7624/24 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Представник відповідача вказує, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти не є суб`єктом владних повноважень, оскільки не є органом державної влади, не здійснює публічно-владних управлінських функцій та не надає адміністративних послуг. Разом з цим, представник відповідача зазначає, що чинне законодавство України не містить жодної норми, яка б визначала право відповідача здійснювати від імені держави владні управлінські функції. Так, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним оганом, юридичною особою публічного права, яка діє згідно з ЗУ "Про вищу освіту" і статутом, що затверджений КМУ.

Крім того, заявник у клопотанні звертає увагу суду, що наразі не існує жодної норми чинного законодавства, які б вказували на приналежність Національного агентства до системи органів виконавчої влади. В свою чергу жодних владних функцій Національне агентство не здійснює, оскільки це орган, із забезпечення якості вищої освіти, який формується із представників закладів вищої освіти, наукових установ, об`єднань роботодавців та здобувачів вищої освіти, які відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про вищу освіту» виконують покладені на них функції на підставі укладених з ними цивільно-правових договорів, що у свою чергу не корелюється із статтею 1, статтею 2 Закону України «Про державну службу».

Відповідач зауважує, звернення позивача до суду з цим позовом зумовлене необхідністю захисту його майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин відповідно спір між позивачем і відповідачем не носить ознаки публічно-правовогота не може розглядатися адміністративним судом.

В той же час рішення Національного агентства, прийняті за наслідками розгляду скарги/повідомлення встановлюють лише сам факт наявності/ відсутності академічного плагіату, а отже не є юридично значимим, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки.

Рішення Національного агентства щодо наявності чи відсутності академічного плагіату в дисертаційному дослідженні, яке приймається за результатами розгляду подання Комітету з питань етики ніяким чином не позбавляє позивача присвоєного наукового ступеня, адже у даному випадку рішення про позбавлення наукового ступеня приймає Міністерство освіти і науки України.

В контексті проведення перевірки скарги від 25.09.2023 № 28-АД, заявник наголошує, що ні Комітет з питань етики, ні Національне агентство не є суб`єктом владних повноважень та не реалізує публічно-владні управлінські функції, а рішення Національного агентства про наявність чи відсутність академічного плагіату в дисертаційному дослідженні не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а є організаційним документом, який має констатуюче значення і не породжує для позивача будь-яких юридично-значимих наслідків та не впливає на його права, обов`язки чи охоронювані законом інтереси. Таке рішення приймає МОН в межах своїх повноважень.

05.07.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив та заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі. У своїх запереченнях ОСОБА_1 , спростовуючи аргументи відповідача, посилається на правову позицію висловлену Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 08.04.2024 у справі № 120/14882/23, від 25.06.2024 № 120/11425/23.

Розглянувши клопотання про закриття провадження по справі, враховуючи заперечення позивача з приводу цього питання, дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок закриття провадження у справі врегульовано статтею 238 КАС України.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Визначаючись із тим, чи належить розглядати даний позов за правилами адміністративного судочинства чи за правилами іншого судочинства, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 4 КАС України:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернулася із цим позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти як до суб`єкта владних повноважень, який здійснює владні функції у правовідносинах із позивачем щодо вчинення дій по перевірці скарги ОСОБА_2 про наявність фактів академічного плагіату в кандидатській дисертації ОСОБА_1 .

Аналізуючи доводи відповідача про те, що позов у цій справі пред`явлено до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, який не є суб`єктом владних повноважень, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII "Про освіту", який також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

За змістом частини першої статті 6 Закону "Про освіту" засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, академічна доброчесність.

Пунктом 8 та абзацом другим пункту 9 частини другої статті 16 Закону України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 року № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII) встановлено, що система забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів, зокрема, забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату.

Система забезпечення закладом вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) за його поданням оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Пунктом 8 частини першої статті 12 Закону України "Про вищу освіту" встановлено, що управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначає стаття 17 Закону України "Про вищу освіту" відповідно до частин першої, другої якої Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти встановлює стаття 18 Закону України «Про вищу освіту». Частина перша цієї статті закріплює, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти:

1) формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розробляє положення про акредитацію освітніх програм і подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;

2) аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти;

3) проводить інституційну акредитацію;

5) формує єдину базу даних запроваджених закладами вищої освіти спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на кожному рівні вищої освіти;

6) проводить акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;

7) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти України, за якими можуть визначатися рейтинги закладів вищої освіти України;

8) розробляє вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені, розробляє порядок їх присудження спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;

9) розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, акредитує спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присудження ступеня доктора мистецтва) та контролює їх діяльність;

10) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, веде їх реєстр;

11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

15.04.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 244 "Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти", на підставі якої утворено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти як постійно діючий колегіальний орган з питань реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти та якою затверджено його Статут.

Пунктом 1 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 244 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 р. № 71) передбачено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом.

Національне агентство є юридичною особою публічного права, засновником якої є держава (п. 5 Статуту).

Статтею 18 Закону № 1556-VII регламентовано повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та у пункті 11 частини першої цієї норми зазначено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти здійснює інші повноваження, передбачені законом.

В той же час пункт 9 Статуту Національного агентства передбачено, що Національне агентство скасовує рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії у разі встановлення відповідно до законодавства у кваліфікаційній роботі здобувача ступеня доктора філософії фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та/або порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 44 Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії; встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.

Відповідно до статті 12 Закону № 1556-VII управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, і Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Протоколом засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №2 від 25.02.2019 затверджено Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Комітети мають право, зокрема, виносити питання та проекти рішень на розгляд Національного агентства; приймати рішення, ухвалювати рекомендації, надавати висновки та вчиняти інші дії з метою виконання покладених на комітети завдання (підпункти 5, 6 пункту 7.1 Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти).

Відповідно до підпункту 11.1 цього ж Положення за результатами розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються: рішення; рекомендації; висновки.

Додатком до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти є Перелік та повноваження комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Перелік комітетів Національного агентства складається з таких комітетів: Апеляційний комітет; Комітет з питань етики; Комітет з питань акредитації освітніх програм, незалежних установ оцінювання якості та інституційної акредитації; Комітет з питань діяльності та акредитації спеціалізованих вчених рад; Комітет з питань стандартів та економіки вищої освіти; Комітет з питань оцінювання якості вищої освіти.

Відповідно до Повноважень комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Комітет з питань етики:

- розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності;

- виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що функції Національного агентства як органу управління у сфері вищої освіти мають як владний характер (результати здійснення яких мають обов`язковий характер для учасників правовідносин у сфері вищої освіти), так і такі, що не містять владної складової, зокрема, результати здійснення яких підлягають погодженню чи затвердженню Урядом чи центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Таким чином, використана у зазначених вище нормативних положеннях нормативна конструкція «академічний плагіат» свідчить про те, що встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату є одним із повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і здійснюючи реалізацію такого повноваження Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти реалізує покладені на нього законами України та Статутом публічно-владні управлінські функції, тобто діє у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України як суб`єкт владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути предметом оскарження у адміністративному суді.

Провівши системний аналіз вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти у спірних правовідносинах, наділене владними управлінськими функціями, оскільки має повноваження щодо здійснення перевірки дисертаційних досліджень на предмет плагіату та складання за її результатами відповідного подання, та виступає колегіальним органом, уповноваженим згідно з Статутом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти, а отже є суб`єктом владних повноважень і зобов`язане діяти відповідно до приписів статті 19 Конституції України.

З приводу доводів представника відповідача про те, що цей спір стосується захисту майнових прав і приватноправових відносин, а не публічних, тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства суд зазначає таке.

Провівши системний аналіз ст. 2, 4, 19 КАС України суд зазначає, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 806/2421/16.

Крім того, суд зазначає, що, відповідачем у цій справі є колегіальний орган в особі його структурного підрозділу, який наділений певними владно-розпорядчими повноваженнями, що у межах виниклих у цій справі спірних правовідносин були реалізовані по відношенню до позивача шляхом вчинення спірних дій та призвели, на думку позивача, до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, між сторонами в цій справі виникли саме публічно-правові відносини, засновані на принципі влади та підпорядкування.

Разом з цим, між сторонами відсутні жодні ознаки юридичної рівності, яка є одним з основних визначальних критеріїв приватно-правових відносин.

Так, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 08.04.2024 по справі № 120/14882/23, від 26.06.2024 № 120/11425/23 дійшов висновку, що: "відносини, які виникають у процесі встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та особою, наукова праця якої перевіряється, не є відносинами рівних суб`єктів, а такі відносини виникають саме у зв`язку із виконанням Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти своїх функцій, тобто відповідні правовідносини за своєю суттю є публічно-правовими, а не приватноправовими та реалізуються за принципом "влада-підпорядкування"".

Таким чином, суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні вищенаведені доводи відповідача про те, що цей спір не стосується публічних правовідносин та не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи що такий спір має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, суд дійшов висновку, що даний спір підсудний адміністративному суду, а тому подане представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

За таких обставин відсутні підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Дата постановлення цієї ухвали обумовлена перебуванням головуючого суді у відпустці у період часу з 24.06.2024 по 19.07.2024.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання представника Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про закриття провадження у справі № 120/7624/24 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяТомчук Андрій Валерійович