Рішення

від 01.07.2024 по справі 160/10850/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокуСправа №160/10850/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

26.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8716666/35484249 від 28.04.2023 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.01.2023 до податкової накладної №7 від 06.06.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ» «Константа-Строй» розрахунок коригування №1 від 10.01.2023 до податкової накладної №7 від 06.06.2022 фактичною датою його подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем подано на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.01.2023 до податкової накладної №7 від 06.06.2022, проте, його реєстрацію відповідачем-1 зупинено та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Позивач надав пояснення та необхідні документи, однак, оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у реєстрації поданого розрахунку коригування відмовлено. На думку позивача, оскаржуване рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації розрахунку коригування є протиправним, оскільки він надав вичерпні пояснення та додав відповідні підтверджуючі документи, а податковий орган у своєму рішенні безпідставно зазначив про надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Отже, позивач стверджує, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 поновлено ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» строк звернення до суду з означеним позовом; відкрито провадження у справі №160/10850/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15.05.2024 представником відповідача-1 подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520. Спірне рішення прийнято з підстави надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Відповідач вважає визначені в рішенні комісії підстави для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування правомірними, а рішення таким, що прийняте відповідно до норм чинного законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

15.05.2024 представником відповідача-2 подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Вказує, що вимоги ТОВ «НВФ «Константа-Строй» зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування є передчасним. Зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування є похідної вимогою до ДПС України від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.п. 2-4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

20.05.2024 ухвалою суду у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи №160/10850/24 у судовому засіданні з викликом сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

21.05.2024 від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.

03.06.2024 від представника відповідача-1надійшли додаткові пояснення.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (ІК в ЄДРПОУ 35484249) зареєстровано 03.12.2007 у встановленому законом порядку.

Між ТОВ «НВФ «Константа-Строй» (Постачальник) та ТОВ «АСКА-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Покупець) 17 січня 2022 року був укладений договір поставки № 17/01/22.

Предметом укладеного договору є зобов`язання Постачальника поставити та передати у власність Покупця товару, в певній кількості, відповідної якості, а Покупець у свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити Товар. Так, на виконання умов договору поставки Постачальником був виписаний на адресу Покупця рахунок № 300 від 23.05.2022 р. на суму 6 000,20 грн. в т. ч. ПДВ 1 000,03 грн. на постачання суглинку (рахунок додається).

Покупцем 06 червня 2022 року сплачено передплату у розмірі 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн. (платіжне доручення додається).

Згідно з вимогами п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 ПКУ ТОВ «НВФ «Константа-Строй» була складена, підписана сертифікованими електронними ключами ТОВ «НВФ «Константа-Строй» податкова накладна № 7 від 06.06.2022 р. на суму 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33грн.,

28.06.2022 року відправлена на реєстрацію електронним засобом за допомогою програмного комплексу «M.E.Doс» до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України.

Того ж дня, 28.06.2022 надійшла відповідь Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України: «Документ прийнято, реєстраційний №9098526958».

На виконання умов договору поставки Постачальником був виписаний на адресу Покупця рахунок № 391 від 19.07.2022 р. на суму 2 200,00 грн. в т. ч. ПДВ 366,67 грн. на постачання щебню гранітного фр.5-20.

Покупцем 19 липня 2022 року сплачено передплату у розмірі 2 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 366,67грн.

Згідно з вимогами п.187.1 ст. 187, п. 201.1 ст.201 ПКУ ТОВ «НВФ «Константа-Строй» була складена, підписана сертифікованими електронними ключами ТОВ «НВФ «Константа-Строй» податкова накладна № 38 від 19.07.2022 р. на суму 2 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 366,67 грн., 12.08.2022 року відправлена на реєстрацію електронним засобом за допомогою програмного комплексу «M.E.Doс» до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України.

Того ж дня, 12.08.2022 надійшла відповідь Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України: «Документ прийнято., реєстраційний №9157951496».

19 липня 2022 року ТОВ «НВФ «Константа-Строй» на адресу Покупця був відвантажений щебінь гранітний фр.5-20 в кількості 9т. загальною сумою 7 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 1200,00 грн.

За домовленістю сторін та неможливості поставити суглинок обумовлений рахунком №300 від 23.05.2022р Продавцем був поставлений на адресу Покупця щебінь гранітний фр.5-20.

10.01.2023 ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» склало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1 на суму 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн. про зміну найменування товару, (реєстраційний номер 9001436882), 12.01.2023 підписало сертифікованими електронними ключами ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» та відправило на реєстрації електронним засобом за допомогою програмного комплексу «M.E.Doс» до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України.

Того ж дня 12.01.2023 надійшла відповідь Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України: «Документ збережено, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, РК складена платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.» (реєстраційні номери 9001436882).

26 квітня 2023 року Товариство подало повідомлення №17 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена в Єдиному державному реєстрі податкових накладних України (реєстраційний номер 9092771495).

Відповідачем-1 винесене рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №8716666/35484249 від 28.04.2023 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.01.2023 до податкової накладної №7 від 06.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, наявність ризикових операцій.

Не погодившись з висновками ГУ ДПС у Дніпропетровській області та в межах дії ст.ст. 56, 201 Податкового кодексу України позивачем 28.04.2023 була надана до ДПС України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний номер № 9103543622).

Відповідачем-2 винесене рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №42881/35484249/2 від 15.05.2023, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.01.2023 до податкової накладної №7 від 06.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності і певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації розрахунку коригування, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п. п. 10 та 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 2, п. 3, п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних № 520 від 12.12.2019 року (далі - Порядок № 520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних № 520 від 12.12.2019 року комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку;

3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», 2Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю його діяльності, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку і обґрунтовану підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як встановлено судом та не спростовується відповідачами, ТОВ «НВФ «Константа-Строй» після зупинення реєстрації розрахунку коригування №1 від 10.01.2023 подано до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначене повідомлення та додані до нього документи, прийнято оскаржуване рішення щодо відмови в реєстрації розрахунку коригування №1 від 10.01.2023.

З тексту спірного рішення видно, що воно містить у якості обґрунтування загальне твердження: "надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства".

У графі «додаткова інформація» зазначено: наявні ризикові операції.

При цьому суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодного обґрунтування відносно того, які саме первинні документи, надані позивачем, складені із порушенням законодавства та в чому саме полягає таке порушення.

Отже, позиція відповідача, зафіксована у спірному рішенні, щодо надання платником податку копій первинних документів, складених із порушенням законодавства, згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено належного мотивування причин відмови у реєстрації розрахунку коригування №1 від 10.01.2023, складеного позивачем.

При цьому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації розрахунку коригування, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації розрахунку коригування №1 від 10.01.2023, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування+.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, спірне рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 10.01.2023 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податку.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм його подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Суд вважає, що у цьому випадку задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 10.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання на реєстрацію, є належним способом відновлення порушених прав позивача і дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Так, реєстрацію в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо зупинено, віднесено до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом, і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і є достатніми для реєстрації спірного розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, що унеможливлювали б реєстрацію спірного розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд робить висновок про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 10.01.2023, складений позивачем, у Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання на реєстрацію.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 12 000 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До позовної заяви представником позивача, зокрема, надано:

- копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №КС-2024/01 від 08.01.2024;

- копію додаткової угоди №5 від 20.03.2024;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої (правової) допомоги від 02.04.2024;

- копію розрахунку на оплату №5 від 20.03.2024 на суму 12000,00 грн;

- копію видаткового касового ордеру від 20.03.2024;

- копію довіреності від 03.01.2023.

Згідно п. 3 Додаткової угоди №5 від 20.03.2024 сторони дійшли взаємно згоди, що за надані послуги за цією Додатковою угодою Клієнт сплачує Адвокату гонорар у фіксованому розмірі 12000,00 грн не пізніше 15-ти календарних днів після набрання законної сили остаточного рішення суду.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача ОСОБА_1 подано до суду: копію акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої (правової) допомоги від 02.04.2024; копію розрахунку на оплату №5 від 20.03.2024 на суму 12000,00 грн; копію видаткового касового ордеру від 20.03.2024.

Загальна вартість наданих послуг склала 12000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Вищевказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 160/19098/21.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Дослідивши адміністративний позов, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю даної справи.

Принагідно, суд зауважує, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що додатково вказує на її малозначність.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, суд доходить висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8716666/35484249 від 28.04.2023 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.01.2023 до податкової накладної №7 від 06.06.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ» «Константа-Строй» розрахунок коригування №1 від 10.01.2023 до податкової накладної №7 від 06.06.2022 фактичною датою його подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (код ЄДРПОУ 35484249) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (код ЄДРПОУ 35484249) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко