Постанова

від 18.11.2024 по справі 160/10850/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/10850/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в поряду письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024р. у справі №160/10850/24за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» до: про:1.Державної податкової служби України 2.Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

25.04.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (далі ТОВ «НВФ «Константа-Строй») за допомогою засобів системи «Електронний суд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, судом першої інстанції позов зареєстровано 26.04.2024р. /а.с.1-32 том 1/.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 29.04.2024р., відповідною ухвалою, ТОВ «НВФ «Константа-Строй» поновлено строк на звернення до суду та за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/10850/24 і справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження) / а.с. 149 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, на те, що ним під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного з ТОВ «АСКА-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (покупець) договору поставки №17/01/22 від 17.01.2022р. було складено та подано на реєстрацію податкову накладну (далі ПН) №7 від 06.06.2022р., яку було прийнято, реєстраційний №9098526958, та №38 від 19.07.2022р., яку було прийнято, реєстраційний №9157951496, у подальшому , а саме 10.01.2023р., підприємством було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (далі РК) №1 до ПН №7 від 06.06.2022р., який засобами електронного зв`язку надіслано до податкового органу для реєстрації, але підприємством отримано квитанцію про зупинення реєстрації цього РК у якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація РК зупинена, платник податку який подає для реєстрації РК відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податків , та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію РК. Після отримання цієї квитанції позивачем було направлено контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, які стали підставою для формування спірного РК, але комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, 28.04.2023р. прийнято рішення №8716666/35484249 про відмову в реєстрації вищезазначеного РК №1 від 10.01.2023р. через надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Позивач вважає прийняте податковим органом рішення необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що ним було надано податковому органу усі первинні документи, які свідчать про проведення господарської операції за якою було сформовано ПН №7 від 06.06.2022р. а також усі подальші документи, які свідчать про наявність підстав для здійснення коригування показників цієї ПН що і було зроблено позивачем у РК №1 від 10.01.2023р., необхідність та обов`язковість ведення яких визначена чинним законодавством, тому відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації поданого позивачем РК №1 від 10.01.2023р., і такі дії відповідача порушують права та інтереси платника податків, крім цього квитанція про зупинення реєстрації РК не містить чіткого переліку документів, які необхідно надати платнику податків, а рішення відповідача не містить чіткої підстави для відмови у реєстрації спірного РК, тому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №8716666/35484249 від 28.04.2023р. та зобов`язати відповідача зареєструвати РК від 10.01.2023р. до ПН №7 від 06.06.2022р. фактичною датою його подання на реєстрацію. Також у адміністративному позові позивач просив суд вирішити питання про розподіл понесених ним судових витрат, які пов`язані із розглядом справи та стягнути з відповідачів солідарно, за рахунок їх бюджетних асигнувань, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028грн. та судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 12000грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024р. у справі №160/10850/24 адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №8716666/35484249 від 28.04.2023р. про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.01.2023р. до податкової накладної №7 від 06.06.2022р.; - зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданий ТОВ «НВФ «Константа-Строй» розрахунок коригування №1 від 10.01.2023р. до податкової накладної №7 від 06.06.2022р. фактичною датою його подання на реєстрацію; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «НВФ «Константа-Строй» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ «НВФ «Константа-Строй» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. / а.с. 209-214 том 1/.

Відповідач у справі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 01.07.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» 27.08.2024р. подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, яким її зареєстровано 28.08.2024р. та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024р. у справі №160/10850/24 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024р. у справі №160/10850/24 повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст.298 КАС України. / дивись матеріали апеляційного оскарження у справі №160/10850/24/.

Відповідач у справі ДПС, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 01.07.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» 24.09.2024р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій також міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 25.09.2024р. /а.с. 1-27,28 том 2/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024р. у справі №160/10850/24 заявнику апеляційної скарги поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024р. у справі №160/10850/24 та витребувано з суду першої інстанції матеріали адміністративної справи №160/10850/24 / а.с. 29 том 2/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 30-33 том 2/.

Матеріали справи №160/10850/24 надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 10.10.2024р. / а.с. 34 том 2/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024р. апеляційний розгляд справи №160/10850/24 призначено в порядку письмового провадження /а.с. 35 том 2/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 36-38 том 2/.

Відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 1-10 том 2/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, також суд першої інстанції стягнув солідарно з податкових органів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, який є не співставним із складністю цієї справи та реально витраченим адвокатом часом на надання правової допомоги позивачу, тому просив скасувати рішення суду першої інстанції від 01.07.2024р. у цій справі та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а положеннями ч. 5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач у справі - ТОВ «НВФ «Константа-Строй», зареєстрований як юридична особа 03.12.2007р., код ЄДРПОУ 35484249, підприємство є платником податків у тому числі податку на додану вартість (далі ПДВ), основним видом діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель, також одним з видів діяльності товариства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, з метою здійснення господарської діяльності товариство має будівельну ліцензію, також для здійснення господарської діяльності підприємство використовує орендоване приміщення та має власні основні засоби / а.с. 59-63,90-95 том 1/.

Судом у судовому засіданні під час розгляду цієї справи встановлено, що позивачем у справі під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного ним з ТОВ «АСКА-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (покупець) договору поставки №17/01/22 від 17.01.2022р. / а.с. 36-38 том 1/ було складено та подано на реєстрацію податкову накладну (далі ПН) №7 від 06.06.2022р. / а.с. 54 том 1/, яку було прийнято, реєстраційний №9098526958 / а.с. 55 том 1/, та №38 від 19.07.2022р. / а.с. 56 том 1/, яку було прийнято, реєстраційний №9157951496 / а.с. 57 том 1/, у подальшому , а саме 10.01.2023р., підприємством було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (далі РК) №1 до ПН №7 від 06.06.2022р. / а.с. 64-65 том 1/, який засобами електронного зв`язку надіслано до податкового органу для реєстрації, але підприємством отримано квитанцію про зупинення реєстрації цього РК у якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація РК зупинена, платник податку який подає для реєстрації РК відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податків , та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації РК /а.с. 66 том 1/.

Після отримання вищезазначеної квитанції, позивачем було подано до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження наявності підстав для формування та направлення на реєстрацію в ЄРПН спірного РК / а.с.67,68,69-71 том 1/, але за результатами розгляду поданих документів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації, 28.04.2023р. прийнято рішення №8716666/35484249 про відмову в реєстрації вищезазначеного РК №1 від 10.01.2023р. через надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства /а.с. 72 том 1/, і саме це рішення є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Положеннями п. 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (далі Порядок №1246), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На момент прийняття відповідачем у справі оскаржуваних рішень, критерії ризиковості платника податків визначались додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р., яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( набрав чинності з 01.02.2020р.).

Так положеннями додатку 1 до Порядку №1165 визначено критерії за якими платника податку відносять до ризикових, одним з таких критеріїв є: - «п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Також пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище норм Порядку №1165 дає можливість зробити висновок про те, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку, тому контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, а рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що податковий орган, у якості підстави для відмови у реєстрації спірного РК у оскаржуваному позивачем рішенні, зазначив у якості підстави прийняття цього рішення надання платником податків копій документів складених з порушенням законодавства / а.с. 72-73 том 1/, при цьому податковим органом у квитанції / а.с. 66 том 1/, якою позивача було повідомлено про зупинення реєстрації спірного РК, було запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної у РК , без зазначення конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію поданого позивачем РК в ЄРПН.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації РК у ЄРПН не спростовує а ні факту здійснення платником податків господарських операцій, а ні факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Також під час розгляду цієї справи встановлено, що після отримання вищезазначеної квитанції позивачем у справі було надано податковому органу письмові пояснення / а.с. 69-71 том 1/ щодо обставин складання ПН №7 від 06.06.2022р., №38 від 19.0.2022р. та РК №1 від 10.01.2023р. до ПН №7 від 06.06.2024р. та первинні документи, які стали підставою для їх складання, копії яких також надані суду позивачем разом із адміністративним позовом, які підтверджують реальність здійснення господарських операції та дозволяють встановити, що вищезазначені ПН та спірний РК складені позивачем у справі під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного позивачем з ТОВ «АСКА-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (покупець) договору поставки №17/01/22 від 17.01.2022р., але незважаючи на надання позивачем пояснень та копій документів по спірному РК, після отримання квитанції про зупинення його реєстрації в ЄРПН, податковим органом 28.04.2023р. було прийнято рішення №8716666/35484249 про відмову в реєстрації спірного РК /а.с. 72-73 том 1/.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Через відсутність конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Вищезазначений висновок відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій під час вирішення аналогічний відносин, зокрема, у постановах від 14.05.2019р. у справі №817/1356/18, від 21.05.2019 р. у справі №0940/1240/18, від 03.11.2021р. у справі №360/2460/20, від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21 від 22.07.2019рр. у справі №815/2985/18, від 05.08.2021р. у справі №816/2222/18, від 30.09.2022р. у справі №600/332/21-а.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини щодо виконання сторонами за договором поставки №17/01/22 від 17.01.2022р., який укладено між позивачем та ТОВ «АСКА-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (покупець), своїх зобов`язань за ним, не були спростовані відповідачем під час розгляду справи, тому обґрунтування відповідачем, який у спірних обставинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, правомірності прийняття ним рішення №8716666/35484249 від 28.04.2023р., яке є предметом оскарження у цій справі, загальним зазначенням факту ненаданням позивачем копій первинних документів, суперечить наведеним вище нормам чинного законодавства.

Щодо зазначення податковим органом у рішенні, яке є предметом оскарження у справі, додаткової інформації щодо наявності ризикових операції, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ці посилання також не можуть бути прийняті до уваги оскільки не містять конкретного визначення які саме операції на думку податкового органу є ризиковими, а також з урахуванням того, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України, а при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21, від 28.06.2022р. у справі №380/9411/21.

Враховуючи, що оскаржуване позивачем рішення відповідача є актом індивідуальної дії, то такий акт є документом, прийнятим із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований, і принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, тому він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо і повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами, як і є неприпустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи, а несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Приймаючи до уваги, що податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії спірного рішення, не дотримано, це призводить до протиправності таких рішень, оскільки зазначивши у спірних рішеннях загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації ПН, податковий орган прийняв невмотивовані рішення, адже їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативні для платника податків рішення, що дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 р. у у справі № 821/1173/17, від 02.07.2019р. у справі №140/2160/18, від 30.09.2022 р. у справі №0340/1803/18, від 10.04.2020р. у справі №819/330/18, від 03.06.2021р. у справі №2040/7098/18, від 10.06.2021р. у справі №822/1886/18, від 05.08.2021р. у справі №816/2222/18.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття рішення №8716666/35484249 від 28.04.2023р. діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийняття ним цих рішень, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Також колегія суддів, враховуючи вищенаведений висновок суду про наявність підстав для скасування спірного рішення відповідача про відмову в реєстрації поданого позивачем РК №1 від 10.01.2023р. до податкової накладної №7 від 06.06.2022р., з огляду на положення пп. 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано з метою здійснення повного та ефективного захисту прав та інтересів позивача у справі, як платника податків, зобов`язав відповідача здійснити реєстрацію в ЄРПН спірного РК датою його первинного подання.

Щодо вирішення судом першої інстанції питання розподілу понесених позивачем у справі судових витрат під час розгляду цієї справи, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 3028грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн., то колегія суддів враховуючи, що адміністративний позов позивача задоволено, і приймаючи до уваги положення ст. ст. 134,139 КАС України вважає що суд першої інстанції з урахуванням складності цієї справи, обсягу та змісту наданих адвокатом послуг, з урахуванням їхньої дійсності та необхідності, обгрунтовано стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС ( з кожного окремо) на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514грн. та витрати з надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 1500,00 грн., і підстави для зменшення розміру компенсації позивачу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу відсутні з огляду на співмірність складності цієї адміністративної справи обсягу наданої професійної правничої допомоги і витраченого адвокатом часу.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у цій справі правильне рішення, яким задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 01.07.2024р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311,315,316, 321,322 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024р. у справі №160/10850/24- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 18.11.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова