Рішення

від 23.07.2024 по справі 160/12334/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 рокуСправа №160/12334/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (далі позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2024 №0047620409, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 104732,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку, в результаті якої встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по податковій звітності з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди вересень, жовтень та листопад 2016 року, у зв`язку з чим контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 01.02.2024 №0047620409, яким до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» застосовані штрафні санкції та зобов`язано сплатити штраф у розмірі 104 732,74 грн за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Позивач вважає безпідставним нарахування штрафних санкцій, оскільки порушень п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» допущено не було. Так, як вбачається з акту перевірки, податкові звіти за вересень, жовтень та листопад 2016 року подані вчасно, а саме 20.10.2016 року, 21.11.2016 року та 20.12.2016 року відповідно. Крім того, враховуючи дату прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 01.02.2024, яким застосовано штрафні санкції, останнє прийнято відповідачем поза межами 1095 днів, визначенихстаттею 102 ПК України. Звертає увагу суду, що відповідно до п.п.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме крім строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені. Поряд з цим, Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, п.102.9 ст.102 ПК України виключено. Наведене є підставою для визнання спірного податкового повідомлення-рішення від 01.02.2024 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по податковій звітності з податку на додану вартість протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та винесеним з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні. Так, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України, а саме: не забезпечено повноту та своєчасність сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету у граничні терміни, у зв`язку з чим в інтегрованій картці платника з податку на додану вартість обліковувався податковий борг. За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.02.2024 №0047620409 та застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 104 732,74 грн. Представник відповідача вказує, щоштрафні санкції за порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбаченихп.124.1 ст.124 ПК України. Таким чином, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області правомірно та обґрунтованобуло прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штраф відносно позивача у розмірі 104 732,74 грн.

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідност. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» 30.11.2022 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 позділу І Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 12.12.2023 року №46345/04-36-04-09/03564045, за висновками якого встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 глави 2 розділу ІІ, п. 203.2 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень-листопад 2016 року.

Не погодившись з висновками перевірки та даними викладеними в акті перевірки, ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» 09.01.2024 подало заперечення до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Проте, листом від 29.01.2024 №6050/6/04-36-04-09 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що висновки, викладені в акті перевірки, правомірні та відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.02.2024 року №0047620409, яким Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 104732,74 грн за порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Реквізити (№, дата виписки) податкової звітності, розшифровка по кількості днів затримки сплати та розрахунок сум штрафних санкцій наведені в додатку до податкового повідомлення-рішення від 01.02.2024 року №0047620409.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем 21.02.2024 подано скаргу до Державної податкової служби України.

11.04.2024 рішенням Державної податкової служби України №10421/6/99-00-06-03-02-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.02.2024 №0047620409 - без змін.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 01.02.2024 №0047620409 про застосування штрафної санкції у розмірі 104 732,74 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 7 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згідно з пунктом 76.3 статті 73 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Таким чином, відповідач має право на проведення камеральної перевірки на предмет своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань за відсутності будь-якого наказу керівника податкового органу та без згоди платника податку.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПК України).

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок(далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1. ст. 49 ПК України).

Згідно з пунктом49.2 статті 49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цьогоКодексуподавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Згідно із п.п.203.1,203.2 ст. 203 ПК Україниподаткова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту113.1 статті 113 ПК Україниграничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначенимстаттею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п.102.1 ст. 102 ПК Україниконтролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей39і39цьогоКодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом133.4 статті 133цьогоКодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

Камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 ПК України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Визначальним для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за частиною першоїстатті 124 ПК Україниє факт несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, тобто наявність податкового боргу, протягом певного строку, а розмір такого штрафу залежить від кількості днів такої несплати.

Водночас, відповідно до пункту113.1 статті 113 ПК Українинарахування відповідачем штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановленихстаттею 102 ПК України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою нарахування штрафних санкцій, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 01.02.2024 року №0047620409, є несвоєчасна сплата позивачем, зокрема, податкових зобов`язань, самостійно визначених в поданих до контролюючого органу податкових звітах з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди вересень, жовтень та листопад 2016 року.

Відповідно до інформації, наведеної у додатку до податкового повідомлення-рішення, перевіркою даних ІПК встановлено порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість за 26 податковими деклараціями та / або уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Так, за затримку на 1829, 1859, 1886, 2070, 2418, 2290, 2417, 1706, 1739, 1740, 1741, 2458, 2490, 2430, 2428, 2491, 2490, 2389, 2387, 2427, 2461, 2478 календарних днів сплати/зарахування банком або органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів/за несплату (неперерахування) грошового зобов`язання/податків в сумі 1047327,00 грн, зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 104 732,74 грн.

Встановлені обставини свідчать про наявність складу податкового правопорушення з боку позивача, яке полягає у несвоєчасній сплаті останнім узгодженої суми грошового зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановленихстаттею 102 ПК України.

Так, згідно з пунктом102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий органневизначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем було самостійно визначені (обраховані) податкові зобов`язання у поданих звітностях з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за звітні (податкові) періоди вересень, жовтень та листопад 2016 року, і граничні строки їх сплати підпадають на певні місяці 2016року, а саме: 30.10.2016 року за звітністю №9197986001, 30.11.2016 за звітністю №9223640109 та 30.12.2016 за звітністю №9246733273.

За таких обставин, строк тривалістю 1095 днів, для застосування штрафних санкцій до позивача відповідачем спливає 30 жовтня 2019 року (за податковою звітністю з ПДВ №9197986001), 30 листопада 2019 року (за податковою звітністю з ПДВ №9223640109), 30 грудня 2019 року (за податковою звітністю з ПДВ №9246733273).

Отже, враховуючи дату прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0047620409 від 01.02.2024 року, яким до позивача були застосовані штрафні санкції, а також дати граничних строків сплати грошових зобов`язань, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0047620409 від 01.02.2024 року, в частині нарахування суми штрафу, прийнято відповідачем поза межами 1095 днів.

Таким чином, в спірних правовідносинах контролюючий орган мав право проводити камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 ПК України, а саме: не пізніше закінчення 1095 дня, з дня подання податкової звітності позивачем та з дня граничного строку сплати нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, а відповідно і застосовувати відповідальність до позивача виключно в межах періоду з урахування строків давності.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 08.10.2017 року у справі 820/2244/17 від 10.05.2018р. у справі №820/3544/17, від 05.06.2018р. у справі №824/760/17-а, від 19.02.2019 у справі №823/457/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0047620409 від 01.02.2024 року прийнято відповідачем протиправно, з порушенням строків його прийняття, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 2 422,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією від №2202 від 02.05.2024.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2 422,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.02.2024 року №0047620409.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, буд. 28, код ЄДРПОУ 03564045) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька