Рішення

від 22.07.2024 по справі 240/27714/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/27714/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - Управління, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС, відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Управління про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2023: № 9532180/44728583 (про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.05.2023 № 7), № 9532184/44728583 (про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.05.2023 № 8), № 9532179/44728583 (про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.05.2023 № 9), № 9532183/44728583 (про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.05.2023 № 11), № 9532185/44728583 (про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.05.2023 № 12), № 9532181/44728583 (про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.05.2023 № 13), № 9532182/44728583 (про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.05.2023 № 15), № 9532178/44728583 (про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.05.2023 № 16);

- зобов`язати ДПС зареєструвати податкові накладні від 16.05.2023 № 7, від 16.05.2023 № 8, від 18.05.2023 № 9, від 19.05.2023 № 11, від 23.05.2023 № 12, від 23.05.2023 № 13, від 26.05.2023 № 15, від 29.05.2023 № 16 датами їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та правомірність складення податкових накладних.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позов прийнято до провадження, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та надано відповідачам строк для подання відзивів на позов.

На адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, а також додаткові пояснення до них, в яких відповідачі просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що платником податку надано неповний пакет документів для реєстрації податкових накладних, що, в свою чергу, і стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що предметом дослідження у даній справі є виключно питання правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом як таких.

В подальшому згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду розгляд даної справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Представники сторін в судовому засіданні надали пояснення по суті обставин справи, аналогічні тим, що викладені ними відповідно у позовній заяві та відзивах на неї.

Згідно з протокольною ухвалою суду подальший розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

За змістом частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі її фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2023 ТОВ "Еко-Папір Україна" (як постачальником) укладено з ТОВ "Папір Прогрес" (як покупцем) договір поставки № 39 на поставку картонно-паперової групи товарів.

За фактом поставки картону в асортименті контрагентами були складені документи:

- видаткові накладні від 16.05.2023 № 325, від 16.05.2023 № 327, від 18.05.2023 № 326, від 19.05.2023 № 328, від 23.05.2023 № 329, від 23.05.2023 № 330, від 26.05.2023 № 331, від 29.05.2023 № 332;

- товарно-транспортні накладні від 16.05.2023 № Вн-325, від 16.05.2023 № Вн-327, від 18.05.2023 № Вн-326, від 19.05.2023 № Вн-328, від 23.05.2023 № Вн-329, від 23.05.2023 № Вн-330, від 26.05.2023 № Вн-331, від 29.05.2023 № Вн-332;

- платіжні інструкції від 16.05.2023 № 53, від 17.05.2023 № 54, від 18.05.2023 № 57, від 22.05.2023 № 60, від 23.05.2023 № 61, від 26.05.2023 № 65, від 29.05.2023 № 68, від 31.05.2023 № 71;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 36.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Товариством було складено і направлено на реєстрацію податкові накладні від 16.05.2023 № 7, від 16.05.2023 № 8, від 18.05.2023 № 9, від 19.05.2023 № 11, від 23.05.2023 № 12, від 23.05.2023 № 13, від 26.05.2023 № 15, від 29.05.2023 № 16, проте отримано квитанції, згідно яких "Документ збережено. Реєстрація зупинена". При цьому зазначено, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Для подальшої реєстрації податкових накладних позивач направив до ГУ ДПС у Житомирській області повідомлення від 29.08.2023 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Проте, 05.09.2023 податковим органом направлено Товариству повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких запропоновано подати додаткові документи.

При цьому, в цих повідомленнях проставлені позначки щодо необхідності подання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо придбання товарів, їх транспортування, зберігання, навантаження, розвантаження, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності).

Товариство 12.09.2023 подало додаткові пояснення разом з копіями відповідних документів.

Втім, 15.09.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області прийняті рішення № 9532180/44728583, № 9532184/44728583, № 9532179/44728583, № 9532183/44728583, № 9532185/44728583, № 9532181/44728583, № 9532182/44728583, № 9532178/44728583, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних від 16.05.2023 № 7, від 16.05.2023 № 8, від 18.05.2023 № 9, від 19.05.2023 № 11, від 23.05.2023 № 12, від 23.05.2023 № 13, від 26.05.2023 № 15, від 29.05.2023 № 16 з підстав ненадання/часткового ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Отже, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних відповідачем зазначено саме таку підставу, як ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. І саме з урахуванням цієї підстави судом і надається оцінка правомірності оскаржуваних рішень.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями щодо відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, Товариство звернулось до суду з позовом у цій справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Як закріплено у пункті 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Так, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, що набрала чинності з 01.02.2020, якою затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Зокрема, пунктом 8 цього додатку таким критерієм визнано наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не безумовну відмову в її реєстрації з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при підтвердженні первинними документами такої господарської операції.

Аналогічно, Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 за № 520, не містить такої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної як присвоєння платнику пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Наявність такого рішення не позбавляє платника права підтвердити наявність підстав для реєстрації податкової накладної.

Як вже вказувалось в цьому рішенні, в надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних в Реєстрі містились посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії первинних документів.

В подальшому, в повідомленнях про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів відповідач зазначив про необхідність представлення копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо придбання товарів, їх транспортування, зберігання, навантаження, розвантаження, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності).

В оскаржуваних рішеннях комісії ДПС від 15.09.2023 № 9532180/44728583, № 9532184/44728583, № 9532179/44728583, № 9532183/44728583, № 9532185/44728583, № 9532181/44728583, № 9532182/44728583, № 9532178/44728583 також відображено, що їх прийняттю передувало ненадання/часткове надання Товариством додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

У свою чергу, як свідчать матеріали справи, з метою реєстрації податкових накладних Товариством подавались податковому органу пояснення та письмові докази.

Так, ТОВ "Еко-Папір Україна" представлено договір оренди нерухомого та рухомого майна №1 від 30.09.2022, укладений ним як орендарем з ТОВ "АСС-Коростишівська паперова фабрика" (як орендодавцем), згідно з умовами якого орендодавець надав, а орендар - прийняв у строкове платне користування (оренду) нерухоме та рухоме майно, визначене в додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Позивач зазначає, що вказане майно розташоване за його юридичною адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Паперова, 31 й надає йому змогу виробляти широкий асортимент офсетних і газетних видів паперів. Як наслідок, реалізований ТОВ "Папір Прогрес" товар був вироблений власними силами та потужностями Товариства.

При цьому, макулатура придбавались у наступних контрагентів:

- у ФОП ОСОБА_1 - за договором поставки від 03.10.2022 № 031022-М-2, що підтверджується рахунками від 17.02.2023 № 17/02, від 21.02.2023 № 21/02, від 09.03.2023 № 09/03, від 31.03.2023 № 31/03, накладними від 17.02.2023 № 17/02, від 21.02.2023 № 21/02, від 09.03.2023 № 09/03, від 31.03.2023 № 31/03, товарно-транспортними накладними від 17.02.2023 № 17/02, від 21.02.2023 № 21/02, від 09.03.2023 № 09/03, від 31.03.2023 № 31/03, платіжними дорученнями від 21.02.2023 № 1748, від 24.02.2023 № 1773, 29.03.2023 № 1958, від 13.04.2023 № 2005. Транспортування товару здійснювалося за рахунок постачальника;

- у ТОВ "Втормавінниця" - за договором поставки від 19.10.2022 № 191022-М-1, що підтверджується рахунками на оплату від 01.02.2023 № 16 та № 17, від 01.03.2023 № 29, від 03.03.2023 № 33, від 15.03.2023 № 38, видатковими накладними від 01.02.2023 № 15 та № 16, від 01.03.2023 № 29, від 03.03.2023 № 33, від 15.03.2023 № 37, товарно-транспортними накладними від 01.02.2023 № 0201 та № 0201, від 01.03.2023 № 0103, від 03.03.2023 № 0303, від 15.03.2023 № 1503, платіжними дорученнями від 21.02.2023 № 1748, від 24.02.2023 № 1773, від 29.03.2023 № 1958, від 13.04.2023 № 2005. Транспортування товару здійснювалося за рахунок постачальника;

- у ТОВ "Люкс Папір" - на підставі договору поставки від 18.10.2022 № 181022-М-1, що підтверджується рахунком на оплату від 05.02.2023 № 44, видатковою накладною від 05.02.2023 № 120, товарно-транспортною накладною від 05.02.2023 № 01, платіжним дорученням від 08.02.2023 № 1689. Транспортування товару здійснювалося за рахунок постачальника;

- у ПАТ "ВГП" - за договором поставки від 27.10.2022 № 271022-М-1, що підтверджується специфікацією № 1, видатковою накладною від 03.03.2023 № 2643, товарно-транспортною накладною від 03.03.2023 № 03-07, платіжним дорученням від 01.03.2023 № 1804, від 08.03.2023 № 1849. Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Еко - Папір Україна" із залученням автоперевізника ТОВ "Євро-Трак ЛТД".

Засіб для проклеювання паперу, крохмаль, барвник, засіб однокомпонентний у вигляді розчину придбавались у ТОВ "ТСЦ" за договором постачання товару від 03.10.2022 № 106, що підтверджується рахунками-фактурами від 31.01.2023 № СФ-0000061, від 14.02.2023 № СФ-0000087, видатковими накладними від 03.02.2023 № РН-0000042, від 16.02.2023 № РН-0000059, товарно-транспортними накладними від 03.02.2023 № 36, від 16.02.2023 № 57, платіжними дорученнями від 01.02.2023 № 1617, від 14.02.2023 № 1700. Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Еко-Папір Україна" із залученням автоперевізників ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Зазначені документи, а також ті, що були складені Товариством та ТОВ "Папір Прогрес" з приводу господарських операцій з купівлі-продажу коробкового картону, на переконання позивача, у повній мірі підтверджують правомірність й наявність підстав для складання спірних податкових накладних від 16.05.2023 № 7, від 16.05.2023 № 8, від 18.05.2023 № 9, від 19.05.2023 № 11, від 23.05.2023 № 12, від 23.05.2023 № 13, від 26.05.2023 № 15, від 29.05.2023 № 16.

Проте, суд звертає увагу, що з метою доведення здійснення транспортування товару Товариством надано товарно-транспортні накладні від 16.05.2023 № Вн-325, від 16.05.2023 № Вн-327, від 18.05.2023 № Вн-326, від 19.05.2023 № Вн-328, від 23.05.2023 № Вн-329, від 23.05.2023 № Вн-330, від 26.05.2023 № Вн-331, від 29.05.2023 № Вн-332, в яких автомобільним перевізником вказане ТОВ "Укрінформтрейд".

В той же час, згідно наявного в матеріалах справи листа ТОВ "Укрінформтрейд" від 01.03.2024 за вих.№ 08-57, надісланого ним у відповідь на запит податкового органу, це Товариство підтвердило перевезення товару лише згідно товарно-транспортної накладної від 29.05.2023 № Вн-332 й за результатами такої операції ним складено податкову накладну від 31.05.2023 № 486 (отримувач (покупець) - ТОВ "Папір Прогрес").

Ця обставина, в сукупності з тим, що Товариством ані до податкового органу, ані під час розгляду даної справи не надано будь-яких інших доказів транспортування картону (договору з ТОВ "Укрінформтрейд", актів здачі-приймання робіт (надання послуг), документів про оплату транспортних послуг, податкових накладних, складених перевізником), не доводить факту здійснення транспортування товару як такого, а отже, як наслідок, - й самих спірних господарських операцій з постачання коробкового картону ТОВ "Папір Прогрес" (окрім поставки партії товару за видатковою накладною від 29.05.2023 № 332 та товарно-транспортною накладною від 29.05.2023 № Вн-332, за наслідком якої складена податкова накладна від 29.05.2023 № 16).

З цього приводу суд зазначає, що право платника ПДВ на формування показників податкового обліку знаходиться у прямій залежності від підтвердження таких показників розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними обліковими та звітними документами, передбаченими правовими нормами, законодавець презумує, що ці документи відображають реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування, зокрема, якщо йдеться про податковий облік з ПДВ, щодо операцій з постачання товарів (послуг) як об`єкту оподаткування та операцій з придбання товарів (послуг) як підстави для формування податкового кредиту.

Для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання (придбання) товарів (послуг) мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пронизує і податковий облік, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі, відповідно до вимог статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, є їх достовірність. Предмет доказування у справах, пов`язаних із формуванням платником ПДВ податкового кредиту та податкових зобов`язань, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення таких показників. До таких обставин належать, зокрема, обставини щодо факту здійснення операції з постачання товару (послуги).

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставини, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

За обставин, які склались у цій справі, контрагент позивача, вказаний безпосередньо ним самим як перевізник товару, що постачався, заперечив факт такого перевезення. У той же час, це перевезення як складова факту поставки товару була відображена позивачем у податкових накладних, в реєстрації яких було відмовлено. З огляду на те, що платником самостійно здійснено підтвердження перевезення товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд", яке таке перевезення заперечило, суд не може визнати відомості, задекларовані у податкових накладних як виконану цим Товариством поставку, такими, що підтверджені належними первинними документами.

Відповідно до частин першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Правила оцінки доказів в адміністративному судочинстві встановлені нормами статті 90 КАС України. Так, згідно з частиною першою цієї статті суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує їх відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини третя, четверта зазначеної статті).

Предметом доказування у цій адміністративній справі відповідно до положень частини другої статті 73 КАС України є обставини щодо постачання ТОВ "Папір Прогрес" товарів, яке самостійно підтверджено платником у тому числі товарно-транспортними накладними, складеними ТОВ "Укрінформтрейд".

У той же час, оцінюючи надані позивачем документи, суд не може визнати їх такими, що спростовують доводи контролюючого органу щодо оформлення зазначеними документами операцій, які фактично не відбулися.

Заперечення позивача стосовно того, що ці обставини не покладені в основу оскаржуваних рішень, є необґрунтованими, оскільки як вже було зазначено, правовою підставою для відмови у реєстрації податкових накладних вказаний факт ненадання/часткового ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. Відсутність доказів у підтвердження транспортування товару, задекларованого позивачем як поставлений, цілком охоплюється наведеною відповідачем підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Управління про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Товариства від 15.09.2023 № 9532180/44728583, № 9532184/44728583, № 9532179/44728583, № 9532183/44728583, № 9532185/44728583, № 9532181/44728583, № 9532182/44728583, а також про зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні від 16.05.2023 № 7, від 16.05.2023 № 8, від 18.05.2023 № 9, від 19.05.2023 № 11, від 23.05.2023 № 12, від 23.05.2023 № 13, від 26.05.2023 № 15 датами їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Разом з тим, в порушення приписів частини 2 статті 77 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності обов`язок доказування правомірності останніх покладений саме на суб`єкта владних повноважень, який їх прийняв та/або вчинив, відповідачем-1 не було доведено правомірності прийнятого ним рішення від 15.09.2023 № 9532178/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства від 29.05.2023 № 16, що, в свою чергу, має наслідком визнання його протиправним і скасування.

Водночас, при цьому, суд вказує на безпідставність викладеної податковим органом в повідомленні про подання додаткових пояснень вимоги про необхідність представлення документів в підтвердження відповідності продукції (декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності), адже ці документи не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, і не містять відомостей про господарську операцію, тобто не є первинними документами, а тому їх відсутність жодним чином не може впливати на висновки щодо здійснення господарських операцій як таких.

Що ж до позовної вимоги про зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.05.2023 № 16, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

За таких обставин та враховуючи той факт, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2023 № 9532178/44728583 визнано судом протиправним, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.05.2023 № 16 датою її фактичного надходження, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права Товариства.

Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20.

Згідно із частинами 1 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, враховуючи все наведене в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З приводу ж стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн., судом враховується таке.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

В частині 7 статті 134 КАС України закріплено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 КАС України).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано належним чином завірені копії:

- договору про надання правової допомоги від 24.04.2023 № 44728583;

- договору № 24-04/2023 про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги від 24.04.2023;

- рахунку на оплату від 03.04.2024 № 12/04;

- акту № 12/04 здачі-приймання наданих послуг від 03.04.2024.

З наданих документів встановлено, що позивачем укладено з Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" договір про надання правової допомоги від 24.04.2023 № 44728583, відповідно до якого за дорученнями (замовленнями) замовника (наданими в порядку, передбаченому цим договором) виконавець зобов`язався за оплату надавати замовнику юридичні та інші послуги, визначені у додатках (дорученнях, замовленнях, актах здачі-приймання наданих послуг тощо) до цього договору, оформлених між сторонами відповідно до його умов.

Відповідно до пункту 1.3 договору юридичні послуги за цим договором надаються виконавцем у наступних формах: 1.3.1. Надання замовнику усних консультацій, рекомендацій, роз`яснень в сфері правознавства з питань, поставлених замовником; 1.3.2. Надання замовнику письмових консультацій, рекомендацій, довідок та висновків в сфері правознавства з питань, поставлених замовником, а також - складення проектів документів правового характеру; 1.3.3. Здійснення правового аналізу документів та юридичних ситуацій, що виникають або можуть виникнути у правовідносинах замовника з державою, юридичними та фізичними особами; 1.3.4. Представництво та захист законних інтересів замовника перед третіми особами, суб`єктами державної влади, міжнародними організаціями та установами, а також в судах; 1.3.5. Надання інших, супутніх юридичним послугам, послуг (надання комбінованих офісних адміністративних послуг, фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність).

Сторонами договору складено та підписано акт здачі-приймання наданих послуг від 03.04.2024 за № 12/04, відповідно до якого Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" були надані Товариству наступні послуги:

- підготовка позовної заяви, сканування додатків до позовної заяви у справі № 240/27714/23; тривалість - 5 годин, ціна за годину - 2000,00 грн., загальна сума - 10000,00 грн.;

- вивчення відзиву Управління, підготовка відповіді на відзив у справі № 240/27714/23; тривалість - 1 година, ціна за годину - 2000,00 грн., загальна сума - 2000,00 грн.

Загалом вартість наданих послуг становить 12000,00 грн.

З метою оплати вказаних послуг Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" позивачу було виставлено рахунок на оплату від 03.04.2024 №12/04 на суму 12000,00 грн., втім доказів його сплати до матеріалів справи не надано, що не суперечить умовам підпункту 2.7.2 договору про надання правничої допомоги від 24.04.2023 № 44728583, за змістом якого оплата послуг здійснюється в наступному порядку: при наданні послуг, передбачених п.1.3.4. договору, замовник сплачує суму, зазначену в акті здачі-приймання наданих послуг, оформленому між сторонами, після набрання рішенням законної сили протягом 10 днів.

Також між Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" та адвокатом Тараном Максимом Миколайовичем укладено договір про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги № 24-04/23 від 24.04.2023, відповідно до якого бюро залучило адвоката до виконання договору про надання правової допомоги від № 44728583 від 24.04.2023, а адвокат зобов`язався надавати правову допомогу клієнту бюро - Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна".

Відповідач-1 направив заперечення проти задоволення заяви Товариства про розподіл судових витрат, в яких вказував на надмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.

Суд акцентує увагу на тому, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та умови договору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з нею. В той же час судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги в сумі 12000,00 грн. є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів і законодавчої бази, що регулює спірні відносини, не вимагало великих зусиль адвоката, адже дана адміністративна справа за своєю суттю відноситься до достатньо розповсюджених.

Крім того, на переконання суду, сканування додатків до позовної заяви входить до процесу її складання та подання, а тому не вимагає окремої фіксації в акті виконаних робіт та оплати.

До того ж, як вже зазначалось, у справі прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог й визнання протиправним і скасування лише одного з восьми спірних рішень та зобов`язання зареєструвати одну з восьми податкових накладних.

Відтак, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини та суть наданих послуг, суд вважає, що їх заявлений до відшкодування розмір (12000,00 грн.) є надмірним, тоді як співрозмірною буде сума 2000,00 грн.

Також при зверненні до суду з позовом у даній справі (який поданий за допомогою системи "Електронний суд") Товариством було сплачено судовий збір у розмірі 17177,60 грн., зарахований до спеціального фонду Державного бюджету.

Отже, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог та приписи статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" (вул. Паперова, 31, м. Коростишів, Житомирська область, 12501, код ЄДРПОУ 44728583) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 15.09.2023 № 9532178/44728583 щодо відмови в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" від 29.05.2023 № 16.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" податкову накладну від 29.05.2023 № 16 датою її фактичного надходження.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" 1073,60 грн. судових витрат зі сплати судового збору та 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" 1073,60 грн. судових витрат зі сплати судового збору та 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко