Рішення

від 17.06.2024 по справі 280/3083/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 червня 2024 року 11 год. 37 хв.Справа № 280/3083/24 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Демченко А.Е. та сторін

від позивача: адвокат Штенгелов О.В.,

від відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом - ОСОБА_2

до - Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 2026 від 18.12.2024 про застосування дисциплінарного стягнення до старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 233 о/с від 22.03.2024 про звільнення зі служби в поліції (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);

- поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що в якості дисциплінарного стягнення позивачу інкримінується вчинення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху. Вважає, що зазначені положення нормативно-правових актів не відповідають переліку порушень, що утворюють склад дисциплінарного проступку: порушення службової дисципліни; невиконання чи неналежне виконання обов`язків поліцейського або вихід за їх межі; порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських; вчинення дій, що підривають авторитет поліції. Недоречними є посилання на порушення позивачем своїх функціональних обов`язків, оскільки інкриміноване йому порушення полягає не в сфері його службової діяльності. У провину ОСОБА_2 ставиться сам факт складання у його відношенні протоколів про адміністративне правопорушення та винесення постанови. Також зазначає, що порушення поліцейським правил безпеки дорожнього руху не пов`язане із виконанням службових обов`язків та тягне за собою дисциплінарну відповідальність. Також зазначає, що за період служби у позивача були відсутні дисциплінарні стягнення, наявні заохочення. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

12 квітня 2024 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу залишено без руху.

18 квітня 2024 року за вх. № 18655 до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач усунув недоліки шляхом зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб).

19 квітня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі № 280/3083/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 07 травня 2024 року о 14 год. 00 хв.

06 травня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позивач, 13.12.2023, перебуваючи поза службою, порушив правила дорожнього руху та не впорався з керуванням автомобілю та скоїв наїзд на бордюрний камінь. Під час складення протоколу правопорушення на місці події, позивач ухилявся від вимоги працівників поліції надати посвідчення водія, а також на пропозиції пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, поскаржившись на погане самопочуття та необхідність виклику швидкої медичної допомоги.

В подальшому, позивач був доставлений до КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, де після огляду лікарем було встановлення відсутність даних про гостру хірургічну патологію та підтверджено факт алкогольного сп`яніння (без зазначення проміле).

На неодноразові законні вимоги працівників поліції надати посвідчення водія, а також на пропозиції пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 уникав відповідей, посилаючись на погане самопочуття та нерозуміння ситуації, відмовляючись вставати з медичної каталки та одягатись для проїзду до лікаря нарколога, відмовляючись від допомоги поліцейських, намагаючись уникнути відповідальності, принижуючи тим самим авторитет поліції та звання поліцейського.

Представник відповідача зазначає, що позивач, як поліцейський, зобов`язаний як на службі так і у позаслужбовий час неухильно дотримуватися вимог нормативно-правових актів, бути вірним присязі тощо. В той же час, дії позивача не можна вважати гідними посади поліцейського. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

07 травня 2024 року ухвалою суду провадження у справі № 280/3083/24, зупинено на час, необхідний сторонам для примирення, до 21 травня 2024 року об 16 год. 00 хв.

21 травня 2024 року ухвалою суду провадження у справі № 280/3083/24, зупинено на час, необхідний сторонам для примирення, до 10 червня 2024 року до 14 год. 00 хв.

10 червня 2024 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 17 червня 2024 року, 09 год. 30 хв.

У відкритому судовому засіданні 17 червня 2024 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач проходив службу у Національній поліції України та на момент звільнення обіймав посаду старшого оперуповноваженого СКП ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області 13.12.2023 видано наказ № 1391 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» щодо позивача.

За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування, який затверджений начальником ГУНП в Запорізькій області 18.12.2023.

У ході службового розслідування встановлено та у висновку службового розслідування зафіксоване наступне:

13.12.2023 до керівництва ГУНП в Запорізькій області за вих. № 1197/35-2023 надійшла доповідна записка УП ГУНП в Запорізькій області щодо складання 13.12.2023 поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та інших адміністративних матеріалів відносно старшого оперуповноваженого СКП ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 .

Матеріалами службового розслідування встановлено, що 12.12.2023 о 22:56 нарядом УПП в Запорізькій області ДПП НП України «Хижак-702» у складі поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області ДПП НПУ старшого сержанта поліції ОСОБА_3 та поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області ДПП НПУ рядового поліції ОСОБА_4 під час патрулювання на службовому автомобілі, в районі перехрестя вул. Василя Сергієнка та просп. Ювілейного в м. Запоріжжя, зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду, а саме наїзд автомобіля «Chevrolet Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , на бордюрний камінь кільця вказаного перехрестя. Реагуючи на вказану дорожньо-транспортну пригоду, поліцейськими УПП було встановлено, що водієм вказаного автомобіля є ОСОБА_2 , а у якості пасажира в автомобілі знаходилася ОСОБА_5 . В результаті ДТП автомобіль «Chevrolet Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , а також вулична шляхова мережа отримали пошкодження, чим було нанесено матеріальні збитки. Також на місце події для документування правопорушення прибув наряд УПП в Запорізькій області ДПП НП України «Хижак-701» у складі інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області ДПП НПУ лейтенанта поліції Бєлана Олега Владиславовича та поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області ДПП НПУ рядового поліції ОСОБА_7 .

Під час спілкування з поліцейськими УПП на місці події ОСОБА_2 вів себе зухвало та неадекватно, мав хитку ходу та порушення мови, агресивно реагував на прямі запитання поліцейських щодо обставин події та обурювався фактом проведення його поверхневої перевірки. Під час спілкування у ОСОБА_2 було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, про що останньому було повідомлено. На місці події ОСОБА_2 повідомив поліцейським, що в результаті ДТП погано себе почуває та потребує медичної допомоги, у зв`язку з чим була викликана ШМД. На місці події ОСОБА_2 на законні вимоги працівників поліції надати відповідні документи на право керування транспортним засобом, усіляко уникав виконання вказаних вимог, а після прибуття ШМД зачинив свій автомобіль та в подальшому був доставлений до КНП «міська лікарня № 9» ЗМР, де після огляду лікарем було встановлення відсутність даних про гостру хірургічну патологію та підтверджено факт алкогольного сп`яніння (без зазначення проміле).

На неодноразові законні вимоги працівників поліції надати посвідчення водія, а також на пропозиції пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 уникав відповідей, посилаючись на погане самопочуття та нерозуміння ситуації, відмовляючись вставати з медичної каталки та одягатись для проїзду до лікаря нарколога, відмовляючись від допомоги поліцейських, намагаючись уникнути відповідальності, принижуючи тим самим авторитет поліції та звання поліцейського.

Згідно з медичною довідкою КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР від 13.12.2023, оглядом ОСОБА_2 даних про гостру хірургічну патологію не має. Встановлений діагноз: забій грудної клітини зліва, алкогольне сп`яніння (без зазначення проміле).

13.12.2023 поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України відносно ОСОБА_2 винесено постанову серії БАВ № 219124 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також протоколи про адміністративні правопорушення: серії ААД № 621549 за ст. 124 КУпАП, серії ААД № 646524 за ч. 1 ст. 139 КУпАП, серії ААД № 619901 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначено, що в ході проведення службового розслідування ОСОБА_2 проявив нещирість та не сприяв об`єктивному проведенню службового розслідування, надавши неправдиві пояснення, намагаючись тим самим уникнути відповідальності.

У висновку службового розслідування від зазначено, що вчинені ОСОБА_2 дії свідчать про відсутність у нього високої свідомості, недотримання законодавства, порушення службової дисципліни, що призводить до зниження авторитету поліції. Такі дії не можна вважати гідними посади поліцейського та його особисті дані не можна вважати такими, що сприяють посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, оскільки поліцейські власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись, що також підтверджуються Постановою Верховного Суду України від 17.07.2019 № 806/2555/17.

Наказом відповідача від 18.12.2023 № 2026 «Про застосування дисциплінарних стягнень» наказано за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог, передбачених пунктами 1, 3-6, 11, 13 частини 3 статті 1, пунктом 7 частини 1 статті 3, частиною 1 статті 5, пунктом 8 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ), пунктами 1-2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацами 1-3 частини 5 статті 14 та абзацами 1-2 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, пунктом 1.5, пунктом 2.3 б), пунктом 2.4 а), пунктом 2.5, пунктом 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктом 8 Розділу IX Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 24.12.2015 № 1625, пунктом 2.4 наказу ГУНП в Запорізькій області від 27.11.2023 № 1882, Присяги працівника поліції та своєї посадової інструкції (функціональних обов`язків), що виразилося у відсутності контролю як керівника за виконанням плану стажування рядового поліції ОСОБА_5 , керуванні 12.12.2023 цивільним автомобілем «Chevrolet Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди в районі перехрестя вул. Василя Сергієнка та просп. Ювілейного в м. Запоріжжя з матеріальними збитками у присутності стажиста ОСОБА_8 , вчиненні дій щодо уникнення від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у медичному закладі, що було розцінено як спроба уникнути відповідальності, не пред`явленні на вимогу працівника поліції для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, невжитті заходів щодо утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, а також не сприянні об`єктивному проведенню службового розслідування та наданні неправдивих показів, із урахуванням вимог підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507, наказом ГУНП в Запорізькій області від 18.12.2023 № 2026 застосовано до старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 (0090635) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом відповідача від 22.03.2024 №233 о/с позивача звільнено зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Не погоджуючись із наказом від 18.12.2023 № 2026 та від 22.03.2024 №233 о/с, позивач звернувся до суду із цим позовом, у якому просить скасувати зазначені накази, поновити його за посади та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути з відповідача судові витрати.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі Закону №580-VIII), за приписами частини першої статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

У статті 18 Закону №580-VIII закріплені основні обов`язки поліцейського, відповідно до якої поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, зміст якої закріплений у статті 64 Закону №580-VIII; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Приписами частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), у частині першій статті 1 якого визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, як закріплено у частині другій статті 1 Дисциплінарного статуту, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

У статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком, як визначено у статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин першої та другої статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин першої-сьомої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Приписами частин першої та п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (частина перша статті 19 Дисциплінарного статуту).

Приписами частин третьої та восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту закріплено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія та керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

За правилами частин першої та четвертої статті 22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Отже, ураховуючи вище викладені норми законодавства, суд зазначає наступне.

Службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.

Обов`язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.

Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.

Судом встановлено, що підставою для призначення ГУ НП в Запорізькій області службового розслідування стало надходження інформації щодо складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП.

За результатами проведеного службового розслідування складений висновок службового розслідування, затверджений 18.12.2023 начальником ГУ НП в Запорізькій області. У ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що позивач порушив вимоги пунктів 1, 3-6, 11, 13 частини 3 статті 1, пункту 7 частини 1 статті 3, частини 1 статті 5, пункту 8 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ), пунктів 1-2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1-3 частини 5 статті 14 та абзаців 1-2 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, пункту 1.5, пункту 2.3 б), пункту 2.4 а), пункту 2.5, пункту 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пункту 8 Розділу IX Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 24.12.2015 № 1625, пункту 2.4 наказу ГУНП в Запорізькій області від 27.11.2023 № 1882, Присяги працівника поліції та своєї посадової інструкції (функціональних обов`язків), скоївши дисциплінарний проступок.

Крім того, судом досліджено відеодоказ, наданий відповідачем, а саме відеофіксацію, за період часу документування подій та адміністративних правопорушень, вчинених ОСОБА_2 Надане відео повністю підтверджує викладені обставини у висновку службового розслідування обставини, такі як порушення мови та координації руху, не надання документів на вимогу поліцейського, ухилення від проходження тесту на алкогольне та наркотичне сп`яніння, зухвала та неадекватна поведінка під час спілкування з працівниками поліції.

З огляду на наведені правові норми та встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження слідує, що відповідач правомірно застосовував до позивача дисциплінарне стягнення у зв`язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

Доводи позивача про відсутність достатніх і належних доказів порушення ним службової дисципліни вчинення дисциплінарного проступку є безпідставними, оскільки це підтверджується висновком службового розслідування, який складений на підставі обставин, що підтверджуються відповідними матеріалами, відеозаписами.

Відтак, висновком службового розслідування, наказом про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено, в чому саме полягало порушення службової дисципліни та які норми законодавства порушено позивачем. При цьому, такі висновки позивачем не спростовані.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 березня 2019 року в справі №819/736/18, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18 та інших.

Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим необхідно розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Під вчинками, що дискредитують звання працівника Національної поліції України та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача, порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава.

Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу й на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява №63235/00).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення позивачеві відповідачем ураховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, а також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 липня 2019 року в справі №806/2555/17.

За наведених обставин, суд вважає, що прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Отже, оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку, відсутні підстави для поновлення його на службі в органах Національної поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд зауважує, що висновки суду у цій справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема у Постановах Верховного суду від 17.07.2019 №806/2555/17, від 07.07.2022 №460/5545/20, від 03.02.2021 №822/1175/17, від 03.02.2020 № 1.380.2019.000121 та ін.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи положення ч. 1, 2 статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що відповідачем доведено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Апухтіна Дмитра, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання дій протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане суддею 23 липня 2024 року.

Суддя Р.В. Сацький