Постанова

від 21.11.2024 по справі 280/3083/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/3083/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року (суддя Сацький Роман Вікторович, повний текст рішення складено 23 липня 2024 року) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ № 2026 від 18.12.2024 про застосування дисциплінарного стягнення до старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ № 233 о/с від 22.03.2024 про звільнення зі служби в поліції (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Вказує, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення фактично переніс тези відзиву відповідача. Зазначає, що суд мав перевірити підстави для винесення рішення суб`єкта владних повноважень, натомість відповідач на виконання вимог ухвали суду не надав матеріали службового розслідування.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на час звільнення відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області від 18.12.2023 № 2026 о/с обіймав посаду старшого оперуповноваженого СКП ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Інспектором взводу 2 роти 1 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 13.12.2023 складено та подано рапорт на ім`я Начальника управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП, в якому повідомлено, що 12.12.2023 о 22:55 год. під час несення служби у Хортицькому районі екіпажом «Хижак» під час патрулювання по вулиці Василя Сергієнко, було помічено автомобіль «Chevrolet Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого не врахував дорожньої обстановки не вибрав безпечної швидкості руху, допустив виїзд за межі проїзної частини, де здійснив наїзд на бордюрний камінь, після чого вилетів на кільце перехрестя. На прохання ОСОБА_1 було викликано швидку допомогу, яка в супроводжені поліцейських доставила останнього до лікарні, де о 01:43 год. лікарі надали медичний висновок з діагнозом: забій грудної клітки зліва, алкогольне сп`яніння, копію висновку надати відмовились. Також повідомили, що ОСОБА_1 госпіталізації не потребує та може самостійно пересуватись без шкоди для здоров`я. Патрульні неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте останній відмовився, у зв`язку з чим на громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ААРД 619907 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанову БАВ 219124 за ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення вимог правил 2.4 а ПДР та акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, авто евакуйовано на штраф майданчик.

У зв`язку з отриманням повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю поліцейського (ЄО № 17909), наказом полковника поліції ОСОБА_3 № 1391 від 13.12.2023 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з метою перевірки отриманої інформації.

Заступником голови дисциплінарної комісії Дворецькою О. 14.12.2023 подано доповідну записку на ім`я начальника ГУНП в Запорізькій області, в якій остання просила змінити склад дисциплінарної комісії, змінивши голову дисциплінарної комісії, а також виключити зі складу членів дисциплінарної комісії заступника начальника організаційно методичного відділу УКР ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4

Полковником поліції ОСОБА_3 15.12.2023 накладено резолюцію «Дозволяю».

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 18.12.2023 № 1215/01/35-2023, в якому зафіксовано дисциплінарний проступок ОСОБА_1 , який виразився у відсутності контролю як керівника за виконанням плану стажування рядового поліції ОСОБА_5 , керуванні 12.12.2023 цивільним автомобілем «Chevrolet Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди в районі перехрестя вул. Василя Сергієнка та пров. Ювілейного в м. Запоріжжя з матеріальними збитками в присутності стажиста ОСОБА_6 , вчинені дії щодо уникнення від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у медичному закладі, що було розцінене як спроба уникнути відповідальності, не пред`явлення на вимогу працівника поліції для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, невжитті заходів щодо утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, а також не сприянні об`єктивному проведенню службового розслідування та наданні неправдивих показань. Зз урахуванням вимог підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507, запропоновано застосувати до старшого оперуповноваженого СКП ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП в Запорізькій області № 233 о/с від 22.03.2024 ОСОБА_1 звільнено зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних наказів, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно зі ст. 12 Закону, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За приписами статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану та передбачено, що службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, за приписами якого підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом, зокрема: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Аналіз наведених норм права та встановлених обставин справи дає можливість дійти висновку, що відповідачем було призначено та проведено службове розслідування відповідно до вимог закону.

Щодо доводів апелянта, що суд мав перевірити підстави для винесення рішення суб`єкта владних повноважень, колегія суддів зазначає, що рішення суду містить інформацію, яка встановлена в ході службового розслідування та зафіксований дисциплінарний проступок позивача у висновку службового розслідування.

При цьому, є безпідставними доводи апелянта, що матеріали судової справи не містять матеріалів службового розслідування, адже відповідачем 06.05.2024 подано до суду відзив, до якого додано завірені копії матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 .

Представником позивача ОСОБА_7 21.05.2024 подано заяву про ознайомлення з матеріалами судової справи та зняття фотокопій, відповідна відмітка з особистим підписом заявника підтверджує факт ознайомлення сторони позивача з матеріалами судової справи.

Колегія суддів, зазначає, що доводи апелянта щодо того, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулося з порушенням встановленого законом порядку, не є обставинами, які підлягають дослідженню в межах цієї справи, адже прийняття спірних наказів зумовлено, насамперед, у невжитті позивачем заходів по утриманню від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.

Встановлені в ході службового розслідування обставини підтверджуються належними доказами, які додані відповідачем до матеріалів судової справи (DVD-R диски з відеозаписом), які були досліджені судом.

Щодо доводів апелянта, що довідка медичної установи КНП «Міська лікарня № 9» ЗМП від 13.12.2023, в частині: алкогольне сп`яніння (без зазначення проміле), не відповідає формі акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд апеляційної інстанції зазначає, що в основу висновку відповідача про вчинення дисциплінарного проступку лягло, в тому числі, уникнення позивачем від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у медичному закладі, що було розцінене як спроба уникнути відповідальності.

Отже, ненадання належної довідки про перебування ОСОБА_1 у момент вчинення ДТП у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, відбулося не з вини відповідача.

При цьому, доводи апелянта, що ознаки алкогольного сп`яніння патрульні переплутали з важким фізичним станом позивача внаслідок отриманих травм, що підтверджується наданим до суду апеляційної інстанції медичним висновком Поліклініки МВС по Запорізькій області від 19.12.2023 та 1 міської Лікарні Комунарського району, колегія суддів не знаходить обґрунтованими, адже названі документи свідчать виключно про отримання ОСОБА_1 множинних переломів ребер та компресійний перелом хребта, при цьому не містять висновок щодо обставин та дати отриманих травм, так само як і медичного висновку, що під час отримання цих травм особа не перебувала у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння.

Водночас, суд повторно звертає увагу, що відповідно до висновку медичної установи КНП «Міська лікарня № 9» ЗМП від 13.12.2023, складеного одразу після скоєння ДТП, ОСОБА_1 мав лише забій грудної клітки зліва та перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення останнім дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника поліції, особиста недисциплінованість ОСОБА_1 , нехтування вимогами чинного законодавства.

За висновком суду, сам факт допущення поліцейським порушення вимог закону, у тому числі Правил дорожнього руху в стані алкогольного сп`яніння, може поставити під сумнів в очах пересічного громадянина (громадськості) здатність такої особи стояти на сторожі дотримання законів та втілювати їх ужиття, що безумовно підриває авторитет поліції в цілому.

Суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

З огляду на встановлені в ході службового розслідування обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, адже оцінка дій ОСОБА_1 була об`єктивно та безсторонньо проведена відповідачем на підставі матеріалів дисциплінарного провадження, в яких зафіксовані обставини, що свідчать про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року в адміністративній справі № 280/3083/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 21 листопада 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 21 листопада 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров