Рішення

від 22.07.2024 по справі 400/10838/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 р. № 400/10838/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного сільськогосподарського підприємство "АСКЕР", вул. Зоряна, 10, с. Зелений Яр, Миколаївський район, Миколаївська область, 57136, до відповідачаВідділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, Державної служба України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, провизнання протиправною та скасування постанови від 03.07.2023 року № 018192,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного сільськогосподарського підприємства «АСКЕР» (далі - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (далі відповідач 1) та Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 2) з позовними вимогами про:

- визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.07.2023 р. № 018192.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.07.2023 року № 018192 відповідач наклав штраф на позивача за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме свідоцтво про підготовку водія транспортного засобу, що перевозить небезпечний вантаж, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, відсутні письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації, товарно-транспортної накладної. Вказав, що позивач не надавав послуг з перевезення аміачної селітри (нітрату амонію), а здійснював саме транспортування для власних потреб, як підприємство, що здійснює діяльність, пов`язану з селянським господарством, і при транспортуванні такого агрохімікату особи, які його здійснюють, повинні мати зовсім інший перелік документів, ніж той, який зазначив відповідач, висновується, що до позивача не може бути застосована відповідальність, що передбачена частиною першою абзацом 3 статті 60 Закону № 2344-ІІІ. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 04.09.2023 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 400/10838/23 та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.01.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час перевірки був виявлений факт надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в статті 48 Закону № 2344, а саме свідоцтво про підготовку водія транспортного засобу, що перевозить небезпечний вантаж, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, відсутні письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації, товарно-транспортної накладної, у зв`язку з чим позивача було притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344 за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Відділ державного нагляду (контролю) в Миколаївській області відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне сільськогосподарське підприємство «АСКЕР» зареєстровано юридичною особою 21.02.2006 року. Основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, розведення свиней, допоміжна діяльність у рослинництві, виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування та ін.

ПСП «АСКЕР» використовує у своєї господарської діяльності вантажний автомобіль КАМАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 .

28.03.2023 року зазначений автомобіль КАМАЗ, під керування водія ОСОБА_1 перевозив вантаж Аміачну селітру з м. Черкаси до с. Зелений Яр Миколаївського району Миколаївської області.

28.03.2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області на 39 км + 800 м а/д Н-16 проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ПСП «АСКЕР», під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 28.03.2023 року №354328. Під час перевірки виявлено перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених ст. 48 Закону № 2344, а саме: свідоцтво про підготовку водія транспортного засобу, що перевозить небезпечний вантаж, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, відсутні письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації, товарно-транспортної накладної.

Згідно товарно-транспортної накладної від 28.03.2023 року №0049 перевізником зазначено ПСП «АСКЕР».

Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області направлено запрошення на адресу ПСП «АСКЕР» для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 08.06.2023 року.

На підставі вказаного акту перевірки, Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області прийнято постанову № ПШ018192 від 03.07.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000, 00 грн. до ПСП «АСКЕР» за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою № ПШ018192, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови № ПШ018192 від 03.07.2023 року, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

В силу п.1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт., регулюється Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі - Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно з п.13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. (п.14 Порядку №1567).

Відповідно до абз.2 п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки суб`єкта господарювання перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (п.17 Порядку №1567).

Пунктами 25-27, 29 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-ІІІ).

Статтею 2 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо є обов`язковими для власників транспорту.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Також, абз.3 ч.3 вказаної норми передбачено, що у разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Правові, організаційні, соціальні та економічні засади діяльності, пов`язаної з перевезенням небезпечних вантажів залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та авіаційним транспортом, визначені Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» (далі - Закон №1644-III), абз. 2-3 ст.1 якого передбачено, що небезпечним вантажем є речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 - речовини, що окислюють; клас 5.2 - органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини; клас 7 - радіоактивні матеріали; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України, визначенні Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, які затвердженні наказ Міністерства внутрішніх справ України 04 серпня 2018 року №656 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 р. за № 1041/32493 (далі - Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів).

Пунктами 2-4 Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів передбачено, що ці Правила розроблено з урахуванням вимог:

Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року про внутрішні перевезення небезпечних вантажів;

додатків А, B до Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від 30 вересня 1957 року (далі - ДОПНВ).

Вимоги цих Правил обов`язкові для суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та фізичних осіб, які є учасниками дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Дорожнє перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В до ДОПНВ та цих Правил.

Відповідно до п.8 та абз.8 пп.3 п.9 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів водій транспортного засобу, що перевозить небезпечні вантажі, у разі дорожньо-транспортної пригоди або вимушеної зупинки, у результаті яких небезпечні вантажі проникли або можуть проникнути назовні, повинен негайно сповістити про це підрозділ поліції та вжити відповідних заходів, зазначених у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), та письмових інструкціях, передбачених розділом 5.4.3 додатка А до ДОПНВ, наведених у додатку 3 до цих Правил.

При перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути, крім перелічених у ПДР, такі документи, у випадках, передбачених ДОПНВ, на транспортній одиниці мають бути додатково письмові інструкції, передбачені розділом 5.4.3 додатка А до ДОПНВ.

У додатку 3 до цих Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів наведено зміст «Письмових інструкцій відповідно до ДОПНВ».

Відповідно до п.2 розділу І «Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів», затвердженого 04.08.2018 наказом Міністерства внутрішніх справ України №656, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.09.2018 за №1042/32494 (надалі «Порядок видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів»), цей Порядок розроблено з урахуванням вимог: Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року про внутрішні перевезення небезпечних вантажів; додатків А, B до Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від 30 вересня 1957 року (далі - ДОПНВ).

У п.4 розділу І «Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів» зазначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

змішувально-зарядна машина (транспортний засіб MEMU) - машина або транспортний засіб з установленим на ній (ньому) обладнанням для виготовлення вибухових речовин з небезпечних вантажів, що не є вибуховими, та їх заряджання;

транспортний засіб АТ - транспортний засіб, крім транспортних засобів EX/III, FL або MEMU, призначений для перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3, та транспортний засіб-батарея місткістю понад 1 м3, крім транспортних засобів-батарей типу FL;

транспортний засіб EX/II або EX/III - транспортний засіб, призначений для перевезення вибухових речовин та виробів (клас 1);

транспортний засіб FL - транспортний засіб, призначений для перевезення рідин з температурою спалаху не вище 60°C (за винятком дизельного палива, газойлю та палива пічного легкого - №ООН 1202, що відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» (європейського стандарту EN 590:2013 + AС:2014) та має температуру спалаху, зазначену в цьому стандарті) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3;

транспортний засіб, призначений для перевезення займистих газів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3, та транспортний засіб-батарея загальною місткістю понад 1 м3, призначений для перевезення займистих газів;

транспортний засіб, призначений для перевезення стабілізованого пероксиду водню чи стабілізованого водного розчину пероксиду водню з масовою часткою пероксиду водню більше ніж 60% (клас небезпеки 5.1 №ООН 2015) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах індивідуальною місткістю понад 3 м3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3. Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у ДОПНВ, Законі України «Про перевезення небезпечних вантажів» та ДСТУ 4500-1:2008 «Вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять»».

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у ДОПНВ, Законі України «Про перевезення небезпечних вантажів» та ДСТУ 4500-1:2008 «Вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять».

Згідно п.1 розділу ІІ «Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів» відповідність конструкції спеціалізованих транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів вимогам ДОПНВ підтверджується шляхом видачі свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі - Свідоцтво), зразок якого наведено в додатку 2 до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04 серпня 2018 року №656, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за №1041/32493 (далі - Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів), або шляхом продовження його строку дії відповідно до підрозділу 9.1.2.3 ДОПНВ.

Згідно з п.2 розділу ІІ «Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів» свідоцтво видається (продовжується) на всі транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, AT, MEMU категорій N та O, які успішно пройшли обов`язковий технічний контроль, придатні до перевезення небезпечних вантажів та відповідають вимогам частини 9 ДОПНВ, які застосовуються до відповідного типу транспортних засобів з урахуванням перехідних положень, визначених у главі 1.6 та підрозділі 9.2.1.1 ДОПНВ.

Відповідно до п.3 розділу ІІ «Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів» свідоцтво видається або продовжується регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС або територіальним сервісним центром регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС (далі - СЦ) за результатами перевірки відповідності конструкції, маркування та спеціального обладнання транспортного засобу вимогам ДОПНВ та цього Порядку.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту наведених норм слідує, що саме при перевезенні небезпечних вантажів водій має надати свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів та письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації, а за їх відсутності до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.03.2023 року ПСП «АСКЕР» транспортним засобом марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювало перевезення небезпечного вантажу селітри аміачної, 22 т у Біг-бегах 1 т.

При цьому, відповідач не довів, що даний транспортний засіб відноситься до транспортних засобів наведених у п. 4 розділу І Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Як встановлено судом, селітра аміачна класифікується як небезпечний вантаж і відноситься до класу 5.1 «Окиснювальні речовини» № ООН 1942, та перевозиться під належним відвантажувальним найменуванням «Нітрат амонію», проте на перевезення небезпечних вантажів згідно з № ООН 1942 в упаковках (мішках, Біг-Бегах) у кількості до 1000 кг (маса нетто) на транспортну одиницю поширюється дія розділу 1.1.3.6., а саме підрозділу 1.1.3.6.2 (Додатку А «Загальні положення й положення, що стосуються небезпечних речовин та виробів) до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів Розділу 1.1.3.6 «Винятки, пов`язані з кількостями, що перевозяться в одній транспортній одиниці».

Відповідно до п. 1.1.3.6.2 вказаного розділу якщо кількість небезпечних вантажів, що перевозяться в одній транспортній одиниці, не перевищує значень, зазначених у стовпчику 3 таблиці, що міститься в пункті 1.1.3.6.3, для тієї або іншої транспортної категорії (коли небезпечні вантажі, що перевозяться в транспортній одиниці, відносяться до однієї і тієї ж категорії), або значень, розрахованих відповідно до пункту 1.1.3.6.4 (коли небезпечні вантажі, що перевозяться в транспортній одиниці, відносяться до різних транспортних категорій), ці небезпечні вантажі можуть перевозитися в упаковках в одній транспортній одиниці без необхідності отримання свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Суд зазначає, що листом згідно з Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів небезпечний вантаж Амонію нітрат, який упакований в мішки, повинен перевозитись у критих транспортних засобах. Відповідно до п. 4 розділу І (Загальні положення) Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, затвердженого наказом МВС України від 04.08.2018 № 656, звичайні криті транспортні засоби (в т.ч. які перевозять навалом або упаковані в відповідну комбіновану тару гранульований небезпечний вантаж, крім класу 1), не підпадають під чітко визначений перелік транспортних засобів, які повинні надаватись на огляд до сервісних центрів МВС та отримувати свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Таким чином, з огляду на приписи п. 2 розділу ІІ Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, на транспортний засіб (автомобіль марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) не повинно видаватися свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Протилежного відповідачем не доведено.

За таких обставин, суд оцінивши встановлені обставини, дослідивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 018192 від 03.07.2023 року відповідачем прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже вона є неправомірною, відтак такою, що підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2684,00 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного сільськогосподарського підприємства «АСКЕР» (вул. Зоряна, 10, с. Зелений Яр, Миколаївський район, Миколаївська область, 57136, ідентифікаційний код 13851610) до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) та Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 03.07.2023 року № ПШ018192 - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.07.2023 року №ПШ018192.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «АСКЕР» (вул. Зоряна, 10, с. Зелений Яр, Миколаївський район, Миколаївська область, 57136, ідентифікаційний код 13851610) судові витрати в розмірі 2684,00 грн.

4. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко