Постанова

від 31.10.2024 по справі 400/10838/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10838/23

Перша інстанція: суддя Величко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 22.07.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «АСКЕР» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ПСП «АСКЕР» (далі ПП) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) та просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.07.2023 р. №018192.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП зареєстровано юридичною особою 21.02.2006 року. Основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, розведення свиней, допоміжна діяльність у рослинництві, виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування та ін.

ПП використовує у своєї господарської діяльності вантажний автомобіль КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

28.03.2023 року зазначений автомобіль КАМАЗ, під керування водія ОСОБА_1 , перевозив вантаж аміачну селітру з м.Черкаси до с.Зелений Яр Миколаївського району Миколаївської області.

28.03.2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області на 39 км + 800 м а/д Н-16 проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ПП, під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.03.2023 року №354328. Під час перевірки виявлено перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених ст.48 Закону №2344, а саме: свідоцтво про підготовку водія транспортного засобу, що перевозить небезпечний вантаж, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, відсутні письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації, товарно-транспортної накладної.

Згідно товарно-транспортної накладної від 28.03.2023 року №0049 перевізником зазначено ПП.

Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області направлено запрошення на адресу ПП для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 08.06.2023 року.

На підставі вказаного акту перевірки, Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області прийнято постанову №ПШ018192 від 03.07.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000, 00 грн. до ПП за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржене рішення та задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що даний транспортний засіб відноситься до транспортних засобів, наведених у п.4 розділу І Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001р. (далі - Закон №2344-III), автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст.48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження. Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається КМУ. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.2 розділу І Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, затвердженого 04.08.2018р. наказом Міністерства внутрішніх справ України №656, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.09.2018р. за №1042/32494 (надалі Порядок №656), цей Порядок розроблено з урахуванням вимог: Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року про внутрішні перевезення небезпечних вантажів; додатків А, B до Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від 30 вересня 1957 року (далі - ДОПНВ).

У п.4 розділу І Порядку №656 зазначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: змішувально-зарядна машина (транспортний засіб MEMU) - машина або транспортний засіб з установленим на ній (ньому) обладнанням для виготовлення вибухових речовин з небезпечних вантажів, що не є вибуховими, та їх заряджання; транспортний засіб АТ - транспортний засіб, крім транспортних засобів EX/III, FL або MEMU, призначений для перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3, та транспортний засіб-батарея місткістю понад 1 м3, крім транспортних засобів-батарей типу FL; транспортний засіб EX/II або EX/III - транспортний засіб, призначений для перевезення вибухових речовин та виробів (клас 1); транспортний засіб FL - транспортний засіб, призначений для перевезення рідин з температурою спалаху не вище 60°C (за винятком дизельного палива, газойлю та палива пічного легкого - №ООН 1202, що відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 Паливо дизельне Євро. Технічні умови (європейського стандарту EN 590:2013 + AС:2014) та має температуру спалаху, зазначену в цьому стандарті) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3; транспортний засіб, призначений для перевезення займистих газів у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах або багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м3, у вбудованих чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3, та транспортний засіб-батарея загальною місткістю понад 1 м3, призначений для перевезення займистих газів; транспортний засіб, призначений для перевезення стабілізованого пероксиду водню чи стабілізованого водного розчину пероксиду водню з масовою часткою пероксиду водню більше ніж 60% (клас небезпеки 5.1 №ООН 2015) у контейнерах-цистернах чи переносних цистернах індивідуальною місткістю понад 3 м3, а також у вбудованих цистернах чи знімних цистернах місткістю понад 1 м3. Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у ДОПНВ, Законі України «Про перевезення небезпечних вантажів» та ДСТУ 4500-1:2008 Вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять.

За п.1 розділу ІІ Порядку №656 відповідність конструкції спеціалізованих транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів вимогам ДОПНВ підтверджується шляхом видачі свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі - Свідоцтво), зразок якого наведено в додатку 2 до Правил №656, або шляхом продовження його строку дії відповідно до підрозділу 9.1.2.3 ДОПНВ.

Згідно з п.2 розділу ІІ Порядку №656 свідоцтво видається (продовжується) на всі транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, AT, MEMU категорій N та O, які успішно пройшли обов`язковий технічний контроль, придатні до перевезення небезпечних вантажів та відповідають вимогам частини 9 ДОПНВ, які застосовуються до відповідного типу транспортних засобів з урахуванням перехідних положень, визначених у главі 1.6 та підрозділі 9.2.1.1 ДОПНВ.

Відповідно до п.3 розділу ІІ Порядку №656 свідоцтво видається або продовжується регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС або територіальним сервісним центром регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС (далі - СЦ) за результатами перевірки відповідності конструкції, маркування та спеціального обладнання транспортного засобу вимогам ДОПНВ та цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів - КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , наведений транспортний засіб є вантажним самоскидом, а причіп СЗАП, реєстраційний номер НОМЕР_2 є «причіп ПР-самоскид-Е».

При цьому, вищенаведені свідоцтва не містять відомостей про те, що ці транспортні засоби дійсно відносяться до типів транспортних засобів EX/II, EX/III, FL, AT, MEMU категорій N та O.

Водночас, згідно ТТН від 28.03.2023 року №0049, позивачем здійснено перевезення амонію нітрат (селітра аміачна) марки Б, який відповідно до Переліку небезпечних вантажів ДОПНВ зазначений під маркуванням «UA 1942, амонію нітрат, 5.1, ІІІ», тобто є небезпечним вантажем.

Відповідно до примітки до розділу 9.1.2 ДОПНВ для транспортних засобів, за винятком транспортних засобів EX/II, EX/III, FL, AT, MEMU, не потрібно спеціальних свідоцтв про допущення, крім свідоцтв, які потрібні згідно із загальними правилами безпеки, зазвичай застосованими до транспортних засобів у країні походження.

Так, згідно ст.19 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідність зазначеним вимогам транспортних засобів, обладнання, підготовки водіїв перевіряється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України з видачею відповідних свідоцтв про допуск до перевезення.

Згідно положень пп.3 п.9 розділу І Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених

При перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути, крім перелічених у ПДР, такі документи, зокрема, у випадках, передбачених ДОПНВ, на транспортній одиниці мають бути додатково такі документи:

- свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, передбачене розділом 9.1.3 додатка B до ДОПНВ, на кожну транспортну одиницю або транспортний засіб, що входить до її складу, зразок якого наведено в додатку 2 до цих Правил (свідоцтво має бути стандартного формату А4 (210 х 297 мм), білого кольору з рожевою діагональною смужкою);

- свідоцтво ДОПНВ про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (далі - свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія), передбачене розділом 8.2.1 додатка B до ДОПНВ;

- письмові інструкції, передбачені розділом 5.4.3 додатка А до ДОПНВ.

Письмові інструкції зберігаються в кабіні транспортного засобу в легкодоступному місці. Автомобільний перевізник забезпечує ознайомлення водіїв, які беруть участь у перевезенні, із змістом письмових інструкцій та належне виконання ними зазначених інструкцій.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що станом на 28.03.2023 року у водія ОСОБА_1 , який здійснював перевезення в інтересах ПП небезпечного вантажу - амонію нітрат (селітра аміачна) марки Б, були відсутні документи, передбачені ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутнє свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів, інструкції на випадок аварій або надзвичайних ситуацій, тому апеляційний суд дійшов висновку, що постанова відповідача від 03.07.2023 р. №018192 є правомірною та скасуванню не підлягає, а зворотній висновок суду 1-ї інстанції є помилковим.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства «АСКЕР» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук