Ухвала

від 17.07.2024 по справі 757/55552/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/55552/23-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2263/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами, з доповненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_9 ,

власника майна ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року задоволено клопотання заступника начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів НП України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про накладення арешту та накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 16.11.2023 за адресою АДРЕСА_1 , а саме грошові кошти в сумі 1288565 (один мільйон двісті вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) доларів 00 центів США, з метою збереження речових доказів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги, з доповненнями, в яких просять скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів НП України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, що вилучене в ході обшуку 16.11.2023 за адресою АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 1 288 565 (один мільйон двісті вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) доларів 00 центів США

На обґрунтування вимог апеляційних скарг, з доповненнями апелянти вказують на те, що на вилучення грошових коштів, в тому числі походження яких не встановлено, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2023 дозволу не надано, а тому грошові кошти набули статусу тимчасово вилученого майна.

У зв`язку із цим, орган досудового розслідування зобов`язаний був діяти у законний спосіб та не пізніше 48 годин після вилучення майна мав звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Граничний строк звернення до суду з клопотанням про арешт цього майна сплив 19.11.2023.

Апелянти зазначають, що прокурором під час звернення до суду з клопотанням на 15 діб порушено строк на звернення до суду, що підтверджується листами-відповідями голови Печерського районного суду м. Києва, відповідно до яких жодних клопотань відносно накладення арешту на майно, вилученого у ході обшуку 16.11.2023 р. на адресу суду не надходило.

На переконання апелянтів, під час розгляду судом першої інстанції суд виніс неправомірну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Скаржника - 1 про виклик свідка ОСОБА_10 , тим самим істотно порушивши норми процесуального права.

Апелянти зауважують на тому, що серед матеріалів, доданих до клопотання, на ст. 46-54 міститься протокол допиту свідка ОСОБА_10 , проте вказаний протокол містить ознаки підробки.

На переконання апелянтів судом першої інстанції було неналежно досліджено та оцінено докази, які були надані скаржниками на підтвердження походження та законності грошових коштів, вилучених у ході проведення обшуку.

У свою чергу прокурор не надав суду жодного доказу, який би свідчив про те, що вилучені грошові кошти використовувались скаржниками для фінансового забезпечення вказаного кримінального правопорушення. Також прокурором не надано жодного доказу щодо незаконності отримання вилучених коштів.

Апелянти вказують на те, що постанова від 01.12.2023 про визнання речовими доказами грошових коштів є незаконною, передчасною та упередженою.

У матеріалах справи повністю відсутні документальні докази причетності тимчасово вилучених грошових коштів до даного кримінального провадження.

Апелянти наголошують на тому, що визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за пропуском накладення на нього арешту судом, відповідно до правил ч. 5 ст. 171 КПК України, чинним КПК України не передбачено, а отже - заборонено.

13.05.2024 та 14.05.2024 на адресу Київського апеляційного суду надійшли заяви ОСОБА_11 , в яких остання зазначила, що саме вона, як власник, має оригінали документів, які підтверджують походження та джерело отримання грошових коштів у сумі 1 000 000 доларів США, які вона зберігала у ОСОБА_7 , та які у останнього були вилучені слідчим під час обшуку 16.11.2023.

А також зауважила, що будучи недопущеною до участі у справі, приєднується до апеляційної скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , без зміни обґрунтувань та вимог поданої апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи власника майна ОСОБА_7 та представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційних скарг, з доповненнями та просили їх задовольнити з наведених в них підстав, думку прокурора, який долучив до матеріалів справи копії аналітичного дослідження, а також заперечував проти задоволення апеляційних скарг і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, з доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, з доповненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12020000000000589 від 19.06.2020, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що протягом 2022-2023 років, групою осіб до складу якої входять ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (директор 1111 «Концепт-Текстиль» (код 40014899), ОСОБА_14 (директор ГОВ «ГПЛ» (код 33190684), ОСОБА_15 (ТОВ «МГ Автомотів» (код 32461061), ОСОБА_16 (головний бухгалтер ТОВ «ГПЛ» (код 33190684) та ГОВ «МГ Автомотів» (код 32461061), ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , використовуючи ряд підконтрольних юридичних осіб, заволоділи коштами державного бюджету України під час здійснення постачання речового майна для потреб Збройних сил України.

Так, на виконання доручення співробітниками Департаменту військової контррозвідки СБ України встановлено, що ПП «Концепт-Текстиль» (код 40014899), здійснено декларування реалізації в адресу Міністерства оборони України згідно договорів №286/3/22/164 від 05.05.2022 року та №286/3/22/368 від 06.10.2022 року «шкарпеток трекінгових» у 2022 році на загальну суму 259 459 500,00 гри., а в 2023 році було укладено договір №286/3/23/48 від 03.02.2023 року на постачання 3 150 000 пар «шкарпеток трекінгових» на загальну суму 217 350 000,00 гри.

При цьому, ОСОБА_12 , є фактичним власником або засновником ряду юридичних осіб, а саме: ПП «Концепт-Текстиль» (код 40014899), ТОВ «Прем`єр сокс» (код 37650977), ПП «Прем`єр сокс» (код 40501737), Харківська філія ГІП «Ол-Текс» (код 41242721), Громадська організація «Єдність» (код 42494554), і таким чином, мас прямий вилив на посадових осіб вказаних підприємств.

Отже, з мстою завищення вартості «шкарпеток трекінгових» для ЗСУ ПП «Концепт-Текстиль» здійснено декларування з придбання «заготовок трекінгових шкарпеток» у підконтрольних ОСОБА_18 . СГД, а саме: 1111 «Прем`єр сокс» (40501737) на загальну суму 8,5 млн. гри.; ТОВ «Прем`єр сокс» (код 37650977) на загальну суму 2,5 млн. гривень.

В подальшому, для заволодіння готівковими коштами та подальшої їх легалізації ОСОБА_19 разом з підконтрольними посадовими особами ПП «Прем`єр сокс» (40501 737) та ТОВ «Прем`єр сокс» (код 37650977) також було залучено підприємства-постачальники «імпортери», які здійснюють безтоварні операції на зустрічних потоках та надають послуги з конвертації грошових коштів, а саме: ГОВ «ГПЛ» (код 33 190684) та ТОВ «МГ Автомотів» (код 32461061) - керівником яких є ОСОБА_7 , який фактично здійснює управління ними, та має прямий вилив на їх директорів.

Так, реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 будучи фактичними керівниками вказаних підприємств та використовуючи банківські рахунки ПП «Концепт-Текстиль» (код 40014899), ТОВ «Прем`єр сокс» (код 37650977), ПГІ «Прем`єр сокс» (код 40501737), ГОВ «ГПЛ» (код 33 190684) та ТОВ «МГ Автомотів» (код 32461061) та інших невстановлених СГД сформовано податковий кредит шляхом проведення безготівкових операцій на загальну суму понад 40 млн. гривень.

Серед встановлених фактів, ПП «Концепт-Текстиль» (код 40014899) яка здійснювала постачання шкарпеток, проводила наступні «ризикові» операції:

- ТОВ «ГПЛ» (код 33190684) - в грудні 2022 року перераховано грошові кошти на загальну суму 5 млн. гри. (за деталі для автомобілів ВАЗ, поліролі, авто шампуні га інше);

- ТОВ «МГ АВТОМОТІВ» (код 32461061) - в січні 2023 року перераховано грошові кошти па загальну суму 2,5 млн. гри. (за автомобільну моторну та трансмісійну оливу).

Окрім цього, підконтрольні ОСОБА_12 ПП «Прем`єр сокс» (40501737) (основний вид діяльності - 14.31 Виробництво панчішно- шкарпеткових виробів) та ТОВ «Прем`єр сокс» (код 37650977) (основний вид діяльності - 14.31 Виробництво панчішно-шкарпеткових виробів) здійснило безтоварні операції з - ГОВ «ГПЛ» (код 33190684) - перераховано грошові кошти на загальну суму 25,9 млн. грн. (за деталі для автомобілів ВАЗ, поліролі, антифриз, моторну оливу, авто шампуні та інше).

В подальшому, отримані готівкові кошти ПП «Концепт-Текстиль» (код 40014899), які були легалізовані через підприємства «імпортерів» ГОВ «МГ АВТОМОТІВ» (код 32461061) та ТОВ «ГПЛ» (код 33190684), які здійснюють безтоварні операції па зустрічних потоках та надають послуги з конвертації, було переведено в у іноземну валюту, а саме долари США та Євро, та для цього ОСОБА_12 та гр. ОСОБА_7 було залучено ОСОБА_17 , який здійснює валютно-обмінні операції без відповідних дозвільних документів та відображенню у бухгалтерському та податковому обліках.

Як встановлено, загальна сума проконвертованих готівкових коштів по вказаним підприємствам за 2021-2023 рік складає понад 37 млн. гривень.

16.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печорського районного суду міста Києва проведено обшук у будинку який використовує ОСОБА_7 , та який належить па праві приватної власності ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1 288 565,00 доларів США.

Під час проведення обшуку ОСОБА_7 зазначив, що грошові кошти в сумі 288565,00 доларів СІДА, належать йому особисто, а грошові кошти в сумі 1000000,00 СІІІА належать його знайомій ОСОБА_11 та її чоловіку ОСОБА_20 .

01.12.2023 в ході проведення огляду податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , та було встановлено що офіційний задекларований дохід зазначених осіб становить:

- ОСОБА_7 , за період з 01.01.2016 по третій квартал 2022 - 8475590,48 грн., що в еквіваленті до долару США імовірно може становити 280083,77 доларів США;

- ОСОБА_11 , за період з 01.01.2017 по третій квартал 2022 - 9695365,86 грн., що в еквіваленті до долару США імовірно може становити 315319,41 доларів США;

- ОСОБА_20 , за період з 01.01.2019 по третій квартал 2022 - 12709706,67 грн., що в еквіваленті до долару СІІІА імовірно може становити 417582,05 доларів США.

Разом з цим, необхідно зазначити, за зазначений період декларування доходів, вище вказаними особами неодноразово були здійснені видаткові операції, серед яких в тому числі щодо купівлі нерухомого та рухомого майна, як приклад:

- 07.03.2023 ОСОБА_11 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ціпа нерухомого майна встановлена у договорі 1747760,00;

- 10.01.2019 ОСОБА_20 зареєстровано право власності на автомобіль Renault Logan 2018 року випуску (первинна реєстрація нового ТЗ).

Окрім цього, відповідно до інформації отриманої в ході виконання доручення встановлено, що ОСОБА_11 фактично виконує функції керівника і безпосередньої організації фінансово-господарської діяльності підконтрольних ОСОБА_7 суб`єктів господарської діяльності. В свою чергу ОСОБА_20 виконує функції менеджера з реалізації продукції за готівку, без фактичного відображення в податковій та бухгалтерській звітності підконтрольних ОСОБА_7 суб`єктів господарської діяльності.

Також, необхідно відзначити, що в ході проведення обшуку 16.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , частина грошових коштів, була упакована у валютні стрічки, з текстом на іноземній мові. В ході проведення огляду яких встановлено, що упакування грошових коштів, які були у зазначених валютних стрічках, імовірно здійснювалось після їх друку в Бюро гравіювання та друку на території США.

Вище зазначене свідчить, що вилучені грошові кошти, не належать ОСОБА_11 та ОСОБА_20 , які в своїй господарській діяльності підконтрольні ОСОБА_7 , про що свідчить відсутність офіційних доходів які підтверджують, твердження про власність грошових коштів. Разом з цим, частина вилучених грошових коштів імовірно могла бути ввезена па територію України, незаконно, без їх офіційного декларування.

01.12.2023 постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_21 вилучені в ході обшуку грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020000000000589 від 19.06.2020.

05.12.2023 заступник начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів НП України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 16.11.2023 в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №12020000000000589 від 19.06.2020.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор зазначив, що підставою арешту майна є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, є предметом вчинення кримінального правопорушення, а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

А тому, метою арешту вилучених речей є забезпечення збереження речових доказів, що визначено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

14.02.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 16.11.2023 за адресою АДРЕСА_1 , а саме грошові кошти в сумі 1288565 (один мільйон двісті вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) доларів 00 центів США, з метою збереження речових доказів.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на майно, оскільки вважав наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення власника майна та його представника щодо задоволення клопотання, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно вимог ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянтів обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно.

Так, у встановленому законом порядку вищевказане майно відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП ОСОБА_21 /т. 1 а.с.122-124/ визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Посилання апелянтів на те, що оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2023 не надано дозволу на вилучення грошових коштів, а тому вони набули статусу тимчасово вилученого майна. У зв`язку із цим, орган досудового розслідування зобов`язаний був діяти у законний спосіб та відповідно до положень ч. 5 ст. 171 КПК України не пізніше 48 годин після вилучення майна мав звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді про накладення на нього арешту тобто до 19.11.2023, є такими, що не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вказана ухвала слідчого судді про обшук містить дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів, а тому вилучені грошові кошти не є тимчасово вилученим майном, відтак, відповідно до викладеного, положення ч. 5 ст. 171 КПК України в даному випадку не підлягають застосуванню.

Щодо тверджень апелянтів, що серед матеріалів, доданих до клопотання, на ст. 46-54 міститься протокол допиту свідка ОСОБА_10 , проте вказаний протокол містить ознаки підробки, колегія суддів зазначає, що оцінка належності та допустимості вказаного доказу має вирішуватися судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, оскільки саме суд під час розгляду обвинувального акту, в разі його направлення до суду, надає оцінку доказам, при вирішень питань зазначених у ст. 368 КПК України, а не слідчий суддя.

Посилання апелянтів на те, що під час розгляду судом першої інстанції суд виніс неправомірну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Скаржника - 1 про виклик свідка ОСОБА_10 , тим самим істотно порушивши норми процесуального права, колегія суддів зауважує, що згідно ч. 4 ст. 172 КПК України під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна. А тому, колегія суддів наголошує на тому, що виклик свідка під час розгляду клопотання про арешт майна є правом, а не обов`язком слідчого судді.

Крім того, колегія суддів, щодо доводів апелянтів, що судом першої інстанції було неналежно досліджено та оцінено докази, які були надані скаржниками на підтвердження походження та законності грошових коштів, вилучених у ході проведення обшуку, зазначає, що інформація щодо походження та джерела їх отримання мають бути перевірені органом досудового розслідування під час подальшого досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження № 12020000000000589 від 19.06.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а також приналежність чи не приналежність ОСОБА_11 , грошових коштів у сумі 1 000 000 доларів США, з урахуванням заяви останньої щодо їх зберігання у ОСОБА_7 , має бути встановлено органом досудового розслідування.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційних скарг про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянтів стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційних скаргах обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду та підлягають з`ясуванню під подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги, з доповненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційні скарги, з доповненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4