Постанова

від 17.07.2024 по справі 357/11999/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/11999/23 Головуючий у суді І інстанції Бондаренко О.В.

Провадження № 22-ц/824/9173/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року представник позивачки - адвокат Дзюба М.Ю., звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 18 жовтня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на виконання якого ОСОБА_1 надала ОСОБА_5 у борг грошові кошти у розмірі 360 000,00 доларів США, про що ОСОБА_5 було складеною розписку. На умовах договору позики ОСОБА_5 мала погасити заборгованість перед ОСОБА_1 у строк до 01 липня 2018 року.

Напередодні настання строку повернення позики, ОСОБА_5 уклала договори дарування зі своєю дочкою ОСОБА_2 щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

земельної ділянки, кадастровий номер: 3220488300:01:002:0955, 23 червня 2018 року;

земельної ділянки, кадастровий номер 3220487400:02:008:0065, 23 червня 2018 року;

земельної ділянки, кадастровий номер 3220485100:05:008:0050, 23 червня 2018 року;

об`єкту нерухомого майна - квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , 23 червня 2018 року;

9/10 частин квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , 12 грудня 2017 року.

Відчуживши вищевказане майно, ОСОБА_5 не погасила заборгованість перед ОСОБА_1 . У зв`язку із чим, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року у справі №357/13488/18, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 10 062 000,00 грн. Наразі відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення суду, але закінчити його не вдається через відсутність у ОСОБА_5 достатньої кількості активів для погашення боргу.

Вбачаючи в договорах дарування нерухомого майна, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ознаки фраудаторності, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності (справа № 369/14427/19).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: на квартиру в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:01:002:0955, що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, яка зареєстрована 23 червня 2018 року; земельну ділянку з кадастровим номером 3220487400:02:008:0065, що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с/рада Трушківська, яка зареєстрована 23 червня 2018 року; земельну ділянку з кадастровим номером 3220485100:05:008:0050, що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с/рада Пилипчанська, яка зареєстрована 23 червня 2018 року; квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована 23 червня 2018 року.

В подальшому, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2022 року, у справі №369/14427/19, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 , АТ «Банк інвестицій та заощаджень» про визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року у справі № 369/14427/19 рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2022 року залишено без змін.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2023 року у справі № 369/14427/19 відкрито касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 , АТ «Банк інвестицій та заощаджень», про визнання договорів дарування недійсними та скасування державної реєстрації права власності, за касаційною скаргою на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2023 року у справі №369/14427/19 задоволено клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову та скасовано заходи забезпечення позову, які вжито ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року у цивільній справі № 369/14427/19.

Не погоджуючись із ухвалою про скасування заходів забезпечення позову, 13 липня 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду. Попри те, що ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2023 року про скасування заходів забезпечення позову не набрала законної сили, оскільки у визначені ЦПК України строки на неї було подано апеляційну скаргу, 19 липня 2023 року, рішеннями державного реєстратора Ставищенської селищної ради Олефіра П.П. № 68520833, 68521173, 68521111, 68521012 та 68520924 від 19 липня 2023 року було припинено дію обтяжень, які були накладені в інтересах ОСОБА_1 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року у справі № 369/14427/19.

Скориставшись відсутністю обтяжень, 24 липня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Приймак А.П., та зареєстрований в реєстрі за № 1687. Предметом зазначеного договору купівлі-продажу була земельна ділянка з кадастровим номером 3220485100:05:008:0050.

Цього ж дня, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Приймак А.П., та зареєстрований в реєстрі за № 1685. Предметом зазначеного договору купівлі-продажу була земельна ділянка з кадастровим номером 3220487400:02:008:0065.

Крім того, 24 липня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Приймак А.П., та зареєстрований в реєстрі за № 1693. Предметом зазначеного договору купівлі-продажу була земельна ділянка з кадастровим номером 3220488300:01:002:0955.

Сторона позивача вважає, що вищевказані договори купівлі-продажу земельних ділянок є фраудаторними правочинами, які мають бути визнані недійсними, оскільки метою цих договорів є ухилення від виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року у справі № 357/13488/18, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, яким було вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 10 062 000,00 грн, а також можливого рішення про задоволення позову у цивільній справі № 369/14427/19.

В даному випадку ОСОБА_2 , яка уклала договори купівлі-продажу земельних ділянок з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діяла очевидно недобросовісно та зловживала правом стосовно ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 є співвідповідачем у цивільній справі № 369/14427/19, тому у випадку задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 буде скасовано її право власності на земельні ділянки і ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості її матері ОСОБА_5 , зверне стягнення на вищезгадані земельні ділянки. Вчинені співвідповідачами правочини з купівлі-продажу земельних ділянок є продовженням заходів, які мають на меті створити перешкоди для виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 коштів за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Водночас, відповідно до правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 299/396/17, провадження № 61-26562св18, від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17, провадження № 61-2761св19, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину. При цьому та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Отже той факт, що договори купівлі-продажу були укладені між ОСОБА_2 , як продавцем, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , як покупцями, під час розгляду справи № 369/14427/19, за результатом розгляду якої право власності ОСОБА_2 може бути припиненим, а боргові зобов`язання її матері ОСОБА_5 перед ОСОБА_1 виконаними за рахунок цього майна, спонукало співвідповідачів досягнути протиправної мети укладенням таких договорів, а саме додатково унеможливити процедуру звернення стягнення на майно при виконанні рішення суду.

Таким чином, оскільки оспорювані договори купівлі-продажу є недійсними, а недійсні договори не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю, тому рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Приймак А.П. про реєстрацію права власності № 68572511 від 24 липня 2023 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220485100:05:008:0050, № 68572069 від 24 липня 2023 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220487400:02:008:0065 та № 68575241 від 24 липня 2023 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:01:002:0955 є такими, що підлягають скасуванню.

Позивачка просила суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 24 липня 2023 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак А.П., зареєстрований в реєстрі за №1687, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220485100:05:008:0050,

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 24 липня 2023 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак А.П., зареєстрований в реєстрі за №1685, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220487400:02:008:0065,

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 24 липня 2023 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак А.П., зареєстрований в реєстрі за №1693, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220488300:01:002:0955,

- скасувати рішення приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак А.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: № 68572511 від 24 липня 2023 року (запис № 51101052) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: рішення щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220485100:05:008:0050 за ОСОБА_3 ,

- скасувати рішення приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак А.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: № 68572069 від 24 липня 2023 року (запис № 51100705) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме рішення щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220487400:02:008:0065 за ОСОБА_3 ,

- скасувати рішення приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак А.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: № 68575241 від 24 липня 2023 року (запис № 51103455) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме рішення про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:01:002:0955 за ОСОБА_4 ,

- стягнути з відповідачів на користь позивачки понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги щодо помилковості твердження суду про обрання позивачкою невірного способу захисту зазначила, що відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

В даному випадку основними є вимоги про визнання недійсними договорів купівлі- продажу земельних ділянок, а похідними - про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на підставі зазначених договорів.

Тобто, у випадку задоволення даного позову буде припинено право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спірні земельні ділянки та автоматично поновлено записи в Державному реєстрі речових прав про право власності ОСОБА_2 .

В подальшому, на підставі постанови першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 369/14427/19, буде припинено право власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі прав та автоматично поновлено записи про право власності ОСОБА_5 на спірні земельні ділянки.

Після чого, в рамках виконавчого провадження на зазначені земельні ділянки може бути звернено стягнення шляхом їх реалізації на прилюдних торгах.

При цьому, відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про неналежність обраного позивачем способу захисту є помилковими, спростовуються вищевикладеними обставинами та актуальною судовою практикою. Крім того зауважує, що судом першої інстанції зроблено висновок про неналежність обраного позивачем способу захисту, втім не зазначено в оскаржуваному рішенні, який спосіб захисту порушеного права в даному випадку слід вважати належним.

З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Від відповідачів надійшли відзиви на апеляційну скаргу, які є тотожними один одному. У відзивах зазначено, що апеляційна скарга взагалі не містить посилання на те, які конкретно норми матеріального та процесуального права було порушено судом першої інстанції при розгляді справи та в чому саме полягає це порушення. А також апеляційна скарга не містить доводів щодо неповного встановлення судом першої інстанції істотних обставин справи та/або ненадання судом належної правої оцінки всім доказам в сукупності та кожному окремо.

Звертають увагу суду на той факт, що обґрунтування апеляційної скарги зводиться здебільшого до посилання скаржника на висновки викладені у постановах Верховного Суду у правовідносинах, що не є подібними з правовідносинами у даній справі, оскільки скаржник посилається на висновки де Верховний Суд розглядав спори щодо правовідносин, які виникли між боржником та кредитором, при тому що ОСОБА_2 не є, і не була боржником скаржника та не мала жодних зобов`язань перед скаржником.

Вважають, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачкою не надано доказів для кваліфікації вказаних договорів купівлі- продажу земельних ділянок, як фраудаторних, оскільки відчуження майна відбулося особою, яка не є боржником, яка має значну непогашену заборгованість, на підставі оплатного правочину та на користь непов`язаної особи.

Звертають увагу суду, що до винесення Верховним Судом постанови від 22 листопада 2023 року у справі №369/14427/19 у ОСОБА_2 не існувало жодної правової підстави або судового рішення, які б зоборонили їй або обмежували її право розпоряджатися своїм майном, а тому ОСОБА_2 мала право розпорядитись своїм майном на власний розсуд.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 та її представник - адвокат Червона Г.О. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав необґрунтованості її доводів, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення адвоката Червоної Г.О. у судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення не відповідає.

Суд першої інстанції встановив, що відповідачка ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_5 .

18 жовтня 2017 року ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_1 суму в гривнях, що еквівалентно 360 000,00 доларів США, які зобов`язується повернути до 01 липня 2018 року, про що склала відповідну розписку від 18 жовтня 2017 року.

06 липня 2021 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, у справі № 357/13488/18, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованість за розпискою від 18 жовтня 2017 року у розмірі 10 062 000,00 грн. (т. 1 а.с. 14-27).

23 червня 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 3220485100:05:008:0050, з цільовим призначенням: для індивідуального дачного будівництва, розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Величко О.Л., зареєстрований в реєстрі за № 627 ( т. 1 а.с. 28-31).

23 червня 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 3220488300:01:002:0955, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Величко О.Л., зареєстрований в реєстрі за № 629 (т. 1 а.с. 36-39).

23 червня 2018року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки, площею 0,0895 га, кадастровий номер: 3220487400:02:008:0065, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Трушківська сільська рада, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Величко О. Л., зареєстрований в реєстрі за № 631 (т. 1 а.с. 32-35).

08 вересня 2020 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №369/14427/19, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: об`єкт нерухомого майна: квартиру в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована 12 грудня 2017 року, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1435181432103, номер об`єкту в РПВН: 9688881, номер запису про право власності: 25330877; об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:01:002:0955, що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, яка зареєстрована 23 червня 2018 року, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1554342032204, номер запису про право власності: 26772854; об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером: 3220487400:02:008:0065, що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с/рада Трушківська, яка зареєстрована 23 червня 2018 року, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1039139832204, номер запису про право власності: 26773264; об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером 3220485100:05:008:0050, що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с/рада Пилипчанська, яка зареєстрована 23 червня 2018 року, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 929828632204, номер запису про право власності: 26772365; об`єкт нерухомого майна: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована 23 червня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 355703732224, номер запису про право власності: 26773636 (т. 1 а.с. 43-47).

13 жовтня 2022 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №369/14427/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 , АТ «Банк інвестицій та заощаджень» про визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності відмовлено.

15 травня 2023 року постановою Київського апеляційного суду, у справі №369/14427/19, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2022 року залишено без змін (т. 1 а.с. 48-65).

29 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 369/14427/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 , АТ «Банк інвестицій та заощаджень», про визнання договорів дарування недійсними та скасування державної реєстрації права власності, за касаційною скаргою на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року (т. 1 а.с. 66-69).

03 липня 2023 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, у справі №369/14427/19, задоволено клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову та скасовано заходи забезпечення позову, які вжито ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року (т. 1 а.с. 70-73).

13 липня 2023 року позивачка - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2023 року, про скасування заходів забезпечення позову (т. 1 а.с. 74-80) та 17 жовтня 2023 року постановою Київського апеляційного суду ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2023 року про скасування заходів забезпечення позову залишена без змін.

24 липня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером: 3220485100:05:008:0050, площею 0,10 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Приймак А.П., та зареєстрований в реєстрі за № 1687 (т. 1 а.с. 96-99).

24 липня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220487400:02:008:0065, площею 0,0895 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Трушківська сільська рада, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Приймак А.П., та зареєстрований в реєстрі за № 1685 (Т. 1 а.с. 100-103).

24 липня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером: 3220488300:01:002:0955, площею 0,10 га, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Приймак А.П., та зареєстрований в реєстрі за № 1693 (т. 1 а.с. 104-107).

Вищезазначені обставини також підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 84-95).

Також, встановлено, що відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , а відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 125-128).

22 листопада 2023 року постановою Верховного Суду у справі №369/14427/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів дарування від 23 червня 2018 року, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким визнано недійсними договори дарування від 23 червня 2018 року, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3220485100:05:008:0050, площею 0,1000 га, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада; щодо земельної ділянки кадастровий номер 3220488300:01:002:0955, площею 0,1000 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси; щодо земельної ділянки кадастровий номер 3220487400:02:008:0065, площею 0,0895 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Трушківська сільська рада. В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року залишено без змін (т. 1 а.с. 235-243).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в пунктах 7, 8, 9 Договорів купівлі-продажу земельних ділянок зазначено, що згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності неї нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та суб`єкта, сформованих Приймак А.П , приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області 24 липня 2023 року, під забороною відчуження (арештом) земельна ділянка не перебуває, обтяження іпотекою відсутнє, згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та податкові застави, виданого Приймак А.П. , приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області 24 липня 2023 року, у податковій заставі майно продавця та кошти продавця не перебувають та продавець свідчить, що вказана земельна ділянка до цього часу нікому не продана, не подарована, не заставлена, і спорі і під забороною (арештом) та в податковій заставі не перебуває, внаслідок продажу не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних та інших осіб, яких продавець зобов`язаний утримувати за законом або за договором; земельна ділянка не надана в користування наймачам; немає прав третіх осіб щодо земельної ділянки (права застави, оренди, користування, сервітуту тощо).

Оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок від 24 липня 2023 року, посвідчені приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Приймак А.П., зареєстровані в реєстрі за №№ 1693, 1687, 1685, містять усі істотні умови, передбачені чинним законодавством України, підписані сторонами, нотаріально посвідчені. Реєстрацію відповідного права власності покупців земельних ділянок було здійснено 24 липня 2023 року, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Суд першої інстанції вважав, що позивачкою не доведено належними, достатніми та допустимими доказами обставини щодо недодержання сторонами договору, відповідачами у даній справі, в момент вчинення оскаржуваних правочинів вимог чинного законодавства України та не надано доказів для кваліфікації вказаних договорів купівлі-продажу земельних ділянок, як фраудаторних, оскільки відчуження майна відбулося особою, яка не є боржником, яка має значну непогашену заборгованість, на підставі оплатного правочину та на користь не пов`язаної особи.

Крім того, постановою Верховного суду від 22 листопада 2023 року, у цивільній справі № 369/14427/19, встановлено недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора ОСОБА_1 боржником ОСОБА_5 , при укладанні договорів дарування земельних ділянок, а саме: ОСОБА_5 при безоплатному відчуженні земельних ділянок діяла недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам ОСОБА_1 , оскільки відчуження належного їй майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на її майно, як боржника за позиковим зобов`язанням.

Водночас, Верховний суд у своєму рішенні не встановив жодних ознак недобросовісності у діях відповідачки - ОСОБА_2 , ані при укладанні договорів дарування земельних ділянок з ОСОБА_5 , ані при укладанні інших договорів щодо розпорядження ОСОБА_2 даними земельними ділянками.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачкою спосіб захисту прав, шляхом визнання оспорюваних договорів недійсними є неефективним засобом відновлення порушеного права, оскільки, за загальним правилом, наслідком встановлення судом недійсності правочину є реституція, відповідно, визнання договорів щодо відчуження спірного майна недійсними не матиме наслідком звільнення земельної ділянки чи усунення перешкод у користуванні нею, а тому не відновить порушеного права позивачки, яка не є власником майна, відчуженого за оспорюваними договорами купівлі-продажу.

Також суд вважав, що позивачка не залучила до участі у справі в якості відповідача боржника ОСОБА_5 .

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п`ята статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, та згідно статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним.

За пунктом 6 статті 3 ЦК України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Отже, цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення виконання зобов`язання зі сплати грошових коштів, в тому числі, на відшкодування шкоди або виконання судового рішення.

Особа, яка відчужує майно на користь іншої особи за наявності спору щодо дійсності правочину на підставі якого продавцем було набуто право на це майно, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно потерпілої сторони, оскільки укладається договір купівлі-продажу, який порушує майнові інтереси потерпілого і спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 754/5841/17 вказано, що приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року в справі № 757/33392/16, у якій зазначено, що правочином, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним правочином), може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, а вчинений з метою сприяння відповідачки ОСОБА_2 за рахунок цього майна уникнути повернення боргу її матір`ю - ОСОБА_5 позивачці ОСОБА_1 , що є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

При цьому колегія суддів враховує те, що відповідачка ОСОБА_2 , відчужуючи 24 липня 2023 року відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельні ділянки як сторона у справі № 369/14427/19 достовірно була обізнана про те, що її матір ОСОБА_5 має невиконанні грошові зобов`язання перед ОСОБА_1 у розмірі 10 062 000,00 грн, що земельні ділянки ОСОБА_5 їй подарувала 23 червня 2018 року перед настанням строку виконання ОСОБА_5 зобов`язання за договором позики, який має настати 01 липня 2018 року, знала про наявність рішення суду від 06 липня 2021 року у справі № 357/13488/18 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 10 062 000,00 грн, знала про оскарження ОСОБА_1 підстав набуття права власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки, а також те, що 29 червня 2023 року Верховним судом відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 369/14427/19. Всі ці обставини ОСОБА_2 достовірно були відомі, оскільки вона була відповідачкою разом із ОСОБА_5 у справі №369/14427/19. Також колегія суддів звертає увагу на те, що земельні ділянки були відчужені до набрання законної сили ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 03 липня 2023 року про скасування заходів забезпечення позову у справі № 369/14427/19, оскільки ОСОБА_1 оскаржила цю ухвалу в апеляційному порядку без порушення строків на таке оскарження, що також було відомо ОСОБА_2 як стороні спору.

Апеляційний суд вважає, що оспорювані договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок, які продавець ОСОБА_2 набула за недійсними договорами дарування від її матері ОСОБА_5 , за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, а вчинені з метою сприяння ОСОБА_2 (шляхом подальшого відчуження в один день цього майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) уникнути повернення боргу за рахунок цього майна її матір`ю ОСОБА_5 , що є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, тобто, шляхом зловживання правом, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Таким чином, при укладенні 24 липня 2023 року договорів купівлі-продажу нерухомого майна, яке належали продавцю на підставі договору дарування від 23 червня 2018 року, воля сторін не відповідала зовнішньому її прояву та вони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаними правочинами, а їх дії були направлені на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно з метою приховати це майно від виконання за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів з ОСОБА_5 .

Колегія суддів вважає, що заявлений позивачкою спосіб захисту її порушеного права шляхом визнання недійсним правочину є належним способом захисту, оскільки буде гарантувати їй можливість стягнути з ОСОБА_5 борг за рахунок належного їй на праві власності нерухомого майна.

Також колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що позивачкою не була залучена до участі у справі в якості відповідачки ОСОБА_5 , що, на думку суду першої інстанції, є підставою для відмови у задоволенні позову.

В даній справі оспорюються договори купівлі-продажу, укладені між відповідачами. ОСОБА_5 хоч і є боржником перед позивачкою, разом із тим, вона не є стороною оспорюваних в даній справі договорів купівлі-продажу, до неї не звернута матеріально-правова вимога. У разі задоволення позову в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу застосовується реституція і спірні земельні ділянки повертаються у власність ОСОБА_2 , а вже від неї, на виконання рішення суду у справі № 369/14427/19, повертається ОСОБА_5 і саме у такий спосіб, у випадку невиконання ОСОБА_5 рішення суду у справі № 357/13488/18 позивачка має право отримати борг за рахунок продажу земельних ділянок.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

За змістом підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення; та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У частинах першій, шостій, тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачка була звільнена судом від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України з відповідачів на користь держави в особі Державної судової адміністрації України стягується судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях у загальному розмірі 16 104,00 грн., а саме по 5 368,00 грн. з кожного.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 24 липня 2023 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак Альоною Петрівною, зареєстрований в реєстрі за №1687, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220485100:05:008:0050,

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 24 липня 2023 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак Альоною Петрівною, зареєстрований в реєстрі за №1685, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220487400:02:008:0065,

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 24 липня 2023 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак Альоною Петрівною, зареєстрований в реєстрі за №1693, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220488300:01:002:0955,

Скасувати рішення приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак Альони Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: № 68572511 від 24 липня 2023 року (запис № 51101052) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: рішення щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220485100:05:008:0050 за ОСОБА_3 ,

Скасувати рішення приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак Альони Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: № 68572069 від 24 липня 2023 року (запис № 51100705) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме рішення щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220487400:02:008:0065 за ОСОБА_3 ,

Скасувати рішення приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак Альони Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: № 68575241 від 24 липня 2023 року (запис № 51103455) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме рішення про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:01:002:0955 за ОСОБА_4 ,

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі по 5 368,00 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 липня 2024 року.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: Т.А. Слюсар

Д.О. Таргоній