Постанова

від 22.07.2024 по справі 440/6137/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 р. Справа № 440/6137/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, повний текст складено 31.05.24 по справі № 440/6137/24

за позовом Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу

до Чутівської селищної ради , Комунального підприємства "Чутівське"

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Чутівської селищної ради, Комунального підприємства "Чутівське", в якому просить суд: зобов`язати Чутівську селищну раду та Комунальне підприємство "Чутівське" вчинити дії та забезпечити: виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області поблизу с.Новофедорівка з розташованим на най сміттєзвалищем твердих побутових відходів; винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж; здійснення державної реєстрації прав на неї.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу термін п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а також доказів її надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року позовну заяву Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Чутівської селищної ради, Комунального підприємства "Чутівське" про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала про залишення позову без руху надійшла до Диканської окружної прокуратури поштовим зв`язком 31.05.2024 та зареєстрована в «Системі електронного документообігу органів прокуратури України» за вхідним номером 4291-24 від 31.05.2024 (скріншот сторінки системи електронного документообігу органів прокуратури України та копія ухвали суду із вхідним реєстраційним номером додаються, додатки №1, №2). Вказує, що також у позовній заяві вказано адресу кабінету у підсистемі «Електронний суд» та код окружної прокуратури. Проте, за період з 23.05.2024 по 28.05.2024 будь-які судові рішення по справі №440/6137/24 взагалі не надходили (скріншот сторінки Диканської окружної прокуратури із підсистеми «Електронний суд» додається, додаток №3). Звертає увагу, що на електронну адресу Диканської окружної прокуратури dukanskij@pol.gp.gov.ua, яка також зазначена в позові, за період з 22.05.2024 по 03.06.2024повідомлення по справі №440/6137/24 від Полтавського окружного адміністративного суду теж не надходили (скріншот електронної сторінки dukanskij@pol.gp.gov.ua додається, додаток №4). Стверджує, що підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 72-74 КАС України, що позивач ухвалу суду від 24.05.2024 отримав 31.05.2024, отже останнім днем строку визначеного судом для усунення недоліків позовної заяви є 05.06.2024, а не 29.05.2024, як визначив суд в ухвалі. Зауважує, що на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024, позивач 04.06.2024, в межах визначеного строку, супровідним листом за №51/3-3028 вих-24, з описом вкладення, направив на адресу суду позовну заяву з усуненими недоліками (копія супровідного листа, опис вкладення, поштова квитанція додається, додаток №5), отже, усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308, ст.312 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у визначений судом строк позивачем вимоги ухвали суду від 24.05.2024 року про залишення позовної заяви без руху не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частина 3, 4 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 ст.169 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Так, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року позовну заяву Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу залишено без руху.

Обґрунтовуючи підстави для залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано позовну заяву, яка не оформлена відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не зазначено предмета позову, а саме: не конкретизовано, які саме дії на переконання ініціатора звернення належить вчинити кожному з відповідачів, тобто у поданій позовній заяві позивач, визначаючи відповідачами двох суб`єктів, позовні вимоги формулює лише до одного з них.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява не містить відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких приєднано до позову.

Позивачу надано термін п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а також доказів її надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року позивач отримав 24.05.2024 о 15:29, що підтверджується довідкою про доставку документа в електронний кабінет підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року позовну заяву Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Чутівської селищної ради, Комунального підприємства "Чутівське" про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у визначений судом строк позивачем вимоги ухвали суду від 24.05.2024 року про залишення позовної заяви без руху не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто.

У апеляційній скарзі позивач зазначає, що ним у позові вказано адресу кабінету у підсистемі «Електронний суд» та код окружної прокуратури, проте, за період з 23.05.2024 по 28.05.2024 будь-які судові рішення по справі №440/6137/24 взагалі не надходили, та надає скріншот сторінки Диканської окружної прокуратури із підсистеми «Електронний суд». Вказує, що на електронну адресу Диканської окружної прокуратури dukanskij@pol.gp.gov.ua, яка також зазначена в позові, за період з 22.05.2024 по 03.06.2024 повідомлення по справі №440/6137/24 від Полтавського окружного адміністративного суду теж не надходили.

Також, позивач звертає увагу, що ухвала про залишення позову без руху надійшла до Диканської окружної прокуратури поштовим зв`язком 31.05.2024 та зареєстрована в «Системі електронного документообігу органів прокуратури України» за вхідним номером 4291-24 від 31.05.2024, та надає скріншот сторінки системи електронного документообігу органів прокуратури України та копію ухвали суду із вхідним реєстраційним номером.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.06.2024 позивач, на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024, засобами поштового зв`язку направив на адресу суду заяву про усунення недоліків позову, що підтверджується супровідним листом за №51/3-3028 вих-24 з описом вкладення.

За позицією позивача, він в межах визначеного строку направив на адресу суду позовну заяву з усуненими недоліками, отже, усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Розглядаючи питання щодо дотримання строків на усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС), яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За правилами частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Приписами частини одинадцятої статті 251 КАС України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 251 КАС України).

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС; із змінами, внесеними згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 12 жовтня 2023 року №977/0/15-23), відповідно до пункту 2 розділу І якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 5.3, 5.4-1, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.

Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, згідно з пунктом 10 глави 1 якого адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

За правилами пункту 42 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи КАС України щодо надсилання судового рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення мають імперативний характер лише у випадку відсутності в учасника справи Електронного кабінету.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі №560/8455/23, який в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковим для врахування при розгляді даної справи.

Таким чином, враховуючи, що позивач зареєстрований у підсистемі «Електронний суд», вказав у позові адресу кабінету та код окружної прокуратури, колегія суддів доходить висновку, що надіслання ухвали суду про залишення позову без руху в електронній формі до Електронного кабінету Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області є належним, достатнім, визначеним процесуальним законодавством способом надсилання судового рішення учаснику справи.

За цим, доводи апеляційної скарги позивача про неотримання ухвали суду про залишення позову без руху іншими засобами зв`язку, зокрема, на електронну адресу Диканської окружної прокуратури (dukanskij@pol.gp.gov.ua), колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновки суду про підтвердження факту належного повідомлення позивача про судове рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року доставлена до Електронного кабінету Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області 24.05.2024 о 15:29, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа, що вважається врученням судового рішення в розумінні статті 251 КАС України.

Отже, позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 29.05.2024 року, однак, у визначений судом строк позивачем вимоги ухвали суду від 24.05.2024 року про залишення позовної заяви без руху не виконано.

Посилання позивача на те, що за період з 23.05.2024 по 28.05.2024 будь-які судові рішення по справі №440/6137/24 взагалі не надходили, що, на думку позивача, підтверджується скріншотом сторінки Диканської окружної прокуратури із підсистеми «Електронний суд», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки скріншот електронної сторінки кабінету користувача не є належним доказом неотримання рішення суду. При цьому, суд враховує відсутність в матеріалах справи офіційного повідомлення адміністратора ЄСІТС про відсутність документу в системі «Електронний суд».

Таким чином, доводи позивача про неотримання ним ухвали суду першої інстанції спростовуються приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Разом з тим, продовжуючи апеляційний розгляд справи, суд враховує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 18.11.2010 року у справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У справі «Delcourt v. Belgium» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». Також, Суд у справі «Bellet v. Fгаnсе» зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві».

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 року у справі П/9901/736/18 (провадження №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 року у справі №640/3040/21 та від 31.08.2023 року у справі №560/11012/22.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи підстави для залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано позовну заяву, яка не оформлена відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не зазначено предмета позову, а саме: не конкретизовано, які саме дії на переконання ініціатора звернення належить вчинити кожному з відповідачів, тобто у поданій позовній заяві позивач, визначаючи відповідачами двох суб`єктів, позовні вимоги формулює лише до одного з них.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява не містить відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких приєднано до позову.

Суд зазначає, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

У позовній заяві Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області зазначив, що Чутівською селищною радою та Комунальним підприємством "Чутівське" не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території с. Новофедорівка, на якій розташоване сміттєзвалище твердих побутових відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також державної реєстрації прав на вказану земельну ділянку.

Разом з тим, позивач звернув увагу, що Чутівська селищна рада є засновником, органом управління КП «Чутівське», тому зазначається як один з відповідачів.

Зі змісту прохальної частини позову встановлено, що позивач просить суд зобов`язати Чутівську селищну раду та Комунальне підприємство "Чутівське" вчинити дії та забезпечити: виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області поблизу с.Новофедорівка з розташованим на най сміттєзвалищем твердих побутових відходів; винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж; здійснення державної реєстрації прав на неї.

Колегія суддів враховує, що КАС не передбачає конкретної форми викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Стаття 160 КАС не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.

При цьому, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість з`ясування належності відповідачів, їх заміна у разі необхідності та встановлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи. Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом.

Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції, в разі наявності підстав, визначених адміністративним процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засіданні, у якому мають бути з`ясовані всі питання, визначені статтею 173 КАС, зокрема, щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, вимог до кожного учасника справи та наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких приєднано до позову.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.08.2023 у справі №990/114/23.

Таким чином, проаналізувавши у даній справі підстави для залишення позовної заяви без руху, та як наслідок її повернення, предмет та підстави позову, колегія суддів вважає, що такі недоліки, як не конкретизація дій, які належить вчинити кожному з відповідачів, та не зазначення відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких приєднано до позову, не є суттєвими.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що стаття 160 КАС України передбачає можливість суду повернути позовну заяву за умови наявності недоліків, які не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження в справі на підставі наданих позивачем позовної заяви і доданих до неї доказів.

Отже, у спірному випадку не зазначення позивачем у позовній заяві дій, які належить вчинити кожному з відповідачів, та відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких приєднано до позову, не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху чи повернення позову, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.

Верховний Суд неодноразово вказував, що застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Вищевказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.03.2023 у справі №580/5209/22.

Також, Верховний Суду у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що наведені вище підстави про не зазначення позивачем дій, які належить вчинити кожному з відповідачів, та відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких приєднано до позову, за яких суд залишив позов без руху, могли бути вирішені під час підготовчого провадження, а відтак, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції необґрунтовано залишив позов без руху з цих підстав, а потім його повернув.

Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" ( 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" ( 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про повернення позовної заяви Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, дійшов безпідставних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 по справі № 440/6137/24 скасувати.

Справу № 440/6137/24 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий