Постанова від 23.07.2024 по справі 522/5867/24

Номер провадження: 22-ц/813/5422/24

Справа № 522/5867/24

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Драгомерецького М.М.,

Громіка Р.Д.,

розглянувши упорядку письмовогопровадження,без повідомленняучасників справи,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалуПриморського районногосуду м.Одеси від22квітня 2024року,постановлену підголовуванням суддіФедчишеної Т.Ю., пропередачу нарозгляд доіншого судуцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ДержавиУкраїна,в особі Державноїказначейської службиУкраїни,в особіОфісу Генеральногопрокурора,в особіГоловного управлінняНаціональної поліціїУкраїни вЛуганській області,про відшкодуванняморальної шкоди,

встановив:

16.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, в особі Офісу Генерального прокурора, в особі Головного управління Національної поліції України в Луганській області про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2024 року справу передано за територіальною підсудністю до Печерського районного суду м. Києва (а.с.80-81).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2024 року та направлення справи для продовження розгляду до Приморського районного суду м. Одеси, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с.85-87).

У відзиві на апеляційну скаргу представник Офісу Генерального прокурора Плясун Г.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги (а.с.96-98).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 22.07.2024 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про передачу справина розглядіншого суду передбачено п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України.

За змістом ч.2 с. 369 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду, що передбачено п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І. у відпустці, а також у зв`язку з заміною судді Дришлюка А.І. на суддю ОСОБА_2 , справа розглянута судом апеляційної інстанції 23.07.2024 року.

Також слідзазначити,що копіюухвали провідкриття апеляційногопровадження усправі від06.05.2024року (а.с.91),згідно якоїрозгляд справипроводиться впорядку письмовогопровадження занаявними усправі матеріалами,без проведеннясудового засідання,та безповідомлення учасниківсправи,представники останніхотримали належнимчином,що передбаченост.130ЦПК України(а.с.92-95).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду, з направленням справи до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду, виходячи з наступних підстав.

Направляючи дану справу за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він зареєстрований у Приморському районі м. Одеси (а.с.80-81).

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 , обираючи саме Приморський районний суд м. Одеси, посилався своє на фактичне місце проживання (перебування) за наступною адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Приморського районного суду м. Одеси.

Матеріали справи також містять довідку № 5205-5000815412 від 07.04.2022 року, згідно якої ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.89).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 4 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови, пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

За правилами ч. 16 цієї статті позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 ЦПК України.

Тлумачення ст.ст.27,28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених в законі судів.

Підсудність справ за вибором позивача є диспозитивною нормою, а не імперативною, що надає право позивачу на власний розсуд обирати підсудність для окремої категорії прав.

Саме таким правом скористався позивач, пред`являючи позов до Приморського районного суду м. Одеси до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, в особі Офісу Генерального прокурора, в особі Головного управління Національної поліції України в Луганській області про відшкодування моральної шкоди, тобто за місцем фактичного проживання (перебування) позивача.

Таким чином, враховуючи що ОСОБА_1 , звертаючись з даним позовом, має право на власний розсуд обрати підсудність позовної заяви, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Згідно ч. ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, у зв`язку з чим суд дійшов помилкового висновку про направлення справи для розгляду до Печерського районного суду м. Києва.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її спростовують, оскільки ухвала суду постановлена не у відповідності до вимог процесуального права.

У зв`язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.

Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6ст. 19 ЦПК Україниє малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3ст.389ЦПКУкраїни постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.ст.381 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2024 року про передачу на розгляд до іншого суду, скасувати, справу направити до Приморського районного суду м.Одеси для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст.389ЦПКУкраїни.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

М.М.Драгомерецький

Р.Д. Громік