Ухвала

від 23.07.2024 по справі 227/1010/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2195/24 Справа № 227/1010/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м.Кривий Ріг

23.07.2023р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.05.2024р., якою обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, фактично мешкає в АДРЕСА_1 , повернуто прокурору

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.05.2024р. обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_7 повернуто прокурору.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржено прокурором, який в апеляційній скарзі:

- вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню;

- вважає, що висновки суду, які стали підставою для повернення обвинувального акту, а саме, що в ньому не зазначені повні анкетні данні потерпілого ОСОБА_8 , що є перешкодою для розгляду обвинувального акту, є помилковими, та обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України;

- вказує, що потерпілою у кримінальному провадженні є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відомості про її анкетні дані у обвинувальному акті відповідають вимогам ч. 2 п. 3 ст. 291 КПК України;

- вказує, що представник потерпілої адвокат ОСОБА_10 не наполягав на поверненні обвинувального акту, а посилання суду на таку вимогу адвоката не відповідають дійсності;

- вважає, що рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акту є помилковим та прохає оскаржувану ухвалу скасувати, та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Про дату, час та місце судового розгляду учасники кримінального провадження повідомлені належним чином, від захисника ОСОБА_11 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , та прокурора ОСОБА_6 надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності, захисник у поданій заяві заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прокурор у поданій заяві наполягав на задоволенні поданої ним апеляційної скарги, представник потерпілої у судове засідання не прибув, відсутність учасників кримінального провадження у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора та дослідивши матеріали кримінального провадження суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування прийнятого рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд першої інстанції послався на те, що відповідно до обвинувального акту від 27.03.2024р. ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення стосовно того, що він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_8 .

На думку суду першої інстанції, в порушення п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не зазначено повних анкетних даних потерпілого внаслідок наїзду на пішохода, який від отриманих травм помер на місці ДТП, а лише зазначено його прізвище та ініціали - ОСОБА_8 , при цьому не зазначено ім`я та по-батькові померлого потерпілого, його дату народження.

Також су першої інстанції зазначив, що в обвинувальному акті, в розділі де перелічуються учасники кримінального провадження та зазначаються їх анкетні дані (обвинувачений, прокурор, захисник, потерпілий, представник потерпілого тощо) взагалі не зазначено про наявність по справі потерпілого, який помер - ОСОБА_8 , його повні анкетні дані.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому підлягає поверненню.

Суд апеляційної інстанції дослідивши підстави повернення обвинувального акту прокурору, на які послався суд першої інстанції, не може із ними погодитись за таких підстав.

Відповідно до вимог з ч. 1ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 п. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамКПК України.

Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, наведених вище вимог закону не дотримався, оскільки, зробивши висновок про невідповідність обвинувального акта вимогамКПК, не навів конкретних і достатніх для цього підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що обвинувальний акт, в свою чергу, містить всі відомості, які передбачені пунктами 1-9 ч. 2ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, до нього доданий реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки обвинуваченого та захисника про отримання копії обвинувального акта та вказаного вище реєстру.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Верховний Суд України у своїй постанові по справі № 5-328 кс-16 від 24.11.2016р., аналізуючи зазначену норму, вказує, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:

1) фактичних обставин кримінального правопорушення;

2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення");

3) формулювання обвинувачення.

Суд апеляційної інстанції, ознайомившись з обвинувальним актом та проаналізувавши його зміст у контексті підстав для його повернення прокурору, дійшов висновку, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладено послідовно і зрозуміло. В обвинувальному акті розкрито події кримінального правопорушення, як їх встановив прокурор, з зазначенням як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, кваліфікуючих ознак. Відомості щодо потерпілого, який загину в наслідок ДТП, можливі для встановлення як у підготовчому судовому засіданні, так і під час судового розгляду обвинувального акту по суті, та їх відсутність не становить істотної перешкоди для вирішення справи по суті.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора про те, що підстави, на які послався суд першої інстанції при поверненні обвинувального акту, є формальним порушенням, які на розгляд обвинувального акту судом не впливають. Під час апеляційного розгляду не встановлено таких недоліків обвинувального акта, які є суттєвим порушенням прав особи, а також не дозволяють суду визначити межі обвинувачення, в яких має бути розглянуто кримінальне провадження, тобто унеможливлюють призначення справи до розгляду.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що у кримінальному судочинстві трапляються випадки, коли відомості про потерпілу особу, яка загинула внаслідок ДТП взагалі невідомі, чи їх неможливо становити, проте ця обставина не скасовує кримінально правових наслідків.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що повернення обвинувального акта прокурору призводить до порушення судом першої інстанції вимогст. 28 КПК України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо розумних строків кримінального провадження.

Виходячи зі змісту та трактуванняст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує винесення судового рішення протягом розумного терміну, встановивши тим самим межу стану невизначеності, в якому знаходиться та чи інша особа через пред`явлення їй кримінального обвинувачування. Кінцевим моментом стану невизначеності є момент вступу вироку чи рішення у законну силу чи зняття обвинувачення (закриття кримінальної справи).

Так, у деякий справах проти України ЄСПЛ визнав порушення "розумного терміну" саме у зв`язку з направленням справи на додаткове розслідування, такими справами є "Айбабін проти України", "Лопатін та Медведський проти України", "Білий проти України" та інші.

На думку суду апеляційної інстанції, розгляд кримінального провадження по суті обвинувачення судом першої інстанції та прийняття за результатами розгляду відповідного судового рішення сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, якими, згідно зст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Безпідставне повернення обвинувального акта прокурору ініціює продовження діяльності органів досудового розслідування з обґрунтування обвинувачення, створює додаткові можливості для доведення винуватості особи, що жодним чином не сприяє дотриманню таких засад кримінального провадження, як рівність та змагальність сторін.

За таких обставин, висновки суду про невідповідність обвинувального акта вимогамКПК Українисуд апеляційної інстанції вважає помилковими, а прийняте судом першої інстанції рішення про повернення прокурору обвинувального акта в порядку, передбаченому п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, є незаконними та необґрунтованими.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.05.2024р., якою обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, фактично мешкає в АДРЕСА_1 повернуто прокурору - задовольнити.

Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.05.2024р., якою обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, фактично мешкає в АДРЕСА_1 повернуто прокурору - скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді