Ухвала

від 09.07.2024 по справі 225/774/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1299/24 Справа № 225/774/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді-доповідача: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю

секретаря судового засідання: ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6

прокурора: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 25 грудня 2023 року у кримінальному провадженні за ЄРДР № 12023052220000033 від 16.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 25.12.2023 р. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям.Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньою освітою,одруженого, без місця реєстрації, який до затримання не працював та проживав АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 11.06.2020 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України, призначено покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років. На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.06.2020 і за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 1 місяць. Строк покарання обчислено з моменту проголошення вироку, з 25.12.2023. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 07.03.2023 по 24.12.2023 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Вирішено питання про речові докази, арешт майна та судові витрати на проведення експертиз.

Згідно вироку суду, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 757/2022від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90діб.

На початку грудня 2022 року, у вечірній час доби, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого мешкання, разом з особою, відносно якої виділено окреме провадження, де у них під час спілкування виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, того ж дня, таємно, у вечірній час доби, ОСОБА_8 разом з особою, відносно якої виділено окреме провадження, взявши з собою велосипед, прийшли до огородженої металевою огорожею території ПС 110кВ «Північна».

Зрозумівши що їх дії є таємними для сторонніх осіб, перелізли через металеву огорожу, тим самим проникли на територію ПС 110кВ «Північна».

Після цього, за допомогою завчасно принесених із собою інструментів, демонтували із знеструмленої електромережі обладнання, що належить ДП «Регіональні електричні мережі».

Після чого погрузили демонтоване обладнання та кабелі на велосипед завчасно привезеного із собою та покинули місце злочину, розпорядившись майном на власний розсуд, тим самим заподіяли майнову шкоду АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на загальну суму 6480 грн.36 коп. та ДП «Регіональні електричні мережі» на загальну суму 32548 грн. 37 коп.

Крім того, 15 грудня 2022 року приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_8 , повертаючись додому з магазину «Каскад», на узбіччі дороги побачив два світлих згортка, в яких були два предмета, на його думку, сході на вибухові пристрої.

Після чого, ОСОБА_8 підняв два згортки, поклав до кишені та переніс до сараю, що розташований на прибудинковій території будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в якому він мешкає.

Цього ж дня, 15 грудня 2022 року, перебуваючи у сараї за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 оглянув вміст двох принесених ним згортків та зрозумів, що в них дійсно знаходяться вибухові пристрої. Загорнув у папір та поклав на полку у сараї, що розташований на прибудинковій території будинку за вище вказаною адресою.

19.01.2023 в період часу з 15 год. 55 хв. до 16 год. 40 хв. працівниками ВП на підставі добровільної згоди ОСОБА_8 був проведений огляд будинку за вище вказаною адресою, в ході якого у сараї було виявлено та вилучено два головних вибухника М-12, які відносяться до категорії вибухових пристроїв та придатні для здійснення вибуху.

На вказаний вирок суду захисником ОСОБА_6 який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій вважає що вирок є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим належним чином, оскільки ґрунтується на недопустимих доказах, висновків суду, викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також вирок постановлений з порушенням процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вказує, що ОСОБА_9 не є військовим та не має спеціальних знань не міг зробити висновок про те, що вказані предмети є вибуховими пристроями так як будь-які позначки або написи, які б дозволили йому зробити висновок про те, що зазначені предмети є вибуховими пристроями на низ відсутні, зокрема наприклад напис «вибухонебезпечно», тощо. Вважає, що покази обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що крадіжку вчинив не він, а кабель знаходився в будинку, ще до того як він в цей будинок переїхав проживати, обвинуваченням не спростовані. Власники та мешканці будинку, яки проживали в ньому до цього не допитані з приводу вилучених речових доказів та можливої їх наявності чи відсутності в домоволодінні до того, як в нього заселився обвинувачений. Вважає, що слідчий експеримент з підозрюваним ОСОБА_8 належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК України. Вважає, що протоколу огляду від 17.01.2023 була оглянута ділянки місцевості, розташована поблизу будинку АДРЕСА_3 в присутності ОСОБА_10 , є недопустимим доказом. Вважаючи, що текст протоколу огляду не був складений на місці огляду. Вказує, що протокол огляду автомобіля ОСОБА_8 та вилучені під час огляду речові докази є недопустимими доказами, фактично були проведений без дозволу суду. Вважає, що слідчий експеримент з ОСОБА_10 належить розцінювати як допит. Вказує, що у відношенні ОСОБА_10 матеріали були виділені в окреме провадження, перед проведення слідчого експерименту 27.04.2023 слідчим було попереджено про кримінальну відповідальність за неправдиві показання та відмову від дачі показань, що є порушенням права на захист останнього. Вважає, що вказаний слідчий експеримент та покази в якості свідка ОСОБА_10 є недопустимими доказами. Та слідчий експеримент жодним чином не доводить провину та співучасть ОСОБА_8 у зафіксованих в ньому діях ОСОБА_10 . Вважає, що вартість викраденого обвинуваченим майна не встановлена у передбачений законом спосіб, не проведена відповідна експертиза з метою визначення вартості викраденого майна. Зазначає, що Майно, викрадення якого інкриміноване обвинувачену було у вживанні, тобто його вартість не відповідає ринковій вартості нового аналогічного майна. Вважає, що в справі відсутні належні та допустимі докази завданої потерпілому матеріальної шкоди. Вважає, що Акт інвентаризації від 08.01.2023 не підписаний 2-ма членами інвентаризаційної комісії та за формою не відповідає вимогам законодавства України. Потерпілим проведена інвентаризації з порушенням вимог Положення про інвентаризацію активів, фактично Східною філією ДП «Регіональні електричні мережі» не проводилась інвентаризація у відповідності до вимог вище вказаного Положення. Вважає, що інвентаризація не проводилась взагалі, а надані потерпілим документи на підтвердження шкоди не відповідають вимогам Положення №879 ні по формі, ні по змісту. Також вважає, що в матеріалах справі відсутні докази того, що вказаний кабель належить саме потерпілому, відповідне експертне дослідження проведене не було. Вважає, що покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не підтверджують провину ОСОБА_8 у вчиненні злочину, оскільки підтверджують лише факти придбання у ОСОБА_10 та ОСОБА_8 металевого лому в період до грудня 2022 року, в літку та восени 2022 року, в той час коли обвинувачення стосується грудня 2022 року. Аналогічні покази свідки дали при проведенні за їх участю впізнання ОСОБА_8 по фотознімкам. Вказує, що в обвинувальному акті не встановлено часу вчинення злочину, що позбавляє сторону захисту можливості захищатись від висунутого обвинувачення. Зазначає, про покази дружини обвинуваченого, яка повідомляла про те що виявлений кабель 62 метри в автомобілі, насправді в садибі, є не викраденим майно, а майном власника садиби.

На адресу апеляційного суду прокурором, який брав участь в розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції подано заперечення на апеляційну скаргу, в якій вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та просить залишити її без задоволення, а оскаржуваний вирок без змін.

Сторони кримінального провадження про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, це підтверджується наявними матеріалами справи, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку захисника, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимогст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього ж Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді кримінального провадження по суті судом першої інстанції були всебічно, повно та об`єктивно з`ясовані та досліджені всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені ст. 91 КПК України.

Подія кримінальногоправопорушення тавинуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України у повному обсязі підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Висновки суду про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджено доказами, зібраними у відповідності із вимогами закону та дослідженими у судовому засіданні. Всі висновки суду у вироку мотивовані з належною повнотою, наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Висновки суду викладені в мотивувальній та резолютивній частині вироку узгоджені між собою та не містять протиріч.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та досліджені безпосередньо у судовому засіданні, проаналізовані та оцінені судом першої інстанції з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності.

Судом був наданий ретельний аналіз показанням обвинуваченого, які були надані ним в судовому засіданні у співвідношенні з усіма зібраними доказами по справі.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні суду першої інстанції свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні не визнав і суду пояснив, що 19.01.2023 в його будинок приїхали працівники поліції, перевернули все шукали боєприпаси, наркотики. Після того як нічого не знайшли, його разом з дружиною забрали у відділ поліції. Там його стали бити, потім зняли з нього куртку та стали продовжувати наносити побої. Потім застебнули руки під колінами, проділи ломик між руками і його підвісили. Одягали протигаз та тримали в ньому 5-7 хвилин, доти він не втрачав свідомість. Після цього його заставили підписати документи. Це тривало до 15 години. Після того, як у відділі поліції він підписав документи, його повезли до дому, де він видав металеві частини, які він знайшов в січні 2023, коли йшов з магазину додому. Ці предмети були завернуті в білий папір. Обвинувачений вважав, що ці металеві частини є просто метал. Він поклав ці предмети у сарай. Потім, коли працівник поліції показав йому по телефону речі схожі на ці предмети, він зрозумів що це боєприпаси. У нього не було часу звернутися до поліції, оскільки був в лікарні, потім постійні обстріли. Не заперечує, що 07.03.2023 за місцем свого проживання він показував на сарай, де зберігалися боєприпаси.

Крадіжку він не вчиняв. Кабель знаходився у нього у дворі під навісом. Цей кабель дістався йому від свата, який помер у 2022 році. Після його смерті він з дружиною переїхали в цей будинок. Спочатку кабель був у будинку, потім він його виніс під навіс, оскільки заважав його речам. Кабель чорний електричний, довжиною десь більше 50 м.

Крім того зазначив, що зі своїм братом ОСОБА_13 він не спілкується з листопада місяця, після того як той скоїв чергову крадіжку та він вигнав його з будинку. Тому в цей час обвинувачений з ним не міг спілкуватися.

Люди з металоприйому його впізнають, тому що він возив як водій свого брата на пункт прийому металу. Де брат брав метал обвинувачений не знає, той казав, що він викапував його на шахті.

Незважаючи назайману обвинуваченим ОСОБА_8 позиції, що виразилась у не визнанні своєї винуватості у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, показання обвинуваченого, на думку апеляційного суду, протирічать іншим доказам по справі, які в повній мірі підтверджують винність ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме:

Показами свідка ОСОБА_10 наданими у судовому засіданні суду першої інстанції, який пояснив, що обвинувачений є його братом та йому відомо про крадіжку, оскільки вони її вчинили разом у грудні 2022 року. Крадіжку запропонував вчинити обвинувачений, коли вони були у нього у дворі за місцем проживання приблизно о 20-21.00 годині. Дружина обвинуваченого знаходилась у будинку та нічого про це не чула. Як тільки вони все обговорили, то вирушили на підстанцію шахти « ОСОБА_14 », де раніше працював ОСОБА_10 та знав, що вона не охороняється. Вони вирушили туди пішки, взяли із собою велосипед для перевезення. В сумку від протигазу поклали ключі, пилку-ножівку по металу, плоскогубці, бокорізи. З підстанції вони викрали кабель з кольоровим металом (алюмінієвий та мідний), його пиляли та відрубували, також обладнання з двох ящиків. Того вечора вони 3-4 рази ходили на підстанцію, забрали десь 180 кг металу, викрадене складали у закинутий будинок, повернулись близько до ранку. Потім обвинувачений ОСОБА_8 взяв свій автомобіль, вони в нього загрузили викрадене та приблизно о 7-8 годині ранку поїхали на «Білу гору», у будинок, де зареєстрований ОСОБА_10 . Там вони близько 4-5 годин випалювали кабель, обладнання розібрали, після чого через ОСОБА_15 поїхали до м.Костянтинівка до пункту прийому металолому «чорні ворота». Туди через ворота заїхали на автомобілі, обвинувачений поспілкувався з людиною, яка прийняла металолом, за який їм дали 600-700 грн. Грошові пошти вони поділили навпіл, приїхали до місця, куди склали викрадене, обвинувачений поклав до автомобілю кабель, сказав, що візьме його додому для проводки та вони розійшлись. Окрім того, ОСОБА_10 повідомив, що бачив у обвинуваченого у сараї на полиці предмети, на його питання що це, обвинувачений відповів, що це підривники.

Показами свідка ОСОБА_16 наданими у судовому засіданні суду першої інстанції, який пояснив, що коли він йшов по вулиці, назву якої він не пам`ятає, йому зустрілись працівники поліції, які попросили його бути понятим при слідчій дії. Окрім нього був ще один понятий, вони зайшли у двір будинку, потім у сарай. При ньому у сараї обвинувачений показав якісь згортки з наконечниками, схожі на снаряди, він їх розгорнув, показав, сказав, що їх знайшов, коли саме не пам`ятає. Ніяких зауважень при огляді не було, згортки опечатали, поняті поставили підписи.

Показами свідка ОСОБА_11 наданими у судовому засіданні суду першої інстанції, який пояснив, що працює у м. Костянтинівка на пункті прийому металолому. Точний час та дату він не пам`ятає, але пам`ятає, що до прийомного пункту приїздили двоє чоловіків на червоному авто марки «Жигулі». До нього заходив один з них. Вони привозили мідний кабель, який, як вони сказали, відрили із землі. Також пам`ятає, що приймав участь у слідчих діях, а саме впізнавав того чоловіка, який привозив на пункт прийому метал.

Показами свідка ОСОБА_12 наданими у судовому засіданні суду першої інстанції, який пояснив, що бачив обвинуваченого два рази. Точного часу та дати він не пам`ятає, але пам`ятає, що обвинувачений разом з ще одним чоловіком проїжджали біля його двору у м.Костянтинівка на красному автомобілі марки «Жигулі» та спитали у нього, де можна продати металолом. ОСОБА_12 купив у них цей металолом, а саме приблизно 20 кг мідної проволоки з обпаленого кабелю, щоб потім перепродати дорожче. Хто саме був за кермом автомобіля, він не пам`ятає. Приблизно через тиждень, вони ще раз привезли йому металолом, який він потом відніс та перепродав у прийомному пункті.

Крім того вина підтверджується письмовими доказами:

заявою від 16.01.2023 до поліції про вчинення розкрадання обладнання;

повідомленням, що за адресою: АДРЕСА_2 знаходяться військові засоби ураження, які можуть принести шкоду цивільному населенню;

витягом з ЄРДР, відомості щодо вчинених кримінальних правопорушень були внесені до ЄРДР 16.01.2023 за № 12023052220000033 та розпочате досудове розслідування;

протоколом огляду місця події від 17.01.2022, колишньої шахти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташована по АДРЕСА_4 ;

розрахунками завданих збитків по крадіжці на Торецькій енергодільниці КРПЗ 6кВ № 1,2 ПС 110кВ «Північна», акту оцінки збитків, які завдано Східній філії ДП «Регіональні електричні мережі» від 10.01.2023, акту інвентаризації від 17.02.2023, довідки вартості викраденого майна від 16.02.2023 встановлена вартість викраденого майна;

протоколом огляду від 17.01.2023, біля будинку АДРЕСА_5 були оглянуті добровільно видані ОСОБА_10 елементи та прилади силового обладнання, кабелі, а також ручна пила, металева сокира, металеві кусачки, металевий розвідний ключ, ріжковий ключ, ріжково накідний ключ, пасатижі з ручками, які після огляду постановою слідчого від 17.01.2023 долучені в якості речових доказів;

протоколом огляду від 19.01.2023, був оглянутий добровільно виданий ОСОБА_10 велосипед зеленого кольору, який долучений в якості речового доказу;

протоколом огляду від 19.01.2023, у присутності ОСОБА_8 був оглянутий належний йому автомобіль ВАЗ 21033, реєстраційний номер НОМЕР_1 в багажнику автомобіля був виявлений та вилучений моток чотирьохжильного кабелю у оболонці чорного кольору;

постановою слідчого від 20.01.2023 легковий автомобіль ВАЗ 21033, реєстраційний номер НОМЕР_1 долучений в якості речового доказу;

протоколом огляду від 20.01.2023, був оглянутий моток чотирьохжильного кабелю у оболонці чорного кольору, на якому міститься паперова скріплююча бірка, який постановою слідчого долучений в якості речового доказу;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2023 ОСОБА_12 на фото № 4 впізнав ОСОБА_8 , який з середини осені по грудень 2022 року продавав мідні вироби кабельної продукції;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2023 ОСОБА_12 на фото № 3 впізнав ОСОБА_10 , який в період часу з осені по грудень 2022 року продавав мідні кабеля;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2023 ОСОБА_11 на фото № 4 впізнав ОСОБА_8 , який у 2022 році продавав мідні вироби з кабелів та обладнання;

протоколом огляду від 19.01.2023, домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . В ході огляду було виявлено та вилучено два предмети зовні сході на підшивачі типу М12, які постановою слідчого від 20.01.2023 визнані речовими доказами;

актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів № 156 від 19.01.2023 вбачається, що оглядом виявлено дві одиниці підривачі М12;

висновком експерта № СЕ-19/104-23/2935-ВТХ від 07.02.2023 встановлено, що надані на дослідження предмети є два головних вибухника М-12, промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових пристроїв та придатні для здійснення вибуху;

актом № 76 від 30.01.2023 внаслідок експертного експерименту було знищено підшивачі М-12 в кількості 2 штук, придатних для виробництва вибуху. Вибухонебезпечних залишків не виявлено;

протоколом проведення слідчого експерименту від 07.03.2023, за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , який на місці події розказав і показав, де він 15 грудня 2022 року близько 12 год. 00 хв. на узбіччі АДРЕСА_6 , неподалік магазину «Каскад» на ґрунті побачив обгортку з двома вибуховими пристроями. Далі, знаходячись за місцем свого проживання, обвинувачений показав місце в дерев`яному сараї, де він зберігав вибухові пристрої;

протоколом проведення слідчого експерименту від 27.04.2023, за участю свідка ОСОБА_10 який на місці події розказав і показав, як він разом зі своїм братом ОСОБА_8 з будівлі, що розташована на території підстанції «Північна» вони зрізали кабеля та демонтували обладнання, перевозили на велосипеді до будинку, за місцем проживання ОСОБА_10 . Потім свідок показав пункт прийому металу, куди вони привозили мідні вироби, які отримували з викраденого обладнання та кабелів, далі свідок показав гараж, де вони продавали чоловіку мідні вироби та технічне скло. Разом з цим, свідок ОСОБА_10 розказав і показав, де його брат ОСОБА_8 на поличці в сараї за місцем свого проживання, зберігав вибухові пристрої.

На підставі викладеного колегія суддів вважає безпідставними та надуманими доводи апелянта, що ОСОБА_9 не міг зробити висновок про те, що предмети є вибуховими пристроями і не непричетний до вчинення крадіжок обладнання і кабелів, та покази обвинувачено ОСОБА_8 про свою непричетність до інкримінованих злочинів, оскільки позиція сторони захисту повністю спростовується сукупністю досліджених в суді доказами, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та, що ОСОБА_8 винний у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, при обставинах вказаними у вироку суду, за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України у повному обсязі підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

З урахуванням того, що м. Торецьк на час події знаходилось в безпосередній близькості до лінії ведення активних бойових дій, то виявлення ОСОБА_8 незнайомих предметів поза розумним сумнівом не могло не викликати в його розуміння того, що він знайшов предмети, які не перебувають у вільному обігу, є вибуховими та можуть становити небезпеку для оточуючих. Про таке розуміння свідчить й той факт, що при допиті в суді першої інстанції обвинувачений зазначив, що мав намір здати виявлені предмети до поліції.

Крім того апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що судом першої інстанції також були перевірені покази обвинуваченого, щодо застосування до нього недозволених методів досудового розслідування з метою надання зізнавальних показань, судом була досліджена постанова старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 29.10.2023 про закриття кримінального провадження. Мотивуючи прийняте рішення старший слідчий зазначив, що під час досудового розслідування не було встановлено ознак кримінального правопорушення в діях працівників поліції ВП № 1 Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області.

Доводи апеляційної скарги, що протокол огляду автомобіля ОСОБА_8 та вилучені під час огляду речові докази є недопустимими доказами, оскільки були проведений без дозволу суду, є безпідставними. Огляд автомобіля 19.01.2023 проведено з письмової згоди особи, яка цим автомобілем користується, а саме ОСОБА_8 . Верховний суд наголошує, що згідно з ч. 1ст. 233 КПК Україниніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Тобто, крім можливості проникнення до житла особи на підставі судового рішення, закон передбачає можливість проникнути до житла також і в разі добровільної згоди володільця. У цьому кримінальному провадженні така згода була отримана, і вона була добровільною. Як зазначено в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 159/451/16-к (провадження № 51-1173км18), Суд визнає, що встановлення наявності й добровільності згоди особи на проведення в її житлі або іншому володінні огляду є важливим для визначення допустимості доказів, отриманих у результаті такого огляду, оскільки за такої згоди немає потреби звертатися до слідчого судді в порядку ч. 3ст. 233 КПК. При проведення даної слідчої дії були присутні поняті, які засвідчили добровільність згоди ОСОБА_8 на проведення огляду, тобто сумнівів в добровільності згоди не має, а отже слідча дії проведена законно та складений за результатами її проведення протокол є допустимим доказом.

Щодо міркування апелянта, що слідчі експерименти з ОСОБА_8 та з ОСОБА_10 належить розцінювати як допит, є безпідставними, оскільки вони носять суб`єктивний характер.

В ході слідчого експерименту ОСОБА_8 вказав на місце, де він виявив згорток з вибуховими пристроями.

Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги, щодо недопустимості показань ОСОБА_10 та протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_10 . Оскільки ОСОБА_10 добровільно надавав усі пояснення та був безпосередньо допитаний судом першої інстанції.

Під час проведення слідчих дій, а також допиту в судовому засіданні ОСОБА_10 роз`яснювалось його право, передбачене ст.63 Конституції України щодо відмови від надання показань щодо себе та близьких родичів. Надавати показання, що викривають ОСОБА_8 є добровільною позицією ОСОБА_10 не зважаючи на наявність родинних зв`язків.

Доводи апеляційної скарги, що вартість викраденого обвинуваченим майна не встановлена у передбачений законом спосіб, не проведена відповідна експертиза з метою визначення вартості викраденого майна та в справі відсутні належні та допустимі докази завданої потерпілому матеріальної шкоди, є безпідставними.

Відповідно до п. 3 ч.1, п.3 ч.2 ст. 56 КПК України потерпілий має право подавати докази на підтвердження своєї заяви.

Згідно п. 6 ч.2 ст. 242 УПК України якщо потерпілий не може визначити розмір збитків та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, тоді для визначення розміру матеріальних збитків слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи.

В даному кримінальному провадженні ДП «Регіональні електричні мережі» та АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» надані документи, що підтверджують вартість викраденого майна та, відповідно, розмір завданої майнової шкоди.

Надані потерпілими сторонами докази на підтвердження розміру матеріальних збитків, а саме акту оцінки збитків і розрахунку розміру збитків, цілком достатньо для визначення розміру матеріальних збитків. До таких висновків прийшов суд першої інстанції з чим погоджується і апеляційний суд.

Щодо доводів апеляційної скарги, що Акт інвентаризації від 08.01.2023 не підписаний 2-ма членами інвентаризаційної комісії були спростовані наданим прокурором другим примірником такого акту, який зберігається на підприємстві. Твердження апелянта, що інвентаризація не проводилась взагалі, а надані потерпілим документи на підтвердження шкоди не відповідають вимогам законодавства України, є також безпідставними, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК).

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК).

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (стаття 86 КПК).

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (частина 1 статті 87 КПК). У частині 2 цієї статті (у редакції на час інкримінованих подій) наведені виключні обставини, через які Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 87 КПК передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, про відсутність підстав для визнання недопустимими доказами наданих потерпілої стороною доказів на підтвердження вартості викраденого майна на предмет їх достовірності, а саме акту оцінки збитків і розрахунку розміру збитків, складених Східної філією ДП «Регіональні електричні мережі».

Також є безпідставними доводи апелянта, щодо відсутності доказів, що кабель належить саме потерпілому, у апеляційного суду на підставі досліджених доказів у своїй сукупності не виникає сумнівів щодо власників викраденого обвинуваченим кабелю.

Доводи апеляційної скарги, що в обвинувальному акті не встановлено часу вчинення злочину, що позбавляє сторону захисту можливості захищатись від висунутого обвинувачення, є безпідставними, оскільки обвинуваченому було пред`явлено обвинувачення у вчиненні крадіжки, скоєній на початку грудня 2022 року, про що зазначено в обвинувальному акті.

Доводи апеляційної скарги, що покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не підтверджують провину ОСОБА_8 у вчиненні злочину, оскільки підтверджують лише факти придбання у ОСОБА_10 та ОСОБА_8 металевого лому в період до грудня 2022 року, в літку та восени 2022 року, в той час коли обвинувачення стосується грудня 2022 року, є безпідставними. Показання цих свідків є належними та допустимими доказами, які в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні крадіжки.

Так допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_11 вказав на ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , як на осіб, які привозили йому мідний кабель. Під час проведення впізнання свідок ОСОБА_12 вказав на ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , як на осіб, у яких він з осені по грудень 2022 року купував мідний кабель та обладнання, а свідок ОСОБА_11 під час впізнання вказав, що купував у ОСОБА_8 та ОСОБА_10 мідний кабель та обладнання у 2022 році. При цьому під час допиту в судовому засіданні свідки, із спливом часу не змогли точно назвати період, коли до них приїздили ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Однак, час вчинення крадіжки судом першої інстанції встановлений заяв потерпілих, показань свідка ОСОБА_10 , протоколу слідчого експерименту за його участі та інших доказів в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги , що покази дружини обвинуваченого ОСОБА_17 , яка повідомляла про те що виявлений кабель 62 метри в автомобілі, насправді в садибі, є не викраденим майно, а майном власника садиби, є безпідставними, оскільки будучи дружиною обвинуваченого, вона є зацікавленою особою, її показання суперечать іншим доказам, які узгоджуються між собою, а тому її показання, судом першої інстанції вірно, розцінені, як спосіб допомогти чоловіку уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, з чим погоджується в апеляційний суд.

За таких обставин, з урахуванням обсягу досліджених доказів, їх ретельний аналіз, перевірка на предмет допустимості та належності, на думку колегії суддів дають беззаперечні підстави вважати правильними висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 саме у придбанні та зберіганні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а також у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, тобто за ч.1 ст.263, ч.4 ст.185 КК України.

За наведених обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги що оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_8 не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а висновки суду не підтверджуються доказами дослідженими судом першої інстанції необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження.

У даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування проведені необхідні судові експертизи, висновки яких надані суду стороною обвинувачення під час судового розгляду кримінального провадження в процесі доведення обґрунтованості пред`явленого обвинуваченому ОСОБА_8 обвинувачення. Крім цього, судом були допитані свідки, які перебували під присягою.

В даному випадку обґрунтованість висновків експертів, показань свідків, а також, їх правова оцінка відповідно до вимог КПК України була надана судом при оцінці доказів в їх сукупності, достатності, достовірності та належності, викладена у вироку, що є предметом апеляційного оскарження.

Будь-яких порушень кримінального процесуального законодавства, що тягнуть за собою скасування або зміну вироку, колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 25 грудня 2023 року у кримінальному провадженні за ЄРДР № 12023052220000033 від 16.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим, що знаходиться під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді