Рішення

від 15.07.2024 по справі 465/7228/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7228/22

2-а/465/11/24

РІШЕННЯ

Іменем України

15.07.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартинишин М.О.

з участю секретаря судового засідання Кондрашин В.Р.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові справуза адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної митної служби України, з участю третьої особи: Заступника начальника Енергетичної митниці Бондар Лариси Михайлівни про скасування постанови посадової особи митниці про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил

в с т а н о в и в:

позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування постанови заступника начальника Енергетичної митниці ОСОБА_2 від 21.11.2022 року у справі про порушення митних правил №0102/90300/22, якою його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків суми несплачених платежів, що складає 342110,97 (триста сорок дві тисячі сто десять гривень 97 коп.) гривень та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 21.11.2022 року заступником начальника Енергетичної митниці ОСОБА_2 було винесено постанову у справі про порушення митних правил №0102/90300/22, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків суми несплачених платежів, що складає 342110,97 (триста сорок дві тисячі сто десять гривень 97 коп.) гривень.

Вказана постанова була надіслана засобами поштового зв`язку та була вручена йому особисто 29.11.2022 року.

Так, 07.10.2022 головним інспектором відділу митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці ОСОБА_3 було складено протокол про порушення митних правил № 0102/90300/22 за ознаками порушення ст. 485 Митного Кодексу України та розпочату провадження у справі.

Під час складання зазначено протоколу ним було подане письмове заперечення від 07.10.2022 року в якому зазначив про відсутність складу правопорушення передбаченого ст.485 МК України, а саме вини у формі умислу, просив винести постанову про закриття провадження у справі. В подальшому під час розгляду справи 21.11.2022 року ним були подані аналогічні письмові пояснення від 21.11.2022 року. Однак, відповідачем не досліджено всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до наданих ним пояснень та винесено оскаржувану постанову.

Зазначає, що сам процес митного оформлення було розпочато 29.09.2022 року шляхом подання декларації у режимі ІМ40 ЕА UA903050/2022/031743, тобто коли ставка акцизного податку становила 0 Євро/1000л.

До завершення митного оформлення 07.10.2022 року ним у встановленому порядку 03.10.2022 року було подано заяву про відкликання митної декларації, при цьому жодних порушень та проваджень, які б існували на момент подання вказаної заяви було.

Згідно з форми МД-2 декларації № UA903050/2022/033966 в графі «D/G відмітки митного органу» завершення митного оформлення відбулось шляхом проставляння ОНП (особистої номерної печатки) 66/903, та 07.10.2022 року належні до оплати митні платежі сплачено в повному обсязі.

Отже, у його діях відсутній умисел на ухилення від сплати податків та зборів, так як ним було самостійно виявлено помилку в митній декларації і подано заяву на відкликання митної декларації ще до завершення митного оформлення товару, а посадові особи митниці упереджено використали цю обставину для незаконного притягнення його до відповідальності, при цьому процес відкликання невідобаржено, а ні в протоколі, а ні в оскаржуваній постанові, також відсутня письмова відмова митного органу щодо заяви про відкликання митної декларації.

Крім того, імпортер ТОВ «НОКСхем» оплатив митному органу кошти у сумі, достатній для забезпечення сплати митних платежів у тому числі за ставкою акцизного податку 100 Євро/1000л.

Таким чином при розгляді справи вирішуючи питання притягнення його до відповідальності за порушення митних правил посадова особа митниці, яка здійснила розгляд справи, не з`ясувала всіх обставин справи, не переконалась у відсутність обставин, які виключають провадження у справі та чи підлягаю він притягненню до адміністративної відповідальності, неправильно застосувала митне законодавство, відповідач не з`ясував та не довів обставин, які б свідчили про те, що в його діях є ознаки правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, а тому просить оскаржувану постанову митниці скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суддіФранківського районногосуду м.Львовавід 02.01.2023 року відкрито провадження у справі та призначити дану справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до ст.163КАС України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

20 лютого 2023 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому вказує, що в ході здійснення митного контролю правильності заповнення граф митної декларації, а також повноти та правильності нарахування митних платежів встановлено, що ОСОБА_1 у графі 47 митної декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 заявлено ставку мита (021) в розмірі 0%, ставку акцизного податку (092) в розмірі 0 EUR та ставку податку на додану вартість (029) в розмірі 7%. У графі В зазначеної декларації ОСОБА_1 задекларовано митні платежі, які підлягають сплаті в розмірі 75 490,46 гривень (ПДВ). Відповідно до Закону України від 21.09.2022 № 2618-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», який набув чинності 30.09.2022, для товару - важкі дистиляти (газойлі) за кодом УКТ ЗЕД 2710194300, встановлено ставку акцизного податку в розмірі 100 Євро/тис.л. та оподаткування податком на додану вартість в розмірі 7%. Таким чином, для завершення митного оформлення випуску товару у заявлений митний режим, ОСОБА_1 під час заповнення додаткової митної декларації типу ІМ 40 ДЕ № ІІА903050/2022/032268, мали бути додержані вимоги митного законодавства, чинні на день подання митної декларації, а саме на 30.09.2022. Зазначені дії призвели до заявлення y митній декларації № UA903050/2022/032268 від 30.09.2022 невірних відомостей щодо розміру митних платежів, які підлягають сплаті, а саме, у графі 47 та графі В митної декларації заявлено: ставку акцизного податку (092) в розмірі 0 EUR, в той час, як вона складає 100 Євро/тис.л.; податок на додану вартість в розмірі 75 490,46 грн., в той час, як розмір податку на додану вартість, що підлягає сплаті, становить 82 949,07 грн. Таким чином, протиправні дії ОСОБА_1 потягли ухилення від сплати митних платежів в розмірі 114 010,33 грн. (акцизний податок 106 551,72 грн. та податок на додану вартість 7 458,61 грн.). 03.10.2022позивачем надісланона адресумитниці заявупро відкликаннямитної декларації.05.10.2022року позивачнадав своїпояснення.Зарезультатами проведеноїперевірки посадовоюособою Енергетичноюмитницею 07.10.2022року складенопротокол пропорушення митнихправил заст.485МК Україниу відношенніпозивача тавідмовлено умитному оформленні.Позивачем діїпосадової особимитного органуне оскаржувалися,а уподальшому ним07.10.2022року булоподано митнудекларацію,у якійзаявлено ставку акцизногоподатку врозмірі 100Євро/тис.л.та уповному обсязісплачено митніплатежі.Також зазначає,що твердженняпозивача провідсутність унього наденьподання митноїдекларації оновленогопрограмного забезпечення,якевикористовується длязаповнення митнихдекларацій,не можерозглядатися якпідстава длязвільнення останньоговід відповідальностіза порушеннямитнихправил,оскільки незвільняє йоговід обов`язківдекларанта,передбаченого ст.266Митного кодексуУкраїни,а свідчитьпро бездіяльність,що посягаєна встановленийМитним кодексомта іншимиактами законодавстваУкраїни порядокпереміщеннятоварів через митний кордон України. Враховуючи вищевикладене зазначає, що постанова митниці від 21.11.2022 року у справі про порушення митних правил №0102/90300/22, у відношенні ОСОБА_1 за ст.485 МК України винесена законно та обґрунтовано, з додержанням норм процесуального права, підстав для скасування відсутні. Просить відмовити у задоволенні позову та постанову Енергетичної митниці від 21.11.2022 року у справі про порушення митних правил №0102/90300/22 за ст.485 МК України про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , залишити без змін. і

14 квітня 2023 року від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, однак відповіді на відзив у даній справі від позивача на адресу суду не надходило.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце цього засідання. Однак по справі від представників подані наступні клопотання(заяви), а саме: від представник позивача заява від 12.07.2024 року, згідно якого просить провести засідання без участі позивача та від представника відповідача клопотання від 12.07.2024 року, згідно якого просить відкласти судове засідання у справі №465/7228/22 на іншу дату з метою надання мені або ОСОБА_4 (після виходу з відпустки) можливості прийняти участь у даному судовому засіданні.

З огляду поданого клопотання представника відповідача суд вбачає, що таке клопотання є безпідставне, необґрунтоване та без поважних причин таке було заявлено.

За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для ухвалення рішення.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, тому відповідно до ч.4ст. 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та відзив на позовну заяву, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, з таких підстав.

Згідно з ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1ст. 4 КАС України).

Частиною 1ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається зКонституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені устатті 7 цього Кодексу, зміжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексута інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цимКодексом,Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2статті 1 Митного кодексу України ).

Частиною 1статті 458Митного кодексуУкраїни (далі-МК Українив редакціїчинній начас виникненняспірних правовідносин)визначено,що порушеннямитних правилє адміністративнимправопорушенням,яке являєсобою протиправні,винні (умисніабо знеобережності)дії чибездіяльність,що посягаютьна встановленийцим Кодексомта іншимиактами законодавстваУкраїни порядокпереміщення товарів,транспортних засобівкомерційного призначеннячерез митнийкордон України,пред`явленняїх органамдоходів ізборів дляпроведення митногоконтролю тамитного оформлення,а такожздійснення операційз товарами,що перебуваютьпід митнимконтролем абоконтроль заякими покладенона органидоходів ізборів цимКодексом чиіншими законамиУкраїни,і заякі цимКодексом передбаченаадміністративна відповідальність.

Згідно статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно частини 6 статті 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ст.485 МК України склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Стаття 489 МК України встановлює, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави ля звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно положень ст.530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За змістомстатті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 485МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Відтак, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченогостаттею 485 МК Україниобов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта вчинення такого на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14.02.2020 у справі №159/1687/17, від 14 лютого 2020 року у справі №233/1783/16-а, від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/17, від 20 серпня 2020 року у справі № 553/1435/17.

Згідно зчастиною 1статті 72КАС Українидоказами вадміністративному судочинствіє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншіобставини,що маютьзначення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Предметом оскарження у даній справі є постанова заступника начальника Енергетичної митниці ОСОБА_2 у справі про порушення митних правил №0102/90300/22 від 21.11.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 342 110,97 гривень.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, що 30.09.2022 до відділу митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подана митна декларація типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 на товар - «важкі дистиляти, газойлі паливо дизельне» вагою 24 953 кг, який надійшов на адресу ТОВ «НОКСхем» (код ЄДРПОУ 44038630) на підставі зовнішньоекономічного договору від 12.08.2022 № EX/D/UA/2022/07/07, укладеного з підприємством «Acarica Advanced Applications» (Естонія).

Декларування товару здійснювалось на підставі договору на митно-брокерське обслуговування від 20.07.2022 № 1/22, укладеного між фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та ТОВ «НОКСхем» (Замовник).

Підпунктом 6.1 даного договору визначено, що Виконавець несе відповідальність за неналежне виконання взятих зобов`язань, зокрема, за неналежне здійснення митного оформлення вантажів Замовника у відповідності з чинним законодавством.

В ході здійснення митного контролю правильності заповнення граф митної декларації, а також повноти та правильності нарахування митних платежів встановлено, що ОСОБА_1 у графі 47 митної декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268заявлено ставку мита (021) в розмірі 0%, ставку акцизного податку (092) в розмірі 0 EUR та ставку податку на додану вартість (029) в розмірі 7%. У графі в зазначеної декларації ОСОБА_1 задекларовано митні платежі, які підлягають сплаті в розмірі 75 490,46 гривень (ПДВ).

Відповідно до Закону України від 21.09.2022№2618-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», який набув чинності 30.09.2022, для товару важкі дистиляти (газойлі) за кодом УКТ ЗЕД 2710194300, встановлено ставку акцизного податку в розмірі 100 Євро/тис.л. та оподаткування податком на додану вартість в розмірі 7%.

Зазначені дії призвели до заявлення y митній декларації № UA903050/2022/032268від 30.09.2022невірних відомостей щодо розміру митних платежів, які підлягають сплаті, а саме, у графі 47 та графі В митної декларації заявлено: ставку акцизного податку (092) в розмірі 0 EUR, в той час, як вона складає 100 Євро/тис.л.; податок на додану вартість в розмірі 75 490,46 грн., в той час, як розмір податку на додану вартість, що підлягає сплаті, становить 82 949,07 грн.

Таким чином, протиправні дії ОСОБА_1 потягли ухилення від сплати митних платежів в розмірі114 010,33 грн. (акцизний податок 106 551,72 грн. та податок на додану вартість 7 458,61 грн.).

07.10.2022Енергетичною митницею складено протокол про порушення митних правил №0102/90300/22 у відношенні ОСОБА_1 за фактом вчинення останнім порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України за фактом вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.

ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що 30.09.2022ним до митного оформлення подана митна декларація типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268, у якій ним заявлено ставку акцизного податку на рівні 0 Євро. Пояснив, що був обізнаний про те, що відповідно до Закону України від 21.09.2022№2618-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», який набув чинності 30.09.2022, для товару важкі дистиляти (газойлі) за кодом УКТ ЗЕД 2710194300, встановлено ставку акцизного податку в розмірі 100 Євро/тис.л. В той же час ОСОБА_1 пояснив, під час подання митному органу вищевказаної митної декларації він вважав, що даний закон набуває чинності 01.10.2022.

Таким чином відповідач зазначає, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в розмірі 114 010,33 грн. (акцизний податок 106 551,72 грн. та податок на додану вартість 7 458,61 грн.), шляхом заявлення у митній декларації ставки акцизного податку в розмірі 0 Євро, тобто вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 Митного кодексу України, та вина ОСОБА_1 доведена матеріалами протоколом справи: порушення про митних правил № 0102/90300/22, митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 від 30.09.2022, договором на митно-брокерське обслуговування від 20.07.2022 № 1/22, поясненнями ОСОБА_1 , іншими матеріалами справи(Том-1 а.с.15-17).

Як вбачається із митної декларації типу ІМ 40 ЕА №UA903050/2022/031743(Том -1 а.с.20-23), що ОСОБА_1 як представником ТОВ "НОКСхем", були подано до митного оформлення митні декларації на вантаж «важкі дистиляти, газойлі паливо дизельне». Ставка акцизного податку на день подання даної декларації 29.09.2022 становила 0 Євро/1000л. згідно положень п.41 Підрозділу 5 розділу XX Податкового Кодексу України (внесено згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022). Вказана митна декларація типу ІМ 40 ЕА №UA903050/2022/031743 була подана з розрахунком митних платежів, відповідно до наведених норм законодавства.

29.09.2022 у газеті «Голос України» № 199 було опубліковано Закон України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», яким п.41 підрозділу 5 розділу XX Податкового Кодексу України змінено, і встановлено ставку акцизного податку 100 Євро за 1000л. Згідно п.2 наведеного Закону, він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 30.09.2022.

Таким чином процес митного оформлення було розпочато 29.09.2022 шляхом подання декларації у режимі ІМ 40 ЕА №UA903050/2022/031743, тобто коли ставка акцизного податку становила 0 Євро/1000л.

Як вбачається із митної декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 від 30.09.2022(Том-1 а.с.24-26), що ОСОБА_1 як представником ТОВ "НОКСхем", були подано до митного оформлення митну декларацію на вантаж «важкі дистиляти, газойлі паливо дизельне». У графі 47 митної даної декларації заявлено ставку мита (021) в розмірі 0%, ставку акцизного податку (092) в розмірі 0 EUR та ставку податку на додану вартість (029) в розмірі 7%.

Крім цього, із витягу з електронної бази даних ПК НВО "Поверхность МД" «MD-Office»(Том-1 а.с.27) та заяви від 03.10.2022 №2(Том-1 а.с.166) вбачається, що позивач виявивши помилки в митній декларації в частині нарахування митних платежів, відповідно до ст. 269 Митного кодексу України, 03.10.2022 подав заяву про відкликання митної декларації ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 у зв`язку з необхідністю внесення змін у 47 графу, оскільки з 30.09.2022 відбулись зміни у законодавстві.

Відповідно до Класифікатору типів декларацій, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», виділяються такі типи декларацій: «ЕЕ» - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення»; «ДЕ» - додаткова декларація до попередньої митної декларації.

Частиною 1 ст. 248 МК України визначено, що з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію, розпочинається митне оформлення.

Згідно з ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МК України відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до положень ст.268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від плати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Частинами 1,2ст. 269 МК Українивстановлено,що відповіднодо положеньцієї статтіза письмовимзверненням декларантаабо уповноваженоїним особита здозволу митногооргану відомості,зазначені вмитній декларації,можуть бутизмінені абомитна деклараціяможе бутивідкликана.У разівідмови унаданні такогодозволу митнийорган зобов`язанийневідкладно,письмово абов електронномувигляді,повідомити декларантапро причиниі підставитакої відмови.Внесення зміндо митноїдекларації,прийнятої митниморганом,допускається домоменту завершеннямитного оформленнятоварів,транспортних засобівкомерційного призначеннявідповідно дозаявленого митногорежиму,а такожпротягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Відповідно до ч. 5 ст.269 МК України відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до ч. 10 ст.269 МК України у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначає Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 (далі - Положення №450).

Відповідно до п. 16 Положення №450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Пунктом 33 Положення №450 передбачено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.

Пункт 34 Положення №450 передбачає випадки, коли внесення змін до митної декларації не дозволяється, а саме: внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

Як випливає з матеріалів справи, жодних зауважень щодо товарів у митного органу не виникало, некоректним було заповнення графи 47 митної декларації, де наводиться сума податків за декларацією, оскільки 30.09.2022 відбулись зміни щодо ставки акцизного податку.

Згідно з п. 36 Положення №450 у разі відмови у наданні дозволу на внесення змін або відкликання електронної митної декларації посадова особа митного органу, яка здійснює оформлення митної декларацiї, невідкладно після розгляду заяви повідомляє про це декларанту або уповноваженій ним особі у складі електронного повідомлення, засвідченого її електронним підписом чи печаткою, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в справі №809/984/18(постанова від 23.11.2020) висловлено правову позицію у справі з правовідносинами, відповідно до якої, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення.

Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі №813/8046/14 та постанові від 31.03.2023 у справі №813/1046/15 прийшов до аналогічного висновку.

Отже, 03.10.2022 позивачем до митного органу було подано заяву про відкликання даної митної декларації, що спричинило допущення помилки і не заперечується подання такої відповідачем. Натомість будь-якої відповіді на подану заяву декларанта від посадової особи митного органу не було, а отже за замовчуванням відповідача, позивач діяв правомірно.

Відповідно до ч.1 ст.488МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Крім цього, як встановлено, що 03.10.2022 позивачем до митного органу було подано заяву про відкликання митної декларації. Протокол про порушення митних правил відносно позивача складено 07.10.2022.

З викладеного вбачається, що випадок порушення митних правил фіксується у протоколі, з моменту складання якого вважається розпочатим провадження у справі про порушення митних правил, тому до складання протоколу про порушення митних правил факт виявлення цих порушень щодо задекларованих у митній декларації товарів не може вважатись підтвердженим, відтак, заборона на внесення змін та відкликання митної декларації діє з моменту складання протоколу про порушення митних правил і до закінчення провадження у справі про їх порушення.

Така ж позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №758/3820/16-а (адміністративне провадження №К/9901/11347/18).

Отже, внесення змін до митної декларації допускається, зокрема, протягом трьох років з дня завершення митного оформлення за письмовим зверненням декларанта, проте у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, внесення таких змін на підставі відповідної заяви заборонено з моменту відкриття провадження і до моменту закінчення провадження у справі про порушення митних правил.

Таким чином, встановивши, що до моменту коли провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим, позивач 03.10.2022 звернувся із заявою до митного органу про відкликання митної декларації, тобто в межах строку звернення і до моменту, коли внесення таких змін, відкликання заборонено ч.10 ст. 269 МК України, та позивач діяв як митний брокер в інтересах третьої сторони, дані обставини в сукупності свідчить про вжиття позивачем дій щодо надання повних достовірних відомостей, та відсутність в його діях прямого умислу на вчинення дій, які б призвели до ухилення від митних платежів.

Всупереч вказаному положенню МК України, головним державним інспектором відділу митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці ОСОБА_3 07.10.2022 було складено протокол про порушення митних правил №0102/90300/22 від 07.10.2022.

Водночас із митної декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/033966(Том-1 а.с.31-33) вбачається, що в графі «D/G відмітки митного органу» завершення митного оформлення відбулось шляхом проставляння ОНП (особистої номерної печатки) 66/903 07.10.2022, до якої належні до оплати митні платежі сплачено в повному обсязі, що не заперечується представником відповідача.

Крім того, імпортер ТОВ "НОКСхем" оплатив митному органу кошти у сумі, достатній для забезпечення сплати митних платежів у тому числі за ставкою акцизного податку 100 Євро/1000л, що підтверджується витягом з електронної бази «електронний кабінет юридичної особи», розміщеної на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням «cabinet.customs.gov.ua» про залишок коштів учасника ЗЕД 44038630 на рахунку митниці станом на 29.09.2022(Том-1 а.с.33).

За вказаною митною декларацією, митним органом було завершено митне оформлення товару, тобто товар був випущений зі сплатою всіх необхідних митних платежів. Недоборів митних платежів з боку позивача не допущено, що є обов`язковим елементом диспозиції статті 485 МК України.

Вищенаведені обставини ані в протоколі про порушення митних правил №0102/90300/22 від 07.10.2022, ані в оскаржуваній постанові у справі про порушення митних правил №0102/90300/22 від 21.11.2022 не відображені,під часпровадження усправі пропорушення митних правил не з`ясовувалися, обставини митного оформлення даного товару не перевірялися, чим допущено неповноту провадження.

Вищевказані обставини не були спростовані і представником відповідача у своєму відзиві.

Разом з тим, на переконання суду, така поведінка ОСОБА_1 свідчить про відсутність підстав для висновку, що дії позивача були спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом заявлення в графі 47 митної декларації ставку акцизного податку (092) в розмірі 0 EUR, що і стало підставою для притягнення його до відповідальності згідно з постановою в справі про порушення митних правил №0102/90300/22 від 21.11.2022 року

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченогост. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченогост. 485 МК Україниобов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності, згідност. 485 МК Українинеобхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 20.03.2018 у справі № 640/7258/17, від 14.05.2019 року в справі № 334/1738/16-а, від 11.06.2020 у справі № 564/530/17, від 20.08.2020 у справі № 553/1435/17 та від 06.11.2020 у справі № 159/1754/17.

Також, при розгляді цієї справи, суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 06 червня 2018 року у справі № 607/1866/17, згідно яких для притягнення особи до відповідальності, згідно ст. 485 МК України, необхідно доведення факту внесення в митній декларації неправдивих відомостей.

Крім цього, в постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 759/360/17 Верховний Суд зазначив, що склад правопорушення, передбаченогост. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Таким чином, склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України утворюють умисні, цілеспрямовані дії, зокрема про надання декларантом неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Тобто, митний орган повинен надати суду докази, що порушення було скоєне умисно, інакше відсутність у діях суб`єкта доведеної вини виключає відповідальність.

Натомість, відповідачем при розгляді справи про порушення митних правил не доведено належними та достатніми доказами наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 485 МК України, адже не доведено його суб`єктивну сторону, яка полягає у протиправних, винних (умисних або з необережності) діях чи бездіяльності позивача.

При цьому, відповідачем в постанові та у поданому відзиві не наведено будь-яких доказів умисного не зазначення позивачем у графі 47 та графі В митної декларації ставки акцизного податку(092) в розмірі 100 Євро/тис.л.

Водночас ні головний державний інспектор відділу митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці ОСОБА_3 , ні заступник начальника Енергетичної митниці ОСОБА_2 не кваліфікували за текстом протоколу та оскаржуваної постанови відповідно дії ОСОБА_1 , як таку, що вчинені з прямим умислом. Більше того, мотиви постанови (в частині безпосередніх дій ОСОБА_1 ) взагалі не містять слів (словосполучень) «умисел», «умисні дії» тощо.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу відносно позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Отже, оскаржувана постанова винесена без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, без доведення складу даного правопорушення, а також із порушенням принципів законності та презумпції невинуватості, передбачених п. 3 ч.1ст.8 МК України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.90КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Між тим, за практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

У рішенні від 20.10.2011 "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішеннях Європейського суду у справах "Серков проти України" (заява № 39766/05) та "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06) було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Суд зазначив, що можливість таких різних тлумачень одних і тих самих положень законодавства головним чином була спричинена неналежним станом національного законодавства з цього питання. Відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо "якості закону" (п.п. 41, 42 рішення у справі "Серков проти України"),

На думку суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56 рішення у справі "Щокін проти України").

Крім того, слід зазначити, що основною характеристикою позитивних зобов`язань держави виступає те, що по суті вони вимагають від національних органів влади застосувати необхідні засоби для гарантування прав людини, а точніше - вжити прийнятних (розумних) та належних засобів для захисту цих прав.

Такі обов`язки можуть виникати на підставі безпосереднього застосування статей 2- 6, 8, 10, 11, 13 Конвенції, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції.

Суд також звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, під час розгляду справи про порушення митних правил щодо позивача та приймаючи спірну постанову, відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки незважаючи на не підтвердження належними та допустимими доказами вини позивача, без встановлення наявності умислу у діях позивача та їх спрямування на ухилення від сплати митних платежів.

Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1)відсутність удіях особи,яка притягуєтьсядо відповідальності,ознак порушеннямитних правил; 2)необ`єктивність абонеповнота провадженняу справіабо необ`єктивністьїї розгляду; 3)невідповідність викладениху постановівисновків фактичнимобставинам справи; 4)винесення постановинеправомочною особою,безпідставне недопущеннядо участів розглядісправи особи,притягнутої довідповідальності,або їїпредставника,а такожінше обмеженняправ учасниківпровадження усправі пропорушення митнихправил таїї розгляду; 5)неправильна абонеповна кваліфікаціявчиненого правопорушення; 6)накладення стягнення,не передбаченогоцим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Згідно ч. 3 ст.241КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Разом з тим, на час судового розгляду справи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.242КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача умислу на вчинення правопорушення, передбаченогостаттею 485 МК України, а відтак протиправність оспорюваної постанови, наявності підстав для її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Щодо покликання позивача на те, що оскаржувана постанова містить помилковий розрахунок штрафу, то суд вважає, що така помилка є несуттєва та не впливає на прийняте судом рішення у даній справі.

З врахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, оскільки суб`єктом владних повноважень не наведено належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого статтею 485 МК України, доводи про які зазначені у відзиві не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі доказами, та те, що у справі про порушення митних правил відповідачем допущено неповноту провадження, тому слід скасувати постанову заступника начальника Енергетичної митниці Бондар Лариси Михайлівни у справі про порушення митних правил №0102/90300/22 від 21.11.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України.

Крім цього, позивачем сплачений судовий збір в сумі 496,20 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2758497872.1 від 29.11.2022 року(том-1 а.с.10).

Згідно з ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 6, 8,9,20,44,47,77,90,139, 143, 192,210-211,241-246,250,268КАС України -

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Скасувати постанову заступника начальника Енергетичної митниці ОСОБА_2 у справі про порушення митних правил №0102/90300/22 від 21.11.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 496,20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення небуло врученеу деньйого проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом десятиднів здня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Енергетична митниця Державної митної служби України, код ЄДРПОУ: 44029610, місцезнаходження: м. Київ вул. Світлицького, буд. 28А.

Третя особа: Заступника начальника Енергетичної митниці ОСОБА_2 , місце праці: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 22.07.2024 року.

Суддя Мартинишин М.О.