Постанова

від 02.10.2024 по справі 465/7228/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 465/7228/22 пров. № А/857/20047/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Ханащак С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 липня 2024 року (прийняте в м. Львові суддею Мартинишин М. О.; дата складення рішення в повному обсязі 22 липня 2024 року) в адміністративній справі № 465/7228/22 за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці, третя особа Заступник начальника Енергетичної митниці Бондар Лариса Михайлівна про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду міста Львова із вказаним позовом та просив:

- визнати протиправною і скасувати постанову заступника начальника Енергетичної митниці у справі про порушення митних правил № 0102/90300/22 від 21.11.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (далі також - МК України), на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 342 110,97 грн, що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 07.10.2022 головним інспектором відділу митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці складено протокол про порушення митних правил № 0102/90300/22 за ознаками порушення ст. 485 Митного Кодексу України та розпочату провадження у справі.

Під час складання зазначено протоколу ним було подане письмове заперечення від 07.10.2022 в якому зазначив про відсутність складу правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, а саме вини у формі умислу, просив винести постанову про закриття провадження у справі. Надалі, під час розгляду справи 21.11.2022 ним були подані аналогічні письмові пояснення від 21.11.2022. Однак, відповідач не дослідив всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до наданих ним пояснень та виніс оскаржувану постанову.

Зазначає, що сам процес митного оформлення було розпочато 29.09.2022 шляхом подання декларації у режимі ІМ40 ЕА UA903050/2022/031743,тобто колиставка акцизного податку становила 0 Євро/1000л.

До завершення митного оформлення 07.10.2022 ним у встановленому порядку 03.10.2022 подано заяву про відкликання митної декларації, при цьому жодних порушень та проваджень, які б існували на момент подання вказаної заяви, не було.

Згідно з форми МД-2 декларації № UA903050/2022/033966 в графі «D/G відмітки митного органу» завершення митного оформлення відбулось шляхом проставляння ОНП (особистої номерної печатки) 66/903, та 07.10.2022 належні до оплати митні платежі сплачено в повному обсязі.

Отже, в його діях відсутній умисел на ухилення від сплати податків та зборів, оскільки ним було самостійно виявлено помилку в митній декларації і подано заяву на відкликання митної декларації ще до завершення митного оформлення товару, а посадові особи митниці упереджено використали цю обставину для незаконного притягнення його до відповідальності, при цьому процес відкликання не відображено ані в протоколі, ані в оскаржуваній постанові, також відсутня письмова відмова митного органу щодо заяви про відкликання митної декларації.

Тобто, при розгляді справи вирішуючи питання притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, посадова особа митниці, яка здійснила розгляд справи, не з`ясувала всіх обставин справи, не переконалася у відсутність обставин, які виключають провадження у справі та чи підлягаю він притягненню до адміністративної відповідальності, неправильно застосувала митне законодавство; відповідач не з`ясував та не довів обставин, які б свідчили про те, що в його діях є ознаки правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 15 липня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Енергетична митниця, яка вважає, що оскаржувана постанова митниці є обґрунтованою та законною, а рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи, за невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 30.09.2022 до Енергетичної митниці ОСОБА_1 подана додаткова митна декларація типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 зі ставкою акцизного податку (092) в розмірі 0 EUR. 30.09.2022 Енергетичною митницею надано позивачу інформацію про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення перевірки документів на товари, що підтверджується витягом наданим ОСОБА_1 разом із позовною заявою. Митне оформлення було зупинено та митним органом було запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення щодо заявлення у митній декларації ставки акцизного податку в розмірі 0 Євро/тис. л. ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що був обізнаний про те, що відповідно до Закону України від 21.09.2022 № 2618-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», для товару «важкі дистиляти (газойлі)» за кодом УКТ ЗЕД 2710194300, встановлено ставку акцизного податку в розмірі 100 Євро/тис. л. Також пояснив, що під час подання митному органу митної декларації він вважав, що вищевказаний закон набуває чинності 01.10.2022.

03.10.2022 позивачем надіслано на адресу митниці заяву про відкликання митної декларації. Однак вказана заява подана до митниці після виявлення митним органом порушення митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів (оскільки декларація прийнята митним органом в роботу (17:33 30.09.2022); з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення (ч. 8 ст. 264 МК України), а саме, митним органом виявлено вчинення позивачем протиправних дії, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів в розмірі 114 010,33 грн, шляхом заявлення у митній декларації ставки акцизного податку в розмірі 0 Євро.

Зазначає, що справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення. Під час проведення перевірки наявності/відсутності ознак ПМП у діях декларанта та встановлення достатніх даних, які б свідчали про наявність ознак правопорушення, здійснювалося наступне: встановлювалася особа, яка декларувала товар ОСОБА_1 , отримувалися пояснення від ОСОБА_1 щодо обставин декларування товарів за ЕМД № UA903050/2022/032268, проводився огляд товарів.

Згідно до вимог ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.

А тому, днем виявлення правопорушення необхідно вважати день, коли уповноважена посадова особа, яка має право складати протокол про адміністративне правопорушення отримала інформацію, що об`єктивно дозволяла дійти обґрунтованого висновку про наявність в діях певної особи всіх ознак адміністративного правопорушення.

Після здійснення перевірки посадова особа Енергетичної митниці 07.10.2022 встановила наявність ознак вчинення порушень митних правил, відповідальність за які передбачено ст. 485 МК України та в той же день склала протокол про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 .

Вказує на те, що будь-які протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів утворюють об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Об`єктивною стороною цього правопорушення є вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів в розмірі 114 010,33 грн. (акцизний податок 106 551,72 грн та податок на додану вартість 7458,61 грн), шляхом заявлення у митній декларації ставки акцизного податку в розмірі 0 Євро.

На момент декларування у ОСОБА_1 були всі можливості для заповнення електронної митної декларації відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням Закону від 21.09.2022.

З урахуванням встановлених у справі обставин та з огляду на зміст наведених норм, митниця дійшла правильного висновку, що дії позивача охоплюються диспозицією статті 485 Митного кодексу України

Звертає увагу Суду, що наявність залишку коштів станом на 29.09.2022 не має жодного відношення до розгляду цієї справи та суперечить нормам матеріального права.

Суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, оскільки митним органом не було завершено митне оформлення за МД № UA903050/2022/032268, а складено картку відмови (через складання протоколу про ПМП). Позивачем дії посадової особи митного органу не оскаржувалися, а надалі ним 07.10.2022 (після виявлення митним органом правопорушення) було подано митну декларацію, у якій заявлено ставку акцизного податку в розмірі 100 Євро/тис. л та в повному обсязі сплачено митні платежі.

Враховуючи викладене зазначає, що постанова митниці від 21.11.2022 у справі про порушення митних правил № 0102/90300/22, у відношенні ОСОБА_1 за ст. 485 МК України винесена законно та обґрунтовано, з додержанням норм процесуального права, підстав для скасування відсутні.

Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Покликався загалом на ті ж обставини й доводи, які були викладені як у його позовній заяві, так і рішенні суду першої інстанції.

Покликався при цьому, зокрема, на те, що 03.10.2022 позивачем до митного органу було подано заяву про відкликання даної митної декларації, що спричинило допущення помилки і не заперечується подання такої відповідачем. Натомість будь-якої відповіді на подану заяву декларанта від посадової особи митного органу не було, а отже за замовчуванням відповідача позивач діяв правомірно.

Відповідно до частини першої статті 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 03.10.2022 позивачем до митного органу було подано заяву про відкликання митної декларації, а протокол про порушення митних правил відносно позивача складено лише 07.10.2022.

З наведеного видно, що випадок порушення митних правил фіксується у протоколі, з часу складання якого вважається розпочатим провадження у справі про порушення митних правил, тому до складання протоколу про порушення митних правил факт виявлення цих порушень щодо задекларованих у митній декларації товарів не може вважатися підтвердженим, відтак, заборона на внесення змін та відкликання митної декларації діє з часу складання протоколу про порушення митних правил і до закінчення провадження у справі про їх порушення, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 758/3820/16-а.

Отже, внесення змін до митної декларації допускається, зокрема, протягом трьох років з дня завершення митного оформлення за письмовим зверненням декларанта, проте в разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, внесення таких змін на підставі відповідної заяви заборонено з часу відкриття провадження і до моменту закінчення провадження у справі про порушення митних правил.

Суд першої інстанції вірно встановив, що до моменту, коли провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим, позивач 03.10.2022 звернувся із заявою до митного органу про відкликання митної декларації, тобто в межах строку звернення і до моменту, коли внесення таких змін, відкликання заборонено частиною десятою статті 269 МК України, та позивач діяв як митний брокер в інтересах третьої сторони, ці обставини сукупно свідчать про вжиття позивачем дій щодо надання повних достовірних відомостей, та відсутність в його діях прямого умислу на вчинення дій, які б призвели до ухилення від митних платежів.

Проте, всупереч вказаному, посадова особа Енергетичної митниці 07.10.2022 склала стосовно нього протокол про порушення митних правил № 0102/90300/22.

Представники учасників справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, що відповідно до приписів частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник Енергетичної митниці Герега К. М., яка безпосередньо брала участь у розгляді адміністративного позову у Франківському районному суді міста Львова, у цей час (з 30 вересня по 21 жовтня) перебуватиме у щорічній відпустці.

Представник Енергетичної митниці Холодкова О. С. у цей час братиме участь у судових засіданнях Подільського районного суду міста Києва у таких справах: № 758/10947/24 (з 9 години 30 хвилин), № 758/15665/23 (з 10 години).

Більш того, 27.09.2024 о 11 год. Енергетичній митниці за допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу Енергетичної митниці, для опрацювання якого потрібен додатковий час.

Враховуючи викладене, з метою повного, всебічного з`ясування всіх обставин справи за участі представника Енергетичної митниці, підтримання позиції державного органу, керуючись статтею 501 Митного кодексу України, просила відкласти судове засідання у цій справі на іншу дату (просить після 21 жовтня з урахуванням відпустки ОСОБА_2 ) з метою надання можливості прийняти участь у судовому засіданні та часу для надання суду пояснень по суті відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що це клопотання не може бути задоволене з огляду на таке.

Відповідно до статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Також відповідно до частин першої, другої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема:

- перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

- якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

За змістом частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема:

- неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті (частина четверта статті 205 КАС України).

Аналізуючи зміст клопотання та зазначених норм законодавства, колегія суддів зауважує, що сторона відповідача була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, а перебування представника ОСОБА_2 у відпустці не може бути визнано поважною причиною, позаяк Енергетична митниця має відповідний штат посадових осіб, а тому мала змогу забезпечити явку іншого свого представника в судове засідання, а покликання на поважні причини неможливості участі в розгляді справи представника Енергетичної митниці ОСОБА_3 не підтверджені жодними доказами.

При цьому колегія суддів апеляційного суду також враховує й те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Явка представника митного органу не визнана судом обов`язковою, а матеріали адміністративної справи чітко відображають правові позиції учасників справи; їхні доводи і обґрунтування є як у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, а тому є достатніми для вирішення справи по суті апеляційних вимог та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. Тобто, є можливим апеляційний розгляд справи у відсутності учасників справи (їх представників).

Крім того, відповідно до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також одним із принципів адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Тобто, публічно-правовий спір повинен бути вирішений судом, зокрема, своєчасно, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася за судовим захистом, та в розумні строки.

Розгляд справ про порушення митних правил в судах здійснюється з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 286 КАС України, відповідно до частини п`ятої якої суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Тобто, для цієї категорії справ існує скорочений строк апеляційного розгляду справ, а тому відкладення розгляду справи після 21 жовтня 2024 року (як про це просить представник відповідача) призведе до порушення вказаних строків.

З огляду на скорочений строк апеляційного розгляду справи є безпідставними покликання на те, що 27.09.2024 о 11 год. Енергетичній митниці за допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу Енергетичної митниці, для опрацювання якого потрібен додатковий час, позаяк такий строк був достатнім для опрацювання відзиву на апеляційну скаргу в цій категорії справ.

Згідно зі статтею 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

А відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що призведе до порушення права осіб на доступ до суду, правової невизначеності судового рішення, ухваленого судом першої інстанції та порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо граничних строків розгляду апеляційних скарг.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з оскаржуваної постанови, 30.09.2022 до відділу митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подана митна декларація типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 на товар - «важкі дистиляти, газойлі паливо дизельне» вагою 24 953 кг, який надійшов на адресу ТОВ «НОКСхем» (код ЄДРПОУ 44038630) на підставі зовнішньоекономічного договору від 12.08.2022 № EX/D/UA/2022/07/07, укладеного з підприємством «Acarica Advanced Applications» (Естонія).

Декларування товару здійснювалося на підставі договору на митно-брокерське обслуговування від 20.07.2022 № 1/22, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та ТОВ «НОКСхем» (Замовник).

Підпунктом 6.1 цього договору визначено, що Виконавець несе відповідальність за неналежне виконання взятих зобов`язань, зокрема, за неналежне здійснення митного оформлення вантажів Замовника у відповідності з чинним законодавством.

У ході здійснення митного контролю правильності заповнення граф митної декларації, а також повноти та правильності нарахування митних платежів встановлено, що ОСОБА_1 у графі 47 митної декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 заявлено ставку мита (021) в розмірі 0 %, ставку акцизного податку (092) в розмірі 0 EUR та ставку податку на додану вартість (029) в розмірі 7 %. У графі в зазначеної декларації ОСОБА_1 задекларовано митні платежі, які підлягають сплаті в розмірі 75 490,46 гривень (ПДВ).

Відповідно до Закону України від 21.09.2022 № 2618-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», який набув чинності 30.09.2022, для товару важкі дистиляти (газойлі) за кодом УКТ ЗЕД 2710194300, встановлено ставку акцизного податку в розмірі 100 Євро/тис. л та оподаткування податком на додану вартість в розмірі 7 %.

Зазначені дії призвели до заявлення y митній декларації № UA903050/2022/032268 від 30.09.2022 невірних відомостей щодо розміру митних платежів, які підлягають сплаті, а саме, у графі 47 та графі В митної декларації заявлено: ставку акцизного податку (092) в розмірі 0 EUR, в той час, як вона складає 100 Євро/тис. л; податок на додану вартість в розмірі 75 490,46 грн, в той час, як розмір податку на додану вартість, що підлягає сплаті, становить 82 949,07 грн.

Тобто, протиправні дії ОСОБА_1 потягли ухилення від сплати митних платежів в розмірі 114 010,33 грн (акцизний податок 106 551,72 грн та податок на додану вартість 7 458,61 грн).

07.10.2022 Енергетичною митницею складено протокол про порушення митних правил №0102/90300/22 у відношенні ОСОБА_1 за фактом вчинення останнім порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України за фактом вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.

ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що 30.09.2022 ним до митного оформлення подана митна декларація типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268, у якій ним заявлено ставку акцизного податку на рівні 0 Євро. Пояснив, що був обізнаний про те, що відповідно до Закону України від 21.09.2022 № 2618-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», який набув чинності 30.09.2022, для товару важкі дистиляти (газойлі) за кодом УКТ ЗЕД 2710194300, встановлено ставку акцизного податку в розмірі 100 Євро/тис. л. Водночас ОСОБА_1 пояснив, що під час подання митному органу вищевказаної митної декларації він вважав, що даний закон набуває чинності 01.10.2022.

Відтак, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в розмірі 114 010,33 грн (акцизний податок 106 551,72 грн та податок на додану вартість 7458,61 грн), шляхом заявлення у митній декларації ставки акцизного податку в розмірі 0 Євро, тобто вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 Митного кодексу України, та вина ОСОБА_1 доведена матеріалами протоколом справи: порушення про митних правил № 0102/90300/22, митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 від 30.09.2022, договором на митно-брокерське обслуговування від 20.07.2022 № 1/22, поясненнями ОСОБА_1 , іншими матеріалами справи (т. 1 а. с. 15 - 17).

Як видно з митної декларації типу ІМ 40 ЕА № UA903050/2022/031743 (т. 1 а.с. 20-23) ОСОБА_1 , як представник ТОВ «НОКСхем», подав до митного оформлення митні декларації на вантаж «важкі дистиляти, газойлі паливо дизельне». Ставка акцизного податку на день подання цієї декларації 29.09.2022 становила 0 Євро/1000 л згідно положень п. 41 Підрозділу 5 розділу XX Податкового Кодексу України (внесено згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022). Вказана митна декларація типу ІМ 40 ЕА № UA903050/2022/031743 подана з розрахунком митних платежів, відповідно до наведених норм законодавства.

29.09.2022 у газеті «Голос України» № 199 опубліковано Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», яким п. 41 підрозділу 5 розділу XX Податкового Кодексу України змінено, і встановлено ставку акцизного податку 100 Євро за 1000 л. Згідно з п. 2 наведеного Закону він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 30.09.2022.

Отже, процес митного оформлення було розпочато 29.09.2022 шляхом подання декларації у режимі ІМ 40 ЕА № UA903050/2022/031743, тобто коли ставка акцизного податку становила 0 Євро/1000 л.

Як видно із митної декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 від 30.09.2022 (т. 1 а. с. 24 - 26), ОСОБА_1 як представник ТОВ «НОКСхем» подав до митного оформлення митну декларацію на вантаж «важкі дистиляти, газойлі паливо дизельне». У графі 47 митної цієї декларації заявлено ставку мита (021) в розмірі 0 %, ставку акцизного податку (092) в розмірі 0 EUR та ставку податку на додану вартість (029) в розмірі 7 %.

Крім цього, із витягу з електронної бази даних ПК НВО «Поверхность МД» «MD-Office» (т. 1 а. с. 27) та заяви від 03.10.2022 № 2 (т. 1 а. с. 166) видно, що позивач виявивши помилки в митній декларації в частині нарахування митних платежів, відповідно до ст. 269 Митного кодексу України, 03.10.2022 подав заяву про відкликання митної декларації ІМ 40 ДЕ № UA903050/2022/032268 у зв`язку з необхідністю внесення змін у 47 графу, оскільки з 30.09.2022 відбулися зміни у законодавстві.

Проте, 21.11.2022 заступник начальника Енергетичної митниці прийняв постанову у справі про порушення митних правил № 0102/90300/22, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (далі також - МК України), на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 342 110,97 грн, що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Не погодившись із вказаною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, враховуючи вимоги закону, встановленні обставини справи, оцінюючи сукупно наявні докази, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення, що є підставою для визнання протиправною та скасування постанови від 21.11.2022 в справі про порушення митних правил №0102/90300/22.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

За змістом цієї норми, для притягнення особи за статтею 485 МК України необхідно довести факт заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Частиною першою статті 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

А відповідно до статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 20.03.2018 у справі № 640/7258/17, від 11.06.2020 у справі № 564/530/17, від 20.08.2020 у справі № 553/1435/17 та від 06.11.2020 у справі № 159/1754/17.

Положення статті 489 МК України визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.

За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Проте, на переконання колегії суддів, матеріали справи про порушення митних правил, не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.

За змістом частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно пункту 36 Положення «Про митні декларації», затвердженепостановою КМУ № 450 від 21 травня 2012 рокувнесення змін до поданої митному органу електронної митної декларації здійснюється шляхом її відкликання. Заява декларанта або уповноваженої ним особи щодо відкликання електронної митної декларації надсилається декларантом митному органу у складі засвідченого електронним цифровим підписом електронного повідомлення.

Відповідно до пункту 33 Положення № 450 за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Дозвіл митного органу на зміну митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.

Відповідно до частини першої статті 269 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Отже, закон дозволяє внесення декларантом змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, а також відкликання митної декларації до моменту завершення митного оформлення товарів. Закон забороняє внесення змін та відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих товарів до закінчення провадження у відповідних справах.

Випадок порушення митних правил фіксується у протоколі, з моменту складання якого провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим. Тому, до складання протоколу про порушення митних правил факт виявлення порушень таких правил щодо задекларованих у митній декларації товарів у цілях застосування частини десятої статті 269 МК України допустимим доказом не підтверджується. Відтак, заборона щодо внесення змін та відкликання митної декларації діє з моменту складання протоколу про порушення митних правил і до закінчення провадження у справі про порушення митних правил.

Тому, декларант має право до складання протоколу про порушення митних правилу разі виявлення технічних помилок у митній декларації відкликати митну декларацію та подати нову з достовірними відомостями, що і зробив позивач, а в контролюючого органу, який до того ж прийняв нову виправлену декларацію, були відсутні підстави для відмови у відкликанні попередньої.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 07 липня 2020 року, справа №758/3820/16-а.

З досліджених судом доказів видно, що 03.10.2022 позивачем до митного органу було подано заяву про відкликання даної митної декларації, що спричинило допущення помилки і не заперечується подання такої відповідачем. Натомість будь-якої відповіді на подану заяву декларанта від посадової особи митного органу не було, а отже за замовчуванням відповідача, позивач діяв правомірно.

Відповідно до частини першої статті 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Як видно з матеріалів справи позивачем 03.10.2022 до митного органу було подано заяву про відкликання митної декларації, а протокол про порушення митних правил відносно позивача складено 07.10.2022.

Отже, встановивши, що до моменту коли провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим, позивач 03.10.2022 звернувся із заявою до митного органу про відкликання митної декларації, тобто в межах строку звернення і до моменту, коли внесення таких змін, відкликання заборонено ч.10 ст. 269 МК України, та позивач діяв як митний брокер в інтересах третьої сторони, ці обставини сукупно свідчать про вжиття позивачем дій щодо надання повних достовірних відомостей, та відсутність в його діях прямого умислу на вчинення дій, які б призвели до ухилення від митних платежів.

Проте, всупереч вказаному положенню МК України, головним державним інспектором відділу митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці 07.10.2022 складено протокол про порушення митних правил № 0102/90300/22.

Установлені судом обставини свідчать, що позивач, будучи декларантом товару, допустив помилку, яка призводила до заниження митних платежів, проте своєчасно вжив заходів щодо її усунення та подав заяву про відкликання митної декларації.

Разом з тим, наведені обставини ані в протоколі про порушення митних правил №0102/90300/22 від 07.10.2022, ані в оскаржуваній постанові у справі про порушення митних правил № 0102/90300/22 від 21.11.2022 не відображені, під час провадження у справі про порушення митних правил не з`ясовувалися, обставини митного оформлення даного товару не перевірялися, чим допущено неповноту провадження.

При цьому, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів, що заявлення позивачем помилкових відомостей в митній декларації, було здійснено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

У постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 759/360/17 Верховний Суд зазначив, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

При цьому колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 08 липня 2020 року в справі № 463/1352/16-а, відповідно до яких у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини виклав правову позицію, за якою принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вказаним приписам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, заперечуючи позов, не надав відповідних доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Також у ході судового розгляду справи не було встановлено прямого умислу в діях позивача.

Щодо решти доводів апеляційних скарг, то такі не спростовують викладених вище висновків і на законність судового рішення не впливають, а відтак і не потребують додаткового аналізу.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в тому, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні порушення митних правил, а тому постанова в справі про порушення митних правил №0102/90300/22 від 21.11.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 342 110,97 грн, що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, є неправомірною, що має наслідком її скасування та закриття провадження у справі.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 липня 2024 року в адміністративній справі № 465/7228/22 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 02.10.24